- Головуюча суддя (АП ВАКС): Калугіна І.О.
- Суддя (АП ВАКС): Павлишин О.Ф., Боднар С.Б., Никифоров А.С., Глотов М.С.
- Секретар : Лисиця Ю.С.
Справа № 760/13032/16-к
Провадження № 11-п/991/160/19
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
08 листопада 2019 року м. Київ
Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду у складі колегії суддів:
головуючого судді - Калугіної І. О.,
суддів - Павлишина О. Ф., Боднара С. Б., Никифорова А. С., Глотова М. С.,
секретар судового засідання - Лисиця Ю. С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду подання Вищого антикорупційного суду про направлення кримінального провадження, внесеного 21 травня 2015 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42015000000000940, за обвинуваченням ОСОБА_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 364, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 372 КК України, з Вищого антикорупційного суду до іншого суду,
В С Т А Н О В И Л А:
Суть питання та встановлені судом обставин:
Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 05 вересня 2019 року, кримінальне провадження, внесене 21 травня 2015 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42015000000000940, за обвинуваченням ОСОБА_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 364, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 372 КК України, передане для розгляду до Вищого антикорупційного суду, на підставі п. 20-2 Розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України, який набрав чинності 05 вересня 2019 року.
12 вересня 2019 року зазначене кримінальне провадження із Солом`янського районного суду міста Києва надійшло до Вищого антикорупційного суду.
Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 16 вересня 2019 року у вказаному кримінальному провадженні призначено підготовче судове засідання.
В підготовчому судовому засіданні захисником Подосіновим А. О. було заявлено клопотання про звернення з поданням до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду для вирішення питання про направлення кримінального провадження до іншого суду, а саме, Солом`янського районного суду міста Києва з огляду на вимоги п. 2 абзацу першого п. 20-2 розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України (в редакції Закону України № 100-ІХ від 18 вересня 2019 року, який набрав чинності 22 вересня 2019 року).
Прокурор підтримав заявлене захисником клопотання, просив його задовольнити.
Ухвалою колегії суддів Вищого антикорупційного суду від 30 жовтня 2019 року вирішено звернутись до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду з поданням про направлення до іншого суду зазначеного вище кримінального провадження.
В цей же день колегією суддів внесено подання про направлення кримінального провадження, внесеного 21 травня 2015 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42015000000000940, за обвинуваченням ОСОБА_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 364, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 372 КК України, з Вищого антикорупційного суду до іншого суду, яке в свою чергу надійшло до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду 04 листопада 2019 року.
Подання обґрунтоване тим, що відповідно до пункту 20-2 Розділу XI «Перехідні положення» КПК України (в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо початку роботи Вищого антикорупційного суду» № 100-IX від 18 вересня 2019 року, який набрав чинності 22 вересня 2019 року) визначено, щопідсудність Вищого антикорупційного суду, передбачена цим Кодексом, як суду першої інстанції, суду апеляційної інстанції та слідчих суддів, поширюється на кримінальні провадження, відомості за якими про кримінальне правопорушення внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, зокрема, до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо початку роботи Вищого антикорупційного суду», - якщо досудове розслідування здійснюється або здійснювалося Національним антикорупційним бюро України та закінчено прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Проте з матеріалів справи вбачається, що досудове розслідування у ньому не здійснювалося Національним антикорупційним бюро України та не закінчувалося прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 33-1 КПК України Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних злочинів, передбачених в примітці статті 45 КК України, статтями 206-2, 209, 211, 366-1 КК України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини п`ятої статті 216 КПК України. При цьому, у пунктах 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК України міститься вичерпний перелік осіб, які можуть бути суб`єктами зазначених складів злочинів або щодо яких можуть бути вчинені злочин, передбачений ст. 369, ч. 1 ст. 369-2 КК України. Абзацом шостим пункту 1 частини п`ятої статті 216 КПК встановлено, що суб`єктами кримінальних проваджень, підсудних Вищому антикорупційному суду, можуть бути прокурори органів прокуратури, зазначені у пунктах 1-4, 5-11 частини першої статті 15 Закону України «Про прокуратуру». Однак, як вбачається з матеріалів справи, посада, яку займав ОСОБА_1 на момент вчинення злочину, не входить до переліку прокурорів, зазначених у пунктах 1-4, 5-11 частини першої статті 15 Закону України «Про прокуратуру», а тому, відповідно, він не належить до числа суб`єктів, перелічених у пунктах 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК України. Таким чином, на думку колегії судді Вищого антикорупційного суду, кримінальне провадження надійшло до суду з порушенням правил підсудності, а тому посилаючись на п. 1 ч. 1 ст. 34 КПК України, просить передати вказане кримінальне провадження до іншого суду.
Позиції учасників судового провадження:
Учасники судового провадження у судове засідання не прибули, будучи повідомлені про час та місце розгляду подання належним чином, однак їх неприбуття не перешкоджає розгляду питання. При цьому, учасники судового провадження, які не з`явилися, не надали Суду свої позиції щодо подання.
Мотиви Суду:
Відповідно до п. 20-2 Розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України, підсудність Вищого антикорупційного суду як суду першої інстанції, суду апеляційної інстанції та слідчих суддів, поширюється на кримінальні провадження, відомості за якими про кримінальне правопорушення внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань:
1) з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо початку роботи Вищого антикорупційного суду»;
2) до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо початку роботи Вищого антикорупційного суду», якщо досудове розслідування здійснюється або здійснювалося Національним антикорупційним бюро України та закінчено прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо початку роботи Вищого антикорупційного суду» № 100-ІХ від 18 вересня 2019 року набрав чинності 22 вересня 2019 року.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 33-1 КПК України Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних злочинів, передбачених в примітці статті 45 КК України, статтями 206-2, 209, 211, 366-1 КК України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини п`ятої статті 216 КПК України. При цьому, у пунктах 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК України міститься вичерпний перелік осіб, які можуть бути суб`єктами зазначених складів злочинів або щодо яких можуть бути вчинені злочин, передбачений ст. 369, ч. 1 ст. 369-2 КК України.
Відповідно до вимог примітки до ст. 45 КК України, корупційними злочинами відповідно до цього Кодексу вважаються злочини, передбачені ст. 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, а також злочини, передбачені статтями 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368-369-2 цього Кодексу.
Абзацом шостим пункту 1 частини п`ятої статті 216 КПК встановлено, що суб`єктами кримінальних проваджень, підсудних Вищому антикорупційному суду, можуть бути прокурори органів прокуратури, зазначені у пунктах 1-4, 5-11 частини першої статті 15 Закону України «Про прокуратуру».
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, відомості про кримінальне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 364, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 372 КК України, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21 травня 2015 року - тобто, до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо початку роботи Вищого антикорупційного суду».
Крім того, з обвинувального акта встановлено, що він складений старшим слідчим в особливо важливих справах першого відділу з розслідування кримінальних проваджень управління з розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України та 25 липня 2016 року затверджений прокурором другого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих управління спеціальних розслідувань Департаменту спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України.
Також, згідно обвинувального акта, ОСОБА_1 на момент вчинення злочину працював на посаді старшого прокурора відділу прокуратури м. Києва, а отже така посада не входить до переліку прокурорів, зазначених у пунктах 1-4, 5-11 частини першої статті 15 Закону України «Про прокуратуру», а тому, відповідно, він не належить до числа суб`єктів, перелічених у пунктах 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК України.
У відповідності до ст. 30 КПК України, у кримінальному провадженні правосуддя здійснюється лише судом згідно з правилами, передбаченими цим Кодексом.
Засади розгляду справ незалежним і безстороннім судом регламентовані ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якої, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Отже, право на «суд, встановлений законом», як структурний елемент права на справедливий суд, що передбачене ст. 6 Конвенції, за своїм змістом є основоположною засадою, що визначає організацію судової системи держави та загалом містить дві складові: організаційну (організація судової системи повинна регулюватися законами у їх буквальному значенні) та юрисдикційну (суд повинен діяти у спосіб та відповідно до повноважень, передбачених законом, у межах своєї компетенції). Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював, що фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Зокрема, у рішенні у справі «Занд проти Австрії» висловлено думку, що термін «судом, встановленим законом» у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…)».
Відповідно, визначення підсудності кримінального провадження є важливою складовою забезпечення права особи на справедливий розгляд судом, встановленим законом, в контексті статті 6 Конвенції.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 КПК України, процесуальне рішення приймається згідно з положеннями цього Кодексу, чинними на момент прийняття такого рішення.
З огляду на вищевикладене Вищий антикорупційний суд не є «судом, встановленим законом» для розгляду по суті кримінального провадження, внесеного 21 травня 2015 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42015000000000940, за обвинуваченням ОСОБА_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 364, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 372 КК України, з Вищого антикорупційного суду до іншого суду.
Отже, колегія суддів погоджується з доводами подання колегії суддів Вищого антикорупційного суду, в цій частині.
Вирішуючи питання щодо належного суду, до якого вказане кримінальне провадження має бути направлено для розгляду по суті, колегія суддів виходить з такого.
Питання направлення кримінального провадження з одного суду до іншого врегульовано положеннями статті 34 КПК України.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 34 КПК України визначено, що кримінальне провадження передається на розгляд іншого суду, якщо до початку судового розгляду виявилося, що кримінальне провадження надійшло до суду з порушенням правил підсудності.
Зазначені норми кореспондуються з положеннями п. 4 ч. 3 ст. 314 КПК України, відповідно до якої, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про направлення обвинувального акту, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру до відповідного суду для визначення підсудності у випадку встановлення непідсудності кримінального провадження.
Абзацом 2 ч. 3 статті 34 КПК України визначено, що питання про направлення кримінального провадження з Вищого антикорупційного суду до іншого суду вирішується колегією у складі п`яти суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, зокрема, за поданням складу суду, визначеного для розгляду кримінального провадження, не пізніше п`яти днів з дня внесення такого подання, про що постановляється вмотивована ухвала.
Таким чином, враховуючи наведені положення п. 1 ч. 1 та абзацу 2 частини 3 ст. 34 КПК України Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду наділена повноваженнями передати кримінальне провадження до іншого суду з дотриманням правил територіальної підсудності, передбачених ст. 32 КПК України.
Вирішуючи питання про визначення належного суду, колегія суддів виходить із загальних засад визначення територіальної підсудності відповідно до положень ч. 1 ст. 32 КПК України, згідно з якою, кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що кримінальні правопорушення вчинені в межах адміністративної території Солом`янського району міста Києва, із якого і надійшло кримінальне провадження до Вищого антикорупційного суду, що є визначальним при визначенні суду, якому підсудне вказане провадження.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що подання Вищого антикорупційного суду про направлення кримінального провадження, внесеного 21 травня 2015 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42015000000000940, за обвинуваченням ОСОБА_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 364, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 372 КК України, з Вищого антикорупційного суду до іншого суду, слід задовольнити, матеріали зазначеного кримінального провадження, слід направити за підсудністю до Солом`янського районного суду міста Києва, для розгляду по суті
Керуючись, абз. 2 ч. 3 ст. 34, ст.ст. 369-372, ч. 4 ст. 532, абз. 1 п. 20-2 Розділу XI «Перехідні положення» КПК України, колегія суддів -
П О С Т А Н О В И Л А:
Подання Вищого антикорупційного суду про направлення кримінального провадження, внесеного 21 травня 2015 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42015000000000940, за обвинуваченням ОСОБА_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 364, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 372 КК України, з Вищого антикорупційного суду до іншого суду - задовольнити.
Матеріали кримінального провадження, внесеного 21 травня 2015 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42015000000000940, за обвинуваченням ОСОБА_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 364, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 372 КК України, направити за підсудністю до Солом`янського районного суду міста Києва, для розгляду по суті.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: І. О. Калугіна
Судді: О. Ф. Павлишин
С. Б. Боднар
А. С. Никифоров
М. С. Глотов