Документ № 85160810

Справа № 466/6808/16-к

Провадження №11-п/991/135/19

У Х В А Л А

22 жовтня 2019 року м. Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого судді Панкулича В. І.,

суддів Боднара С. Б., Калугіної І. О., Семенникова О. Ю., Панаіда І. В.

за участю секретаря судового засідання Музики Х. І.,

прокурора Симківа Р.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні подання Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду про направлення кримінального провадження № 52016000000000257 від 26.07.2016 року по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 364-1, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 366 КК України, до іншого апеляційного суду

В С Т А Н О В И Л А:

Вироком Шевченківського районного суду м. Львова від 08 серпня 2016 року затверджено угоду про визнання винуватості, укладену 29.07.2016 року між прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Перовим Андрієм Вікторовичемта підозрюваним ОСОБА_1 .

На вказаний вирок адвокат Мірошник Олександр Миколайович в інтересах ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просив його скасувати, а обвинувальний акт разом з угодою про визнання винуватості повернути прокуророві або у Перший відділ детективів першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України для приєднання до матеріалів іншого кримінального провадження № 52015000000000002 від 04.12.2015 року для здійснення досудового розслідування в загальному порядку.

Ухвалою Львівського апеляційного суду від 09 вересня 2019 року кримінальне провадження передано до Вищого антикорупційного суду, а саме, його Апеляційної палати для розгляду апеляційної скарги на вирок.

Колегія у складі трьох суддів звернулась до колегії у складі п`яти суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду з поданням про направлення зазначеного кримінального провадження до іншого апеляційного суду. Вважає, що воно не підсудне Вищому антикорупційному суду з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 33-1 КПК України, Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних злочинів, передбачених в примітці статті 45 КК України, статтями 206-2, 209, 211, 366-1 КК України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини п`ятої статті 216 КПК України.

У п. 1 ч. 5 ст. 216 КПК України встановлений перелік суб`єктів злочинів у кримінальних провадженнях, підсудних Вищому антикорупційному суду.

Відповідно до п. 2-3 ч. 5 ст. 216 КПК України кримінальне провадження підсудне Вищому антикорупційному суду, якщо:

-розмір предмету злочину або завданої ним шкоди в п`ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленої законом на час вчинення злочину (якщо злочин вчинено службовою особою державного органу, правоохоронного органу, військового формування, органу місцевого самоврядування, суб`єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків).

-злочин, передбачений статтею 369, частиною першою статті 369-2 Кримінального кодексу України, вчинено щодо службової особи, визначеної у частині четвертій статті 18 Кримінального кодексу України або у пункті 1 частини п`ятої статті 216 КПК України.

З вироку вбачається, що ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, обіймаючи посаду брокера ПП «Колорит», тобто, він не є суб`єктом з переліку, передбаченого п. 1 ч. 5 ст. 216 КПК України.

ОСОБА_1 не є службовою особою суб`єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків, а тому кримінальне провадження не підпадає під умови, передбачені п.2 ч. 5 ст. 216 КПК України.

Окрім цього, ОСОБА_1 не вчиняв злочинів, передбачених ст. 369, ч. 1 ст. 369-2 КК України щодо службової особи, визначеної у частині четвертій статті 18 Кримінального кодексу України або у пункті 1 частини 5 статті 216 КПК України.

Таким чином, кримінальне провадження не відповідає жодній з умов, передбачених пунктами 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК України, а тому воно не підсудне Вищому антикорупційному суду.

Прокурор в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні подання та залишити кримінальне провадження для розгляду в Апеляційній палаті Вищого антикорупційного суду як такого, що йому підсудне. Свою позицію обґрунтував тим, що ОСОБА_1 вчинив злочини у складі злочинної організації, учасниками якої були службові особи, передбачені переліком, який міститься у п.1 ч. 5 ст. 216 КПК України.

Інші учасники, будучи належним чином повідомлені про час і місце розгляду подання, в судове засідання не з`явились, про причини неявки не повідомили, у зв`язку з чим подання розглянуто у їх відсутність.

Обговоривши доводи подання, дослідивши зміст вироку Шевченківського районного суду м. Львовата ухвали Львівського апеляційного суду, обвинувальний акт, колегія суддів дійшла таких висновків.

Відповідно до абзацу 2 частини 3 ст.34 КПК України питання про направлення кримінального провадження з Вищого антикорупційного суду до іншого суду вирішується колегією у складі п`яти суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду за поданням складу суду, визначеного для розгляду кримінального провадження, або за клопотанням сторін не пізніше п`яти днів з дня внесення такого подання чи клопотання, про що постановляється вмотивована ухвала.

Подання про направлення кримінального провадження відносно ОСОБА_1 за предметною підсудністю з Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду до іншого апеляційного суду є належно обґрунтованим і підлягає задоволенню з вказаних у поданні та вищенаведених мотивів, з якими колегія суддів погоджується повністю.

Крім того, вирок ухвалено Шевченківським районним судом м. Львова, який знаходиться в межах юрисдикції Львівського апеляційного суду, до якого і слід направити кримінальне провадження.

Доводи прокурора про те, що ОСОБА_1 вчинив злочини у складі злочинної організації, учасниками якої були службові особи, передбачені переліком, який міститься у п.1 ч. 5 ст. 216 КПК України, колегія суддів відхиляє з таких причин.

Як вбачається з обвинувального акту та вироку, інкримінований ОСОБА_1 злочин, передбачений ч. 2 ст. 364-1 КК України, вчинено ним у співучасті з службовою особою товарної біржі «Львівська універсальна». Зазначена біржа є юридичною особою приватного права і не має в статутному капіталі частки державної власності, а тому кримінальне провадження не підпадає під умови, передбачені п.2 ч. 5 ст. 216 КПК України.

У співучасті у вчиненні вказаного злочину з іншими службовими особами ОСОБА_1 не обвинувачується.

Керуючись статтями 33-1, 34, 418, 532 КПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Подання Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду задовольнити.

Кримінальне провадження № 52016000000000257 від 26.07.2016 року по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 364-1, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 366 КК України передати на розгляд Львівського апеляційного суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та не підлягає оскарженню.

Головуючий В. І. Панкулич

Судді С. Б. Боднар

І. О. Калугіна

О. Ю. Семенников

І. В. Панаід