Документ № 85387178

Справа № 369/10079/17

1-кп/991/106/19

У Х В А Л А

30 жовтня 2019 року м. Київ

Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:

головуюча - Федорак Л.М.,

судді -Галабала М.В., Строгий І.Л,

секретар судового засідання - Біленко В.К.,

розглядаючи у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні суду кримінальне провадження № 42016000000001067 стосовно обвинувачення:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Радивилів Рівненської області, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ; фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст.369, ч. 1 ст. 190 КК України,

за участі сторін кримінального провадження:

сторона обвинувачення прокурор Макар О.І.,

сторона захисту захисники Шупеня М.М . , Хальзєв С .І. ,

Красовська У . - І. Д.

обвинувачений ОСОБА_1 ,

в с т а н о в и в:

11 жовтня 2019 року на підставі ухвали Верховного Суду від 20 вересня 2019 року до Вищого антикорупційного суду надійшли матеріали кримінального провадження № 42016000000001067 стосовно обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 369, ч. 1 ст. 190 КК України.

Ухвалою Вищого антикорупційного суду (Далі - ВАКС) призначене підготовче судове засідання, у якому учасники провадження висловили наступні позиції та клопотання.

Вирішення питань, визначених у ч. 3 ст. 314 КПК України

Прокурор вважав, що обвинувальний акт складений із дотриманням вимог статі 291 КПК України, кримінальне провадження підсудне ВАКС і можливо призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту, питання необхідності підготовки досудової доповіді залишив на розсуд суду.

Захисники та обвинувачений вважали, що обвинувальний акт формально відповідає вимогам статі 291 КПК України, кримінальне провадження підсудне ВАКС і можливо призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта, питання необхідності підготовки досудової доповіді залишили на розсуд суду.

Заслухавши учасників кримінального провадження, дослідивши обвинувальний акт, суд не встановив підстав для прийняття рішень, передбачених п. 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України, з огляду на наступне.

До суду не надходила угода та учасники кримінального провадження не повідомляли суд про її досягнення. З обвинувального акту не встановлено підстав, визначених ст. 284 КПК України, для закриття кримінального провадження. Обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України.

Кримінальне провадження підсудне ВАКС. Оскільки згідно з ч. 1 ст. 33-1 КПК України Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних злочинів, зокрема, передбаченого ст. 369 КК України, якщо наявна хоча б одна з умов, визначених пунктами 1-3 частини п`ятої статті 216 Кримінального процесуального кодексу України, в тому числі, якщо злочин вчинено прокурорами органів прокуратури, в тому числі керівником підрозділу обласної прокуратури (п. 11 ч. 1 ст. 15 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року за № 1697- VII).

Власне, відповідно до обвинувального акта ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 369, ч. 1 ст. 190 КК України, перебуваючи на посаді начальника відділу прокуратури Київської області.

Згідно з п. 20-2 розділу XІ «Перехідні положення» КПК України підсудність Вищого антикорупційного суду, передбачена цим Кодексом як суду першої інстанції, поширюється на кримінальні провадження, відомості за якими про кримінальне правопорушення внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань:

1) з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо початку роботи Вищого антикорупційного суду»;

2) до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо початку роботи Вищого антикорупційного суду», якщо досудове розслідування здійснюється або здійснювалося Національним антикорупційним бюро України та закінчено прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо початку роботи Вищого антикорупційного суду» набрав чинності 22 вересня 2019 року.

З матеріалів кримінального провадження встановлено, що досудове розслідування у цьому проваджені було розпочато 20 квітня 2016 року, здійснювалося Національним антикорупційним бюро України та закінчено прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Що ж стосується підсудності даного кримінального провадження в частині обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КПК України, то згідно п. 20-2 розділу XІ «Перехідні положення» КПК України, у разі об`єднання в одному провадженні матеріалів досудових розслідувань щодо декількох осіб, підозрюваних у вчиненні одного кримінального правопорушення, або щодо однієї особи, підозрюваної у вчиненні кількох кримінальних правопорушень, серед яких є кримінальні провадження, підсудні Вищому антикорупційному суду, судове провадження здійснює Вищий антикорупційний суд, якщо виділення в окреме провадження матеріалів кримінального провадження, які не віднесені до підсудності цього суду, може негативно вплинути на повноту судового розгляду.

З огляду на позицію всіх учасників кримінального провадження про те, що дане провадження підсудне ВАКС, беручи до уваги, що згідно з обвинувальним актом ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, що утворюють ідеальну сукупність злочинів, то виділення в окреме провадження матеріалів кримінального провадження в частині обвинувачення за ч. 1 ст. 190 КК України, може негативно вплинути на повноту судового розгляду. А тому судове провадження належить здійснювати ВАКС.

Хоч учасники кримінального провадження і не заявляли клопотання про складання досудової доповіді, однак колегія суддів вважає, що відповідно до ч. 1, 2 ст. 314-1 КПК України, з метою забезпечення суду інформацією, що характеризує ОСОБА_1 , зважаючи на те, що він обвинувачується, зокрема, і у вчиненні злочину невеликої тяжкості, необхідно дати доручення уповноваженому органу з питань пробації скласти досудову доповідь стосовно останнього.

Зважаючи на відсутність перешкод для призначення судового розгляду, передбачених пунктами 1-4 частини 3 статі 314 КПК України, суд вважає, що справа підлягає призначенню до судового розгляду. Кримінальне провадження належить здійснювати колегіально судом у складі трьох суддів відповідно до вимог п. 1 ч. 12 ст. 31 КПК України.

Вирішення питань, визначених у ч. 2 ст. 315 КПК України

З метою підготовки до судового розгляду, учасники провадження вважали за можливе розпочати судовий розгляд одразу після закінчення підготовчого судового засідання, судовий розгляду здійснювати у відкритому судовому засіданні за участі прокурора, захисників та обвинуваченого.

Прокурор заявив клопотання про виклик та допит свідків: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 .

Учасники зі сторони захисту не заперечували з приводу даного клопотання.

Суд, заслухавши думку учасників, відповідно до засади змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ст. 22 КПК України) вважає за необхідне задовольнити клопотання прокурора.

Вирішення питання прийняття цивільного позову до розгляду у кримінальному провадженні

Під час підготовчого судового засідання прокурор пред`явив цивільний позов в інтересах держави - уповноваженого органу Служби безпеки України в особі Управління Служби Безпеки України в Рівненській області (Далі - УСБ України в Рівненській області) до обвинуваченого про стягнення 50 0000 (п`ятдесяти тисяч) грн 00 коп заподіяної майнової шкоди.

Захисник Красовська У. -І.Д. висловила свої заперечення проти прийняття позову до розгляду разом із обвинувальним актом. Пояснила, що шкода повинна стягуватися за позовом тієї особи, якій вона була завдана. Із листа СБ України, наданого прокурором, вбачається, що у них немає претензій до обвинуваченого. А тому у прокурора не виникає права на пред`явлення цивільного позову у їх інтересах. До того ж, сам лист датований ще 2017 роком. Відповідно, прокурор не повідомляв СБ України про звернення з позовом до ВАКС.

Інші учасники сторони захисту підтримали доводи захисника Красовської У.-І.Д.

Суд, заслухавши думку учасників кримінального провадження, дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

В силу ч. 3 цієї ж статті цивільний позов в інтересах держави пред`являється прокурором. Прокурор, який пред`являє цивільний позов у кримінальному провадженні, повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді відповідно до Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року за № 1697- VII (Далі - Закон № 1697- VII).

Згідно з ч. 3 ст. 23 Закону № 1697- VII прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, відповідно до якої прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Прокурор у даному провадженні обґрунтовує неналежне здійснення УСБ України в Рівненській області захисту інтересів держави тим, що відповідне Управління, якому, на думку прокурора, кримінальним правопорушенням завдано майнову шкоду у вигляді грошових коштів, що були втрачені під час проведення контролю за вчиненням злочину, відмовились подавати позов у кримінальному провадженні. Адже згідно відповіді на лист прокурора за підписом начальника УСБ України в Рівненській області від 12 жовтня 2017 року відповідна посадова особа повідомила, що не будуть пред`являти позов до обвинуваченого та просять прокурора розглянути питання щодо стягнення прокурором заподіяних збитків.

Суд вважає такий лист належним підтвердженням прокурором того, що УСБ України в Рівненській області відмовилось здійснювати захист інтересів держави у відповідному питанні. Не вдаючись в аналіз обґрунтованості позову, оскільки наведене є предметом судового розгляду.

Натомість, посилання захисника Красовської У. -І.Д. на те, що із листа УСБ України в Рівненській області вбачається, що у останніх немає претензій до обвинуваченого, спростовуються змістом самого листа.

Одночасно, прокурор не виконав обов`язку, передбаченого абзацом 3 ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», попередньо, до звернення до суду, повідомити про таке звернення відповідного суб`єкта владних повноважень. Такий обов`язок покликаний забезпечити суб`єкту владних повноважень реалізацію його права на оскарження підстав для представництва.

Відповідно до ч. 4, 5 ст. 128 КПК України форма та зміст позовної заяви повинні відповідати вимогам, встановленим до позовів, які пред`являються у порядку цивільного судочинства. Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

КПК України не регулює відносини з приводу дій суду у випадку невиконання вищезазначеного обов`язку попереднього повідомлення прокурором суб`єкта владних повноважень.

За змістом ст. 185 ЦПК України за наявності недоліків, пов`язаних із оформленням позовної заяви, суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Відповідно до ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити, зокрема, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою. Однак цивільний позов прокурора також не містить таких відомостей.

А тому з огляду на вище викладене, цивільний позов прокурора в інтересах держави до обвинуваченого ОСОБА_1 про стягнення 50 0000 (п`ятдесяти тисяч) грн 00 коп заподіяної кримінальним правопорушенням майнової шкоди належить залишити без руху та надати прокурору для усунення недоліків (зазначити докази, що підтверджують обставини, якими прокурор обґрунтовує свої вимоги; перелік документів та інших доказів, що додаються до цивільного позову; докази, які не можуть бути подані разом із позовною заявою; повідомити попередньо, до усунення недоліків на виконання даної ухвали, Управління Служби Безпеки України в Рівненській області про пред`явлення цивільного позову) строк десять днів, що відраховується з дня отримання даної ухвали.

Вирішення скарг сторони захисту на рішення, дії, бездіяльність слідчого та прокурора, згідно з ч. 2 ст. 303 КПК України

Під час підготовчого судового засідання захисником Шупенею М.М., подано скаргу на процесуальне рішення - постанову в.о. заступника начальника управління з розслідувань у кримінальних провадженнях стосовно працівників прокуратури та інформаційної безпеки - начальника відділу з розслідування злочинів, скоєних працівниками прокуратури Генеральної інспекції внутрішніх розслідувань та безпеки Генерального прокурора України Киричука М. від 20.04.2016 про доручення здійснення досудового розслідування кримінального провадження № 42016000000001067 групі слідчих Генеральної прокуратури України з проханням її скасувати як незаконну. Оскільки, на його думку, така постанова винесена всупереч вимогам ст. 214, 216 КПК України щодо підслідності. В результаті в період з 20 квітня 2016 року по 24 литого 2017 року досудове розслідування у кримінальному провадженні здійснювалось не уповноваженим органом, що свідчить про недопустимість доказів, одержаних з порушенням правил підслідності.

Також, захисник пояснив, що вказана постанова не оскаржувалась під час досудового розслідування, оскільки про неї стало відомо стороні захисту вже при завершенні досудового розслідування та ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.

Інші учасники сторони захисту скаргу підтримали.

Прокурор зауважив, що скарга підлягає врахуванню при ухваленні кінцевого судового рішення. Однак, не вбачає підстав для задоволення скарги з огляду на положення ч. 2 ст. 303 КПК України, яка встановлює, що скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього Кодексу. Водночас, вирішення відповідної скарги не пов`язане з вчиненням дій, необхідних для підготовки до судового розгляду. Додав також, що згідно з положеннями ст. 214 КПК України будь-який слідчий чи прокурор повинен невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви про вчинене кримінальне правопорушення, внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначатиметься керівником органу досудового розслідування, що і було зроблено постановою від 20 квітня 2016 року. Зазначеною постановою не визначалась підслідність, а лише групу слідчих. Визначення підслідності не відносилось до компетенції Киричука М.Ю. як керівника органу досудового розслідування.

Також захисником Красовською У . -І .Д. подано скаргу на бездіяльність заступника Генерального прокурора України Говди Р.М., яка на думку захисника полягала, в тому що останній в порушення вимог п. 3 ч. 2 та ч. 5 ст. 36 КПК України за наявності відомостей, що це кримінальне провадження підслідне детективам НАБУ, не доручив компетентному органу здійснювати досудове розслідування. А тому, просила визнати незаконною відповідну бездіяльність в період з 20 квітня 2016 року по 24 лютого 2017 року. Також, доводи, викладені у скарзі, врахувати під час оцінки допустимості доказів у нарадчій кімнаті.

Інші учасники сторони захисту скаргу підтримали.

Прокурор заперечував проти задоволення скарги з тих же підстав що і до попередньої скарги. Також додав, що Говда Р.М. - керівник органу прокуратури, який відповідно до своїх повноважень визначив групу прокурорів у цьому кримінальному провадженні. В свою чергу, тільки прокурор у кримінальному провадженні має визначати підслідність, що і було зроблено Мартюшевим С.М.

Також, захисником Красовською У. - І.Д. подано скаргу на бездіяльність старшого групи прокурорів - прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях стосовно працівників прокуратури Генеральної інспекції внутрішніх розслідувань та безпеки Генеральної прокуратури України Мартюшева С.М. в період з 21 квітня 2016 року по 24 лютого 2016 року, яка на думку захисника полягала, у не визначенні підслідності у кримінальному провадженні № 42016000000001067 та відповідно не переданні його до належного органу. Також, просила доводи, викладені у скарзі, врахувати під час оцінки допустимості доказів у нарадчій кімнаті.

Інші учасники сторони захисту скаргу підтримали.

Прокурор заперечував проти задоволення скарги з тих же мотивів що і до попередніх скарг.

Також, захисником Красовською У . -І.Д. подано скарги на процесуальні дії - звернення детектива НАБУ Шмітька В.В. до керівника САП з клопотаннями про продовження строків досудового розслідування кримінального провадження до шести та восьми місяців і відповідні постанови керівника САП Холодницького Н.І. про продовження строків досудового розслідування кримінального провадження як незаконні. Скарги мотивовані тим, що право на повторне звернення про продовження строку досудового розслідування відповідно до ч. 3 ст.296 КПК України передбачено виключно для прокурора, а не детектива. Просила доводи, викладені у скарзі, врахувати і під час оцінки допустимості доказів у нарадчій кімнаті.

Інші учасники сторони захисту скаргу підтримали.

Прокурор заперечував проти задоволення скарги з підстав, уже ним оголошених щодо попередніх скарг. Додав, що клопотання про продовження строку, яке було подано детективом, перед прийняттям процесуального рішення про продовження було оцінено прокурором, і на підставі чого було винесено рішення про продовження строку.

При розгляді вищезазначених скарг суд виходить з наступного.

У ч. 1 ст. 303 КПК України встановлено вичерпний перелік рішень, дій, бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені на досудовому провадженні.

Відповідно до ч. 2 ст. 303 КПК України скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього Кодексу.

Положення ст. 314-316 КПК України визначають перелік дій, які суд проводить під час підготовчого судового засідання, що пов`язані виключно з підготовкою до судового розгляду. Всі інші дії судом вчиняються під час судового розгляду кримінального провадження. Така позиція висловлена і Верховним Судом у постанові по справі № 273/1053/17 від 03 липня 2019 року.

Доводи скарг захисників зводяться до необхідності надання судом оцінки відповідних доказів у кримінальному провадженні, зокрема, їх допустимості у зв`язку з порушенням, на думку захисту, стороною обвинувачення норм кримінального процесуального законодавства під час збирання доказів. В той час як, відповідно до ст. 86 КПК України саме порядок отримання доказів визначає їх допустимість.

Власне, відповідно до ст. 89 КПК України суд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення. У разі встановлення очевидної недопустимості доказу під час судового розгляду суд визнає цей доказ недопустимим, що тягне за собою неможливість дослідження такого доказу або припинення його дослідження в судовому засіданні, якщо таке дослідження було розпочате.

Таким чином, з огляду на обставини, викладені у скаргах, суд не вправі давати їм оцінку під час підготовчого судового засідання. А тому у їх задоволенні на стадії підготовчого судового засідання належить відмовити. Їхні доводи будуть оцінені на стадії судового розгляду.

На підставі викладеного, керуючись статтями 22, 31, 33-1, 86, 89, 128, 284, 291, 303, 314, 314-1, 315, 369, 372, п. 20-2 розділу XІ «Перехідні положення» КПК України, ст. 175, 185 ЦПК України, п. 11 ч. 1 ст. 15, ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року за № 1697-VII, суд

п о с т а н о в и в:

Призначити судовий розгляд кримінального провадження № 42016000000001067 стосовно обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 369, ч. 1 ст. 190 КК України, колегіально судом у складі трьох суддів у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Вищого антикорупційного суду (м. Київ, проспект Перемоги, 41) одразу після завершення підготовчого судового засідання - 30 жовтня 2019 року.

Доручити органу пробації у строк до 30 листопада 2019 року підготовити досудову доповідь стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 .

Судовий розгляд проводити за участі прокурора, захисників та обвинуваченого.

Задовольнити клопотання прокурора про виклик та допит свідків.

Викликати та допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 .

Цивільний позов прокурора в інтересах держави до обвинуваченого ОСОБА_1 про стягнення 50 0000 (п`ятдесяти тисяч) грн 00 коп заподіяної кримінальним правопорушенням майнової шкоди залишити без руху.

Прокурору надати для усунення недоліків (зазначити докази, що підтверджують обставини, якими прокурор обґрунтовує свої вимоги; перелік документів та інших доказів, що додаються до цивільного позову; докази, які не можуть бути подані разом із позовною заявою; повідомити попередньо, до усунення недоліків на виконання даної ухвали, Управління Служби Безпеки України в Рівненській області про пред`явлення цивільного позову) строк десять днів, що відраховується з дня отримання даної ухвали.

У разі невиконання ухвали суду у зазначений строк цивільний позов вважати неподаним та повернути прокурору з усіма доданими до нього документами.

У задоволенні скарги захисника Шупені М.М. на постанову від 20 квітня 2016 року про визначення підсудності, відмовити.

У задоволенні скарги захисника Красовської У. -І.Д. на бездіяльність заступника Генерального прокурора України Говди Р.М., що виражена у невизначені підслідності у кримінальному провадженні, відмовити.

У задоволенні скарги захисника Красовської У . -І.Д. на бездіяльність прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях стосовно працівників прокуратури Генеральної інспекції внутрішніх розслідувань та безпеки Генеральної прокуратури України Мартюшева С.М., що виражена у невизначені підслідності у кримінальному провадженні відмовити.

У задоволенні скарги захисника Красовської У.-І.Д. на процесуальну дію - звернення детектива НАБУ до керівника САП з клопотанням від 08 червня 2017 року про продовження строку досудового розслідування кримінального провадження, відмовити.

У задоволенні скарги захисника Красовської У. -І.Д. на постанову прокурора про продовження строку досудового розслідування кримінального провадження до шести місяців відмовити.

У задоволенні скарги захисника Красовської У.-І.Д. на процесуальну дію - звернення детектива НАБУ до керівника САП з клопотанням від 04 серпня 2017 року про продовження строку досудового розслідування кримінального провадження, відмовити.

У задоволенні скарги захисника Красовської У. -І.Д. на постанову прокурора про продовження строку досудового розслідування кримінального провадження до восьми місяців відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали може бути включено до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.

Судді

М.В. Галабала І.Л. Строгий Л.М. Федорак