- Головуюча суддя (ВАКС): Мовчан Н.В.
- Секретар : Чеботаренка А.П.
- Захисник/адвокат : Безпалого Т.Г.
Справа № 4910/11/19-к
Провадження1-кс/991/1314/19
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 листопада 2019 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Мовчан Н.В., за участю секретаря судового засідання Чеботаренка А.П., адвоката Безпалого Т.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні Вищого антикорупційного суду клопотання адвоката Безпалого Тараса Геннадійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , про скасування арешту майна у межах кримінального провадження № 52017000000000889 від 20.12.2017,
установив:
До Вищого антикорупційного суду на підставі ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 23.09.2019, надійшло вказане клопотання, в якому представник ОСОБА_1 - адвокат Безпалий Т.Г. просить скасувати арешт нерухомого майна, яке належить на праві власності ОСОБА_1 , накладений на підставі ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 11.03.2019 у справі № 760/6969/19.
Клопотання мотивує тим, що Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52017000000000889 від 20.12.2017, за підозрою у вчиненні ОСОБА_2 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України.
Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 11.03.2019 у справі № 760/6969/19 накладено арешт на нерухоме майно, власником якого є мати ОСОБА_2 - ОСОБА_1 .
Зазначає, що арешт майна, належного ОСОБА_1 на праві приватної власності та такого, що придбано нею за власні кошти, які вона відклала як збереження, отримала в рахунок заробітної плати, у позику та від здійснення підприємницької діяльності, є протиправним та безпідставним.
Адвокат вважає сумнівним висновок, що оформлення договорів купівлі-продажу нерухомості за довіреністю ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 як доказ того, що майно придбано за рахунок коштів, отриманих злочинним шляхом, оскільки правочин від імені та в інтересах ОСОБА_1 вчинено в порядку Цивільного кодексу України, та не породжує будь-якого права на майно, що придбане в інтересах ОСОБА_1 .
На думку адвоката, кошти, за рахунок яких придбано майно, не відповідають ознакам ст. 96-2 КК України та до майна, яке належить третій особі, яка не має жодного відношення до кримінального провадження, не може застосовуватися спеціальна конфіскація.
У судовому засіданні адвокат Безпалий Т.Г. клопотання підтримав, просив задовольнити, з викладених в ньому підстав. Зазначив також, що прокурором не доведено ні в цьому судовому засіданні, ні під час розгляду клопотання про арешт майна, що до майна ОСОБА_1 може бути застосована спеціальна конфіскація. Посилався на ч. 1, 9 ст. 100 КПК України, як на підставу для скасування арешту майна.
Прокурор в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду клопотання повідомлений належним чином.
Заслухавши пояснення адвоката, дослідивши надані матеріали, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч.1, 2 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
З матеріалів справи встановлено, що детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000889 від 20.12.2017 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України
Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва 11.03.2019, з метою забезпечення можливої спеціальної конфіскації майна, накладено арешт на нерухоме майно, яке належить на праві власності ОСОБА_1 , а саме:земельну ділянку, кадастровий номер 3223155400:03:041:0088, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1621985432231, загальною площею 0,0094 га; земельну ділянку, кадастровий номер 3223155400:03:041:0089, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1621983132231, загальною площею 0,1342 га.; земельну ділянка, кадастровий номер 3223155400:03:041:0090, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1621980432231, загальною площею 0,0095 га.; житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1620619032231.
Згідно ч. 2, 4 ст. 170 КПК України в редакції, яка діяла на час постановлення ухвали від 11.03.2019, арешт майна допускається з метою забезпечення спеціальної конфіскації, у такому випадку, арешт накладається, в тому числі, на майно третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що вона набула його безоплатно або за вищу або нижчу ринкову вартість і знала чи повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій із ознак, зазначених у пунктах 1-4 частини першої статті 96-2 Кримінального кодексу України.
Слідчий суддя вважає безпідставним посилання адвоката на ч. 1 ст. 100 КПК України. оскільки, арешт накладено з метою забезпечення спеціальної конфіскації, а не збереження речових доказів.
Разом з тим, відповідно до ч. 9 ст. 100 КПК України питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 96-2 КК України спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно:
1) одержані внаслідок вчинення злочину та/або є доходами від такого майна;
2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення злочину, фінансування та/або матеріального забезпечення злочину або винагороди за його вчинення;
3) були предметом злочину, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), а у разі, коли його не встановлено, - переходять у власність держави;
4) були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення злочину, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.
У разі якщо гроші, цінності та інше майно, зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті, були повністю або частково перетворені в інше майно, спеціальній конфіскації підлягає повністю або частково перетворене майно. Якщо конфіскація грошей, цінностей та іншого майна, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, на момент прийняття судом рішення про спеціальну конфіскацію неможлива внаслідок їх використання або неможливості виділення з набутого законним шляхом майна, або відчуження, або з інших причин, суд виносить рішення про конфіскацію грошової суми, що відповідає вартості такого майна.
Як зазначено в тексті ухвали від 11.03.2019 при вирішенні питання про підстави накладення арешту на майно слідчий суддя вважав обгрунтованою версію слідства про те, що грошові кошти, одержані ОСОБА_2 внаслідок вчинення інкримінованого йому кримінальних правопрушень та могли бути перетворені в інше майно, про арешт якого внесено клопотання.
Натомість, при вирішенні питання про скасування арешту майна обов`язок доведення того, що в застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано, покладено саме на власника майна. (ч. 1 ст. 174 КПК України)
Однак, доводи адвоката Безпалого Т.Г. про те, що ОСОБА_1 мала достатньо власних коштів на придбання земельних ділянок та будинку спростовуються наданими ним до клопотання доказами, зокрема, відомостями з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих видатків щодо ОСОБА_1 та її чоловіка ОСОБА_3 , копією договору цільової безвідсоткової позики від 15.03.2014, укладеного між ОСОБА_1 та її матір`ю ОСОБА_4
Так, в судовому засіданні встановлено, що загальна вартість майна, придбаного ОСОБА_1 14.08.2018 за результатами підписання договорів купівлі-продажу житлового будинку загальною площею 435 кв. м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , а також трьох земельних ділянок складає 5 261 072 грн, що підтверджується копіями договорів купівлі-продажу та звітами оцінки майна, в той час як сукупний дохід ОСОБА_1 , згідно наданих адвокатом доказів, становить близько 3 355 736,00 грн.
Накладаючи арешт на майно слідчий суддя врахував вимоги ч. 11 ст.170 КПК України, та застосував найменш обтяжливий для власника майна захід забезпечення кримінального провадження, обмежившись лише забороною відчуження майна.
В судовому засіданні адвокатом не доведено, що така заборона є непропорційною та не виправдовує такий ступінь втручання в права власника.
З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність правових підстав, визначених ст. 174 КПК України, для скасування арешту майна, представником ОСОБА_1 - адвокатом Безпалим Т.Г. не наведено достатніх і переконливих доказів, що арешт накладено необґрунтовано або в ньому відпала потреба, тому клопотання не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 2, 7, 131-132, 170-174, 309, 372 КПК України,
ухвалив:
У задоволенні клопотання-відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Повний текст ухвали складений 12 листопада 2019 року.
Слідчий суддя Н. В. Мовчан