- Головуючий суддя (АП ВАКС): Павлишин О.Ф.
- Суддя (АП ВАКС): Никифоров А.С., Глотов М.С.
- Секретар : Євфименко К.М.
справа № 760/17670/19
провадження №11-сс/991/69/19
Слідчий суддя: Мойсак С.М.
Доповідач: Павлишин О.Ф.
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА
У Х В А Л А
24 жовтня 2019 року місто Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого - судді Павлишина О.Ф.,
суддів: Никифорова А.С., Глотова М.С.,
за участю:
секретаря судового засідання Євфименко К.М.,
особи, яка подала апеляційну скаргу - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 09 жовтня 2019 року,
В С Т А Н О В И Л А:
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 09.10.2019 скаргу ОСОБА_1 , яка надійшла з Солом`янського районного суду міста Києва,на постанову старшого детектива Національного бюро відділу внутрішніх розслідувань Управління внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України Грабара С.В. від 31.05.2019 про закриття кримінального провадження № 52019000000000296 від 09.04.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 382 КК України та всі додані до неї матеріали, - повернуто заявнику.
Не погоджуючись з таким рішенням, ОСОБА_1 16.10.2019 подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що вважає ухвалу слідчого судді незаконною, постановленою з порушенням норм процесуального права. Просив її скасувати та зобов`язати Вищий антикорупційний суд розглянути скаргу за вих. № 3280/18 від 18.06.2019 року на постанову від 31.05.2019 про закриття кримінального провадження № 52019000000000296 від 09.04.2019 детективом ВВР УВК НАБУ Грабар С.В.
У судовому засіданні ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримав. Просив її задовольнити, а також повідомити компетентні органи про вчинення слідчим суддею кримінального правопорушення.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 33-1 КПК України Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних злочинів, передбачених в примітці статті 45 Кримінального кодексу України, статтями 206-2, 209, 211, 366-1 Кримінального кодексу України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини п`ятої статті 216 Кримінального процесуального кодексу України.
Згідно з приміткою до ст. 45 КК України корупційними злочинами відповідно до цього Кодексу вважаються злочини, передбачені статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, а також злочини, передбачені статтями 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368-369-2 цього Кодексу.
Крім того, підпунктом 2 пункту 20-2 частини 20 Розділу XI «Перехідні положення» КПК України (в редакції, що викладена в Законі України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо початку роботи Вищого антикорупційного суду» № 100-IX від 18.09.2019, який набрав чинності 22.09.2019 року) передбачено, підсудність Вищого антикорупційного суду поширюється на кримінальні провадження, відомості за яким про кримінальне правопорушення внесені до ЄРДР до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо початку роботи Вищого антикорупційного суду", якщо досудове розслідування здійснюється або здійснювалося Національним антикорупційним бюро України та закінчено прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
Відповідно до оскаржуваної ОСОБА_1 постанови про закриття кримінального провадження, детективом Національного бюро відділу внутрішніх розслідувань Управління внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України Грабар С.В. розглядалися матеріали кримінального провадження, зареєстрованого в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 52019000000000296 від 09.04.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 382 КК України. Тобто, за умисне невиконання вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню, вчинені службовою особою, яка займає відповідальне чи особливо відповідальне становище, або особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею, або якщо вони заподіяли істотну шкоду охоронюваним законом правам і свободам громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам юридичних осіб.
Однак, вказане кримінальне провадження не підпадає під статті, які визначені приміткою до ст. 45 КК України та є корупційними злочинами, у зв`язку з чим відсутні умови, передбачені цією нормою, які згідно зі ст. 33-1 КПК України визначають предметну підсудність Вищого антикорупційного суду.
Отже, дана скарга разом з матеріалами провадження надійшла з Солом`янського районного суду міста Києва до Вищого антикорупційного суду з порушенням правил предметної підсудності.
Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (ч. 1 ст. 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Згідно з ч.5 ст.34 КПК України спори між судами про підсудність не допускаються.
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду не мав права повертати скаргу заявнику, оскільки ОСОБА_1 вже звертався із вищезазначеною скаргою до Солом`янського районного суду міста Києва, який на час звернення був належним судом для розгляду скарги.
Однак останнім, на думку колегії суддів, матеріали скарги ОСОБА_1 безпідставно передано ухвалою від 23 вересня 2019 року до Вищого антикорупційного суду для розгляду в установленому порядку слідчим суддею даного суду.
Кримінальний процесуальний Закон не передбачає підстав повернення слідчим суддею Вищого антикорупційного суду матеріалів скарги ОСОБА_1 до Солом`янського районного суду міста Києва.
У зв`язку з тим, що на момент звернення ОСОБА_1 зі скаргою до Солом`янського районного суду міста Києва було дотримано вимоги КПК України чинні на момент звернення, тому слідчий суддя Вищого антикорупційного суду не мав застосовувати положення частини 2 статті 304 КПК України.
Відповідно до ч.6 ст.9 КПК України у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.
Згідно зі ст.2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Діючим КПК України не передбачено направлення провадження з одного суду до іншого у випадку оскарження рішень слідчих, прокурорів, однак враховуючи очевидне порушення правил підсудності, слід враховуючи загальні засади та завдання кримінального провадження.
За змістом п.1 ч.1 ст.34 КПК України кримінальне провадження передається на розгляд іншого суду у разі, якщо до початку судового розгляду виявилося, що кримінальне провадження надійшло до суду з порушенням правил підсудності.
Питання про направлення кримінального провадження з Вищого антикорупційного суду до іншого суду вирішується колегією у складі п`яти суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду за поданням складу суду, визначеного для розгляду кримінального провадження, або за клопотанням сторін не пізніше п`яти днів з дня внесення такого подання чи клопотання, про що постановляється вмотивована ухвала (ч. 3 ст. 34 КПК України).
Зазначенні положення закону залишились поза увагою слідчого судді.
Враховуючи наведене, а також неможливість застосування положень ч. 3 ст. 34 КПК України колегією суддів, оскільки питання визначення підсудності підлягало вирішенню до постановлення оскаржуваного рішення, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, скасувати оскаржувану ухвалу та направити матеріали скарги до Вищого антикорупційного суду для вирішення питань визначених ст. 34 КПК України.
Враховуючи те, що КПК України не передбачає повноважень суду апеляційної інстанції щодо покладення будь-яких обов`язків на суд першої інстанції, а також повноважень вирішення питань щодо вчинення слідчим суддею кримінального правопорушення, такі вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 33-1, 34, 372, 376, 392, 398, 404, 407, 418, 419, 422 КПК України, п.п. 4 абз. 2 п. 20-2 Розділу XI «Перехідні положення» КПК України (в редакції, що викладена в Законі України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо початку роботи Вищого антикорупційного суду» № 100-IX від 18.09.2019), колегія суддів,
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 09 жовтня 2019 року у провадженні № 1-кс/991/955/19 від 09.10.2019 - задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 09 жовтня 2019 року скасувати та направити матеріали скарги до Вищого антикорупційного суду для вирішення питань визначених ст. 34 КПК України.
Решту вимог апеляційної скарги ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвала є остаточною, набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий суддя О.Ф. Павлишин
Судді А.С. Никифоров
М.С. Глотов