- Головуючий суддя (ВАКС) : Хамзін Т.Р.
Справа № 991/854/19
Провадження1-кс/991/1710/19
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 жовтня 2019 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Хамзін Т.Р., дослідивши скаргу ОСОБА_1 на постанову детектива Національного антикорупційного бюро України Шмітько В.В. від 19.10.2019 про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні № 52019000000000831,
ВСТАНОВИВ:
29.10.2019 до Вищого антикорупційного суду надійшла скарга ОСОБА_1 із вимогами про скасування постанови детектива Національного антикорупційного бюро України Шмітько В.В. про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні № 52019000000000831.
В обґрунтування вимог скарги зазначає, що Національним антикорупційним бюро України за його заявою здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №52019000000000831 за фактом отримання неправомірної вигоди суддями апеляційного суду Харківської області Колтуновим А.І., Бездітко В.М. та Зубковим Л.В.
За твердженням заявника, вказаними діями йому завдана моральна шкода. Проте 19.10.2019 детектив Національного антикорупційного бюро України виніс постанову якою відмовив у визнанні його потерпілим у цьому кримінальному провадженні.
Вказана постанова за твердженням заявника є незаконною та має бути скасована.
Перевіривши матеріали скарги, слідчий суддя дійшов до таких висновків.
Виходячи із змісту ст. 304 КПК України при вирішенні питання про відкриття провадження за скаргою слідчому судді належить встановити чи: 1) оскаржується рішення, дія чи бездіяльність слідчого, яка підлягає оскарженню, що визначені у ч. 1 ст. 303 КПК України; 2) підлягає скарга розгляду у Вищому антикорупційному суді; 3) подана в строк, передбачений ч. 1 ст. 304 КПК України; 4) скарга була подана особою, що має право подавати скаргу.
Із змісту скарги вбачається, що ОСОБА_1 оскаржується рішення детектива Національного антикорупційного бюро України про відмову у визнанні його потерпілим у кримінальному провадженні. Можливість оскарження такого рішення передбачена п. 5 ч. 1 ст. 303 КПК України. Отже слідчий суддя дійшов висновку, що рішення органу досудового розслідування, яке оскаржується ОСОБА_1 підлягає оскарженню на досудовому провадженні.
Частиною 1 ст. 33-1 КПК України передбачено, що Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних злочинів, передбачених в примітці статті 45 КК України, статтями 206-2, 209, 211, 366-1 КК України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини п`ятої статті 216 Кримінального процесуального кодексу України.
Зі змісту скарги вбачається, що заявником оскаржується рішення детектива Національного антикорупційного бюро України у кримінальному провадженні в якому розслідується можливе вчинення кримінального правопорушення суддями апеляційного суду Харківської області за ознаками отримання неправомірної вигоди. Оскільки таке кримінальне правопорушення відноситься до підсудності Вищого антикорупційного суду слідчий суддя дійшов висновку, що скарга підлягає розгляду у Вищому антикорупційному суді.
За положеннями ч. 1 ст. 304 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
Правом на оскарження рішень органу досудового розслідування про відмову у визнані потерпілим, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 303 КПК України наділена особа, якій відмовлено у визнанні потерпілим.
Із скарги вбачається, що ОСОБА_1 оскаржується постанова детектива Національного антикорупційного бюро України від 19.10.2019. Враховуючи, що скарга надійшла до суду 29.10.2019 слідчий суддя дійшов висновку, що скарга відповідає формальним вимогам щодо строку. Водночас слідчий суддя позбавлений можливості перевірити чи дотримані заявником строки, оскільки до матеріалів скарги не додано копію оскаржуваної постанови. Фактично із скарги неможливо встановити чи мав місце факт відмови у визнані потерпілим.
За положеннями ч. 6 ст. 9 КПК України, у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1 ст. 7 цього Кодексу.
За положеннями ст. 7 КПК України, зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відноситься мова, якою здійснюється кримінальне провадження.
Кримінальне провадження здійснюється державною мовою (ч. 1 ст. 29 КПК України).
Згідно зі ст.10 Конституції України, державною мовою в Україні є українська мова.
Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України «Про засади державної мовної політики» судочинство в Україні у кримінальних справах здійснюється державною мовою.
Сторони, які беруть участь у справі подають до суду письмові процесуальні документи і докази, викладені державною мовою (ч. 3 ст. 14 Закону України «Про засади державної мовної політики»).
Проте скарга складена не на державній мові, що не відповідає вищезазначеним нормам закону.
З цих підстав скаргу не можна вважати такою, що оформлена належним чином.
Підстави для повернення скарги визначені у ч. 2 ст. 304 КПК України. Скарга, зокрема, повертається у разі якщо вона подана після закінчення строку передбаченого ч. 1 ст. 304 КПК України.
За наведених вище підстав, у зв`язку із невідповідністю скарги ч. 2 ст. 304 КПК України, враховуючи факт викладення її не на державній мові, скаргу ОСОБА_1 належить повернути.
Керуючись ст. ст. 304, 309 КПК України, слідчий суддя
УХВАЛИВ:
Скаргу ОСОБА_1 на постанову детектива Національного антикорупційного бюро України Шмітько В.В. від 19.10.2019 про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні № 52019000000000831 - повернути заявнику.
Копію ухвали невідкладно надіслати особі, яка подала скаргу, разом із скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня отримання її копії.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя Т.Р. Хамзін