- Головуючий суддя (ВАКС) : Воронько В.Д.
- Секретар : Батир Б.В.
Справа № 760/13973/19
Провадження1-кс/991/832/19
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 листопада 2019 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Воронько В.Д., за участю секретаря судового засідання Батир Б.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали скарги ОСОБА_1 на незаконні дії та бездіяльність старшого детектива Національного бюро Четвертого відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Фурсевича Віктора Володимировича, які полягають у відмові ним у визнанні ОСОБА_1 потерпілим у кримінальному провадженні № 52019000000000308 від 11.04.2019,
ВСТАНОВИВ:
До слідчого судді із Солом`янського районного суду м. Києва надійшли матеріали скарги ОСОБА_1 на незаконні дії та бездіяльність старшого детектива Національного бюро Четвертого відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Фурсевича Віктора Володимировича, які полягають у відмові ним у визнанні ОСОБА_1 потерпілим у кримінальному провадженні № 52019000000000308 від 11.04.2019 за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 210 КК України.
У своїй скарзі ОСОБА_1 просить поновити пропущений ним строк на подання скарги, витребувати з Національного антикорупційного бюро України матеріали кримінального провадження № 52019000000000308 від 11.04.2019, зобов`язати старшого детектива НАБ України Фурсевича В.В. визнати ОСОБА_1 в кримінальному провадженні № 52019000000000308 від 11.04.2019 потерпілим та вручити йому пам`ятку про його процесуальні права та обов`язки.
Вищевказана скарга обґрунтовується тим, що на підставі ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 02.04.2019 у справі № 76/7799/19 за заявою ОСОБА_1 від 22.02.2019 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52019000000000308 внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 210 КК України.
Відповідно до заяви ОСОБА_1 , з 1997 року по даний час з Державного бюджету України щорічно виділяються грошові кошти юридичній особі Управління справами Верховної Ради України», код ЄДРПОУ 20064120, діяльність якої не передбачена Конституцією України та Законом України «Про Регламент Верховної Ради України», що свідчить про наявність у діях осіб, які у вказаний період займали посаду Голови Верховної Ради України, ознак нецільового використання бюджетних коштів службовими особами.
17.04.2019 ОСОБА_1 надіслав до Національного антикорупційного бюро України заяву про залучення його як потерпілого до кримінального провадження № 52019000000000308 від 11.04.2019 за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 210 КК України, а також про визнання адвоката Грицюка В.В. представником потерпілого ОСОБА_1 ..
18.04.2019 старший детектив Національного бюро Четвертого відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Фурсевич В.В. відмовив у визнанні ОСОБА_1 потерпілим, про що виніс відповідну постанову.
Наявні обставини і стали підставою для звернення ОСОБА_1 до слідчого судді Вищого антикорупційного суду з цією скаргою.
У судове засідання учасники судового процесу не прибули без пояснення причин, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце судового слухання.
Слідчий суддя наголошує на тому, що розгляд цієї скарги неодноразово відкладався через неприбуття у судове засідання осіб, які беруть участь у судовому провадженні з метою надання їм можливості скористатися своїми процесуальними правами та обов`язками.
Старший детектив НАБ України подав до слідчого судді заяву про розгляд скарги без його участі, при цьому зазначивши, що повністю підтримує свої заперечення від 09.09.2019 та просить слідчого суддю відмовити у задоволенні скарги.
З огляду на що слідчий суддя приходить до висновку про розгляд скарги за відсутності учасників судового процесу, оскільки подальше відкладення розгляду скарги може призвести до її затягування, тим більше, що у осіб, які беруть участь у судовому провадженні було достатньо часу, щоб скористатися у повній мірі своїми процесуальними правами та обов`язками.
Відповідно до положень ст. 107 КПК України у зв`язку з неприбуттям в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадженні не здійснюється.
Дослідивши матеріали, на які заявник посилається, обґрунтовуючи доводи скарги, вбачається наступне.
Згідно зі ст. 24 КПК України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК України.
Статтею 303 КПК України визначені рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, серед яких, п. 1 ч. 1 вказаної статті КПК України передбачено право заявника оскаржити бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк.
Як зазначалося вище у цій ухвалі, мотивами скарги ОСОБА_1 є відмова старшого детектива НАБ України у визнанні заявника потерпілим. Тобто, відповідно до приписів ст. 303 КПК України бездіяльність слідчого (детектива), полягає у не вчиненні процесуальних дій, які він повинен був вчинити у строк, встановлений КПК України.
Положеннями ст. 55 КПК України визначено, що потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.
Права і обов`язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого.
За наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.
Згідно з положенням ч. 1 ст. 210 КК України, злочином визнається нецільове використання бюджетних коштів службовою особою, а так само здійснення видатків бюджету чи надання кредитів з бюджету без встановлених бюджетних призначень або з їх перевищенням всупереч Бюджетному кодексу України чи закону про Державний бюджет України на відповідний рік, якщо предметом таких дій були бюджетні кошти у великих розмірах.
Таким чином, безпосереднім предметом даного злочину виступають бюджетні кошти, тобто кошти, які знаходяться на єдиному казначейському рахунку, на рахунках бюджетних установ в органах Державної казначейської служби України або в касах бюджетних установ.
У своїй заяві про залучення до кримінального провадження як потерпілого від 17.04.2019 ОСОБА_1 зазначає, що, на його думку, Управління адміністративними будівлями Управління справами Апарату Верховної Ради України, код ЄДРПОУ 26252302, здійснювало свою діяльність, використовуючи бюджетні коштів, незаконно, оскільки засноване Управлінням справами Апарату Верховної Ради України, яке з 28.06.1996 не мало юридичних підстав для функціонування.
Разом з цим, ОСОБА_1 вказує на те, що 07.02.2007 був прийнятий на посаду завідувача сектору зеленого господарства Управління адміністративними будівлями Управління справами Апарату Верховної Ради України. З його заяви також слідує, що ОСОБА_1 за власним бажанням працював у вказаній юридичні особі та отримував заробітну плату з числа бюджетних коштів, за які функціонувало зазначене управління.
Тож, з огляду на викладене, старший детектив НАБ України Фурсевич В.В. дійшов висновку, що ОСОБА_1 навпаки отримував дохід, а не шкоду від діяльності Управління адміністративними будівлями Управління справами Апарату Верховної Ради України.
Окрім цього, за твердженнями старшого детектива НАБ України Фурсевича В.В., з якими погоджується слідчий суддя, у своїй заяві про залучення до кримінального провадження як потерпілого ОСОБА_1 не вказує в чому саме полягає заподіяна йому моральна та матеріальна шкода, який її розмір та яким чином вона встановлена, внаслідок яких саме діянь (дій чи бездіяльності) Голови Верховної Ради України було заподіяно саме цю шкоду і який причинно-наслідковий зв`язок між ними.
Нормою ст. 92 КПК України передбачено, що обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.
Враховуючи вищевикладене та той факт, що ОСОБА_1 в черговий раз не з`явився у судове засідання, не підтримав викладених у скарзі доводів та не подав нових доказів, слідчий суддя не вбачає об`єктивних даних для визнання ОСОБА_1 потерпілим.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.
Положеннями ч. 5 ст. 40 КПК України визначено, що слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові особи, інші фізичні особи зобов`язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення слідчого.
Аналізуючи вказані правові норми, слідчий (детектив) є самостійним у своїй процесуальній діяльності, а відтак слідчий суддя не має повноважень втручатися в його діяльність та зобов`язувати вчиняти певні дії.
За таких обставин, слідчий суддя приходить до висновку, що доводи заявника ОСОБА_1 про бездіяльність старшого детектива НАБ України не знайшли свого підтвердження, оскільки в матеріалах справи за скаргою наявна обґрунтована постанова старшого детектива НАБ України від 18.04.2019, винесена за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 про визнання потерпілим від 17.04.2019, яка відповідає вимогам ч. 5 ст. 110 КПК України, тому у задоволенні скарги слід відмовити.
Керуючись статтями 7, 9, 303, 307, 309, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя, -
УХВАЛИВ:
В задоволенні скарги ОСОБА_1 на незаконні дії та бездіяльність старшого детектива Національного бюро Четвертого відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Фурсевича Віктора Володимировича, які полягають у відмові ним у визнанні ОСОБА_1 потерпілим у кримінальному провадженні № 52019000000000308 від 11.04.2019, відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя В.Д. Воронько