Документ № 85317484

Справа № 760/20930/19

Провадження №11-сс/991/86/19

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2019 року м. Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

Головуючого судді Боднара С.Б.

суддів Панаіда І.В., Панкулича В.І.

секретаря судового засідання Дубини Т.Ю.

за участю:

прокурора Щура І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру в Одеській області на ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 25 липня 2019 року, якою задоволено клопотання прокурора першого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Щура І.В. про накладення арешту на майно тимчасово вилучене під час обшуку приміщення за адресою: м. Одеса, вул. Канатна, 83 , у кримінальному провадженні №52019000000000233 від 22.03.2019 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 362, ч. 2 ст. 364, ч.2 ст.366 КК України,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 25 липня 2019 року задоволено клопотання прокурора першого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Щура І.В. про арешт тимчасово вилученого майна.

Накладено арешт на тимчасово вилучене майно у приміщеннях Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, код ЄДРПОУ 39765871, за адресою: м. Одеса, вул. Канатна, 83 а саме на:

-конверт білого кольору із виконаним написом простим олівцем в правому нижньому куті;

-грошові кошти на загальну суму 6 000 грн. купюрами номіналом по 200 гривень та 500 гривень;

-зовнішній накопичувач інформації - жорсткий диск Transcend S/N E63088-0627.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, Головне управління Держгеокадастру в Одеській області звернулось до Київського апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 25.07.2019 та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора про арешт тимчасово вилученого майна.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що ухвала слідчого судді є незаконною, необґрунтованою та підлягає скасуванню з підстав неповноти судового розгляду, невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та істотного порушення вимог кримінального процесуального закону. Зазначає, що вилучений жорсткий диск Transcend S/N E63088-0627 не має будь яких ознак речових доказів передбачених ст. 98 КПК України, та вилучений без дозволу суду, тобто з порушенням ч.2 ст. 168 КПК України. Не вказано, яке значення має вилучене майно для розслідування кримінальних правопорушень. Вилучений жорсткий диск не оглянуто прокурором у відповідності до вимог ч.2 ст. 100, ст. 237 КПК України та не зрозуміло, яким чином суд міг дійти до висновків про необхідність його арешту, не маючи уявлення про зміст вказаного диску. Також вказує, що обшук необґрунтовано проведено в нічний час у порушення ч.2 ст. 236 КПК України. Прокурором не надано документів, які підтверджують право власності на арештоване майно та не доведено наявність ризиків, передбачених ч.1 ст. 170 КПК України.

Колегія суддів Київського апеляційного суду ухвалою від 26 вересня 2019 року постановила передати матеріали провадження за апеляційною скаргою Головного управління Держгеокадастру в Одеській області для розгляду до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.

В судове засідання 21 жовтня 2019 року з`явився прокурор Кохно В.О., представник Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду скарги, в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив. Колегією суддів ухвалено відкласти судове засідання для повторного виклику в наступне судове засідання представника Головного управління Держгеокадастру в Одеській області.

В судове засідання 29 жовтня 2019 року з`явися прокурор Щур І.В., представник Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду скарги, в судове засідання повторно не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, у зв`язку з чим, колегією суддів прийнято рішення розглянути апеляційну скаргу у його відсутність.

Заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити ухвалу слідчого судді без змін, дослідивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Головного управління Держгеокадастру в Одеській області не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів провадження, Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №52019000000000233 від 22.03.2019 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 362, ч. 2 ст. 364, ч.2 ст.366 КК України.

Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 10.07.2019 було надано дозвіл детективам Національного антикорупційного бюро України на проведення обшуку в приміщеннях та робочих кабінетах, які використовує у своїй діяльності Головне управління Держгеокадастру в Одеській області, за адресою: м. Одеса, вул. Канатна, буд. 83, з метою відшукання та вилучення визначеного переліку речей і документів.

Детективом Смоліною В.С., якій ухвалою слідчого судді надано дозвіл на проведення обшуку, 11-12 липня 2019 року під час проведення обшуку, серед іншого, було вилучено речі та документи, які не були зазначені в ухвалі, а саме:

-конверт білого кольору із виконаним написом простим олівцем в правому нижньому куті;

-грошові кошти на загальну суму 6 000 грн. купюрами номіналом по 200 гривень та 500 гривень;

-зовнішній накопичувач інформації - жорсткий диск Transcend S/N E63088-0627.

Відповідно до постанови детектива Четвертого відділу Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Смоліна В.С. від 12.07.2019, зазначені речі і документи визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №52019000000000233 від 22.03.2019 та приєднано до матеріалів кримінального провадження.

Прокурором першого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Щуром І.В. 12 липня 2019 року до Солом`янського районного суду м. Києва подано клопотання про накладення арешту на речі та документи, які були тимчасово вилучені під час обшуку проведеного 11.07.2019 - 12.07.2019 у приміщенні за адресою: м.Одеса, вул. Канатна, буд. 83 , в якому розташоване Головне управління Держгеокадастру в Одеській області.

Ухвалою від 18.07.2019 вказане клопотання повернуто для усунення недоліків, і 20 липня 2019 року поштою на адресу суду було направлене виправлене клопотання, яке надійшло до канцелярії Солом`янського районного суду міста Києва 23.07.2019.

Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 25 липня 2019 року клопотання прокурора задоволено та накладено арешт на вказане майно.

Згідно вказаної ухвали, слідчий суддя дійшов висновку про обґрунтованість клопотання прокурора та необхідність накладення арешту на вказане майно. Прийняте рішення мотивував тим, що викладені в клопотанні доводи вказують, що майно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, зокрема, може бути використано як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Вказує про необхідність накладення арешту на зазначене в клопотанні майно, з метою забезпечення речових доказів, які містять відомості про обставини вчинення кримінального правопорушення, запобіганню можливості його відчуження, зникнення, втрати або пошкодження або настання інших наслідків.

Колегія суддів погоджується з такими висновками слідчого судді.

Згідно ст. 84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом (ч.2 ст. 93 КПК України).

Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.

Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є арешт майна.

Згідно ч. 1 ст. 167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.

Відповідно до ч.2 ст. 168 КПК України, тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.

Тимчасове вилучення електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюється лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі суду.

У відповідності до ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Так, ч. 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку передбаченому п. 1 ч. 2 цієї статті, тобто з метою збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

У відповідності з ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; 3) розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову; 4) наслідки арешту майна для інших осіб; 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідно до ч.7 ст. 236 КПК України, вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

На переконання колегії суддів, слідчий суддя під час розгляду клопотання про арешт майна в повній мірі дотримався вказаних вимог закону.

Додані до клопотання матеріали свідчать про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Стандарт доказування «обґрунтована підозра» вважається досягнутим, якщо фактів та інформації достатньо, аби переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення.

Матеріали судового провадження свідчать, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою збереження речових доказів, а слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів зобов`язаний визначити, що застосування заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно, є необхідним для забезпечення їх збереження. Слідчий суддя на даній стадії не в праві вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що надані суду матеріали є достатніми для застосування в рамках даного кримінального провадження заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є арешт майна.

Відповідно до матеріалів провадження прокурором доведено необхідність накладення арешту на майно, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК України.

Колегія суддів погоджується, що відомості, які містяться у вказаних матеріальних об`єктах, можуть бути використані як докази способу та інших обставин вчинення кримінального правопорушення, винуватості або невинуватості службових осіб у вчиненні правопорушення, форми вини, мотивів і мети вчинення кримінального правопорушення та є речовими доказами в розумінні ст. 98 КПК України.

Доводи апеляційної скарги відносно того, що жорсткий диск Transcend S/N E63088-0627 вилучений з порушенням вимог ч.2 ст. 168 КПК України, оскільки вилучення електронних інформаційних систем без дозволу суду заборонено, є безпідставними. Відповідно до вказаної норми права, забороняється вилучати електронні інформаційні системи або їх частини, якщо вони безпосередньо не зазначені в ухвалі суду. Проте, вказаний жорсткий диск не є електронною інформаційною системою або її частиною, оскільки здійснює лише збереження інформації без надання можливості її самостійної обробки та використовується окремо від таких систем, не є їх невід`ємною частиною. Тобто вказаний жорсткий диск є переносним зовнішнім накопичувачем інформації.

Під час проведення обшуку вказаний жорсткий диск було оглянуто з використанням робочого комп`ютера та виявлено наявність файлів із інформацією, яка має значення для встановлення обставин кримінального провадження.

Слідчий суддя Солом`янського районного суду, дослідивши протокол обшуку приміщення за адресою: м. Одеса , вул . Канатній , 83 та постанову про визнання речовими доказами від 12 липня 2019 року, дійшов обґрунтованого висновку, що інформація, яка міститься на жорсткому диску Transcend S/N E63088-0627, відповідає вимогам ст. 98 КПК України, а тому для збереження речових доказів на вказаний жорсткий диск має бути накладено арешт.

Відсутність вказівки до якого саме підприємства має відношення вилучена інформація не є порушенням вимог кримінального процесуального закону, оскільки така інформація має містити докази фактів чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Також, колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апеляційної скарги про порушення детективами Національного антикорупційного бюро України вимог ч.4 ст. 23 КПК України, щодо недопустимості проведення слідчих (розшукових) дій у нічний час (з 22 до 6 години). Обшук в приміщеннях та робочих кабінетах, які використовує у своїй діяльності Головне управління Держгеокадастру в Одеській області, за адресою: м. Одеса, вул. Канатна, буд. 83 було розпочато о 09:19 годині 11 липня 2019 року, тобто у відповідності до вимог КПК України та здійснювався до 05:07 години 12 липня 2019 року для запобігання можливості знищення речових доказів.

В апеляційній скарзі вказується, що слідчим суддею в оскаржуваній ухвалі не зазначено документів, які підтверджуються право власності на майно, що належить арештувати. Проте, оскільки вказане майно було вилучене під час обшуку саме в Головному управлінні Держгеокадастру в Одеській області, були підстави вважати, що вказане майно знаходиться у їхньому володінні.

Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, особою, яка подала апеляційну скаргу не надано та колегією суддів не встановлено.

При цьому колегія суддів враховує і те, що у відповідності до вимог ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна, а також і те, що арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Надані прокурором матеріали доводять наявність правових підстав для накладення арешту на майно, а також того, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження.

Істотних порушень вимог Кримінального процесуального кодексу України, які б давали підстави для скасування оскаржуваної ухвали слідчого судді, колегією суддів не встановлено.

У зв`язку з цим, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала слідчого судді постановлена у відповідності до вимог чинного законодавства, із з`ясуванням всіх обставин, які мають значення для вирішення справи, а відтак вважає постановлене ним рішення законним і обґрунтованим та не вбачає підстав для його скасування.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 309, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 25 липня 2019 року, якою задоволено клопотання прокурора першого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Щура І.В. про накладення арешту на майно тимчасово вилучене під час обшуку приміщення за адресою: м. Одеса, вул. Канатна, 83 , у кримінальному провадженні №52019000000000233 від 22.03.2019 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 362, ч. 2 ст. 364, ч.2 ст.366 КК України - залишити без змін, а апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, - без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: С.Б. Боднар

Судді: І.В. Панаід

В. І. Панкулич