Документ № 85801586

Справа № 761/18645/16-к

Провадження № 1-кп/991/121/19

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2019 року м. Київ

Колегія суддів Вищого антикорупційного суду в складі головуючого судді Галабали М.В., суддів Ногачевського В.В., Федорак Л.М. провела підготовче судове засідання щодо розгляду кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52016000000000056. Згідно з обвинувальним актом у цьому провадженні прокурор висунув обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченому ч. 4 ст. 369 КК України, - пропозиція, обіцянка надання неправомірної вигоди та надання такої вигоди службовій особі, яка займає особливо відповідальне становище, за вчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує та надає таку вигоду, і в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої влади та службового становища.

Кримінальне провадження також здійснюється щодо юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю «Бердянський університет менеджменту і бізнесу».

Підготовче провадження проведено за участі сторін та інших учасників судового провадження:

прокурора: Касьяна А.О.

обвинуваченої: ОСОБА_1 ,

захисників: Мягкова М.О., Старости І.І.,

представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження: Антошкіної В.К.

секретаря судового засідання: Яроша О.М.

У процесі розгляду суд встановив:

1.22 жовтня 2019 року з Шевченківського районного суду міста Києва до Вищого антикорупційного суду надійшов обвинувальний акт від 16 травня 2016 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52016000000000056, щодо ОСОБА_1 .

2.У судовому засіданні прокурор просив призначити обвинувальний акт до судового розгляду, оскільки відсутні підстави для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України.

Захисником Старостою І.І. подано до суду клопотання про повернення обвинувального акта прокурору. Захисник вважає, що формулювання обвинувачення щодо ОСОБА_1 не чітко сформульоване, що позбавляє сторону захисту можливості належним чином здійснювати її захист; кваліфікація кримінального правопорушення не узгоджується із фактичними обставинами, викладеними в обвинувальному акті; формулювання в обвинувальному акті підстав застосування заходів кримінально-правового характеру до юридичної особи носить формальний характер та не відображає реальних правових підстав застосування таких заходів; реєстр матеріалів досудового розслідування не відповідає ч. 2 ст. 109 КПК України, а саме розділ ІІ Реєстру під назвою «Прийняті під час досудового розслідування процесуальні рішення» (том 1, а.с. 26-28) не містить відомостей про низку рішень слідчого судді та суду, які постановляли ухвали під час досудового розслідування вказаного кримінального провадження. Клопотання Старости І.І. просив задовольнити захисник Мягков М.О.

Обвинувачена підтримали позиції своїх захисників. Підтримала клопотання і представник юридичної особи, щодо якої здійснюється кримінальне провадження, ОСОБА_3 .

Прокурор заперечував проти клопотання захисника. Вважає, що всі обставини встановлені і викладені в обвинувальному акті в тому обсязі, який сторона обвинувачення вважає необхідним та достатнім, доводи, вказані у клопотанні захисника Старости І.І. не можуть бути перевірені під час підготовчого провадження, а реєстр матеріалів досудового розслідування містить всі процесуальні рішення, які були отримані стороною обвинувачення під час розслідування вказаного кримінального провадження.

Заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши обвинувальний акт суд вважає, що клопотання захисника не підлягає задоволенню з огляду на таке.

2.1.Відповідно до ст. 3 КПК України обвинувачення - це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим кодексом.

Пунктом 5 ч. 2 ст. 291 КПК України визначено, що обвинувальний акт має містити такі відомості, як виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

В пункті 2 постанови Верховного Суду України від 24 листопада 2016 року у справі № 5-328кс16 зазначено таке: «При цьому в доктрині кримінального процесу під формулюванням обвинувачення розуміється короткий виклад тексту диспозиції кримінально-правової норми, порушення якої інкримінується особі, фабула обвинувачення виступає фактичною моделлю вчиненого злочину, а юридичне формулювання (формула та формулювання обвинувачення) - це правова модель злочину, вказівка на кримінально-правові норми, порушення яких інкримінується обвинуваченому.»

2.2.Складений 16 травня 2016 року обвинувальний акт щодо ОСОБА_1 містить виклад фактичних обставин кримінальних правопорушень, які прокурор вважає встановленими. Ці фактичні дані в своїй сукупності дають повне уявлення стосовно кожного з елементів складу кримінального правопорушення (в тому числі стосовно об`єктивної сторони злочину), що, у свою чергу, дає можливість стороні захисту зіставити фактичну складову обвинувачення з його юридичною формулою.

На переконання суду, встановлені прокурором та викладені в обвинувальному акті фактичні обставини кримінальних правопорушень є достатніми для повного розуміння обвинуваченою суті висунутого проти неї обвинувачення.

Питання про узгодженість викладення в обвинувальному акті, власне, фактичних обставин справи, а також узгодженість викладених фактичних обставин справи з формулюванням обвинувачення та з правовою кваліфікацію кримінального правопорушення не можуть бути предметом розгляду у підготовчому судовому засіданні, оскільки на цій стадії судового розгляду провадження суд не вправі входити в оцінку вказаних обставин. Таким чином, доводи захисника Старости І.І. про наявність суперечностей у тому, що: ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень одночасно у трьох формах, правопорушення мали місце у дві різні дати, правова кваліфікація визначена як за одне правопорушення - можуть бути перевірені судом на стадії судового розгляду.

2.3.Доводи захисника Старости І.І. про те, що обвинувальний акт підлягає поверненню прокурору через те, що він не містить відомостей про належність до кола службових прав і обов`язків ОСОБА_4 : участі у роботі Міжгалузевої експертної ради з вищої освіти, Акредитаційної комісії України, вжиття заходів щодо перевірки ТОВ «Бердянський університет менеджменту і бізнесу», є також необґрунтованими. По перше, вчинення чи невчинення ОСОБА_4 в інтересах відповідних осіб будь-якої дій з використанням наданому йому влади чи службового становища може бути досліджено судом лише під час судового розгляду. По друге, кримінальний процесуальний закон не надає повноважень суду повертати за наслідком підготовчого судового засідання обвинувальний акт у зв`язку з неправильною кваліфікацією дій обвинуваченого. По третє, на сторінці десятій обвинувального акта відображені: повноваження Гевка А.Є. як заступника Міністра освіти і науки України; факт очолювання ним Ліцензійної комісії МОН.

2.4.Суд також вважає необґрунтованою вимогу захисту повернути прокурору обвинувальний акт через те, що в ньому не наведені належні відомості про підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, оскільки п. 7-1 ч. 2 ст. 291 КПК України передбачено, що вказані підстави зазначаються так, як прокурор їх вважає встановленими. Зокрема, такі підстави зазначені прокурором на сторінці тринадцятій обвинувального акта.

2.5.Стаття 109 КПК України містить вичерпний перелік інформації, яку повинен містити реєстр матеріалів досудового розслідування. Суд вважає, що прокурором при направленні кримінального провадження до суду були дотримані ці вимоги і жодних порушень не вбачається.

Посилання захисника Старости І.І. на низку ухвал слідчих суддів, які були прийняті за результатами розгляду скарг сторони захисту і які не включені прокурором до даного реєстру, суд не вважає підставою для повернення обвинувального акта.

Відповідно до ч. 1 - 3 ст. 93 КПК України кожна сторона кримінального провадження здійснює збирання доказів відповідно до вимог КПК України. Після чого у відповідності до ст. 290 КПК України кожна сторона кримінального провадження зобов`язана відкрити одна одній зібрані матеріали. Закон не передбачає обов`язку сторону обвинувачення включати до реєстру матеріалів досудового розслідування документи, які були отримані стороною захисту.

Окрім того, кримінальний процесуальний закон не передбачає можливості повернення обвинувального акта прокурору у випадку невідповідності вимогам КПК додатків до цього акта.

3.Відтак, підстав для повернення обвинувального акта прокурору суд не вбачає.

Керуючись вищенаведеним та на підставі статей 1, 3, 291, 314 КПК України суд постановив:

ПОСТАНОВИВ:

1.Клопотання захисника Старости І.І. від 19 листопада 2019 року про повернення обвинувального акта у кримінальному провадженні № 52016000000000056 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченому ч. 4 ст. 369 КК України, - залишити без задоволення.

2.Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: М.В. Галабала

Судді: В.В. Ногачевський

Л.М. Федорак