Документ № 85335594

Дата засідання: 01/11/2019
Дата винесення рішення: 01/11/2019
Справа №: 4910/10/19-к
Провадження №: 32014080000000003
Інстанція: ВАКС
Форма судочинства: Кримінальне

Головуючий суддя (ВАКС) : Крук Є.В.
Суддя (ВАКС) : Білоус І.О., Кравчук О.О.
Секретар : Демченко Л.О.
Захисник/адвокат : Борисенка А.О., Чернової О.О.
Прокурор : Малик О.І.

Справа № 4910/10/19-к

Провадження1-кп/4910/1/19

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

01 листопада 2019 року м.Київ

Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі:

головуючого: Крука Є.В.

суддів: Білоус І.О., Кравчука О.О.

секретар судового засідання Демченко Л.О.

за участю:

прокурора Малик О.І.

захисників Борисенка А.О., Чернової О.О.

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання прокурора четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Малик Ольги Іванівни про продовження запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту та строку дії обов`язків обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09.01.2014 за №32014080000000003 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України,

ВСТАНОВИВ:

1.Історія провадження

29 жовтня 2019 року до Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання прокурора четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Малик О.І. про продовження запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту та строку дії обов`язків обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні №32014080000000003 від 9 січня 2014 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

2.Клопотання та позиції сторін

В судовому засіданні прокурор підтримала викладене в клопотанні; зазначила, що обвинувачений ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжкого корупційного злочину (кримінального правопорушення), за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 6 років, що відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України є тяжким злочином. Як підставу для продовження запобіжного заходу прокурор зазначила наявність ризиків передбачених п.п. 1, 3 ст. 177 КПК України, а саме можливість ОСОБА_1 переховуватися від суду та незаконно впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження, зокрема, на свідків, які знаходилися в підпорядкуванні ОСОБА_1 , та безпосередньо обізнані про обставини виконання спірних контрактів (в тому числі здійснювали закордонні поїздки в Гватемалу). Прокурор наголосила на нових доказах, отриманих стороною обвинувачення, зокрема, які вказують на те, що ОСОБА_1 має зареєстроване місце проживання в Сполучених Штатах Америки, працює у компаніях, які зареєстровані у США, а також те, що на ім`я ОСОБА_1 видано водійське посвідчення штату Флориди, США.

Захисник Борисенко А.О. в судовому засіданні надав усні та письмові пояснення, в яких заперечував проти задоволення клопотання, наголошуючи на відсутності ризиків, на які вказує сторона обвинувачення. Зокрема, пояснив наступне: обвинувачений ОСОБА_1 виконує всі вимоги слідства та суду; добровільно здав документи для виїзду за кордон; обвинувачений є адвокатом, і не може заробляти на життя, перебуваючи під цілодобовим домашнім арештом.

Захисник Чернова О.О. в судовому засіданні надала усні та письмові заперечення на клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту. Вказала, що посилання прокурора на тяжкість покарання не може бути підставою для задоволення клопотання; обвинувачений неодноразово перетинав держаний кордон та завжди повертався в Україну; відсутні підтвердження, що обвинувачений буде впливати на свідків оскільки кримінальне провадження триває з 2014 року.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав заперечення захисника, заперечував проти задоволення клопотання, та зазначив, що його жодного разу не викликали на допит до НАБУ, а одразу затримали, після затримання лише один раз проводився його допит, після затримання і під час дії запобіжного заходу його жодного разу не викликали на слідчі дії. Свідки допитувалися неодноразово і жодного разу не надходило скарг на здійснення на них незаконного впливу.

3.Мотиви суду

Обговоривши у судовому засіданні питання доцільності продовження строку тримання під домашнім арештом обвинуваченого, вислухавши думку прокурора про необхідність продовження обвинуваченому строку тримання під домашнім арештом, виходячи з тяжкості злочину, у вчиненні якого він обвинувачується, та наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, вислухавши думку обвинуваченого та його захисника, суд приходить до наступних висновків.

3.1Хронологія застосування запобіжного заходу

На розгляді Вищого антикорупційного суду знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

ОСОБА_1 інкримінується зловживання службовим становищем, тобто умисне, в інтересах третіх осіб використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки, передбачене ч. 2 ст. 364 КК України (в редакції Закону № 3207 - VI від 07.04.2011 року).

19 липня 2019 року о 08 годині 05 хвилин ОСОБА_1 затримано у порядку п. 3 ч. 1 ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

19 липня 2019 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України (в редакції закону № 3207-VI від 07.04.2011 року), а саме у зловживанні службовим становищем, тобто в умисному, в інтересах третіх осіб використанні службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки.

Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 20 липня 2019 року обвинуваченому ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту з покладенням на нього певних обов`язків строком до 17.09.2019 року включно.

Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 11 вересня 2019 року ОСОБА_1 продовжено запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту з покладенням певних обов`язків до 9 листопада 2019 року, включно.

При цьому, судовий розгляд з об`єктивних причин неможливо закінчити до спливу строку запобіжного заходу, а строк дії обраного відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу має сплинути до завершення судового провадження.

3.2 Правове обґрунтування

Згідно зі змістом ст. ст. 131-132 КПК України - запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали суду.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Згідно ч. 4 ст. 186 КПК України запобіжні заходи застосовуються під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

3.2.1 Щодо обґрунтованої підозри

Щодо обґрунтованої підозри слід зазначити, що оскільки чинне законодавство не розкриває це поняття, враховуючи ст. 8, 9 КПК України, слід керуватися позиціями Європейського суду з прав людини. З точки зору практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182). При чому факти, які викликали підозру, не обов`язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред`явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи (рішення у справі «Murrаy v.United Kingdom», 14310/88, 28.10.1994, п. 55).

Як убачається з матеріалів клопотання, ОСОБА_1 може бути причетний до тих подій, які йому інкримінуються.

3.2.2 Щодо ризиків

Щодо ризиків кримінального провадження, то прокурор зазначає про ризик переховування та ризик незаконного впливу на свідків. Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. Щодо ризиків у цьому кримінальному провадженні, то заявлені прокурором ризики заслуговують на увагу.

Щодо існування ризику за п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України суд погоджується з прокурором, що обвинувачений неодноразово, до пред`явлення підозри, перетинав державний кордон України, що підтверджується відомостями Державної прикордонної служби України, а тому існує обґрунтована об`єктивна можливість, що обвинувачений може спробувати переховуватися від суду, коли справа вже знаходиться в провадженні суду.

Крім того, санкція відповідної частини статті відносить інкримінований злочин до тяжких і передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 6 років. Отже, очікування можливого суворого вироку може мати значення. При чому ризик втечі повинен оцінюватися у світлі таких факторів, як характер людини, її моральні принципи, місце проживання, робота, засоби до існування, сімейні зв`язки, а також будь-які інші зв`язки з країною, в якій особу притягнуто до кримінальної відповідальності (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Becciev v. Moldova», п. 58).

Тому суд, вирішуючи питання щодо продовження запобіжного заходу, враховує тяжкість злочину, в якому обвинувачується ОСОБА_1 , у сукупності з іншими обставинами. Зокрема, із новими додатковими даними, наданими прокуратурою про те, що ОСОБА_1 має зареєстроване місце проживання в Сполучених Штатах Америки, працює у компаніях, які зареєстровані у США, а також те, що на ім`я ОСОБА_1 видано водійське посвідчення штату Флориди, США (аркуші 60-79 клопотання про обрання запобіжного заходу).

Щодо існування ризику за п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто незаконного впливу на свідків, суд вважає обґрунтованим твердження сторони обвинувачення з огляду на те, що 24.05.2011 року ОСОБА_1 призначений першим заступником генерального директора Державного підприємства «Державний науково-дослідний та проектний інститут титану» (далі - Підприємство), відповідно до наказу генерального директора Підприємства від 24.05.2011 № 442-к. 24.05.2011 ОСОБА_1 надано право першого підпису за період відсутності генерального директора, відповідно до наказу від 24.05.2011 № 447. Перебуваючи на посаді першого заступника генерального директора Підприємства, відповідно до посадової інструкції № ДИ 30-2012 від 17.04.2012, ОСОБА_1 здійснював наступні повноваження: керівництво згідно з чинним законодавством виробничо-господарською і фінансово-економічною діяльністю Підприємства; був відповідальним за наслідки прийнятих рішень, збереження і ефективне використання майна Підприємства і фінансово-господарські результати діяльності. Отже, ОСОБА_1 обіймав посаду на Підприємстві, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, і був службовою особою в розумінні ч. 2 ст. 18 Кримінального кодексу України. З урахуванням того, що ОСОБА_1 був службовою особою та мав в підпорядкуванні осіб, які можуть бути обізнані про обставини вчиненого злочину, то, на думку суду, є обґрунтована можливість, що обвинувачений може вплинути на свідків.

Суд критично відноситься до позиції захисників та обвинуваченого, що відсутній обгрунтований ризик, що обвинувачений буде впливати на свідків, оскільки кримінальне провадження триває протягом тривалого часу, а саме з 2014 року, в зв`язку з наступним.

Як вбачається з реєстру матеріалів досудового розслідування (том 1, а.с. 21) після повідомлення ОСОБА_1 про підозру у вчиненні злочину - органами слідства 19 липня 2019 року, 07 серпня 2019 року, 08 серпня 2019 року було допитано ряд свідків (процесуальні дії під номерами 242 – 257).

Таким чином, на думку суду існує обґрунтований ризик того, що у випадку відмови в задоволенні клопотання щодо продовження запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту та строку дії обов`язків обвинувачений ОСОБА_1 може впливати на відповідних свідків.

4.Висновки

Суд враховує той факт, що вчинене кримінальне правопорушення має високий ступінь суспільної небезпеки, наявність ризиків, передбачених п. 1 та п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

З огляду на ст. 2 КПК України завданням кримінального провадження є, в тому числі, забезпечення балансу між правами і інтересами окремої особи (обвинуваченого) та суспільними інтересами (захист особи суспільства і держави), а також застосування належної правової процедури.

Отже, на даному етапі, обмеження прав особи, що має процесуальний статус обвинуваченого, та продовження запобіжного заходу, про що клопоче прокурор, спрямовано виключно на досягнення дієвості кримінального провадження, і не становить надмірного втручання у права і свободи цієї особи, з урахуванням наявності обґрунтованої підозри у сукупності з ризиками кримінального провадження.

Вирішуючи питання про задоволення клопотання прокурора, суд виходить з того, що продовження запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту має найменший вплив на реалізацію прав і свобод людини, не становить непропорційного порушення прав людини, а отже таке втручання є розумним і співмірним для цілей цього кримінального провадження.

Таким чином, дотримуючись принципів, визначених Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів та оцінених в сукупності обставин, суд вважає за доцільне продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту з покладенням певних обов`язків, оскільки ризики, які передбачені статтею 177 КПК України, на даний момент ефективно усунуті застосуванням до обвинуваченого запобіжного заходу у саме виді цілодобового домашнього арешту, а також, враховуючи що такий захід забезпечення кримінального провадження цілком спроможний на даний час забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

На думку суду, на даний час, жоден із більш м`яких запобіжних заходів, не може запобігти ризикам, раніше врахованим судом під час обрання обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу, жодних обставин, які б свідчили про можливість зміни обвинуваченому запобіжного заходу, не встановлено.

При цьому, судовий розгляд з об`єктивних причин неможливо закінчити до спливу строку запобіжного заходу, а, отже, виникає необхідність продовження запобіжного заходу, оскільки в судовому засіданні встановлено, що ризики передбачені п. 1 та п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України присутні та не зменшилися.

Разом з цим суд при визначення строку продовження запобіжних заходів суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення

Згідно до ч. 1 ст. 28 КПК України під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.

Разом з цим, відповідно до ч. 2 ст. 28 КПК України проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження - суд.

З урахуванням призначеної дати наступного судового засідання 25 листопада 2019 року, сорока п`яти свідків, які зі слів прокура повинні бути допитані, суд вважає строк продовження запобіжних заходів повинен бути зменшений з 60 днів, заявлених прокурором, до 50 днів - до 20 грудня 2019 року, включно.

В частині застосування обов`язків відносно обвинуваченого, то суд вважає необхідним їх продовжити в тому об`ємі, який визначено ухвалою Вищого антикорупційного суду від 11 вересня 2019 року. Покладені на обвинувачення обов`язки за своєю суттю є пропорційними, помірними та такими, що не становитимуть надмірний тягар для обвинуваченого, у зв`язку з чим їх застосування відповідає п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись вимогами ст. ст. 131, 132, 177, 181, 186, 194, 331, 369 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Малик Ольги Іванівни про продовження запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту та строку дії обов`язків обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09.01.2014 за №32014080000000003 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, - задовольнити частково.

Продовжити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , обраного ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 20 липня 2019 року, з урахуванням ухвали Вищого антикорупційного суду від 11 вересня 2019 року, на час розгляду кримінального провадження в суді строком на 50 днів - до 20 грудня 2019 року, включно.

Продовжити строк дії обвинуваченому ОСОБА_1 наступних обов`язків:

- прибувати за кожною вимогою до прокуратури та суду;

- не відлучатися з міста Нікополя, Дніпропетровської області, без дозволу прокурора або суду;

- повідомляти прокурора чи суд про зміну місця свого проживання та місця роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт громадянина для виїзду за кордон НОМЕР_2 виданий 20 вересня 2010 року Нікопольським районним відділом Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області, дійсний до 20 вересня 2020 року, паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_3 виданий 6 грудня 2010 року Нікопольським районним відділом Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області, дійсний до 6 грудня 2020 року та інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд до України;

- утримуватися від спілкування з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_10 ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , а також зі службовими особами та працівниками (в тому числі з колишніми службовими особами та працівниками) Державного науково-дослідного та проектного інституту титану, Державного підприємства «Державний науково-дослідний та проектний інститут Титану», ПАТ «Інститут Титану», ТОВ «Побузький феронікелевий комбінат», компанії «Solway Industries LTD», «REMAX LTD», «AVATRANS LLP»;

- носити електронний засіб контролю.

Строк дії ухвали щодо обрання обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу на час розгляду кримінального провадження в суді встановити строком на 50 днів - до 20 грудня 2019 року, включно.

Копію ухвали про продовження запобіжного заходу вручити обвинуваченому ОСОБА_1 негайно після її оголошення та довести до відома виконавців.

Роз`яснити обвинуваченому, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з`являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних з виконанням покладених на нього зобов`язань.

Виконання ухвали доручити органу Національної поліції за місцем проживання ОСОБА_1

Контроль за виконанням даної ухвали покласти на прокурорів, що входять до складу групи прокурорів у даному кримінальному провадженні.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом 7 (семи) днів з дня її оголошення.

Головуючий суддя: Крук Є.В.

Судді: Білоус І.О.

Кравчук О.О.