- Головуючий суддя (ВАКС) : Воронько В.Д.
- Секретар : Батир Б.В.
Справа № 991/857/19
Провадження1-кс/991/1251/19
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 листопада 2019 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Воронько В.Д., за участю секретаря судового засідання Батир Б.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність директора Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про кримінальне правопорушення, -
ВСТАНОВИВ:
До Вищого антикорупційного суду надійшла вказана скарга ОСОБА_1 , в якій він просив зобов`язати директора Національного антикорупційного бюро України Ситника А.С. організувати внесення у встановленому законом порядку до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_1 від 17.09.2019 про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 190 ч.ч.1,2,3 ст. 358, ч.2 ст. 364, ст.364-1, ст.368, ст.382, ст.386, ст.388 КК України та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, а також зобов`язати директора НАБУ ОСОБА_2 . розпочати за заявою ОСОБА_1 досудове розслідування у формі досудового слідства та повідомити письмово заявника ОСОБА_1 у встановленому законом порядку про початок кримінального провадження та закінчення досудового розслідування вказаних злочинів.
В обґрунтування скарги зазначив, що ним до канцелярії НАБУ було подано заяву про вчинення кримінальних правопорушень, яка була зареєстрована 18.09.2019 за вх.№Б-11245.
Проте станом 20.09.2019 відомості згідно його заяви до ЄРДР умисно не внесені та досудове розслідування не розпочато.
Скаргу ОСОБА_1 було призначено до розгляду на 25.10.2019 та у зв`язку з неявкою учасників, розгляд було відкладено на 05.11.2019.
05.11.2019 до початку судового розгляду заявник ОСОБА_1 подав до суду клопотання в якому просив проводити розгляд у його відсутність.
Представник Національного антикорупційного бюро України в судове засідання не з`явився, надіслав до суду пояснення, в яких просив розглянути скаргу без участі представника НАБ України, а в задоволенні скарги відмовити повністю, оскільки в заяві ОСОБА_1 про кримінальне правопорушення не зазначено об`єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину та підтверджують реальність конкретної події злочину, а тому відсутні правові підстави для внесення відомостей до ЄРДР та початку досудового розслідування.
Слідчий суддя дійшов висновку про можливість розгляду скарги у відсутність представника НАБУ та заявника ОСОБА_1 , враховуючи те, що заявник повторно не з`явився в судове засідання, будучи належним чином повідомленим про розгляд, а також наявність клопотань від учасників про розгляд скарги без їх участі.
Відповідно до ч.4 ст.107 КПК України фіксація під час розгляду клопотання за допомогою технічних засобів не здійснювалась.
Вивчивши матеріали скарги та додані до неї матеріали, слідчий суддя дійшов до наступного.
Встановлено, що ОСОБА_1 18.09.2019 подав до Національного бюро заяву про вчинення кримінального правопорушення, в якій просив прийняти та невідкладно зареєструвати згідно його заяви відповідні відомості до ЄРДР за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 190, ч.ч.1,2,3 ст. 358, ч.2 ст.364, ч.3 ст. 368 КК України та розпочати досудове розслідування у формі досудового слідства, а також повідомити його у встановленому законом порядку про початок кримінального провадження та закінчення досудового розслідування злочину.
Вказана заява була отримана Національним бюро 18.09.2019 та зареєстрована вх.№Б-11245.
Враховуючи, що відомості за вказаною заявою ОСОБА_1 до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені не були, заявник звернувся до слідчого судді зі скаргою на бездіяльність Національного антикорупційного бюро України.
Статтею 303 КПК України передбачено, що на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Аналізуючи норми ст.ст. 214,303 КПК України, які свідчать про те, що предметом судового контролю слідчого судді може бути лише бездіяльність слідчого чи прокурора щодо невнесення відомостей до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
При цьому зі скарги ОСОБА_1 до слідчого судді вбачається, що ним оскаржується бездіяльність НАБУ, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 190 ч.ч.1,2,3 ст. 358, ч.2 ст.364, ст.364-1, ст.368, ст.382, ст.386, ст.388 КК України, згідно його заяви від 17.09.2019.
Однак в прохальній частині самої заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 17.09.2019 вбачається прохання ОСОБА_1 внести до ЄРДР відповідні відомості про кримінальні правопорушення, передбачені ч. 4 ст. 190 ч.ч.1,2,3 ст. 358, ч.2 ст.364, ст.368 КК України.
Враховуючи наведене, слідчий суддя перевіряє наявність/відсутність бездіяльності Національного бюро лише в межах заяви ОСОБА_1 про кримінальне правопорушення від 17.09.2019, тобто в лише в частині злочинів,передбачених ч.4 ст. 190 ч.ч.1,2,3 ст. 358, ч.2 ст.364, ст.368 КК України.
При цьому вимоги скарги щодо визнання бездіяльності НАБУ в частині невнесення відомостей до ЄРДР зокрема за ст.ст.364-1,382,386,388 КК України - є безпідставними, оскільки вказані статті не були зазначені в заяві ОСОБА_1 від 17.09.2019, а тому не можуть бути предметом розгляду в порядку ст.303 КПК України.
Статтею 33-1 КПК України встановлено, що Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних злочинів, передбачених в примітці статті 45 Кримінального кодексу України, статтями 206-2, 209, 211, 366-1 Кримінального кодексу України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини п`ятої статті 216 Кримінального процесуального кодексу України. Слідчі судді Вищого антикорупційного суду здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду відповідно до частини першої цієї статті.
Частиною 1 статті 306 КПК України передбачено, що скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду, а в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - слідчим суддею Вищого антикорупційного суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318-380 цього Кодексу, з урахуванням положень цієї глави.
Аналіз вказаних положень закону дає підстави зробити висновок, що до Вищого антикорупційного суду оскаржується бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесені відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань стосовно складів злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду.
Відповідно до змісту пункту 20-2 Перехідних положень Розділу ХІ «Перехідні положення» Кримінального процесуального кодексу України у разі об`єднання в одному провадженні матеріалів досудових розслідувань щодо декількох осіб, підозрюваних у вчиненні одного кримінального правопорушення, або щодо однієї особи, підозрюваної у вчиненні кількох кримінальних правопорушень, серед яких є кримінальні провадження, підсудні Вищому антикорупційному суду, судове провадження здійснює Вищий антикорупційний суд, якщо виділення в окреме провадження матеріалів кримінального провадження, які не віднесені до підсудності цього суду, може негативно вплинути на повноту судового розгляду.
З огляду на зазначене, слідчий суддя дійшов висновку про здійснення провадження щодо розгляду скарги ОСОБА_1 , оскільки виділення в окреме провадження матеріалів зазначеної скарги щодо невнесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про кримінальні правопорушення, які не віднесені до підсудності Вищого антикорупційного суду, а саме, - кримінальні правопорушення, передбачені ч.4 ст. 190, ч.ч.1,2,3 ст. 358 КК України, є недоцільним.
Відповідно до ч.1 ст. 214 КПК України та Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого Наказом Генерального прокурора України від 17 серпня 2012 р. № 69 слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування.
Виходячи зі змісту ч.1 ст.214 КПК України, бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, означає невнесення відомостей про кримінальне правопорушення впродовж 24 годин після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Такий обов`язок слідчого і прокурора визначено ч. 1 ст. 2 КК України, оскільки підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом.
Тобто, підставами вважати заяву чи повідомлення саме про вчинення злочину є наявність в таких заявах або повідомленнях об`єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину) і саме такі фактичні дані мають бути критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов`язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань і щодо них не повинно проводитися досудове розслідування.
Аналізуючи норми ст.ст. 214, 303 КПК України, які свідчать про те, що предметом судового контролю судді може бути лише бездіяльність слідчого чи прокурора щодо невнесення відомостей до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, тобто така заява, як передумова для початку досудового розслідування в кримінальному провадженні, має містити достатні дані про наявність в описаній заявником події ознак кримінального правопорушення.
На думку ОСОБА_1 генеральний директор ТОВ «Завод Стеко» ОСОБА_3 , організував та очолив стійку організовану групу, що складу якої увійшли : начальник Індустріального ВП Дніпровського відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області Панчишин Р .І. , голова Індустріального районного суду м. Дніпропетровська Шофаренко Ю.Ф . , керівник Дніпровської місцевої прокуратури №1 Халін О.В. , адвокат Василець Ю.В, приватний нотаріус Павловська Г.О., приватний нотаріус Кучер Я.В., а також громадяни ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та інші невстановлені особи, які з метою розширення території промислового підприємства, розташованого в м. Дніпро, вул.Артельна,11, з метою особистого збагачення, використовуючи завідомо підроблені документи, печатки та бланки вчинили умисні злочини, спрямовані на заволодіння чужим майном шляхом обману, а тому в їх діях вбачаються ознаки складів злочинів, передбачених ч.4 ст. 190, ч.ч.1,2,3 ст. 358, ч.2 ст.364, ч.3 ст. 368 КК України.
Враховуючи приписи ч.1 ст.2, п.10 ч.1 ст.3, ч.1 та п.4 ч.5 ст. 214 КПК України можливо зробити висновок, що однією із обов`язкових умов для внесення відомостей до ЄРДР є повідомлення/виявлення діяння/бездіяльності, яке містить ознаки складу злочину, передбаченого особливою частиною КК України. Внесення до ЄРДР короткого викладу обставин, які вказують на наявні в діянні ознаки складу злочину, підтверджує обґрунтованість початку досудового розслідування.
Відповідна правова позиція також викладена у Висновку Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 01 липня 2013 року, в якому також зазначено, що положення ст. 214 КПК перебувають у взаємозв`язку з ч. 1 ст. 2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого ним Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу злочину - кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Таким чином, до Єдиного реєстру досудових розслідувань, крім іншого, вноситься інформація про сукупність ознак, які свідчили б про вчинення того чи іншого злочину, і дали змогу кваліфікувати дії або бездіяльність, про яку йдеться в повідомлені про злочин, за відповідними статтями кримінального кодексу.
В свою чергу, в заяві ОСОБА_1 йдеться мова про кримінальні правопорушення, передбачені ч.4 ст. 190, ч.ч.1,2,3 ст. 358, ч.2 ст.364, ч.3 ст. 368 КК України. При цьому, у вказаній заяві відсутні будь-які фактичні дані, які б свідчили про вчинення вказаними в заяві особами, а саме: генеральним директором ТОВ «Завод Стеко» ОСОБА_3 , начальником Індустріального ВП Дніпровського відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області Панчишиним Р.І. , головою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська Шофаренко Ю.Ф. , керівником Дніпровської місцевої прокуратури №1 Халіним О.В. , адвокатом Василець Ю.В, приватним нотаріусом Павловською Г.О., приватним нотаріусом Кучер Я .В. , а також громадянами ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та іншими невстановленими особами злочинів, спрямованих на заволодіння чужим майном шляхом обману, використовуючи завідомо підроблені документи, печатки, бланки, які б свідчили про зловживання владою або службовим становищем, про прийняття пропозиції неправомірної вигоди, прийняття обіцянки такої вигоди або одержання неправомірної вигоди службовими особами, для досягнення мети - розширення території промислового підприємства, розташованого за адресою м. Дніпро вул.Артельна, 11, за рахунок приватних домоволодінь, які розташовані в м. Дніпро, провул. Новомосковський №1, №5, №6 відповідно.
Замість цього заявник протягом всього змісту заяви про кримінальне правопорушення здійснює лише перелік статей особливої частини Кримінального кодексу України, а також висуває загальне припущення про можливе вчинення протиправних дій або бездіяльності певними особами, ґрунтуючись лише на суб`єктивному уявленні щодо правомірності дій останніх.
Відтак, в заяві відсутні факти та твердження заявника щодо існування обставин, які б свідчили про наявність в діях перелічених ним осіб складів злочинів, передбачених ч.4 ст.190, ч.ч.1,2,3 ст. 358, ч.2 ст.364, ч.3 ст. 368 КК України.
Крім того, як вбачається з матеріалів, за фактом незаконного заволодіння чужим майном, шляхом обману (шахрайство), з використанням підроблених документів, а саме приватного домоволодіння розташованого за адресою АДРЕСА_1 відповідні відомості вже були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018040660000838 від 31.05.2018 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст. 190 КК України та органами досудового розслідування була проведена перевірка вказаних фактів та за результатами проведеного розслідування винесено постанову про закриття кримінального провадження.
Як вже зазначалося, відповідно до приписів ч.1 ст.2, п.10 ч.1 ст.3, ч.1 та п.4 ч.5 ст. 214 КПК України, однією із обов`язкових умов для внесення відомостей до ЄРДР є виявлення діяння, яке містить ознаки складу злочину, передбаченого особливою частиною КК України. Внесення до ЄРДР короткого викладу обставин, які вказують на наявні в діянні ознаки складу злочину, підтверджує обґрунтованість початку досудового розслідування.
Натомість, заява ОСОБА_1 не містить конкретних фактичних даних, які б свідчили про існування обставин, щоб надавали підстави для кваліфікації відомостей, викладених в його повідомленні про злочин за ч.4 ст. 190, ч.ч.1,2,3 ст. 358, ч.2 ст.364, ч.3 ст.368 КК України та внесення коротких відомостей про них до Єдиного реєстру досудових розслідувань, щоб в подальшому проводити їх досудове розслідування. Вказане позбавляє орган досудового розслідування провести перевірку конкретних фактів на предмет наявності/відсутності у діях/бездіяльності особи складу злочину.
Згідно правової позиції, викладеної у рішенні Європейського суду з прав людини (Рішення Суду "Артіко проти Італії" (Artico c. Italie) від 13.05.1980 р.), не гарантується захист теоретичних і ілюзорних прав, а гарантується захист прав конкретних та ефективних. Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України, Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
З урахуванням викладеного, підстави для зобов`язання уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України виконати вимоги ч.1 ст.214 КПК України і внести відповідні відомості про кримінальне правопорушення в ЄРДР за заявою ОСОБА_1 відсутні.
Керуючись ст.ст. 7, 9, 214, 303, 306, 307, 309, 376 КПК України, слідчий суддя,
УХВАЛИВ:
У задоволені скарги ОСОБА_1 на бездіяльність директора Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про кримінальне правопорушення, та про зобов`язання директора Національного антикорупційного бюро України Ситника А.С. організувати внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_1 про вчинення кримінального правопорушення від 17.09.2019, розпочати досудове розслідування у формі досудового слідства та надати заявнику витяг з ЄРДР відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя В.Д. Воронько