Документ № 85526941

Справа № 760/24054/19

Провадження1-кс/991/1598/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2019 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Хамзін Т.Р.,

за участю:

секретаря судового засідання Фінько Ю.В.,

адвоката Кіреєва В.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинення кримінального правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

21.08.2019 до Солом`янського районного суду м. Києва надійшла скарга ОСОБА_1 на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ), яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) про вчинення кримінального правопорушення.

24.10.2019 до Вищого антикорупційного суду на підставі ухвали Солом`янського районного суду м. Києва від 27.09.2019 надійшли матеріали скарги ОСОБА_1 для розгляду в установленому законом порядку.

Відповідно до протоколу автоматизованого визначення слідчого судді від 24.10.2019 для розгляду скарги було визначено суддю Хамзіна Т .Р .

У своїй скарзі ОСОБА_1 зазначає, що 02.08.2019 ним було подано до НАБУ заяву про вчинені кримінальні правопорушення слідчим СУ ГУ НП в Дніпропетровській області ОСОБА_5 , співробітниками ГУ НП в Дніпропетровській області, прокуратури Дніпропетровської області, Дніпровської міської ради, яку було отримано представниками НАБУ 09.08.2019. 14.08.2019 заявник зв`язався з представниками НАБУ з метою з`ясувати чи були внесені відомості до ЄРДР щодо вчинених кримінальних правопорушень, викладених у його заяві про злочин, і дізнався, що відомості не були внесені.

ОСОБА_1 стверджує, що невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР протягом 24 годин є триваючим правопорушенням, і невиконання цього обов`язку слідчим у конкретний строк є недопустимим. Порушення вимог процесуального закону стало підставою для звернення з даною скаргою. Саме тому заявник просить суд зобов`язати службових осіб НАБУ внести відомості за заявою ОСОБА_1 від 14.08.2019 до ЄРДР та розпочати досудове розслідування.

Адвокат Кіреєв В.Г., який діє в інтересах ОСОБА_1 , у судовому засіданні підтримав доводи, зазначені у скарзі, та просив задовольнити її.

Представник Національного антикорупційного бюро України у судове засідання не з`явився, однак надав письмові пояснення стосовно скарги і просив розглянути скаргу без його участі. У своїх поясненнях представник НАБУ зазначив, що у заяві ОСОБА_1 вх. № Я-9284 від 09.08.2019 не наведено достатніх об`єктивних даних та конкретних фактів, що можуть свідчити про вчинення кримінального корупційного правопорушення, здійснення досудового розслідування якого віднесено до підслідності детективів НАБУ. Розгляд інших порушених ОСОБА_1 у заяві від 02.08.2019 питань не віднесено до компетенції НАБУ, вказану заяву листом від 09.08.2019 № 111-225/26715 скеровано для розгляду відповідно до компетенції до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Полтаві та Генеральної прокуратури України.

Відсутність представника НАБУ відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України не є перешкодою для розгляду скарги.

Дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя дійшов висновку про відмову у задоволенні скарги. Цей висновок ґрунтується на такому.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого або прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.

Слідчим суддею було встановлено, що 02.08.2019 ОСОБА_1 подав до НАБУ заяву про вчинення кримінальних правопорушень слідчим СУ ГУ НП в Дніпропетровській області ОСОБА_5 , співробітниками ГУ НП в Дніпропетровській області, прокуратури Дніпропетровської області, Дніпровської міської ради. У своїй заяві ОСОБА_1 зазначає, що голова та депутати Дніпровської міської ради відібрали незаконно житловий будинок у АДРЕСА_1 , при цьому вони заручились підтримкою керівництва ГУ НП в Дніпропетровській області, керівництва прокуратури Дніпропетровської області, на що вказує бездіяльність правоохоронних органів щодо розслідування вказаних злочинних дій. У заяві ОСОБА_1 звертає увагу на те, що слідчий СУ ГУ НП в Дніпропетровській області ОСОБА_5 вчиняє незаконні дії в рамках кримінального провадження № 12013040650001281 від 06.03.2013, що, на думку заявника, вказує на фактичне отримання слідчим неправомірної вигоди у вигляді земельної ділянки від учасника даного кримінального провадження. Заявник стверджує, що відносно слідчих, які вчиняють незаконні дії, відкриті кримінальні провадження № 42018040000000224, № 42018040000000278, № 42018040000000771, № 42017040000001321. У вказаних діях співробітників ГУ НП в Дніпропетровській області, прокуратури Дніпропетровської області, Дніпровської міської ради, заявник вбачає ознаки злочинів, передбачених ст. ст. 382, 364, 365, 366, 367, 368, 368-2, 369, 369-2 КК України, саме тому просив внести ці відомості до ЄРДР та розпочати досудове розслідування.

Вказана заява надійшла в НАБУ за вх. № Я-9284 від 09.08.2019, відомості, зазначені у заяві не були внесені уповноваженими особами НАБУ, адже не було встановлено фактів, які б свідчили про наявність ознак злочину, віднесених до підслідності НАБУ. Всі інші відомості були передані до компетентного органу - Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Полтаві та Генеральної прокуратури України листом від 09.08.2019 № 111-225/26715, про що було повідомлено ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування.

Згідно ч. 2 ст. 214 КПК України досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення затверджуються Генеральною прокуратурою України за погодженням з Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, Національним антикорупційним бюро України, органом, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства.

Положення ст. 214 КПК України перебувають у взаємозв`язку з ч. 1 ст. 2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу злочину кримінального правопорушення, мають буми критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

До Єдиного реєстру досудових розслідувань, зокрема, має бути внесено короткий виклад обставин про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела (ч. 5 ст. 214 КПК України).

Відповідно до п. 2 Розділу ІІ Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого наказом Генерального прокурора України № 139 від 06.04.2016, відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела повинні відповідати вимогам п. 4 ч. 5 с. 214 КПК України, зокрема, мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; особа, яка подає заяву чи повідомляє про кримінальне правопорушення, під розпис попереджається про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення, крім випадків надходження заяви, повідомлення поштою або іншими засобами зв`язку.

Аналіз вищезазначених положень закону дає підстави для висновку, що реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об`єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення. Якщо у заяві чи повідомленні таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, що повинні бути обов`язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Це слугує гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.

Підставами вважати, що в заяві чи повідомленні містяться відомості саме про злочин є наявність об`єктивних даних, які дійсно свідчать про наявність ознак злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджує реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов`язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Відповідно до ч. 4 ст. 216 КПК України слідчі органів державного бюро розслідувань здійснюють досудове розслідування злочинів вчинених працівником правоохоронного органу, особою, посада якої належить до категорії "А", та інших осіб, крім випадків, коли досудове розслідування цих злочинів віднесено до підслідності Національного антикорупційного бюро України згідно з частиною п`ятою цієї статті.

У ч. 5 ст. 216 КПК України зазначено, що детективи Національного антикорупційного бюро України здійснюють досудове розслідування злочинів, передбачених статтями 191, 206-2, 209, 210, 211, 354 (стосовно працівників юридичних осіб публічного права), 364, 366-1, 368, 368-2, 369, 369-2, 410 Кримінального кодексу України, якщо наявна хоча б одна з таких умов: 1) злочин вчинено конкретним суб`єктом 2) розмір предмета злочину або завданої ним шкоди в п`ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленої законом на час вчинення злочину (якщо злочин вчинено службовою особою державного органу, правоохоронного органу, військового формування, органу місцевого самоврядування, суб`єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків); 3) злочин, передбачений статтею 369, частиною першою статті 369-2 Кримінального кодексу України, вчинено щодо службової особи, визначеної у частині четвертій статті 18 Кримінального кодексу України або у пункті 1 цієї частини.

З викладених у заяві від 02.08.2019 ОСОБА_1 вбачається вказівка на можливий корупційний злочин, вчинений слідчим СУ ГУ НП в Дніпропетровській області ОСОБА_5 , який полягав у одержанні неправомірної вигоди у вигляді земельної ділянки. В даному випадку таке кримінальне правопорушення не підслідне Національному антикорупційному бюро України, а тому представником НАБУ було вірно оцінено надані у заяві ОСОБА_1 факти і в цій частині відмовлено у внесенні відомостей до ЄРДР.

Факти щодо можливих кримінальних правопорушень, які містяться у діях працівників Дніпровської міської ради, прокуратури Дніпропетровської області та ГУ НП в Дніпропетровській області, пов`язані з незаконним відібранням житлового будинку, були передані для дослідження та прийняття рішення по суті до компетентного органу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Полтаві.

Відповідно до ч. 2 ст. 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого чи прокурора; 1-1) скасування повідомлення про підозру; 2) зобов`язання припинити дію; 3) зобов`язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.

Враховуючи той факт, що у заяві ОСОБА_1 не містяться відомості про можливе вчинення кримінальних правопорушень, які підслідні НАБУ, слідчий суддя приходить до висновку про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_1 .

Керуючись ст. ст. 24, 214, 303, 306, 307, КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні скарги ОСОБА_1 на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинення кримінального правопорушення.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її оголошення.

Слідчий суддя Т.Р. Хамзін