Документ № 85896922

Справа № 991/933/19

Провадження №11-сс/991/160/19

У Х В А Л А

26 листопада 2019 року м. Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого судді Панкулича В. І.,

суддів Боднара С. Б., Панаіда І. В.,

за участю секретаря судового засідання Музики Х. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 23.10.2019 року про повернення йому скарги на постанову слідчого Територіального управління Державного бюро розслідувань у м. Львові про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні № 52019000000000547 від 04.07.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.375 КК України,

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_1 подав до Вищого антикорупційного суду скаргу, в якій просив скасувати постанову слідчого Державного бюро розслідувань про відмову у визнанні його потерпілим.

Скарга обґрунтована тим, що досудове розслідування у кримінальному провадженні здійснюється за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 375 КК України, в той час як в його заяві про кримінальні правопорушення від 16.02.2019 року також містяться відомості про ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 364 КК України, вчинене службовими особами органів досудового розслідування, прокуратури та суду.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 23.10.2019 року скаргу повернуто ОСОБА_1 з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 33-1КПК України Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних злочинів, передбачених в примітці статті 45 КК України, статтями 206-2, 209, 211, 366-1 КК України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини п`ятої статті 216 Кримінального процесуального кодексу України. Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо початку роботи Вищого антикорупційного суду», який набрав чинності 22.09.2019 року, внесено зміни до пункту 20-2 розділу XI «Перехідні положення» КПК України. Зазначеною нормою встановлено, що підсудність Вищого антикорупційного суду, передбачена цим Кодексом для слідчих суддів, поширюється на кримінальні провадження, відомості за якими про кримінальне правопорушення внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань:

1) з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо початку роботи Вищого антикорупційного суду»;

2) до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо початку роботи Вищого антикорупційного суду», якщо досудове розслідування здійснюється або здійснювалося Національним антикорупційним бюро України та закінчено прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

ОСОБА_1 подав скаргу на постанову про відмову у визнанні його потерпілим у кримінальному провадженні за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 375 КК України. Цей злочин не належить до предметної підсудності Вищого антикорупційного суду. Крім того, досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.07.2019 року, здійснюється Державним бюро розслідувань, а не Національним антикорупційним бюро України.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 304 КПК України, скарга на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора повертається, якщо скарга не підлягає розгляду в цьому суді. Оскільки кримінальне провадження не підсудне Вищому антикорупційному суду, скарга на постанову слідчого Державного бюро розслідувань була повернена ОСОБА_1

Не погодившись з ухвалою слідчого судді, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та направити справу для розгляду слідчим суддею. Вважає, що слідчий суддя не взяв до уваги факт його звернення до органу досудового розслідування про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 364 КК України.

До апеляційної скарги ОСОБА_1 подав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали від 23.10.2019 року, оскільки її копію він отримав 04.11.2019 року.

Крім того, в апеляційній скарзі міститься клопотання ОСОБА_1 здійснити розгляд скарги за його участю у режимі відеоконференції.

Прокурор та ОСОБА_1, будучи належним чином повідомлені про час і місце розгляду апеляційної скарги, в судове засідання не з`явилися, про причини неявки не повідомили, у зв`язку з чим колегія суддів вирішила розглянути скаргу без їх участі.

Відповідно до ч. 1 ст. 336 КПК України, судове провадження може здійснюватися у режимі відеоконференції під час трансляції з іншого приміщення, у тому числі яке знаходиться поза межами приміщення суду (дистанційне судове провадження), у разі:

1) неможливості безпосередньої участі учасника кримінального провадження в судовому провадженні за станом здоров`я або з інших поважних причин;

2) необхідності забезпечення безпеки осіб;

3) проведення допиту малолітнього або неповнолітнього свідка, потерпілого;

4) необхідності вжиття таких заходів для забезпечення оперативності судового провадження;

5) наявності інших підстав, визначених судом достатніми.

Таким чином, за змістом ст. 336 КПК України суд ухвалює рішення про участь особи у судовому провадженні з вищенаведених підстав в режимі відеоконференції на стадії судового розгляду кримінального провадження після закінчення досудового розслідування. Кримінально-процесуальним законодавством не передбачено право учасника кримінального провадження на участь у процесуальних діях в режимі відеоконференції, зокрема, право осіб на участь у розгляді слідчим, слідчим суддею, судом їх заяв, клопотань, скарг під час досудового розслідування.

У зв`язку з наведеним колегія суддів відмовила ОСОБА_1 в забезпеченні його участі у розгляді апеляційної скарги в режимі відеоконференції.

Обговоривши доводи скарги, дослідивши додані до неї та витребувані у слідчого судді матеріали, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для скасування оскаржуваної ухвали з таких причин.

Згідно з п.2 ч. 2 ст. 304 КПК України скарга, подана слідчому судді в порядку ст. 303 КПК України, повертається особі, яка її подала, якщо вона не підлягає розгляду у цьому суді.

Повертаючи скаргу, слідчий суддя дійшов вірного висновку про те, що ОСОБА_1 оскаржує постанову слідчого у кримінальному провадженні за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 375 КК України, яке не підсудне Вищому антикорупційному суду, а тому слідчі судді цього суду не здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у таких кримінальних провадженнях.

Посилання ОСОБА_1 на те, що слідчий суддя не врахував факт його звернення до органу досудового розслідування про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 364 КК України, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52019000000000547 від 04.07.2019 року здійснюється за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.375 КК України.

Крім того, наведені ОСОБА_1 відомості про дії службових осіб органів досудового розслідування, прокуратури та суду не містять ознак кримінального правопорушення, підсудного Вищому антикорупційному суду, навіть за умови наявності в таких діях ознак зловживання владою чи службовим становищем, передбачених ст.364 КК України.

У клопотанні до апеляційної скарги ОСОБА_1 просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали, копію якої він отримав 04.11.2019 року, а апеляційну скаргу подав 06.11.2019 року. Беручи до уваги вимоги п. 3 ч. 2 ст. 395 КПК України, яка встановлює п`ятиденний строк для подання скарги на ухвалу слідчого судді, ОСОБА_1 вчасно подав апеляційну скаргу і колегія суддів не вважає пропущеним строк на її апеляційне оскарження.

Керуючись статтями304, 336, 395, 407, 418, 532 КПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 23.10.2019 року про повернення ОСОБА_1 скарги на постанову слідчого Територіального управління Державного бюро розслідувань у м. Львові про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні № 52019000000000547 від 04.07.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.375 КК України, залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 - без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та не підлягає оскарженню.

Головуючий В. І. Панкулич

Судді С. Б. Боднар

І. В. Панаід