- Головуючий суддя (ВАКС) : Широка К.Ю.
- Секретар : Севрюк К.А.
- Захисник/адвокат : Гаркавого І.С.
Справа № 991/558/19
Провадження1-кс/991/1501/19
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 жовтня 2019 року м.Київ
Слідча суддя Вищого антикорупційного суду Широка Катерина Юріївна,
за участю секретаря судового засідання Севрюк К. А.,
прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Кравченка М. М.,
детектива НАБУ Слоневського М. М. (входить до групи детективів у провадженні),
адвоката Гаркавого І. С.,
підозрюваного ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання детектива Національного бюро Другого відділу детективів Третього підрозділу детективів Слоневського Маркіяна Миколайовича про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту стосовно ОСОБА_1 , що народився в місті Білозерське, Донецької області ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянину України, одруженому, що має вищу освіту, працює на посаді заступника директора ТОВ «Науково - виробниче підприємство «Дніпротранс», проживає у АДРЕСА_1 , раніше не судимого, у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 52017000000000027 від 6 січня 2017 року за ознаками кримінальних злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України,
ВСТАНОВИЛА
22 жовтня 2019 року до Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання детектива Національного бюро Другого відділу детективів Третього підрозділу детективів Слоневського Маркіяна Миколайовича, погоджене з прокурором відділу управління Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Кравченком М. М., про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_1 .
Клопотання обґрунтовується тим, що слідчою групою детективів Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування, а Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою Генеральної прокуратури України здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 52017000000000027 від 06.01.2017 за підозрою ОСОБА_2 , ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України і ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України (КК України).
Короткий виклад фактичних обставин, суть і правова кваліфікація кримінального правопорушення
У клопотанні детектив зазначив, що досудовим розслідуванням встановлено, що народний депутат України ОСОБА_2 . Верховної Ради України VIII скликання здійснив пособницькі дії з метою реалізації злочинного умислу ОСОБА_4 , направленого на заволодіння майном державного підприємства «Укрзалізничпостач» у 2015 році та Філії «Центр забезпечення виробництва» ПАТ «Укрзалізниця» у 2016 році в особливо великих розмірах під час здійснення цими підприємствами державних закупівель болтів клемних з гайкою, болтів закладних з гайкою, болтів стикових з гайкою і шайби (далі - метизної продукції).
З цією метою у січні 2015 року ОСОБА_2 залучив до вчинення злочину як пособника ОСОБА_3 , який був уповноважений на прийняття кадрово-управлінських рішень у державних підприємствах та їх структурних підрозділах афілійованих з Міністерством інфраструктури України (наділений такими повноваженнями невстановленою слідством особою) на прийняття кадрово-управлінських рішень у державних підприємствах та їх структурних підрозділах афілійованих з Міністерством інфраструктури України. ОСОБА_5 зробив це, зокрема, вплинувши на призначення ОСОБА_6 директором ДП «Укрзалізничпостач» у 2015 році.
У клопотанні детектив зазначає, що діючи умисно та на задоволення корисливої мети ОСОБА_4 , та за погодженням із ОСОБА_2 , ОСОБА_3 намагався схилити виконуючого обов`язки генерального директора Державної адміністрації залізничного транспорту України ОСОБА_7 до надання незаконних переваг під час здійснення державної закупівлі метизної продукції компаніям, підконтрольним ОСОБА_4 (ТОВ «Інкомм»), й отримавши від нього відмову, схилив до вчинення зазначених протиправних дій неформально підконтрольного йому ОСОБА_6
Надалі, ОСОБА_6 , за сприяння інших службових осіб
ДП «Укрзалізничпостач», достовірно усвідомлюючи економічну невигідність пропозиції ТОВ «Інкомм», що підконтрольне ОСОБА_4 , незаконно вплинув на комітет з конкурсних торгів ДП «Укрзалізничпостач», забезпечивши 27.05.2015 її акцепт та оголошення переможцем процедури державної закупівлі метизної продукції для потреб державного підприємства.
25.06.2015 ОСОБА_6 , доводячи свій злочинний умисел до кінця, уклав договір № ЦХП-5-01415-01 із ТОВ «Інкомм» про закупівлю метизної продукції, а 30.06.2015, в межах злочинної домовленості із ОСОБА_2 та інших співучасників злочину, додаткову угоду № 1 до нього, яка передбачала зменшення його ціни з 77,9 млн. грн. до 72,5 млн. грн.. з метою прикриття злочинної діяльності.
В подальшому ОСОБА_2 через підконтрольні йому ТОВ «Солар-Скай» та ОСОБА_1 забезпечив надання фінансової (грошової) допомоги ТОВ «Інкомм» для придбання цим підприємством метизної продукції за ринковими цінами у ПАТ «Дружківський завод металевих виробів». Водночас, ОСОБА_4 із підконтрольним йому ОСОБА_8 здійснив за їх попередніми домовленостями з ОСОБА_6 реалізацію такої метизної продукції в межах договору № ЦХП-5-01415-01 і додаткової угоди до нього за завищеними цінами на користь ДП «Укрзалізничпостач».
Сума різниці між доходами та витратами ТОВ «Інкомм» за результатами господарських операцій, пов`язаних із виконанням договорів поставки № ЦХП-5-01415-01 від 25.06.2015 та № 11360 від 21.07.2014 (придбання метизної продукції у заводу-виробника), у період з 25.06.2015 по 31.12.2015 становить 20 270 524,12 гривень без ПДВ, що є втраченими активами.
02.10.2019 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 191 КК України, а саме у пособництві заволодінню чужим майном в особливо великих розмірах, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому за попередньою змовою групою осіб та у пособництві закінченому замаху на заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб.
У клопотанні детектив просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , що народився в місті Білозерське, Донецької області, 23 лютого 1968 року, має вищу освіту, проживає за адресою АДРЕСА_1 , раніше не судимого, працюючому на посаді заступника директора ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Дніпротранс» запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло з 22 год. до 06 год. наступної доби, строком на два місяці.
Також, детектив просить покласти на підозрюваного ОСОБА_1 , такі обов`язки:
1.не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу детектива, прокурора або суду;
2.прибувати на першу вимогу до детективів Національного бюро, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000027;
3.повідомляти детективів Національного бюро, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
4.утримуватися від спілкування з будь-якою особою, яка працює чи працювала у період часу з 2015 року та дотепер у Філії «Центр забезпечення виробництва» ПАТ «Укрзалізниця», ПАТ «Укрзалізниця», Державній адміністрації залізничного транспорту України, а також з іншими підозрюваними у вказаному кримінальному провадженні: ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , обвинуваченими у вчиненні одних й тих же кримінальних правопорушеннях ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ;
5.утримуватися від відвідування будь-яких приміщень, які належать чи які займають Філії «Центр забезпечення виробництва» ПАТ «Укрзалізниця» і ПАТ «Укрзалізниця»;
6.здати на зберігання детективам Національного бюро свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.
Доводи сторін
Прокурор підтримав заявлене клопотання, попросив повністю задовольнити. Він зазначив, що ОСОБА_1 , фактично, був фінансовим директором ОСОБА_2 Обґрунтовує три ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України. Детектив також підтримав клопотання, надав пояснення стосовно деяких доказів на етапі їх дослідження.
Захисник заперечив проти задоволення клопотання. Він зазначив, що нема доказів на підтвердження ризиків, також зазначив, що ОСОБА_1 раніше не був судимий, а по справі спочатку допитувався як свідок.
Підозрюваний ОСОБА_1 заперечив проти задоволення клопотання, зазначив, йому постійно потрібно виїжджати з міста Бучі у зв`язку з проблемами зі здоров`ям. Він також зазначив, що сприяє слідству, повернувся із закордону щоби отримати підозру.
Вислухавши прокурора, детектива, захисника, підозрюваного, перевіривши матеріали кримінального провадження, слідча суддя приходить до висновку, що дане клопотання підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотивація суду
Згідно ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.
Відповідно до ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби та може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується вчинені злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Насамперед, детектив просить про домашній арешт для ОСОБА_1 строком на два місяці. Слідча суддя вважає, що необхідно обмежити строк, на який може обиратися цей запобіжний захід, строком до 18.12.2019 року, тобто в межах строків досудового розслідування (відраховується з моменту вручення повідомлення про підозру, зафіксованого у матеріалах скарги, відповідно до ч. 1 ст. 219 КПК України).
Слідча суддя повинна дослідити такі обставини:
1.Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення (ч. 2 ст. 177 КПК України).
2.Наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий (детектив).
3.Недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
4.Обставини згідно ст. 178 КПК України (вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення, тяжкість покарання, вік та стан здоров`я тощо).
5.Які обов`язки покладаються на особу у разі задоволення клопотання про запобіжний захід (ст. 194 КПК України).
Слідча суддя досліджуватиме обставини, зазначені у пункті 4 вище в межах окремих питань, для яких ці обставини мають значення.
Наявність обґрунтованої підозри
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення (ч. 2 ст. 177 КПК України). Оскільки в процесуальному законодавстві нема чіткого визначення обґрунтованої підозри, слідча суддя звертається до практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права в Україні (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ч. 2 ст. 8 КПК України). Обґрунтована підозра - це стандарт доказування, який передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об`єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення (стандарт, визначений у Рішенні у справі Fox, Campbell and Hartley проти Сполученого Королівства від 30 серпня 1990 року, заяви № 12244/86, 12245/86, 12383/86, параграф 32). Обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку (Рішення Великої Палати у справі Merabishvili проти Грузії від 28 листопада 2017 року, заява № 72508/13, параграф 184). Тому, цей стандарт доказування є досить низьким - необхідно встановити чи наявні (або відсутні) факти чи інформація, що в сукупності може переконати слідчу суддю в тому, що особа могла вчинити кримінальне правопорушення.
Слідча суддя зазначає, що ОСОБА_1 було повідомлено про підозру на підставі зібраних доказів, детальний перелік яких знаходиться у пункті 3 клопотання. Зокрема, доказами доведено факт знайомства ОСОБА_2 з ОСОБА_1 , факт того, що ОСОБА_1 діяв як представник підприємств, про які йде мова у кримінальному провадженні, його залучення у процес державних закупівель Укрзалізниці, факт спілкування між підозрюваними, та вчинення ними дій для реалізації свого наміру, зокрема, обговорення механізму проведення дій на обернення майна Філії «Центр забезпечення виробництва» ПАТ «Укрзалізниця».
Таким чином, слідча суддя приходить до висновку, що існує обґрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення.
Наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, зазначених у статті 177 КПК України
Розслідування вказує на наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, які дають обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_1 може здійснити спроби:
-переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
-незаконно впливати на свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
-перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду
Злочини, які інкримінуються ОСОБА_1 є особливо тяжкими і мають високий ступінь суспільної небезпеки, оскільки призвели до заволодіння державним майном в умовах спотворення принципів та механізмів функціонування конституційного інституту народних депутатів України. Разом з тим, ОСОБА_1 діяв від імені ОСОБА_2 , народного депутата України, виконував його вказівки вчинити дії, які в кінцевому результаті призвели до збагачення окремої фізичної особи за рахунок держави, та при цьому міг розуміти принципи управління державними активами.
В розумінні Кримінального кодексу України інкриміновані ОСОБА_1 злочини є особливо тяжкими. Щодо суспільної небезпеки, слідча суддя приходить до висновку, що такі злочини мають високий ступінь суспільної небезпеки, оскільки стосуються заволодіння державним майном у великих розмірах.
При визначенні імовірності переховування ОСОБА_1 від органів досудового розслідування та суду відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 178 КПК України слід враховувати тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 у разі визнання його винним у злочині, у вчиненні якого він підозрюється. Врахування цієї обставини відповідає практиці Європейського суду з прав людини.
У клопотанні зазначено, що підозрюваний ОСОБА_1 є володільцем паспортів громадянина України для виїзду закордон НОМЕР_1 , НОМЕР_2 та НОМЕР_3 й в період з 2018 року по першу половину 2019 року перетинав державний кордон України 19 разів з використанням зазначених паспортів в таких напрямках як Мінськ, Відень, Берлін, Анталія тощо. Також, його офіційні доходи та його дружини, ОСОБА_13 , в період з 2014 по 2015 роки становили приблизно 518 тисяч гривень, а у період з 2016 року та станом дотепер становлять не більше 185 тисяч гривень. Детектив вважає, що зазначене вказує про наявність у ОСОБА_1 інших доходів та підтверджує його заможний стан.
Слідча суддя враховує факт виїздів ОСОБА_1 за кордон, хоча й робив він це нечасто (з урахуванням кількості подорожей за період 2018-2019 років. При цьому також критично ставиться до доводів у клопотанні, що підозрюваний ОСОБА_1 до 17.05.2018 року володів на праві приватної власності житловим будинком, у якому він проживає (як зазначає детектив, орієнтовна вартість будинку 350-400 тисяч доларів США), який був ним подарований доньці, оскільки ці обставини жодним чином не вказують на ризик переховування ОСОБА_1 . Також, слідча суддя вважає, що поточний фінансовий стан ОСОБА_1 не можна вважати достатнім для того, щоби мати можливість протягом тривалого часу переховуватися, використовуючи наявні фінансові ресурси. Слідча суддя враховує аргументи сторони захисту щодо того, що стан здоров`я ОСОБА_1 та необхідність звертатися для надання лікувальних процедур щотижня, не дозволить йому переховуватися. Відповідно до матеріалів клопотання та доводів сторін також можна говорити про те, що іншого житла у ОСОБА_1 нема.
Враховуючи викладене вище, слідча суддя приходить до висновку, що відсутній ризик переховування ОСОБА_1 від органів досудового розслідування та/або суду.
Ризик незаконно впливати на свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні
При оцінці ризику незаконно впливати на осіб у кримінальному провадженні, слідча суддя аналізує доводи досудового розслідування стосовно того, що 07.07.2016 року ОСОБА_4 надав вказівку ОСОБА_8 замінити усі термінали мобільного зв`язку, що використовувалися усіма співучасниками злочину для ведення переговорів стосовно вчиненого злочину, попередньо видаливши усю інформацію щодо листування, місць зустрічей, протиправних погоджень, попередивши, що працівники правоохоронних органів вилучають в ході проведення слідчих дій мобільні телефони та відновлюють усю переписку абонентів (учасників спілкування). В подальшому допитані як підозрювані ОСОБА_8 , ОСОБА_6 відмовилися надавати показання з приводу повідомлених їм підозр користуючись положеннями ст. 63 Конституції України, а підозрювана ОСОБА_11 зайняла стійку позицію заперечення будь-якого відношення ОСОБА_8 і ОСОБА_4 до ТОВ «Інкомм» та їх участі як фактичних власників ТОВ «Інкомм» у конкурсних торгах із закупівлі ДП «Укрзалізничпостач» метизної продукції, незважаючи на пред`явлення їй ряду викривальних доказів протиправної діяльності під час допитів.
Слідча суддя критично ставиться до доводів сторони обвинувачення стосовно того, що такі дії підозрюваних свідчать загалом про стійку та погоджену вищезазначеними обвинуваченими позицію з протидії органу досудового розслідування, свідоме надання неправдивих показань та таких, що спотворюють факти об`єктивної істини з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
Втім, слідча суддя не знаходить підстав вважати, що між особами у кримінальному провадженні може здійснюватися взаємодія, спрямована на протидію слідству, як зазначає сторона обвинувачення. Попри стійкий ступінь зв`язків підозрюваного ОСОБА_1 з ОСОБА_2 та іншими підозрюваними та обвинуваченими у вчинених майнових злочинах, який випливає із сукупної оцінки доказів у клопотанні (зокрема, протоколів огляду переписок в інтернет-месенджерах), з доказів не вбачається підтвердження обставин того, що ОСОБА_1 може впливати на інших осіб. Оскільки ОСОБА_1 міг виконувати вказівки ОСОБА_2 стосовно закупівель метизної продукції ДП «Укрзалізничпостач», проте сам жодним чином не умовляв та/або примушував, або іншим чином не впливав на осіб у провадженні, використовуючи свій авторитет, слідча суддя приходить до висновку про відсутність ризику незаконного впливу на інших осіб у цьому кримінальному провадженні.
Ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином
Сторона обвинувачення зазначає, що підозрюваний ОСОБА_2 був народним депутатом України Верховної Ради України VIII скликання, будучи обраним по загальнодержавному багатомандатному округу за виборчим списком кандидатів у депутати від політичної партії «Блок Петра Порошенка», та був народним депутатом України до 29 серпня 2019 року. Аргументом слідства є наявність неформальних зв`язків ОСОБА_2 у органах управління державою, державних підприємствах, які за вищезазначений період часу могли тільки розширитись й зміцнитись; ОСОБА_1 , у свою чергу, будучи підконтрольною ОСОБА_2 особою, може виконувати його вказівки щодо перешкоджання кримінальному провадженню.
Слідча суддя вбачає в доказах сторони обвинувачення можливі підстави стверджувати, що ОСОБА_1 може перешкоджати кримінальному провадженню. Оскільки ОСОБА_1 міг виконувати вказівки ОСОБА_2 щодо вчинення певних дій для втілення наміру із заволодіння грошовими коштами державного підприємства, слідча суддя вважає, що він може з високим ступенем вірогідності виконувати вказівки щодо перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, які він раніше вчиняв під час організації торгів із закупівлі метизної продукції державним підприємством, оскільки є підстави вважати, що ОСОБА_1 міг вступити у змову із службовою особою замовника торгів. Тому, слідча суддя вважає, що такий ризик доведено.
Слідча суддя зобов`язана встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий (п. 2 ч. 1 ст. 194 КПК України).
Недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні
Відповідно до частин 1, 2 статті 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого (стаття 178 КПК України).
Фактично, слідча суддя повинна встановити, чи є запропонований запобіжний захід (домашній арешт у вечірній час та інші зобов`язання) пропорційним для запобігання ризику або ризикам, на які вказує сторона обвинувачення, з метою захисту прав підозрюваного та дотримання принципу верховенства права. Європейський суд з прав людини неодноразово вказував на те, що домашній арешт вважається «позбавленням волі» в розумінні статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Рішення Великої Палати у справі Buzadji проти Республіки Молдова від 5 липня 2016 року, заява № 23755/07, параграф 104). Метою цієї статті є захист він самовільного та необґрунтованого позбавлення волі. Тому, слідча суддя повинна всебічно оцінити обставини, на які посилаються сторона обвинувачення та сторона захисту.
Слідча суддя враховує аргументи захисту стосовно того, що ОСОБА_1 сприяє слідству. Вона також приходить до висновку, що ОСОБА_1 не буде переховуватися від слідства, а тому обмежувати йому свободу пересування шляхом накладення домашнього арешту буде недоцільно. Це також недоцільно через стан його здоров`я, та стан здоров`я матері, що потребує допомоги, хворіє, та проживає з ним. Через це у ОСОБА_1 може виникнути необхідність виїзду з міста Бучі до Києва для надання екстреної швидкої допомоги матері.
Таким чином, у цьому випадку запобіжний захід у виді домашнього арешту є занадто жорстким та не може бути застосовано до підозрюваного. Втім, слідчою суддею вище було встановлено ризик перешкоджання здійсненню кримінального провадження, а тому є підстави для застосування іншого запобіжного заходу, передбаченого статтею 176 КПК України. Зважаючи на майновий стан ОСОБА_1 , та оцінюючи усі обставини у сукупності, слідча суддя приходить до висновку, що необхідно застосувати запобіжний захід у виді особистого зобов`язання. Цей запобіжний захід, на думку судді, забезпечить виконання вказаним підозрюваним процесуальних обов`язків, а також дозволить запобігти ризику можливого перешкоджання кримінальному провадженню.
Обґрунтування необхідності покладення на підозрюваного обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України
Слідча суддя вбачає доцільним покласти на підозрюваного ОСОБА_1 обов`язки, передбачені частиною 5 статті 194 КПК України. Це необхідно з метою забезпечення дієвості запобіжного заходу, запобігання ризиків, які були обґрунтовані раніше та ефективності здійснення кримінального провадження.
Враховуючи вищевикладене та аналізуючи зібрані в сукупності докази, слідча суддя вважає доведеною наявність підстав для застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання, так як існують ризики передбачені підпунктом 4 частини 1 статті 177 КПК України, оскільки підозрюваний ОСОБА_1 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Слідча суддя зазначає, що домашній арешт є занадто жорстким запобіжним заходом, з урахуванням усіх обставин, а такий запобіжний захід як особисте зобов`язання забезпечить дотримання підозрюваним процесуальних обов`язків під час досудового слідства та в суді.
Стосовно обмеження спілкування з особами, що працюють чи працювали у період часу з 2015 року та дотепер у Філії «Центр забезпечення виробництва» ПАТ «Укрзалізниця», ПАТ «Укрзалізниця», Державній адміністрації залізничного транспорту України, слідча суддя приходить до висновку, що таке обмеження є непропорційним втручанням у права підозрюваного. Хоча пунктом 4 частини 5 статті 194 КПК України передбачено накладення обов`язку утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, або спілкуватися з нею з дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом, такий обов`язок, очевидно, не може покладатися на особу, забороняючи їй спілкування, яке саме по собі не може впливати на досягнення мети запобіжного заходу. Таким чином, слідча суддя вважає, що клопотання в цій частині необхідно задовольнити частково, обмеживши коло осіб, з якими треба утримуватися від спілкування, до підозрюваних, обвинувачених та свідків у кримінальних провадженнях, у яких розслідуються обставини справи. Такими людьми є: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_14 , ОСОБА_8 , ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_15 та ОСОБА_16 .
З урахуванням викладеного, керуючись ст. 131, 132, 176, 179, 181, 193, 194, 196, 376 КПК України, слідча суддя
ПОСТАНОВИЛА
У задоволенні клопотання детектива Національного антикорупційного бюро Другого відділу детективів Третього підрозділу детективів Слоневського Маркіяна Миколайовича, погоджене з прокурором відділу управління Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Кравченком М. М. про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту стосовно ОСОБА_1 - відмовити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , що народився в місті Білозерське, Донецької області ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянину України, одруженому, що має вищу освіту, працює на посаді заступника директора ТОВ «Науково - виробниче підприємство «Дніпротранс», проживає у АДРЕСА_1 , раніше не судимого, запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 , такі обов`язки:
1.прибувати на першу вимогу до детективів Національного бюро, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000027;
2.повідомляти детективів Національного бюро, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
3.утримуватися від спілкування з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_14 , ОСОБА_8 , ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_15 та ОСОБА_16
4.утримуватися від відвідування будь-яких приміщень, які належать чи які займають Філії «Центр забезпечення виробництва» ПАТ «Укрзалізниця» і ПАТ «Укрзалізниця».
Строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання стосовно ОСОБА_1 закінчується 18.12.2019 року.
Роз`яснити ОСОБА_1 , що в разі невиконання покладених на нього обов`язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід та може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Доручити виконання ухвали детективу Національного антикорупційного бюро Другого відділу детективів Третього підрозділу детективів Слоневському Маркіяну Миколайовичу.
Повний текст ухвали було оголошено 28 жовтня 2019 року о 16 годині 45 хвилин в залі судових засідань у приміщенні Вищого антикорупційного суду.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідча суддя Широка К. Ю.