- Головуючий суддя (ВАКС) : Хамзін Т.Р.
- Секретар : Фінько Ю.В.
Справа № 760/21510/19
Провадження1-кс/991/1289/19
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 жовтня 2019 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Хамзін Т.Р.
за участю:
секретаря судового засідання Фінько Ю.В.,
представника ГО «Інститут громадського здоров`я» Протаса С.В . ,
начальника відділу внутрішніх розслідувань НАБУ Юпатіна М.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу Громадської організації «Інститут громадського здоров`я» на постанову старшого детектива відділу внутрішніх розслідувань Управління внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України Рибак О.О. від 15.03.2019 про закриття кримінального провадження № 52018000000000770 від 06.08.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України,
ВСТАНОВИВ:
17.10.2019 до Вищого антикорупційного суду на підставі ухвали Солом`янського районного суду м. Києва від 23.09.2019 надійшла скарга Громадської організації «Інститут громадського здоров`я» із вимогою про скасування постанови старшого детектива відділу внутрішніх розслідувань Управління внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України Рибака О.О. від 15.03.2019 про закриття кримінального провадження №52018000000000 від 06.08.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України.
В обґрунтування вимог скарги зазначено, що Національним антикорупційним бюро України здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52018000000000770 від 06.08.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, за фактом відображення детективом НАБУ ОСОБА_2 у офіційних документах, а саме: листі за вих. № 0414-204/18679 від 08.05.2018, недостовірної інформації про неможливість надання копії постанови про закриття кримінального провадження № 52018000000000038 від 18.01.2018.
15.03.2019 старшим детективом відділу внутрішніх розслідувань Управління внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України Рибаком О.В. винесено постанову якою закрито кримінальне провадження № 52018000000000770 від 06.08.2018 у зв`язку зі встановленням відсутності складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України.
Таке рішення органу досудового розслідування, за твердженням заявника, є передчасним. Зокрема у скарзі заявник посилається на те, що детективом не було вчинено достатньої кількості слідчих дій, спрямованих на всебічне, повне і неупереджене дослідження усіх обставин кримінального провадження.
Крім цього, посилаючись на практику Верховного суду України з розгляду кримінальних справ про злочини склад яких передбачено ст. 366 КК України від 19.10.2009, заявник стверджує про помилковість правового висновку детектива щодо відсутності об`єктивної сторони складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, з тих підстав, що лист детектива НАБУ за вих. №0414-204/18679 від 08.05.2018 не є офіційним документом, а відомості, що викладені у ньому не є недостовірними.
Так заявник стверджує, що оскільки лист детектива НАБУ оформлений на офіційному бланку державного органу та містить відповідну вихідну реєстрацію, він є офіційним документом. Недостовірність відомостей, на думку заявника, підтверджується як поясненнями самого ОСОБА_2 , так і листом Спеціалізованої антикорупційної прокуратури від 20.08.2018 за вих. № 06-18426-18.
Ухвалою від 17.10.2019 скаргу призначено до розгляду.
У судовому засіданні представник заявника підтримав скаргу, просив задовольнити її з викладених у ній підстав.
Детектив НАБУ у судовому засіданні заперечив проти задоволення скарги. Зазначив, що у межах вищевказаного кримінального провадження ним було досліджено усі обставини, що мають значення для цього кримінального провадження та зроблено правильний висновок про відсутність складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, а тому відсутні підстави для скасування постанови про закриття кримінального провадження.
Заслухавши пояснення заявника, детектива НАБУ, дослідивши матеріали скарги та матеріали кримінального провадження № 52018000000000770 від 06.08.2018 слідчий суддя дійшов до таких висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржено рішення слідчого про закриття кримінального провадження.
При розгляді скарги слідчий суддя встановив, що Національним антикорупційним бюро України здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52018000000000770 від 06.08.2018 за фактом відображення детективом НАБУ ОСОБА_2 у офіційних документах, а саме: листі за вих. № 0414-204/18679 від 08.05.2018, недостовірної інформації про неможливість надання копії постанови про закриття кримінального провадження № 52018000000000038 від 18.01.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України.
Відомості внесені на підставі ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 25.07.2018 за заявою Громадської організації «Інститут громадського здоров`я» від 29.06.2018.
Постановою від 15.03.2019 старший детектив відділу внутрішніх розслідувань Управління внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України Рибак О.О. закрив кримінальне провадження у зв`язку із встановленням відсутності в діянні складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України однією із підстав закриття кримінального провадження є встановлення відсутності в діянні складу кримінального правопорушення.
Закриття кримінального провадження є одним із способів його остаточного вирішення, а тому провадження може бути закрито лише після всебічного, повного та об`єктивного дослідження обставин справи та оцінки слідчим всіх зібраних та перевірених доказів.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 КПК України, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язанні всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження.
Лише за такої умови можливе виконання завдань кримінального судочинства. Всебічність дослідження обставин кримінального провадження означає, по-перше, висунення і дослідження всіх можливих версій щодо характеру події, що має ознаки кримінального правопорушення, винуватість особи, а по-друге, однаково ретельне встановлення і перевірку як обставин, що викривають, так і тих, що виправдовують особу. Повнота дослідження кримінального провадження означає встановлення всього кола фактичних обставин, що можуть суттєво вплинути на рішення у кримінальному провадженні, використання такої сукупності доказів, яка обґрунтовує зроблені висновки як такі, що не залишають місця сумнівам.
При проведенні досудового розслідування слідчий чи прокурор, з урахуванням конкретних обставин справи, на власний розсуд визначають обсяг відомостей та фактів, які належить перевірити, які, за їх переконанням, будуть достатніми для прийняття вмотивованого рішення.
Згідно ч. 1 ст. 2 КК України, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно - небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом. Обов`язковими елементами складу будь-якого злочину є об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт, суб`єктивна сторона. Відсутність хоча б одного з цих елементів свідчить про те, що дії (бездіяльність), які оцінюються, не є злочином.
Згідно положень п. 4 ч. 1 ст. 91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема, обставини, які є підставою закриття кримінального провадження.
При цьому, за змістом ст. 92 КПК України, обов`язок доказування обставин, передбачених ст. 91 цього Кодексу покладається за загальним правилом на слідчого та прокурора.
Згідно із роз`ясненнями, що містяться у п. 3 Узагальнення ВССУ про практику розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування від 12.01.2017 № 9-49/0/4-17 слідчі судді при розгляді скарги на відповідні постанови з`ясовують питання дотримання вимог щодо всебічності та повноти дослідження, оскільки така неповнота може призвести до прийняття необґрунтованого рішення про закриття кримінального провадження.
Таким чином, правова природа аналізованого виду оскарження процесуального рішення слідчого та прокурора передбачає необхідність перевірки не лише дотримання процесуального порядку закриття кримінального провадження посадовими особами органів досудового розслідування, а й підстав його закриття.
Із змісту оскаржуваної постанови вбачається, що підставою для прийняття детективом рішення про закриття кримінального провадження стало встановлення відсутності об`єктивної сторони складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України. Так у постанові про закриття кримінального провадження зазначено, що лист-відповідь за підписом детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_2 від 08.05.2018 за вих. № 0414-204/18679 не є офіційним документом у розумінні ст. 366 КК України. Крім того інформація, викладена у цьому листі не є недостовірною.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 110 КПК України постанова слідчого, прокурора складається зокрема з мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу.
Дослідивши надані у судове засідання матеріали кримінального провадження №52018000000000770 від 06.08.2018, слідчий суддя встановив, що в ході досудового розслідування детективом були виконані усі необхідні слідчі дії для розслідування та перевірки доводів заявника, з`ясовані обставини щодо ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 366 КК України. Постанова детектива про закриття кримінального провадження відповідає положенням ч. 5 ст. 110 КПК України, зокрема містить відомості про мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу.
Так об`єктивну сторону складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України утворюють дії зі складання, видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, інше підроблення офіційних документів.
Відсутність однієї із зазначених ознак свідчить про відсутність складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України.
Висновок детектива НАБУ про те, що інформація, яка викладена у листі детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_2 від 08.05.2018 за вих. № 0414-204/18679 не є недостовірною, ґрунтується на відсутності у останнього обов`язку створювати чи іншим чином виготовляти процесуальний документ в разі відсутності у нього матеріалів кримінального провадження.
Такого висновку детектив дійшов, зокрема, шляхом дослідження Порядку роботи з документами у Національному антикорупційному бюро України із застосуванням електронного цифрового підпису, затвердженого розпорядженням Директора Національного бюро від 30.11.2016 № 242, здійснення запитів до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, огляду матеріалів кримінального провадження № 52018000000000038 від 18.01.2018, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368-2 КК України, відібрання пояснень у ОСОБА_2
Висновок про те що лист-відповідь за підписом детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_2 від 08.05.2018 за вих. № 0414-204/18679 не є офіційним документом у розумінні ст. 366 КК України, детективом зроблено на підставі узагальнення Верховного Суду України від 19.10.2009 «Практика розгляду кримінальних справ про злочини, склад яких передбачено ст. 366 Кримінального кодексу України (службове підроблення)».
Зокрема детектив зазначає про те, що згідно із вищевказаними узагальненнями офіційним документом, згідно із ст. 366 КК України є лише такий документ, що містить зафіксовану на будь-яких матеріальних носіях інформацію, яка підтверджує чи посвідчує певні події, явища або факти, які породили чи здатні породити наслідки правового характеру, чи може бути використана як документи - докази у правозастосовній діяльності, що складаються, видаються чи посвідчуються повноважними (компетентними) особами органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднання громадян, юридичних осіб незалежно від форми власності та організаційно-правової форми, а також окремими громадяни, у тому числі само зайнятими особами, яким законом надано право у зв`язку з їх професійною чи службовою діяльністю складати, видавати чи посвідчувати певні види документів, що складені з дотриманням визначених законом форм та містять передбачені законом реквізити. Проте лист-відповідь за підписом детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_2 від 08.05.2018 за вих. № 0414-204/18679 цим вимогам за твердженням детектива не відповідає.
Це твердження детектива узгоджується також із висновками, наведеними у постанові Касаційного кримінального суду у складі Верховного суду від 01.03.2018 у справі № 461/7315/15-к, провадження № 51-984км18, згідно з якими при встановленні ознак офіційного документа як предмета злочину слід керуватися такими критеріями: документ має бути складено, видано чи посвідчено відповідною особою в межах її компетенції за визначеною законом формою та з належними реквізитами; зафіксована в такому документі інформація повинна мати юридично значущий характер - підтверджені чи засвідчені нею конкретні події, явища або факти мають спричиняти чи бути здатними спричинити наслідки правового характеру у вигляді виникнення (реалізації), зміни або припинення певних прав та/або обов`язків. Невідповідність документа хоча б одному з наведених критеріїв перешкоджає визнанню його офіційним.
Отже під час дослідження матеріалів скарги та матеріалів кримінального провадження слідчий суддя дійшов до висновку про всебічність, повноту і неупередженість дослідження детективом всіх обставин, що мають значення для цього кримінального провадження. Зібрані докази оцінені детективом з точки зору належності, допустимості, достовірності, є достатніми для прийняття процесуального рішення про закриття кримінального провадження.
Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 307 КПК України, за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування, слідчий суддя, зокрема, може постановити ухвалу про відмову у задоволенні скарги.
З огляду на вищевикладене, у задоволенні вимог скарги Громадської організації «Інститут громадського здоров`я» належить відмовити.
Керуючись ст. ст. 303, 306, 307, 372 КПК України, слідчий суддя
УХВАЛИВ:
Відмовити в задоволенні скарги Громадської організації «Інститут громадського здоров`я» на постанову старшого детектива відділу внутрішніх розслідувань Управління внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України Рибак О.О. від 15.03.2019 про закриття кримінального провадження №52018000000000770 від 06.08.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України.
Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти днів до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду (01601, м. Київ, пров. Хрестовий, 4).
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя Т.Р. Хамзін