Документ № 85708007

Справа № 761/40298/16-к

1-кп/991/143/19

УХВАЛА

12 листопада 2019 року м. Київ

Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:

головуюча - Федорак Л.М.,

судді - Маслов В.В., Федоров О.В.,

секретар судового засідання - Біленко В.К.,

розглядаючи у відкритому підготовчому судовому засіданні у приміщенні суду кримінальне провадження № 42015160000000338 стосовно обвинувачення:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Києва, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України,

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Києва, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_4 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України,

за участі сторін кримінального провадження:

сторона обвинувачення - прокурор: Олефір Ю.О.,

сторона захисту - захисники: Надіч Н.Д., Надточиєва А.П., Назаренко Д.Л., Пліса Н.М., Циганков А.І., Черезов І.Ю.,

обвинувачені: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

в с т а н о в и в:

12 листопада 2019 року під час підготовчого судового засідання захисники Назаренко Діана Леонідівна та Надіч Нонна Дидронівна заявили відвід колегії суддів у складі головуючої Федорак Лесі Миколаївни, суддів Маслова Віктора Васильовича, Федорова Олега Володимировича.

Захисник Назаренко Д.Л. вказувала на особисту зацікавленість колегії суддів у результатах провадження, посилаючись на п. 3 ч. 1 ст. 75 КПК України. Відвід мотивувала тим, що рішення про призначення судового засідання та про визначення дати засідання у даному кримінальному провадженні приймалось не колегією суддів, а іншими зацікавленими особами. Відповідного висновку вона дійшла з огляду на те, що на її поштову адресу надійшла ухвала Вищого антикорупційного суду про призначення підготовчого судового засідання від 05 листопада 2019 року, яка набрала законної сили в цей же день. При цьому, остання була отримана нею разом з листом, вихідною датою якого є 04 листопада 2019 року із текстом про призначення підготовчого судового засідання згідно ухвали від 05 листопада 2019 року на 11 листопада 2019 року.

Захисник Надіч Н.Д. підтримала відвід Назаренко Д.Л. тазаявила також відвід колегії суддів, посилаючись на наявність сумніву в неупередженості складу суду. Заяву мотивувала тим, що секретар судового засідання, під час доповіді про явку учасників засідання вказала, що повноваження прокурора підтверджені лише посвідченням. Вважала, що з аналізу ст. 36, 37 КПК України належним підтвердженням повноважень прокурора є надання постанови про призначення прокурора (групи прокурорів) та витягу з Єдиного державного реєстру досудових розслідувань. Таким чином, зазначені обставини порушували принцип рівності сторін кримінального провадження, а ставлення суду до сторони захисту у даному провадженні з цих підстав є упередженим, адже повноваження захисників секретарем судового засідання перевірялись, на відміну від прокурора. Крім того, посилалась на те, що у попередньому судовому засіданні 11 листопада 2019 року, за результатами розгляду заяви Надточиєвої А.П. про відвід колегії суддів, останньою було оголошено лише резолютивну частину судового рішення. У зв`язку з наведеним, вважала, що суд обмежує сторону захисту у розумінні підстав, з яких попередньо заявлений відвід не був задоволений колегією суддів.

Прокурор Олефір Ю.О. проти заявлених відводів заперечував. Вказав, що обставини на які посилається захисник Назаренко Д.Л. з приводу вихідного листа про призначення підготовчого судового засідання з датою раніше винесення відповідної ухвали дійсно існують. Однак вважав, що зазначене може бути опискою, адже ухвалення судом іншого рішення, ніж призначення підготовчого судового засідання на даній стадії провадження не могло бути прийнято в принципі.

Щодо відводу, заявленого захисником Надіч Н.Д., зазначив, що він є невмотивованим, та таким, що не ґрунтується на нормах кримінального процесуального закону. На його думку, ст. 36, 37 КПК України не містять положень, які встановлюють порядок підтвердження повноважень прокурора. Посилався на норму ч. 4 ст. 291 КПК України, якою передбачено, що надання суду прокурором інших документів, аніж обвинувальний акт та додатків до нього, до початку судового розгляду забороняється. Також зазначив, що відповідно до ст. 342 КПК України секретар судового засідання не перевіряє повноваження прокурора на відміну від захисників. Крім того, вказав, що йому незрозуміло, яким чином складання та проголошення лише резолютивної частини ухвали суду кореспондується із порушенням права на захист, закріпленого в ст. 20 КПК України, з огляду на те, що відповідна можливість встановлена законом.

Інші учасники сторони захисту відводи, заявлені захисниками Назаренко Д.Л. та Надіч Н.Д., підтримали та просили задовольнити.

Захисник Черезов І . Ю. зауважив, що складання супровідного листа до ухвали суду раніше, аніж створення останньої, має ознаки дисциплінарного проступку. Крім того, зазначив, що КПК України не врегульовано вирішення питання про розгляд судом декількох заявлених відводів одночасно.

Захисник Циганков А.І. також погодився із заявленими відводами. Додав, що обставини, які склались, свідчать про втручання невстановлених осіб у здійснення правосуддя. Крім того, зазначив, що суд, склавши та оголосивши лише резолютивну частину ухвали про відмову в задоволенні відводу колегії суддів, заявленого захисником Надточиєвою А.П. у судовому засіданні 11 листопада 2019 року, обмежує сторони у розумінні з яких підстав суд ухвалив таке рішення.

Захисник Пліса Н.М. підтримала заявлені захисниками Назаренко Д.Л. та Надіч Н.Д. відводи колегії суддів, та просила їх задовольнити.

Захисник Надточиєва Т.А. проти заявлених відводів не заперечувала. Крім того, висловилась щодо наявності обґрунтованого сумніву з приводу відсутності повноважень у прокурора Олефіра Ю.А. для підтримання державного обвинувачення в суді у зв`язку із відсутністю рішення про призначення прокурора у даному кримінальному провадженні, на що суд не відреагував.

Заслухавши позиції сторін щодо заявлених захисниками Назаренко Д.Л. та Надіч Н.Д. відводів, суд доходить до наступного.

Можливість неупередженого та об`єктивного розгляду справи є однією із фундаментальних засад здійснення правосуддя.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 КПК України кожному гарантується право на розгляд та вирішення справи незалежним і неупередженим судом.

З метою дотримання цієї гарантії учасники судового провадження наділені правом заявити судді відвід, який повинен бути вмотивованим (ст. 80 КПК України).

Перелік підстав, за наявності яких може бути заявлено відвід судді, передбачений ст. 75, 76 КПК України.

Згідно з ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Олександр Волков проти України» від 09 квітня 2013 року (Заява № 21722/11), зазначається, що як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (І) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (ІІ) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (п. 104 Рішення).

Захисниками Назаренко Д.Л. та Надіч Н.Д. заяви про відвід колегії суддів були обґрунтовані різними за своєю суттю обставинами, що потребують окремої оцінки суду.

Щодо заяви про відвід колегії суддів захисника Назаренко Д.Л.

Зазначений відвід обґрунтований наявністю сумнівів про упередженість суддів з огляду на ту обставину, що разом із ухвалою суду від 5 листопада 2019 року про призначення підготовчого судового засідання захисником було отримано супровідний лист до цієї ухвали, датований 4 листопада 2019 року.

Оцінюючи вказану обставину як підставу для відводу суд виходить із такого.

Відповідно до п. 9 Розділу VI Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30, вихідний номер документа, що підлягає надсиланню у листуванні щодо судових справ автоматично формується відповідно до вимог інструкції з діловодства з додаванням єдиного унікального номера судової справи.

Згідно з пп. 7.4 п. 7 Інструкції з діловодства в місцевих загальних судах, апеляційних судах областей, апеляційних судах міст Києва та Севастополя, Апеляційному суді Автономної Республіки Крим та Вищому спеціалізованому суді України з розгляду цивільних і кримінальних справ, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 17 грудня 2013 року № 173 (далі - Інструкція), не допускається відправлення або передача документів без реєстрації в АСДС. Для кожного документа автоматично формується черговий порядковий вихідний номер.

Вихідний номер в листуванні, що стосується судових справ, повинен містити: номер, що сформований автоматизованою системою, та через дріб - номер провадження.

Водночас, відповідальним за правильність зазначення реквізитів на вихідних процесуальних документах є виконавець (відповідальний виконавець) документа (пп. 7.3 п. 7 Інструкції).

Документообіг в судах здійснюється за допомогою автоматизованої системи документообігу суду (Далі - Д-3), яка призначена, зокрема, для забезпечення автоматизації процесів проходження процесуальних документів, загального діловодства. Відповідно до п. 2.6.1. Інструкції користувача комп`ютерної програми Д-3, затвердженої Наказом Генерального директора Державного підприємства «Інформаційні судові системи» № 67-ОД від 18 жовтня 2016 року документи можуть перебувати у статусі: « Чернетка », «Проект», «Оригінал». Документ зі статусом « Чернетка » можна редагувати, він не впливає на справу та доступний тільки його створювачу. Водночас, документ зі статусом «Проект» не можна редагувати, він показується у режимі попереднього перегляду та доступний створювачу та особам з відповідними правами доступу. При переведенні документа у статус «Проект» всі дані з документа переносяться у справу. За наявності прав користувач може повернути документ зі стану «Проект» у стан « Чернетка ».

Із системного аналізу зазначених норм вбачається, що дата документа та вихідний номер формуються автоматично з моментом його створення. Водночас, зміст документа можна у подальшому редагувати до моменту присвоєння йому статусу «Оригінал».

Згідно даних програми Д-3, що функціонує у Вищому антикорупційному суді, створення супровідного листа, до ухвали суду від 05 листопада 2019 року, з наданням йому статусу «Оригінал», було завершено секретарем судового засідання 06 листопада 2019 року, тобто після постановлення відповідної ухвали про призначення підготовчого судового засідання. Від так, саме 06 листопада 2019 року є датою створення відповідного листа.

Таким чином, встановлені судом обставини вказують на те, що під час складання виконавцем документа (секретарем судового засідання) супровідного листа до ухвали суду від 05 листопада 2019 року, була допущена неточність у зазначенні реквізитів вихідної дати листа, що по суті є опискою в документі і не може розглядатись як свідчення упередженості складу суду чи як доказ прийняття третіми особами, іншими ніж колегія суддів, рішення про призначення підготовчого судового засідання.

Крім того, згідно з ч. 6 ст. 34 КПК України суд, якому направлено кримінальне провадження з іншого суду, розпочинає судове провадження зі стадії підготовчого судового засідання незалежно від стадії, на якій в іншому суді виникли обставини, передбачені частиною першою цієї статті.

За таких обставин, після передачі даної справи колегії суддів, іншого рішення, окрім призначення підготовчого судового засідання та повідомлення учасників, не можливо було прийняти, що спростовує доводи захисників про наявність обґрунтованих сумнівів щодо впливу на відповідне рішення третіх осіб.

Щодо заяви про відвід колегії суддів захисника Надіч Н.Д.

Вказана заява обґрунтована захисникомнаявністю сумніву в неупередженості складу суду з огляду на ту обставину, що судом не було перевірено повноважень прокурора у даному кримінальному провадженні чим порушено принцип рівності сторін кримінального провадження. Крім того, за результатами розгляду заяви захисника Надточиєвої А.П. про відвід колегії суддів, останньою було оголошено лише резолютивну частину судового рішення, що свідчить про обмеження сторони захисту у розумінні підстав, з яких попередньо заявлений відвід не був задоволений колегією суддів.

Оцінюючи зазначені обставини заявленого відводу суд виходить із такого.

Відповідно до ч. 2 ст. 314 КПК України підготовче судове засідання відбувається згідно з правилами, передбаченими цим Кодексом для судового розгляду.

Процедура судового розгляду передбачає проведення судом підготовчих дій, передбачених статтями 342-345 цього Кодексу, виконання яких є також обов`язковим на стадії підготовчого провадження.

Так, за змістом ч. 2 ст. 342 КПК України під час судового засідання секретар судового засідання має доповісти суду про те, хто з учасників судового провадження, викликаних та повідомлених осіб прибув у судове засідання, встановити їх особи, перевірити повноваження захисників і представників, з`ясовати, чи вручено судові виклики та повідомлення тим, хто не прибув, і повідомити причини їх неприбуття, якщо вони відомі.

З аналізу зазначеної норми вбачається, що прокурор відноситься до учасників, які повинні підтвердити свою особу, зокрема, посвідченням. Однак не відноситься до учасників судового провадження, повноваження яких секретар судового засідання зобов`язаний перевірити.

Також, КПК України не містить інших положень, які б регламентували порядок підтвердження повноважень прокурора в суді, чи встановлювали обов`язок суду здійснити перевірку таких повноважень. Не встановлює КПК України і переліку документів, які прокурор має надати на підтвердження своїх повноважень.

Натомість, у ч. 4 ст. 291 КПК України передбачена заборона для прокурора щодо надання суду до початку судового розгляду інших документів аніж обвинувального акту, та документів, що додаються до нього.

Крім того, зі змісту статті 314 КПК України вбачається, що на стадії підготовчого судового засідання судом не досліджуються та не оцінюються матеріали кримінального провадження, а здійснюються дії, пов`язані з підготовкою до судового розгляду.

Натомість, доводи захисника, в обгрунтування заявленого відводу прокурору, фактично зводяться до оцінки законності здійснення прокурором повноважень процесуального керівника у даному кримінальному провадженні, з посиланням на дані, що містяться у матеріалах кримінального провадження.

Зважаючи на вищевикладене, суд вважає, що оцінка таких доводів не може здійснюватись на стадії підготовчого провадження під час вирішення питання про відвід, а може бути надана судом за результатами судового розгляду, на підставі досліджених судом матеріалів кримінального провадження.

Разом із тим, беручи до уваги те, що згідно з обвинувальним актом прокурор Олефір Ю.О. входить до групи прокурорів у даному кримінальному провадженні, колегія суддів переконана, що пред`явлення посвідчення є достатнім для встановлення його особи.

Суд не погоджується з думкою захисника Надіч Н.Д., яка вказує, що обов`язок та порядок підтвердження прокурором своїх повноважень у кримінальному провадженні встановлений ст. ст. 36, 37 КПК України. Зазначені положення визначають процесуальний статус прокурора, його повноваження та порядок призначення прокурора. Водночас, відповідні положення КПК України не покладають на суд обов`язку встановлювати наявність чи відсутність повноважень прокурора під час підготовчого судового засідання.

З урахуванням цих обставин, доводи захисника Надіч Н.Д. про порушення вимог процесуального законодавства під час перевірки повноважень прокурора є безпідставними.

Що ж стосується доводів про необхідність постановлення за результатами розгляду заяви про відвід виключно повного тексту рішення, то суд виходить із наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 376 КПК України, якщо складання судового рішення у формі ухвали (постанови) вимагає значного часу, суд має право обмежитися складанням і оголошенням його резолютивної частини, яку підписують всі судді. Із зазначеного вбачається, що складання та оголошення резолютивної частини ухвали є правом суду, який при цьому керується засадами кримінального процесуального закону щодо розумності строків провадження. Таким чином, з метою забезпечення оперативності та безперервності судового розгляду, для виконання завдань кримінального судочинства, визначених ст. 2 КПК України, а також постановлення мотивованого рішення, як того вимагають положення ч. 3 ст. 81 КПК України, суд вважав за необхідне обмежитись складанням тільки резолютивної частини ухвали.

Суд вважає безпідставними також доводи захисника Черезова І.Ю. щодо неможливості одночасного розгляду декількох відводів, заявлених в процесі з`ясування у сторін кримінального провадження їх наявності. Адже дані відводи стосуються однієї колегії суддів. Крім того, у разі, якщо під час заслуховування позицій сторін щодо заявленого відводу, іншим учасником провадження було заявлено ще один відвід колегії, суд, з метою дотримання принципу повноти судового розгляду, не вправі заборонити його висловлення.

Таким чином, судом не встановлено обставин, які б виключали участь суддів колегії у кримінальному провадженні, а тому у задоволенні відводів належить відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 75, 80, 81, 371, 372, 375, 376 КПК України,

п о с т а н о в и в:

У задоволенні заяв захисників Назаренко Діани Леонідівни та Надіч Нонни Дидронівни про відвід колегії суддів у складі Федорак Лесі Миколаївни, Маслова Віктора Васильовича та Федорова Олега Володимировича відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали може бути включено до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною 1 статті 392 КПК України.

Судді

В.В. Маслов Л.М. Федорак О.В. Федоров