Пошук

Документ № 85731699

  • Дата засідання: 15/11/2019
  • Дата винесення рішення: 15/11/2019
  • Справа №: 405/9164/18
  • Провадження №: 52018000000001137
  • Інстанція: АП ВАКС
  • Форма судочинства: Кримінальне
  • Головуючий суддя (АП ВАКС) : Калугіна І.О.
  • Суддя (АП ВАКС) : Боднар С.Б., Панкулич В.І., Семенников О.Ю., Никифоров А.С.
  • Секретар : Лисиця Ю.С.
  • Прокурор : Скибенко О.І.

Справа № 405/9164/18

Провадження № 11-п/991/153/19

УХВАЛА

15 листопада 2019 року м. Київ

Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду у складі колегії суддів:

головуючого судді - Калугіної І. О.,

суддів - Боднара С. Б., Панкулича В. І., Семенникова О. Ю., Никифорова А. С.,

секретар судового засідання - Лисиця Ю. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду клопотання адвоката Вовка Андрія Ігоровича, який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1 , про направлення кримінального провадження, внесеного 16 листопада 2018 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52018000000001137, за обвинуваченням ОСОБА_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 366, ч. 4 ст. 358 КК України, ОСОБА_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 358 КК України, з Вищого антикорупційного суду до Ленінського районного суду міста Кіровограда,

за участі:

прокурора - Скибенка О. І.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

захисника обвинуваченого ОСОБА_1 - адвоката Вовка А. І.,

захисника обвинуваченої ОСОБА_2 - адвоката Кучерука В. В.,

В С Т А Н О В И Л А:

Суть питання та встановлені судом обставин:

26 грудня 2018 року до Ленінського районного суду міста Кіровограда надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному 16 листопада 2018 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52018000000001137, за обвинуваченням ОСОБА_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 366, ч. 4 ст. 358 КК України, та ОСОБА_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 358 КК України.

12 вересня 2019 року Ленінським районним судом міста Кіровограда вирішено направити матеріали справи із обвинувальним актом до Вищого антикорупційного суду для розгляду в установленому КПК порядку. Приймаючи дане рішення, Ленінський районний суд міста Кіровограда керувався нормами пп. 4 п. 20-2 Розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України.

19 вересня 2019 року до Вищого антикорупційного суду з Ленінського районного суду міста Кіровограда надійшли матеріали зазначеного вище кримінального провадження.

Згідно ухвали Вищого антикорупційного суду від 23 вересня 2019 року у зазначеному кримінальному провадженні було призначено підготовче судове засідання.

31 жовтня 2019 року до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання адвоката Вовка А. І., який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1 , про направлення кримінального провадження № 52018000000001137 з Вищого антикорупційного суду до Ленінського районного суду міста Кіровограда.

У зазначеному клопотанні адвокат Вовк А. І. посилається на те, що кримінальне провадження за № 52018000000001137, відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не підсудне Вищому антикорупційному суду, оскільки кримінальні правопорушення, у вчинення яких обвинувачуються ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , не відповідають жодній з умов встановлених п. 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК України. Так, обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не належать до переліку осіб зазначених у п. 1 ч. 5 ст. 216 КПК України, тобто не є суб`єктами злочину. Також, відповідно до обвинувального акту у кримінальному провадження за № 52018000000001137 відсутні потерпілі, а отже матеріальної шкоди не завдано, що не відповідає п. 2 ч. 5 ст. 216 КПК України. Крім цього, відсутня умова передбачене п. 3 ч. 5 ст. 216 КПК України, адже ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не обвинувачуються за ст. 369 та ч. 1 ст. 369-2 КК України.

Заперечення на апеляційну скаргу та узагальненні доводи особи, яка їх подала:

13 листопада 2019 року прокурор четвертого відділу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП) Генеральної прокуратури України (далі - ГПУ) Скибенко О. І. до суду подав письмові заперечення на клопотання захисника - адвоката Вовка А. І., про направлення кримінального провадження № 52018000000001137 з Вищого антикорупційного суду до іншого суду, зазначивши, що в даному кримінальному провадженні злочин вчинено службовою особою суб`єкта господарювання у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків - виконуючою обов`язки директора Державного підприємства «Дослідне господарство «червоний землероб» Кіровоградської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України. Крім того, розмір предмета злочину становлять грошові кошти в розмірі 3 590 389, 69 гривень. А отже, кримінальне провадження № 52018000000001137 в повній мірі підсудне Вищому антикорупційному суду, оскільки відповідає умовам, передбаченим п.п. 1 та 2 ч. 5 ст. 216 КПК України.

Позиції учасників судового провадження:

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Вовк А. І., а також захисник обвинуваченої ОСОБА_2 адвокат Кучерук В. В., у судовому засіданні підтримали заявлене клопотання та просили його задовольнити з підстав зазначених у ньому.

Прокурор четвертого відділу САП ГПУ Скибенко О. І. у судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання захисника з підстав зазначених у раніше поданих запереченнях.

Інші учасники судового провадження у судове засідання не прибули, будучи повідомлені про час та місце розгляду клопотання належним чином, однак їх неприбуття не перешкоджає розгляду питання. При цьому, учасники судового провадження, які не прибули, не надали до суду свої позиції щодо клопотання.

Мотиви Суду:

Питання направлення кримінального провадження з одного суду до іншого врегульовано положеннями статті 34 КПК України.

Абзацом 2 ч. 3 статті 34 КПК України визначено, що питання про направлення кримінального провадження з Вищого антикорупційного суду до іншого суду вирішується колегією у складі п`яти суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду за поданням складу суду, визначеного для розгляду кримінального провадження, або за клопотанням сторін не пізніше п`яти днів з дня внесення такого подання чи клопотання, про що постановляється вмотивована ухвала.

Отже, саме Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду (колегією у складі п`яти суддів) уповноважена вирішувати питання направлення кримінальних проваджень з Вищого антикорупційного суду до інших судів.

Вирішуючи питання щодо належного суду, який має розглядати по суті вказане кримінальне провадження, колегія суддів виходить з такого.

У відповідності до ст. 30 КПК України, у кримінальному провадженні правосуддя здійснюється лише судом згідно з правилами, передбаченими цим Кодексом.

Засади розгляду справ незалежним і безстороннім судом регламентовані ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якої, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Отже, право на «суд, встановлений законом», як структурний елемент права на справедливий суд, що передбачене ст. 6 Конвенції, за своїм змістом є основоположною засадою, що визначає організацію судової системи держави та загалом містить дві складові: організаційну (організація судової системи повинна регулюватися законами у їх буквальному значенні) та юрисдикційну (суд повинен діяти у спосіб та відповідно до повноважень, передбачених законом, у межах своєї компетенції). Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював, що фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Зокрема, у рішенні у справі «Занд проти Австрії» висловлено думку, що термін «судом, встановленим законом» у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…)».

Відповідно, визначення підсудності кримінального провадження є важливою складовою забезпечення права особи на справедливий розгляд судом, встановленим законом, в контексті статті 6 Конвенції.

Відповідно до пункту 20-2 Розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України підсудність Вищого антикорупційного суду, передбачена цим Кодексом як суду першої інстанції, поширюється на кримінальні провадження, відомості за якими про кримінальне правопорушення внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань:

1) з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо початку роботи Вищого антикорупційного суду»;

2) до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо початку роботи Вищого антикорупційного суду», якщо досудове розслідування здійснюється або здійснювалося Національним антикорупційним бюро України та закінчено прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Пунктом 2 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо початку роботи Вищого антикорупційного суду» № 100-ІХ від 18 вересня 2019 року передбачено, що він набирає чинності з дня наступного за днем його опублікування.

Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо початку роботи Вищого антикорупційного суду» № 100-ІХ від 18 вересня 2019 року був опублікований в офіційному виданні «Голос України» № 180 від 21 вересня 2019 року, тобто набрав чинності 22 вересня 2019 року.

Згідно положень статті 33-1 КПК України Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних злочинів, передбачених в примітці статті 45 КК України, статтями 206-2, 209, 211, 366-1 КК України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини п`ятої статті 216 КПК України.

У примітці до ст. 45 КК України зазначено, що корупційними злочинами відповідно до цього Кодексу вважаються злочини, передбачені статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, а також злочини, передбачені статтями 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 366-1, 368 - 369-2 цього Кодексу.

Пунктами 1-3 частини п`ятої статті 216 КПК України встановлено такі умови:

1) злочин вчинено:

-Президентом України, повноваження якого припинено, народним депутатом України, Прем`єр-міністром України, членом Кабінету Міністрів України, першим заступником та заступником міністра, членом Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Антимонопольного комітету України, Головою Державного комітету телебачення і радіомовлення України, Головою Фонду державного майна України, його першим заступником та заступником, членом Центральної виборчої комісії, Головою Національного банку України, його першим заступником та заступником, членом Ради Національного банку України, Секретарем Ради національної безпеки і оборони України, його першим заступником та заступником, Постійним Представником Президента України в Автономній Республіці Крим, його першим заступником та заступником, радником або помічником Президента України, Голови Верховної Ради України, Прем`єр-міністра України;

-державним службовцем, посада якого належить до категорії «А»;

-депутатом Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатом обласної ради, міської ради міст Києва та Севастополя, посадовою особою місцевого самоврядування, посаду якої віднесено до першої та другої категорій посад;

-суддею (крім суддів Вищого антикорупційного суду), суддею Конституційного Суду України, присяжним (під час виконання ним обов`язків у суді), Головою, заступником Голови, членом, інспектором Вищої ради правосуддя, Головою, заступником Голови, членом, інспектором Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;

-прокурорами органів прокуратури, зазначеними у пунктах 1-4, 5-11 частини першої статті 15 Закону України «Про прокуратуру»;

-особою вищого начальницького складу державної кримінально-виконавчої служби, органів та підрозділів цивільного захисту, вищого складу Національної поліції, посадовою особою митної служби, якій присвоєно спеціальне звання державного радника податкової та митної справи III рангу і вище, посадовою особою органів державної податкової служби, якій присвоєно спеціальне звання державного радника податкової та митної справи III рангу і вище;

-військовослужбовцем вищого офіцерського складу Збройних Сил України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Національної гвардії України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України;

-керівником суб`єкта великого підприємництва, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків;

2) розмір предмета злочину або завданої ним шкоди в п`ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленої законом на час вчинення злочину (якщо злочин вчинено службовою особою державного органу, правоохоронного органу, військового формування, органу місцевого самоврядування, суб`єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків);

3) злочин, передбачений статтею 369, частиною першою статті 369-2 КК України, вчинено щодо службової особи, визначеної у частині четвертій статті 18 КК України або у пункті 1 цієї частини.

Як убачається з обвинувального акту, відомості про початок досудового розслідування у кримінальному провадженні внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52018000000001137 - 16 листопада 2018 року.

Органами досудового розслідування дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 366, ч. 4 ст. 358 КК України, та ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 358 КК України.

Обвинувальний акт складений детективом Національного бюро П`ятого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України та затверджений 24 грудня 2018 року прокурором четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України.

В даному кримінальному провадженні обвинувачується ОСОБА_2 , яка є службовою особою суб`єкта господарювання у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків - виконуючою обов`язки директора Державного підприємства «Дослідне господарство «Червоний землероб» Кіровоградської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України.

Крім того, розмір предмета злочину становлять грошові кошти в розмірі 3 590 389, 69 гривень, що в п`ятсот і більше разів перевищують розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленої законом на час вчинення злочину.

Таким чином, доводи наведені адвокатом Вовком А. І., який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1 в клопотанні щодо непідсудності кримінального провадження Вищому антикорупційному суду, спростовуються встановленими вище обставинами.

Інших доводів, які б стосувалися питання направлення матеріалів кримінального провадження з Вищого антикорупційного суду до іншого суду, клопотання не містить.

Отже, з дати набрання законної сили Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо початку роботи Вищого антикорупційного суду» № 100-IX від 18 вересня 2019 року, Вищий антикорупційний суд є «судом встановленим законом» для розгляду по суті кримінального провадження, внесеного 16 листопада 2018 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52018000000001137, за обвинуваченням ОСОБА_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 366, ч. 4 ст. 358 КК України, та ОСОБА_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 358 КК України.

Слід зазначити, що згідно положень пункту 20-2 Розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України, у разі об`єднання в одному провадженні матеріалів досудових розслідувань щодо декількох осіб, підозрюваних у вчиненні одного кримінального правопорушення, або щодо однієї особи, підозрюваної у вчиненні кількох кримінальних правопорушень, серед яких є кримінальні провадження, підсудні Вищому антикорупційному суду, судове провадження здійснює Вищий антикорупційний суд, якщо виділення в окреме провадження матеріалів кримінального провадження, які не віднесені до підсудності цього суду, може негативно вплинути на повноту судового розгляду.

Однак, обґрунтовуючи непідсудність матеріалів кримінального провадження Вищому антикорупційному суду, адвокат в своєму клопотанні не просить їх виділити та не обґрунтовує можливість їх виділення в окреме провадження.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що клопотання адвоката Вовка А. І., який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1 , слід залишити без задоволення.

Керуючись, ст.ст. 34, 216, 369-372, 376, 532, п. 20-2 Розділу XI «Перехідні положення» КПК України, колегія суддів -

П О С Т А Н О В И Л А:

Клопотання адвоката Вовка Андрія Ігоровича, який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1 , про направлення кримінального провадження, внесеного 16 листопада 2018 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52018000000001137, за обвинуваченням ОСОБА_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 366, ч. 4 ст. 358 КК України, ОСОБА_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 358 КК України, з Вищого антикорупційного суду до Ленінського районного суду міста Кіровограда - залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: І. О. Калугіна

Судді: С. Б. Боднар

В. І. Панкулич

О. Ю. Семенников

А. С. Никифоров