- Головуюча суддя (АП ВАКС): Чорна В.В.
- Суддя (АП ВАКС): Никифоров А.С., Павлишин О.Ф.
- Секретар : Гецко І.В.
- Прокурор : Багнюк О.І.
справа № 4910/16/19-к
провадження №11-сс/991/108/19
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА
У Х В А Л А
08 листопада 2019 року місто Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого судді Чорної В.В.,
суддів Никифорова А.С., Павлишина О.Ф.
при секретарі судового засідання Гецко І.В.,
за участю захисника підозрюваного ОСОБА_1 - адвоката Попкова П.О.,
прокурора Багнюка О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 12.09.2019 р., -
в с т а н о в и л а:
Ухвалою Київського апеляційного суду від 15.10.2019 р. на розгляд Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду за підсудністю передано матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 12.09.2019 р. про обрання щодо підозрюваного у кримінальному провадженні № 42017000000000394 від 14.02.2017 року ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Апеляційна скарга містить клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді від 12.09.2019 р.
В обґрунтування заявленого клопотання зазначено, що ОСОБА_1 особисто не був присутнім в судовому засіданні під час проголошення ухвали від 12.09.2019 р., а ознайомився з її текстом після 20 вересня 2019 року, коли захисник Попков П.О. особисто передав йому відповідні матеріали у м. Відень, Австрія. Оскільки копії матеріалів клопотання про обрання запобіжного заходу складаються з 6-ти томів, їх вивчення з огляду на незадовільний стан його здоров`я потребувало більшого проміжку часу, ніж встановлений ст. 395 КПК України п`ятиденний строк, ОСОБА_1 стверджує, що не міг належним чином підготувати апеляційну скаргу у визначений законом строк на її оскарження. Апеляційну скаргу подано ним через захисника Попкова П.О. 01 жовтня 2019 року. Вважає, що викладені обставини свідчать про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді, а тому просить його поновити.
В судовому засіданні захисник підозрюваного ОСОБА_1 - адвокат Попков П.О. підтримав клопотання свого підзахисного, просив його задовольнити, посилаючись на поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження, а саме, підтверджений медичними документами поганий стан здоров`я ОСОБА_1 та перебування його поза межами України.
Прокурор Багнюк О.І. зазначив, що оскільки його позиція полягає в тому, що ухвала слідчого судді, постановлена в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України, оскарженню не підлягає, це є підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , не вирішуючи питання про поновлення строку. З цих підстав, вирішення даного питання залишив на розсуд суду.
Враховуючи, що обрання запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_1 здійснювалося в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України за його відсутності у зв`язку з оголошенням останнього у міжнародний розшук, такий же порядок судового розгляду застосовано до клопотання ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження відповідної ухвали слідчого судді.
Заслухавши суддю-доповідача, позицію сторони захисту та сторони обвинувачення, дослідивши матеріали клопотання про обрання запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 42017000000000394 від 14.02.2017 року та матеріали апеляційного провадження в частині, що стосується доводів клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, викладених в апеляційній скарзі ОСОБА_1 , колегією суддів встановлені наступні обставини.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 12.09.2019 р. щодо підозрюваного ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою та постановлено після затримання підозрюваного і не пізніше 48 годин з часу його доставки до місця кримінального провадження розглянути питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід (т.7 а.с. 193-201).
01 жовтня 2019 року ОСОБА_1 до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду подано апеляційну скаргу на зазначену ухвалу, із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження (т. 9 а.с. 23-31).
Ухвалою від 03.10.2019 р. апеляційну скаргу повернуто особі, яка її подала, з підстав непідсудності Апеляційній палаті Вищого антикорупційного суду. Питання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали при цьому не вирішувалось (т. 9 а.с. 32-34).
10 жовтня 2019 року до Київського апеляційного суду надійшла аналогічна за змістом апеляційна скарга ОСОБА_1 , з аналогічною заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження (т. 9 а.с. 1-10).
Ухвалою Київського апеляційного суду від 15.10.2019 р. апеляційну скаргу передано до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду на підставі п. 20-2 Розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України. Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження зазначеної ухвали при цьому не вирішувалась (т. 9 а.с. 40-41).
Ухвалою судді-доповідача від 28.10.2019 р. зазначене клопотання призначено до розгляду в судовому засіданні складом суду, визначеним для розгляду апеляційної скарги (т.9 а.с. 59).
При цьому, питання щодо підсудності даного провадження Апеляційній палаті Вищого антикорупційного суду вирішено ухвалою від 10.10.2019 р., постановленою колегією у складі п`яти суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду в порядку ст. 34 КПК (т. 8 а.с. 49-53). Отже, перешкод для розгляду клопотання ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 12.09.2019 р. саме Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду не встановлено.
Вирішуючи зазначене клопотання по суті, колегія суддів виходить з такого.
Згідно з ч. 1 ст. 117, п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК України, пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи знайде підстави для його поновлення.
Отже, хоча статтею 117 КПК України і передбачено норму щодо поновлення пропущеного строку, але це можливо лише у разі наявності поважних причин пропуску такого строку. Тому при вирішенні питання про поновлення пропущеного строку, у тому числі й строку на апеляційне оскарження, судом мають враховуватися такі обставини, як тривалість процесуального строку; час, який минув з дати завершення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об`єктивно перешкоджали особі реалізувати своє право (повноваження) в межах визначеного процесуального строку; поведінку особи, яка звертається з відповідним клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) у межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску), та інші доречні обставини.
Матеріалами провадження підтверджено, що слідчий суддя Вищого антикорупційного суду розглянув клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_1 за участі його захисника - адвоката Попкова П.О. (т. 7 а.с. 189-190).
Ухвалу про обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчим суддею було оголошено 12 вересня 2019 року, та в цей же день копію ухвали вручено адвокату Попкову П.О. (т. 7 а.с. 192, 202).
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 395 КПК України, апеляційна скарга, якщо інше не передбачено цим Кодексом, може бути подана на ухвалу слідчого судді протягом п`яти днів з дня її оголошення.
Отже, підозрюваний ОСОБА_1 мав подати апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді протягом п`яти днів, починаючи з 12 вересня 2019 р., але пропустив визначений законом строк на апеляційне оскарження даної ухвали, звернувшись до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду з апеляційною скаргою лише 01 жовтня 2019 року. Доводи захисника Попкова П.О. про те, що копію оскаржуваної ухвали та матеріалів, якими обґрунтовувалося клопотання про обрання запобіжного заходу, його підзахисний отримав лише після 20.09.2019 року, не спростовують зазначені висновки суду, оскільки Кримінальним процесуальним кодексом України не передбачено виключень із загальних правил обчислення строків апеляційного оскарження рішень слідчих суддів, постановлених щодо підозрюваних або обвинувачених, яких оголошено у міжнародний розшук.
В апеляційній скарзі, обґрунтовуючи заявлене клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, ОСОБА_1 зазначає, що причинами, які не дозволили йому вчасно звернутись до суду з апеляційною скаргою на ухвалу слідчого судді, є його незадовільний стан здоров`я та великий обсяг матеріалів клопотання сторони обвинувачення, поданих до слідчого судді.
Однак, зазначені доводи не можуть бути прийняті як такі, що підтверджують поважність причин пропуску підозрюваним строку на апеляційне оскарження.
Так, стосовно посилання в апеляційній скарзі на поганий стан здоров`я підозрюваного ОСОБА_1 , який завадив йому вчасно реалізувати своє право на апеляційне оскарження, суд апеляційної інстанції виходить з того, що до апеляційної скарги не долучено документів на підтвердження перебування ОСОБА_1 у закладі охорони здоров`я у зв`язку з лікуванням, або загострення його хронічних хвороб, чи погіршення стану його здоров`я в період строку, визначеного законом для апеляційного оскарження ухвали слідчого судді, а саме з 12 по 17 вересня 2019 року.
Натомість, наявність в матеріалах провадження медичних документів щодо лікування ОСОБА_1 в медичних закладах Німеччини та Австрії у жовтні 2016 - квітні 2019 року, зокрема: у Парк Клінік Вайсензеє, Лікарні Геттліхер Хайленд, Загальній клініці міста Відень, Центрі спеціалізованої медицини Стадлау Джокеґассе, приватній клініці Відня (т. 1 а.с. 158-161, т. 7 а.с. 76 -163), на які посилається захисник Попков П.О. в обґрунтування доводів клопотання його підзахисного про поновлення пропущеного строку, лише підтверджує наявність у підозрюваного ОСОБА_1 ряду певних хронічних захворювань. Тоді як жодного медичного документу, який підтверджував би погіршення стану його здоров`я під час перебігу строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді від 12.09.2019 р., матеріали провадження не містять, та до апеляційної скарги, в якій заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, такі документи не надані.
Отже, колегією суддів не встановлено об`єктивних обставин, які унеможливили б або суттєво завадили ОСОБА_1 , який до того ж є фаховим юристом, ознайомитись з матеріалами клопотання та оскаржуваною ухвалою, а також підготувати апеляційну скаргу до закінчення строку на її апеляційне оскарження.
Щодо посилань ОСОБА_1 на великий обсяг матеріалів клопотання, колегія суддів зазначає, що адвокат Попков П.О., відповідно до вимог ч. 2 ст. 184 КПК України, 12 вересня 2019 року отримав від сторони обвинувачення копію клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 та всі матеріали, якими воно обґрунтовується (що підтверджується аудіозаписом судового засідання від 12.09.2019 р., 11:52), та в цей же день подав до слідчого судді Вищого антикорупційного суду ґрунтовні письмові пояснення по суті даного клопотання на 7 аркушах (т.7 а.с. 3-9).
Відтак, колегія суддів доходить висновку, що з 12 вересня 2019 року сторона захисту отримала доступ до всіх матеріалів сторони обвинувачення, якими обґрунтовується клопотання про обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а також до тексту оскаржуваного рішення, а тому мала можливість підготувати апеляційну скаргу протягом визначеного законом строку оскарження ухвали слідчого судді.
При вирішенні клопотання колегія суддів також враховує рішення Європейського суду з прав людини у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16 грудня 1992 року, в якому Європейський Суд акцентує увагу на тому, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції має право встановлювати правила судової процедури, зокрема процесуальні заборони й обмеження, з метою запобігання перетворенню судового процесу на «безладний рух». З аналізу практики ЄСПЛ у справах «Мушта проти України», «Рябих проти Росії», «Устименко проти України», «Безруков проти Росії», «Брумареску проти Румунії» вбачається, що поновлення строку на оскарження судового рішення може бути обґрунтованим та вважається співвідносним та виправданим стосовно неповного забезпечення принципу правової визначеності, зазвичай, якщо: 1) недотримання строків було зумовлене діями (бездіяльністю) суду попередньої інстанції; 2) пропуск строку на оскарження обумовлений особливими і непереборними обставинами суттєвого та переконливого характеру; 3) відновлення строку необхідне для виправлення фундаментальних недоліків або помилок правосуддя (виправлення серйозних судових помилок).
Водночас, за результатами розгляду клопотання не встановлено об`єктивних підстав вважати, що недотримання строків на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді було зумовлене діями (бездіяльністю) суду попередньої інстанції або мали місце обставини, що унеможливили чи суттєво ускладнили можливість апелянта своєчасно звернутись до суду з апеляційною скаргою, чи таке відновлення необхідне для виправлення фундаментальних недоліків або помилок правосуддя.
У зв`язку з чим, колегія суддів дійшла висновку про відсутність передбачених законом підстав для задоволення клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 12.09.2019 р.
Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК України, апеляційна скарга повертається, якщо подана після закінчення строку апеляційного оскарження і суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
Враховуючи викладене, апеляційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 12.09.2019 р. підлягає поверненню особі, яка її подала, на підставі п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК України.
Керуючись ст.ст. 369-372, 399, 418, 422 КПК України, колегія суддів, -
п о с т а н о в и л а:
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 12.09.2019 р. - відмовити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 12.09.2019 р. про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 42017000000000394 від 14.02.2017 року повернути особі, яка її подала.
Ухвала суду апеляційної інстанції може бути оскаржена в касаційному порядку протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Головуючий суддя В.В. Чорна
судді О.Ф. Павлишин
А.С. Никифоров