Документ № 85335601

Справа № 760/19974/19

Провадження №11-сс/991/124/19

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА ВИЩОГО АНТИКОРУПЦІЙНОГО СУДУ

УХВАЛА

І м е н е м У к р а ї н и

31 жовтня 2019 року місто Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого судді Глотова М. С.,

суддів: Павлишина О. Ф., Михайленка Д. Г.,

за участю:

секретаря судового засідання Міленко О. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву про самовідвід судді Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду Павлишина Олега Федоровича від розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 16 липня 2019 року про відмову в задоволенні його скарги на постанову старшого детектива Другого відділу детективів Національного антикорупційного бюро України Вороніжського Я. В. від 26 червня 2019 року про закриття кримінального провадження №420180000000003121 від 17 грудня 2018 року,

В С Т А Н О В И Л А:

29 жовтня 2019 року Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду з Київського апеляційного суду отримано матеріали судового провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 16 липня 2019 року про відмову в задоволенні скарги ОСОБА_1 на постанову детектива Національного антикорупційного бюро України Вороніжського Я. В. від 26 червня 2019 року про закриття кримінального провадження №420180000000003121 від 17 грудня 2018 року.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями по провадженню №11-сс/991/124/19 справу призначено судді-доповідачеві Глотову М. С., судді, які входять до складу колегії: Павлишин О. Ф., Михайленко Д. Г.

До початку судового засідання від судді Павлишина О. Ф. надійшла заява про самовідвід.

Самовідвід суддя мотивував тим, що згідно з апеляційною скаргою ОСОБА_1 , останній посилався на те, що в кримінальному провадженні головним підозрюваним є суддя Львівського апеляційного суду ОСОБА_3, з яким Павлишин О.Ф. , перебуваючи на посаді судді, більше 10 років працював в цивільній палаті Львівського апеляційного суду.

Заслухавши доповідача, суддю, який заявив самовідвід, обговоривши заяву про самовідвід судді Павлишина О. Ф., дослідивши матеріали провадження, колегія суддів приходить до висновку про необхідність задоволення заявленого суддею самовідводу, виходячи з наступного.

Згідно п. 1 ч. 5 ст. 55 Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд» суддя зобов`язаний своєчасно, справедливо та безсторонньо розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 75 Кримінального процесуального кодексу України до обставин, які виключають участь судді у кримінальному провадженні, серед іншого, віднесено інші обставини, які б викликали сумнів у його неупередженості.

Згідно із ч. 1 ст. 80 Кримінального процесуального кодексу України за наявності підстав, передбачених ст. ст. 75-79 Кодексу, суддя зобов`язаний заявити собі самовідвід.

Відповідно до п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів «суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді».

Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що передбачає ч. 5 ст. 9 Кримінального процесуального кодексу України.

В п. 103 рішення у справі «Олександр Волков проти України» від 09 січня 2013 року (остаточне з 27 травня 2013 року) Європейський Суд з прав людини зазначив, що «для того, щоб встановити, чи може суд вважатися «незалежним» у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції, слід звернути увагу, inter alia, на спосіб призначення його членів і строк їхніх повноважень, існування гарантій проти тиску ззовні та на питання, чи створює орган видимість незалежного (див. рішення у справах «Фіндлей проти Сполученого Королівства» (Findlay v. the United Kingdom), від 25 лютого 1997 року, п. 73, Reports of Judgments and Decisions 1997-I, та «Брудніцька та інші проти Польщі» (Brudnicka and Others v. Poland), заява № 54723/00, п. 38, ECHR 2005-II)». У п. 104 і п. 105 цього ж рішення Європейський Суд з прав людини вказав, що «безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (і) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (іі) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (див., серед інших, рішення у справах «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria), від 24 лютого 1993 року, Series А № 255, пп. 28 та 30, та «Веттштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, п. 42, ECHR 2000-ХІІ)», « Проте між суб`єктивною та об`єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об`єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об`єктивний критерій), а й може бути пов`язана з питанням його або її особистих переконань (суб`єктивний критерій) (див. рішення у справі «Кіпріану проти Кіпру» (Kyprianou v. Cyprus) [ВП], заява № 73797/01, п. 119, ECHR 2005-ХІІІ)» , «… навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, «має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється». Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (див. рішення від 26 жовтня 1984 року у справі «Де Куббер проти Бельгії» (De Cubber v. Belgium), Series A, № 86)».

Як вбачається із змісту апеляційної скарги ОСОБА_1 , він просить скасувати ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 16 липня 2019 року, якою йому відмовлено у задоволенні скарги на постанову старшого детектива Другого відділу детективів Національного антикорупційного бюро України Вороніжського Я. В. від 26 червня 2019 року про закриття кримінального провадження №420180000000003121 від 17 грудня 2018 року, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ст. 364, ст. 365, ч. 3 ст. 296 Кримінального кодексу України відносно судді ОСОБА_3

Постановою Верховної Ради України № 3060-III від 07 лютого 2002 року Павлишина Олега Федорович було обрано на посаду судді апеляційного суду Львівської області безстроково (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3060-14).

Указом Президента України № 1824/2005 від 23 грудня 2005 року ОСОБА_3 було призначено у межах п`ятирічного строку на посаду судді апеляційного суду Львівської області (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1824/2005) та Постановою Верховної Ради України № 1237-V від 27 червня 2007 року його було обрано на посаду судді апеляційного суду Львівської області безстроково (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1237-16).

Указом Президента України № 297/2018 від 28 вересня 2018 року ОСОБА_3 та Павлишина О. Ф. було переведено з апеляційного суду Львівської області на роботу на посаду судді Львівського апеляційного суду (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/297/2018).

Указом Президента України № 129/2019 від 11 квітня 2019 року Павлишина О. Ф. призначено на посаду судді Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/129/2019).

Отже, в період з 23 грудня 2005 року по 11 квітня 2019 року судді ОСОБА_3 та Павлишин О. Ф. працювали в одному суді.

Крім того, у відкритому доступі на сайті Єдиний державний реєстр судових рішень міститься інформація, що Павлишин О. Ф. разом із ОСОБА_3 як судді Апеляційного суду Львівської області певний час приймали участь у розгляді справ у складі однієї колегії суддів.

Із огляду на вищенаведене, на думку колегії суддів, участь судді Павлишина О. Ф. в розгляді по суті апеляційної скарги ОСОБА_1 , поданої на ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 16 липня 2019 року про відмову в задоволенні скарги ОСОБА_1 на постанову старшого детектива Другого відділу детективів Національного антикорупційного бюро України Вороніжського Я. В. від 26 червня 2019 року про закриття кримінального провадження №420180000000003121 від 17 грудня 2018 року, в якому йшлося про скарги ОСОБА_1 на вчинення злочину ОСОБА_3 , у стороннього спостерігача може створити враження, що суддя Павлишин О. Ф. буде упередженим під час прийняття рішення за результатами розгляду такої апеляційної скарги.

Тому, з метою збереження та утвердження довіри у громадськості до судів заяву про самовідвід судді Павлишина Олега Федоровича слід задовольнити.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 75, 76, 81, 82 Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Заяву про самовідвід судді Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду Павлишина Олега Федоровича задовольнити.

Відвести суддю Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду Павлишина Олега Федоровича від розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 , поданої на ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 16 липня 2019 року про відмову в задоволенні скарги ОСОБА_1 на постанову старшого детектива Другого відділу детективів Національного антикорупційного бюро України Вороніжського Я. В. від 26 червня 2019 року про закриття кримінального провадження №420180000000003121 від 17 грудня 2018 року.

Матеріали провадження №11-сс/991/124/19 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданої на ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 16 липня 2019 року про відмову в задоволенні скарги ОСОБА_1 на постанову старшого детектива Другого відділу детективів Національного антикорупційного бюро України Вороніжського Я. В. від 26 червня 2019 року про закриття кримінального провадження №420180000000003121 від 17 грудня 2018 року по справі №760/19974/19 передати для здійснення повторного автоматизованого розподілу для визначення колегії суддів без участі відведеного судді Павлишина О. Ф.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Головуючий: М. С. Глотов

Судді: О. Ф. Павлишин

Д. Г. Михайленко