Документ № 85412802

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2019 року

м. Київ

справа № 236/1283/16-к

провадження № 51-5052ск19

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати

Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого Ковтуновича М. І.,

суддів Луганського Ю. М., Фоміна С. Б.,

розглянув касаційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_1 на ухвалу Донецького апеляційного суду від 04 жовтня 2019 року про відмову у відкритті апеляційного провадження,

Суть питання

Як убачається з долучених до касаційної скарги копії судових рішень, Слов`янський міськрайонний суд Донецької області ухвалою від 20 вересня 2019 року кримінальне провадження № 42015051110000021 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 369-2, ч. 1 ст. 263 Кримінального кодексу України (далі - КК) та ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК направив до Вищого антикорупційного суду.

Не погоджуючись з вказаним рішенням місцевого суду обвинувачений звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою.

Донецький апеляційний суд ухвалою від 04 жовтня 2019 року, виходячи з приписів ст. 392 та керуючись ч. 4 ст. 399 Кримінального процесуального кодексу України(далі - КПК), відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_1 на вказану ухвалу місцевого суду.

Не погоджуючись з ухвалою апеляційного суду ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись, на його думку, на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Встановлені обставини та мотиви Верховного Суду

Пункт 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства «забезпечення права на апеляційний перегляд справи». Це означає, що Конституція України забезпечує можливість апеляційного перегляду саме справи, що реалізується шляхом оскарження судових рішень, якими завершено розгляд справи (кримінального провадження) по суті, а не всіх судових рішень у межах цієї справи (провадження).

Згідно з ч. 1 ст. 392 КПК в апеляційному порядку можуть бути оскаржені судові рішення, які були ухвалені судами першої інстанції і не набрали законної сили, а саме: вироки, крім випадків, передбачених статтею 394 цього Кодексу; ухвали про застосування чи відмову у застосуванні примусових заходів медичного або виховного характеру; інші ухвали у випадках, передбачених цим Кодексом.

Як убачається з долученої копії ухвали апеляційного суду, обвинувачений подав апеляційну скаргу на ухвалу місцевого суду, якою кримінальне провадження № 42015051110000021 за обвинуваченням ОСОБА_1 та ОСОБА_2 направлено для розгляду до Вищого антикорупційного суду, тобто на судове рішення, яке не підлягає апеляційному оскарженню.

Відповідно до ч. 4 ст. 399 КПК суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження, якщо апеляційну скаргу подано на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.

Тому суддя апеляційного суду, встановивши, що апеляційну скаргу було подано на судове рішення, яке відповідно до вимог Кримінального процесуального кодексу України не підлягає апеляційному оскарженню, згідно з положеннями ч. 4 ст. 399 КПК, правомірно відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_1

Також посилання обвинуваченого на правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, наведений у постанові від 23 травня 2018 року у справі № 237/1459/17, колегія суддів Верховного Суду вважає необґрунтованими, оскільки у цьому правовому висновку йдеться про можливість оскарження в апеляційному порядку ухвал слідчих суддів, що не передбачені КПК, тоді як у цій справі рішення прийнято місцевим судом у межах вирішення процесуального питання про передачу кримінального провадження до Вищого антикорупційного суду згідно з п. 20-2 розділу ХІ «Перехідні положення» КПК.

З урахуванням наведеного Верховний Суд дійшов висновку, що ухвала апеляційного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження постановлена відповідно до вимог кримінального процесуального закону.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів убачається, що підстав для задоволення скарги немає.

Таким чином, оскільки із касаційної скарги та наданих до неї судових рішень убачається, що підстав для задоволення скарги немає, Верховний Суд вважає за необхідне відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК відмовити у відкритті касаційного провадження.

На цих підставах Верховний Суд постановив:

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_1 на ухвалу Донецького апеляційного суду від 04 жовтня 2019 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

М. І. Ковтунович Ю. М. Луганський С. Б. Фомін