Документ № 85317456

Справа № 760/5017/18

Провадження1-кп/4910/23/19

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

30 жовтня 2019 року м.Київ

Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі:

головуючого Кравчука О.О.,

суддів: Крука Є.В., Білоус І.О.

секретар судового засідання Мітніцька О.В.

з участю:

прокурора: Мінєєва В.В.

захисників: Старости І.І., Покутнього О.М., Слівінського В.О.,

обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду у м. Києві матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01 листопада 2016 року за № 12016100090012824, за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Білопілля Сумської області, громадянина України, який зареєстрований і фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 191, ч. 3, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України,

ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у с. Синява Рокитнянського району Київської області, громадянина України, який зареєстрований та фактично проживає за адресою:

АДРЕСА_2 , у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 191 КК України,

ВСТАНОВИВ:

1. Історія провадження

16 вересня 2019 року до Вищого антикорупційного суду із Солом`янського районного суду м. Києва надійшли матеріали згаданого кримінального провадження в порядку, передбаченому підпунктом 4 пункту 20-2 Розділу ХІ «Перехідні положення» Кримінального процесуального кодексу України.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, згідно з ч. 3 ст. 35 КПК України, для розгляду кримінального провадження було визначено колегію суддів Вищого антикорупційного суду у складі: головуючого судді Кравчука О.О., суддів Крука Є.В. та Білоус І.О.

Згідно з ч. 6 ст. 34 КПК України, суд, якому направлено кримінальне провадження з іншого суду, розпочинає судове провадження зі стадії підготовчого судового засідання, незалежно від стадії, на якій в іншому суді виникли обставини, передбачені частиною першою цієї статті.

Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 17 вересня 2019 року по вказаному кримінальному провадженню було призначено підготовче судове засідання.

У підготовчому судовому засіданні на обговорення учасників судового провадження судова колегія поставила питання щодо звернення з поданням до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду для його передачі на розгляд іншого суду з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 34 КПК України, як такого, що надійшло до суду з порушенням правил підсудності.

2. Позиції учасників кримінального провадження

Учасники кримінального провадження не заперечували проти звернення з поданням до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду для його передачі на розгляд іншого суду.

Окрім того адвокатом Старостою І.І., захисником ОСОБА_1, було заявлено письмове клопотання, а адвокатом Покутнім О.М., захисником ОСОБА_1 - усне клопотання про передачу кримінального провадження за підсудністю до іншого суду. Інші учасники кримінального провадження проти задоволення клопотання не заперечували.

3. Оцінки та мотиви суду

Вирішуючи питання можливості призначення судового розгляду, суд, дослідивши обвинувальний акт з додатками, вислухавши думки учасників кримінального провадження, дійшов висновку про непідсудність цього кримінального провадження Вищому антикорупційному суду з огляду на таке.

3.1. Відповідно до п. 20-2 Розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України (в редакції Закону України № 100-IX від 18.09.2019) підсудність Вищого антикорупційного суду, передбачена цим Кодексом як суду першої інстанції, суду апеляційної інстанції та слідчих суддів, поширюється на кримінальні провадження, відомості за якими про кримінальне правопорушення внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань:

1) з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо початку роботи Вищого антикорупційного суду»;

2) до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо початку роботи Вищого антикорупційного суду», якщо досудове розслідування здійснюється або здійснювалося Національним антикорупційним бюро України та закінчено прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Разом із тим, відповідно до ч. 1 ст. 33-1 КПК України Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних злочинів, передбачених в примітці до статті 45 Кримінального кодексу України, статтями 206-2, 209, 211, 366-1 Кримінального кодексу України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини п`ятої статті 216 Кримінального процесуального кодексу України. При цьому, у пунктах 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК України міститься вичерпний перелік осіб, які можуть бути суб`єктами зазначених складів злочинів або щодо яких можуть бути вчинені злочин, передбачені ст. 369, ч. 1 ст. 369-2 КК України. Згідно з приміткою до ст. 45 КК України корупційними злочинами відповідно до цього Кодексу вважаються злочини, передбачені статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, а також злочини, передбачені статтями 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368-369-2 цього Кодексу.

Згідно з обвинувальним актом та додатками до нього, судом встановлено, що досудове розслідування зазначеного кримінального провадження проводилось старшими слідчими слідчого відділу Солом`янського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві Мельником С.П., Чередніченком Б.Ю., Ткачем Г.О., а процесуальне керівництво здійснювалось групою прокурорів у складі прокурорів Київської місцевої прокуратури № 9 Столбового Ю.М., Мінєєва В.В., Зайцева А.С., Северина К.М., безпосередньо обвинувальний акт було затверджено прокурором Мінєєвим В.В.

З наведеного вбачається, що кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01 листопада 2016 року за № 12016100090012824, не відноситься до підсудності Вищого антикорупційного суду, а відтак, виникла необхідність у направленні зазначеного кримінального провадження до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду для визначення підсудності.

3.2. Суд наголошує на тому, що згідно з п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, це право, передбачене п. 1 ст. 6 Конвенції, включає право на «суд, встановлений законом», що охоплює не лише правову основу самого існування суду, але й дотримання таким судом певних норм, що регулюють його діяльність (Справа «Сокуренко і Стригун проти України», п. 24), в т.ч. усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (Справа «Занд проти Австрії»). Якщо суд не має юрисдикції судити підсудного відповідно до чинних положень національного права, він не є «встановленим законом» (Справа «Jorgic v. Germany», п. 64, справа «Pandjikidze and others v. Georgia», п. 105, справа «Gorguiladze v. Georgia», п. 69, справа «Сокуренко і Стригун проти України). Організація судової системи має бути визначена законом і не може бути віддана на розсуд судових органів, хоча це і не виключає певної свободи для тлумачення відповідного законодавства. Поняття суду, встановленого законом, в ст. 6 Конвенції покликане забезпечити, щоб організація судочинства в демократичному суспільстві не покладалася на розсуд виконавчої влади (справа «Richert v. Poland», п. 42, Справа «Coeme and Others v. Belgium», п. 98, 107-109).

3.3. Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, прийняти рішення про направлення обвинувального акту до відповідного суду для визначення підсудності у випадку встановлення непідсудності кримінального провадження. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 34 КПК України кримінальне провадження передається на розгляд іншого суду, якщо до початку судового розгляду виявилося, що кримінальне провадження надійшло до суду з порушенням правил підсудності.

Відповідно до абзацу 2 ч. 3 ст. 34 КПК України питання про направлення кримінального провадження з Вищого антикорупційного суду до іншого суду вирішується колегією у складі п`яти суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду за поданням складу суду, визначеного для розгляду кримінального провадження, або за клопотанням сторін не пізніше п`яти днів з дня внесення такого подання чи клопотання, про що постановляється вмотивована ухвала.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання адвоката Старости І.І., захисника ОСОБА_1 та клопотання адвоката Покутнього О.М., захисника ОСОБА_1, та звернутися до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду з поданням про направлення цього кримінального провадження до іншого суду.

На підставі викладеного, відповідно до ст. 32, п. 1 ч. 1 ст. 34, ст. 314 - 316 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання адвоката Старости І.І., захисника ОСОБА_1 та клопотання адвоката Покутнього О.М., захисника ОСОБА_1, задовольнити.

Звернутися до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду з поданням про вирішення питання про направлення до іншого суду кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01 листопада 2016 року за № 12016100090012824, за обвинуваченням: ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 191, ч. 3, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 191 КК України.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її проголошення.

Головуючий суддя: Кравчук О.О.

Судді: Крук Є.В.

Білоус І.О.