Документ № 85478937

Справа № 991/984/19

Провадження №11-сс/991/129/19

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2019 року м. Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого Никифорова А.С.,

суддів Павлишина О.Ф.,

Глотова М.С.,

за участю секретаря судового засідання Сердюк Ю.С.

прокурорів - Шкрума В.М., Щура І.В.,

адвоката - Титаренка М.М.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві матеріали за апеляційною скаргою адвоката Титаренка Миколи Миколайовича в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 25 жовтня 2019 року (справа № 991/984/19 (провадження 1-кс/991/1436/19) про накладення арешту на майно, у кримінальному провадженні №52019000000000684 від 05.08.2019,

ВСТАНОВИЛА:

Зміст оскаржуваного судового рішення

і встановлені судом першої інстанції обставини

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 25.10.2019 у справі №991/984/19 (провадження 1-кс/991/1436/19) частково задоволено клопотання детектива Національного бюро Четвертого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Савтюка О.В. та накладено арешт на майно, яке було відшукано та вилучено 16.10.2019 під час невідкладного обшуку домоволодіння за місцем проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 у кримінальному провадженні № 52019000000000684 від 05.08.2019 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 368, ч. 4 ст. 369 КК України, а саме на:

- грошові кошти у сумі 2000 доларів США;

- два банківські картки на ім`я ОСОБА_1 , дві сім-карти від сім-карток (без самих сім-карток), чорнові записи, телефон Нокіа імеі НОМЕР_1 ;

- телефон марки iPhone, чорного кольору, імеі НОМЕР_2 , з позбавленням права на відчуження, розпорядження та користування майном.

Оскаржувана ухвала слідчого судді Вищого антикорупційного суду про накладення арешту від 25.10.2019 обґрунтована наступним.

Детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування по кримінальному провадженню № 52019000000000684 від 05.08.2019 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 368, ч. 4 ст. 369 КК України. Так, ОСОБА_1 , обіймаючи посаду голови Чернівецької обласної ради, будучи службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище, вимагав від ОСОБА_1 неправомірну вигоду за вчинення ним дій із передачі одному із підконтрольних ОСОБА_1 товариств в довгострокову оренду цілісного майнового комплексу Чернівецького обласного комунального підприємства «Бальнеологічний санаторій «Брусниця», ЄДРПОУ 02005881, що розташований за адресою: Чернівецька область, Кіцманський район, село Брусниця, із використанням наданої йому влади та свого службового становища. У період часу з 23.07.2019 по 15.10.2019 ОСОБА_1 отримав від ОСОБА_1 неправомірну вигоду у сумі 180000 доларів США за вчинення вказаних вище дій.

16.10.2019 детективами було проведено невідкладний обшук домоволодіння за місцем мешкання ОСОБА_1 , під час якого виявлено та вилучено речі і документі, що мають значення для повного і неупередженого розслідування. Постановою детектива Савтюка О.В. вилучені речі визнані речовими доказами.

Слідчим суддею при розгляді клопотання детектива було встановлено правову підставу для накладення арешту - з метою забезпечення збереження речових доказів, оскільки незастосування арешту вказаного майна, яке відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, може призвести до його зникнення, або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню. Відмовляючи у задоволенні клопотання детектива в частині накладення арешту на вилучені документи з друкованим та рукописним текстом, що стосуються передачі в оренду санаторію «Брусниця», а також документи на розроблення проектів землеустрою (10 пакетів таких документів), слідчий суддя послався на відсутність ідентифікуючих ознак такого майна. А тому у задоволенні клопотання в цій частині слідчим суддею Вищого антикорупційного суду відмовлено.

Вимоги апеляційної скарги

і узагальнені доводи особи, яка її подала

Не погодившись з ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 25.10.2019, адвокатом Титаренком М.М. подано апеляційну скаргу, в якій він ставить вимогу про скасування ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 25.10.2019 та про відмову у задоволенні клопотання про арешт майна ОСОБА_1

Обґрунтовуючи вимоги про скасування ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду 25.10.2019, адвокат Титаренко М.М. наводить наступні доводи.

За переконанням адвоката, майно, на яке накладений арешт ухвалою слідчого судді, не відповідає критеріям, визначеним ст. 98 КПК України. Вилучені грошові кошти у сумі 2000 доларів США належать на праві власності дружині ОСОБА_1 - ОСОБА_5 , які були нею задекларовані у щорічній декларації за 2018 рік. Вилучені дві банківські картки не можуть бути речовими доказами, з тих підстав, що кримінальне провадження здійснюється за фактом нібито вимагання з боку ОСОБА_1 неправомірної вимоги у сумі 180000 доларів США, а вилучені банківські картки відносяться до гривневого рахунку ОСОБА_1 . Окрім того, одна із цих карток є кредитною. Через що такі картки не може бути доказом вчинення кримінального правопорушення у розумінні ст. 98 КПК України. Детективи не мали правових підстав, визначених ч. 3 ст. 233 КПК України, для проникнення до житла ОСОБА_1 без ухвали слідчого судді про дозвіл на проведення обшуку. Оскільки ухвала слідчого судді Вищого антикорупційного суду постановлена без дотримання норм кримінального процесуального законодавства, адвокат вважає, що її слід скасувати.

Позиції учасників судового провадження

Адвокат Титаренко М.М. у судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, прохав скаргу задовольнити. Додатково пояснив, що проникнення до житла ОСОБА_1 було здійснено детективом за відсутності відповідних підстав, передбачених ст. 233 та ст. 234 КПК України. Оскільки детектив провів обшук без ухвали слідчого судді, він мав звернутись із клопотанням про арешт майна не пізніше 24 годин з моменту вилучення майна. Однак, детектив звернувся до слідчого судді із таким клопотанням лише 21.10.2019, тобто із порушенням строків. Відповідно до декларації ОСОБА_1 , вилучені грошові кошти у сумі 2000 доларів США належать його дружині ОСОБА_5 , про що зазначено у декларації. А тому вони не можуть мати доказове значення по справі.

Прокурори вважали, що апеляційна скарга є необґрунтованою та такою, яку слід залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 25.10.2019 без змін. Пояснили, що слідчим суддею Вищого антикорупційного суду повно та всебічно досліджено наявність підстав вважати, що вилучене у ОСОБА_1 майно відповідає критеріям, визначеним ст. 98 КПК України. Клопотання про арешт майна було направлено детективом поштовим засобом зв`язку із цілодобового відділення ПАТ «Укрпошта», що на станції метро «Вокзальна» у м. Києві, 17.10.2019, та, відповідно, надійшло до суду лише 21.10.2019. А тому, вважають, що строк та порядок звернення з таким клопотанням не порушений.

Підставою для арешту вилучених мобільних телефонів навели наступне. В матеріалах кримінального провадження міститься протокол про результати проведення негласних слідчих дій від 17.10.2019 (том 2 а.с. 130-142), згідно якого ОСОБА_1 своїм мобільним телефоном фотографував екран ноутбука ОСОБА_6 , на якому був відкритий документ із можливими розрахунками та датами передачі неправомірної вимоги. Окрім того, під час обшуку ОСОБА_1 передав детективу розблокований мобільний телефон марки IPhone, який згодом було заблоковано. А тому у слідства є необхідність у призначенні експертних досліджень з метою подолання логічного захисту телефона, відновлення видаленої інформації, що має значення для кримінального провадження, а також фіксації фактів спілкування ОСОБА_1 з особами, що можуть бути причетні до даного кримінального провадження.

Необхідність у арешті карток від сім-карток (без самих сім-карток) обґрунтовується тим, що такі речі містять номери самих сім-карток та номери мобільних телефонів, які могли бути засобом зв`язку ОСОБА_1 із особами, що причетні до кримінального правопорушення.

За твердженнями прокурорів, факт отримання ОСОБА_1 неправомірної вимоги задокументований належним чином, а тому можна вважати, що вилучені наступного дня кошти є предметом неправомірної вигоди. Також прокурори наполягали, що стороною захисту на доведено, що вилучені грошові кошти, є саме тими готівковими коштами, що зазначені ОСОБА_1 та його дружиною у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Крім того, прокурор Шкрум В.М . пояснив, що природу походження цих коштів можна ідентифікувати шляхом встановлення дати випуску купюр, порівнявши їх із датами набуття у власність задекларованих коштів.

Необхідність вилучення кредитних карток обґрунтовувалась прокурорами наступним. За матеріалами кримінального провадження у слідства наявна інформація про отримання ОСОБА_1 неправомірної вигоди у сумі 180 000 доларів США. При цьому безпосередньо із протоколу проведення негласних слідчих дій встановлено факт передання готівкою 20 000 доларів США. Тому слідство не виключає, що частина неправомірної вигоди могла бути передана у безготівковій формі на карткові рахунки, до яких відносяться вилучені платіжні картки.

Щодо наявності підстав для проникнення до житла ОСОБА_1 , зазначили, що даний факт вже був предметом судового контролю під час розгляду слідчим суддею клопотання детектива про легалізацію обшуку та такі дії визнані законними. Враховуючи значну відстань між містами Чернівці та Києвом, детективи після проведення слідчих дій вжили всіх необхідних заходів для невідкладного звернення із клопотанням 17.10.2019, але не встигли подати клопотання до канцелярії Вищого антикорупційного суду через закінчення робочого дня, а тому таке клопотання було направлено поштою.

Мотиви суду

Заслухавши доповідь головуючого, доводи учасників судового провадження та обговоривши їх, дослідивши матеріали апеляційного провадження, Суд дійшов наступних висновків.

Арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів (п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України). У цьому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної особи або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України (ч.3 ст.170 КПК України). Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження (абз. 2 ч. 1 ст. 170 КПК України).

Частиною 1 ст. 98 КПК України передбачено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Слідчий суддя, суд при вирішенні питання про арешт майна повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб (п.п. 1,2,5,6 ч. 2 ст. 173 КПК України).

Вирішуючи питання щодо обґрунтованості накладення арешту ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 25.10.2019, Суд зазначає наступне.

Так, постановою детектива від 17 жовтня 2019 року у кримінальному провадженні № 52019000000000684 від 05.08.2019 визнано речовими доказами майно, яке було вилучено 16 жовтня 2019 року під час проведення обшуку за місцем мешкання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

Слідчий суддя, задовольняючи частково клопотання детектива, визначив правовою підставою для такого арешту п.1 ч.2 ст.170 КПК України, тобто з метою забезпечення речових доказів. Аналізуючи наведене, беручи до уваги пояснення прокурорів, Суд погоджується із необхідністю вилучення банківських карток на ім`я ОСОБА_1 , оскільки за їх допомогою можна ідентифікувати банківські рахунки, на які можливо могла надходити неправомірна вигода.

Вилучені сім-карти та дві сім-карти від сім-карток (без самих сім-карток) можуть надати органу досудового розслідування інформацію щодо мобільних номерів, за допомогою яких ОСОБА_1 міг підтримувати стосунки із іншими фігурантами цього кримінального провадження.

Враховуючи необхідність подолання логічного захисту та проведення експертних досліджень задля відновлення видаленої інформації, що має значення для кримінального провадження, а також ідентифікації та фіксації спілкування ОСОБА_1 з особами, причетними до скоєння кримінального правопорушення, колегія суддів погоджується із необхідністю накладення арешту на вилучений телефон Нокіа імеі НОМЕР_1 та телефон марки iPhone, чорного кольору, імеі НОМЕР_2 .

Відшукані у житлі ОСОБА_1 чорнові записи можуть мати відношення до кримінального провадження, а відтак бути доказами по кримінальному провадженню. А тому Суд вважає, що накладення арешту на зазначене вище майно відповідає засадам забезпечення кримінального провадження та є таким, що відповідає критеріям, визначеним ст. 98 КПК України.

Одночасно із цим, Суд враховує доводи апеляційної скарги та вважає за необхідне скасувати арешт та повернути грошові кошти у сумі 2000 доларів США огляду на наступне.

У разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе, зокрема, до наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб (ч. 4 ст. 173 КПК України).

ОСОБА_1 у електронній декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави та місцевого самоврядування за 2018 рік задекларував наявні у власності своєї родини готівкові кошти на загальну суму 197000 доларів США, з яких 110000 доларів США задекларовані як власність його дружини ОСОБА_8 (том. 1 а.с. 96-109). Оскільки прокурором не доведено, що вилучені за місцем мешкання ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 2000 доларів набуті ним внаслідок вчинення злочину, який є предметом доказування по цьому кримінальному правопорушенню, враховуючи, що обов`язок доказування у даному випадку покладений на детектива та прокурора, Суд не знайшов підстав вважати, що вилучені кошти не належать родині ОСОБА_1 . А тому підстави для накладення на них арешту відсутні.

Суд відхиляє заперечення захисника щодо пропущення детективом строку на звернення до слідчого судді із клопотанням про накладення арешту на тимчасово вилучене майно в строки, встановлені ст. 171 КПК України, з огляду на наступне. Органом досудового розслідування провадились невідкладні слідчі дії у м. Чернівці у період часу з 07 год. 46 хв. до 19 год. 48 хв. 16 жовтня 2019 року (том 1 а.с. 114-122). Національне антикорупційне бюро України та Вищий антикорупційний суд, компетентний здійснювати судовий контроль за дотриманням досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, розташовані у м. Києві. Суд враховує час, необхідний для прибуття детектива з м. Чернівців до м. Києва, час для виготовлення клопотання про арешт майна, робочий час детективів, прокурорів, а також суду. Відповідно до пояснень, наданих прокурором у судовому засіданні, клопотання було виготовлено 17 жовтня 2019 року вже після завершення робочого часу поштових відділень, через що воно було направлено поштовим засобом зв`язку із цілодобового відділення ПАТ «Укрпошта», що розташоване біля станції метро «Вокзальна» у м. Києві вночі з 17 на 18 жовтня 2019 року (т.1 а.с. 125). Суд бере до уваги зазначені пояснення та приходить до висновку, що детективом було вжито усіх необхідних заходів для дотримання строків на звернення до суду із клопотанням про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, із дотриманням принципу негайності.

Колегія суддів погоджується щодо розумності та співрозмірності обмеження права власності ОСОБА_10 завданням кримінального провадження, з огляду на наступне.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 25.10.2019 накладений арешт на вилучене майно ОСОБА_10 шляхом накладення заборони на його відчуження, розпорядження та користування. Враховуючи правову підставу для накладення арешту - з метою збереження речових доказів, Суд погоджується, що невжиття заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна шляхом заборони його відчуження, розпорядження та користування може призвести до можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Інші доводи апеляційної скарги захисника не ґрунтуються на матеріалах судового провадження та не є безумовними підставами для скасування ухвали слідчого судді. Окрім того, в силу вимог ч. 1 ст. 174 КПК України, підозрюваний та його захисник, інший власник або володілець майна мають право заявити клопотання про скасування арешту майна на будь-якій стадії здійснення досудового розслідування або під час судового провадження.

З урахуванням викладеного, Суд зазначає, що в цілому слідчим суддею прийнято законне рішення, яким враховано правову підставу для арешту майна, а стороною захисту не наведено безумовних підстав, які б свідчили про необхідність задоволення скарги у повному обсязі. Однак, оскільки колегією суддів встановлено невідповідність висновків слідчого судді, викладених у судовому рішенні, з метою недопущення обмеження права власності третіх осіб за наслідком застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, Суд приходить до висновку про необхідність частково задовольнити апеляційну скаргу адвоката Титаренка Миколи Миколайовича та скасувати ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 25 жовтня 2019 року про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №52019000000000684 від 05.08.2019 в частині накладення арешту на грошові кошти у сумі 2000 (дві тисячі) доларів США.

Керуючись ст.ст. 131, 170-173, 376, 404, 405, 407, 418, 532 КПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргою адвоката Титаренка Миколи Миколайовича в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 25 жовтня 2019 року (справа № 991/984/19 (провадження 1-кс/991/1436/19) про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №52019000000000684 від 05.08.2019 - задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 25 жовтня 2019 року про накладення арешту на майно ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 52019000000000684 від 05.08.2019 - скасувати в частині накладення арешту на грошові кошти у сумі 2000 (дві тисячі) доларів США.

В решті ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 25 жовтня 2019 року - залишити без змін, а апеляційну скаргу адвоката Титаренка Миколи Миколайовича - без задоволення.

Зобов`язати уповноважених осіб у кримінальному провадженні №52019000000000684 від 05.08.2019 повернути грошові кошти у сумі 2000 (дві тисячі) доларів США ОСОБА_1 .

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає

Головуючий: Никифоров А.С.

Судді: Павлишин О.Ф.

Глотов М.С.