- Головуючий суддя (ВАКС) : Мовчан Н.В.
- Секретар : Чеботаренка А.П.
- Захисник/адвокат : Мірошника О.М.
Справа № 4910/11/19-к
Провадження1-кс/991/757/19
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 жовтня 2019 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Мовчан Н.В., за участю секретаря судового засідання Чеботаренка А.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні Вищого антикорупційного суду клопотання адвоката Мірошника Олександра Миколайовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , про скасування арешту майна у межах кримінального провадження № 52017000000000889 від 20.12.2017,
у с т а н о в и в:
30 вересня 2019 року до Вищого антикорупційного суду на підставі ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 23.09.2019 надійшло вказане клопотання, в якому адвокат просить скасувати арешт на нерухоме майно, яке належить на праві власності ОСОБА_1 , накладений на підставі ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 11.03.2019 у справі № 760/6969/19, а саме:
-земельну ділянку, кадастровий номер 3223155400:03:041:0088, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1621985432231, загальною площею 0,0094 га;
-земельну ділянку, кадастровий номер 3223155400:03:041:0089, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1621983132231, загальною площею 0,1342 га.;
-земельну ділянка, кадастровий номер 3223155400:03:041:0090, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1621980432231, загальною площею 0,0095 га.;
-житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1620619032231.
Клопотання мотивує тим, що відповідно до матеріалів справи, 04.03.2019 ОСОБА_2 (сину ОСОБА_1 ) вручено письмове повідомлення про підозру у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України, відомості про які внесено до ЄРДР № 52017000000000889 від 20.12.2017.
Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 11.03.2019 накладено арешт на вищезазначене нерухоме майно, яке належть на праві власності ОСОБА_1
Адвокат не погоджується з вказаною ухвалою слідчого судді, оскільки, на його думку, слідчий суддя не врахував вимоги ст. 170-174 КПК України, в ухвалі суду про арешт майна немає жодного аргументування, висновків та підтвердження того, що грошові кошти за рахунок яких було придбано арештоване майно або саме майно, - були отримані від її сина ОСОБА_2 чи будь-яких інших осіб, як такі, що придбані незаконним шляхом.
Адвокат стверджує, що при винесенні ухвали слідчим суддею Солом`янського районного суду не було враховано найважливіші обставини, а саме:
- ОСОБА_1 мала власні кошти для придбання цього майна;
-обмеження права власності на майно ОСОБА_1 є неспіврозмірним завданню кримінального провадження;
-арештоване майно не підлягає спеціконфіскації;
-відповідно до ч. 2 ст. 3 Сімейного кодексу України, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не є сім`єю, адже не проживають разом та не ведуть спільного побуту.
- ОСОБА_1 жодним чином не відповідає й не може відповідати за дії ОСОБА_2 та нести за нього будь-яку відповідальність, в тому числі своїм майном;
- ОСОБА_2 підозрюється не у привласненні майна, а у розтраті ввіреного йому майна;
- ОСОБА_1 не має і мала жодного відношення до трудової та фінансової діяльності ОСОБА_2 а також до його фінансових ресурсів.
На підтвердження фінансової спроможності своєї клієнтки зазначає, що нею отримано дохід у понад 1 700 000,00 грн., що підтверджується відомістю з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків.
За період з 2009 року по 2018 рік включно ОСОБА_3 , її чоловіком, отримано дохід у понад 850 000,00 грн., що підтверджується відомістю з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків.
15.03.2014, між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 укладено договір цільової безвітсоткової позики, згідно з яким ОСОБА_1 отримала цільову позику 100000,00 доларів США, з метою придбання житла.
Стверджує, що ОСОБА_1 та її чоловік ОСОБА_2 мали особисті заощадження, які накопичували і до 2009 року.
Разом з тим, за 2017 рік ОСОБА_1 отримала дохід від приватної підприємницької діяльності на суму близько 500 000,00 грн. При цьому, у період за 2018 рік (дані за цей період не відображаються в долучених відомостях, оскільки на даний час не зведені контролюючими органами) не є нижчими від доходів ОСОБА_1 та ОСОБА_3 отриманих у 2017 році.
Зазначає, що подружжя ОСОБА_1 , мали лише станом на дату купівлі майна, свої власні кошти понад 5 000 000,00 грн., тобто ОСОБА_1 була цілком платоспроможна та мала можливість придбати не лише будинок, а й визначені земельні ділянки, тому кошти, за які придбане майно, не відповідають ознакам ст. 96-2 КК України.
Оформлення договорів купівлі-продажу нерухомості за довіреністю ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 , як доказ того, що майно придбано за рахунок грошових коштів, отриманих злочинним шляхом, також є сумнівним, оскільки правочин від імені та в інтересах ОСОБА_1 вчинено ОСОБА_2 в порядку ст. 237, 238, 239, 244 ЦК України та не надає ОСОБА_2 будь-яких прав та повноважень на майно, що придбане в інтересах та для ОСОБА_5
Адвокат Мірошник О.М. в судові засідання призначені на 10.10.2019 та 21.10.2019 не прибув, про дату, час та місце розгляду клопотання повідомлявся належним чином, в судове засідання на 28.10.2019 також не прибув, подав через канцелярію суду клопотання про розгляд клопотання за його відсутності.
Інші учасники судового провадження в судове засідання не прибули, про причину неявки суд не повідомили.
Згідно ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів кримінального провадження не здійснювалося, у зв`язку з неприбуттям в судове засідання осіб, які беруть участь у судовому провадженні
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання адвоката не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч.1, 2 ст.174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
З матеріалів справи вбачається, що детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000889 від 20.12.2017 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України
Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва 11.03.2019 з метою забезпечення можливої спеціальної конфіскації майна накладено арешт на нерухоме майно, яке належить на праві власності ОСОБА_1 , а саме: земельну ділянку, кадастровий номер 3223155400:03:041:0088, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1621985432231, загальною площею 0,0094 га; земельну ділянку, кадастровий номер 3223155400:03:041:0089, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1621983132231, загальною площею 0,1342 га.; земельну ділянка, кадастровий номер 3223155400:03:041:0090, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1621980432231, загальною площею 0,0095 га.; житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1620619032231.
Згідно ч. 2, 4 ст. 170 КПК України в редакції, яка діяла на час постановлення ухвали від 11.03.2019, арешт майна допускається з метою забезпечення спеціальної конфіскації, у такому випадку, арешт накладається, в тому числі, на майно третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що вона набула його безоплатно або за вищу або нижчу ринкову вартість і знала чи повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій із ознак, зазначених у пунктах 1-4 частини першої статті 96-2 Кримінального кодексу України.
На підтвердження того, що ОСОБА_1 є добросовісним набувачем нерухомого майна та земельних ділянок, оскільки придбала його за власні кошти, адвокатом надані відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих видатків щодо ОСОБА_1 та її чоловіка ОСОБА_3 , разом з цим доказів, які б підтверджували укладення договору позики від 15.03.2014р. та отримання доходу ОСОБА_1 як фізичної особи -підприємця, на які посилається адвокат, до клопотання не надано.
Відсутність вказаних доказів унеможливлює перевірку слідчим суддею платоспроможномті ОСОБА_1 ..
В судовому засіданні встановлено, що загальна вартість майна, придбаного ОСОБА_1 14.08.2018 за результатами підписання договорів купівлі-продажу житлового будинку загальною площею 435 кв. м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , а також трьох земельних ділянок (кадастрові номери 3223155400:03:041:0088 , 3223155400:03:041:0089 , 3223155400:03:041:0090 ), складає 5 261 072 грн, що підтверджується копіями договорів купівлі-продажу та звітами оцінки майна.
З огляду на викладене, адвокатом не надано належних та переконливих доказів, що ОСОБА_1 мала достатньо власних коштів на придбання земельних ділянок та будинку.
Накладаючи арешт на майно слідчий суддя врахував вимоги ч. 11 ст.170 КПК України, та застосував найменш обтяжливий для власника майна захід забезпечення кримінального провадження, обмежившись лише забороною відчуження майна.
Адвокатом Мірошник О.М. не доведено, що така заборона є непропорційною та не виправдовує такий ступінь втручання в права власника.
Слідчий суддя вважає безпідставними посилання адвоката Мірошник О.М. на його припущення про відсутність підстав для застосування спеціальної конфіскації у випадку можливого засудження ОСОБА_2 , який на даний час підозрюється і підозра не скасована, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України, оскільки на даний час досудове розслідування не закрито, а відповідно до ч. 9 ст. 100 КПК України питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження.
Крім того, адвокатом Мірошник О.М. не обґрунтовано та не підтверджено посилання на те, що в арешті вказаного майна відпала потреба.
Згідно ч. 1 ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
Частиною першою ст. 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність правових підстав, визначених ст. 174 КПК України, для скасування арешту майна, оскільки представник ОСОБА_1 - адвокат Мірошник О.М. в клопотанні, не навів достатніх і переконливих доказів, що арешт накладено необґрунтовано, а тому клопотання не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 2, 7, 131-132, 170-174, 309, 372 КПК України,
п о с т а н о в и в:
У задоволенні клопотання-відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Слідчий суддя Н. В. Мовчан