- Головуючий суддя (ВАКС) : Хамзін Т.Р.
- Секретар : Фінько Ю.В.
- Захисник/адвокат : Пархети А.В.
Справа № 991/1716/19
Провадження1-кс/991/2449/19
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 листопада 2019 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Хамзін Т.Р.
за участю:
секретаря судового засідання Фінько Ю.В.,
детектива НАБУ Кривонос Д.В.,
адвоката Пархети А.В.,
адвоката Дульського О.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань клопотання детектива Другого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Кривонос Д.В., погоджене із прокурором п`ятого відділу Управління процесуального керівництва підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Висоцькою Н.В., про арешт майна у кримінальному провадженні № 52018000000000089 від 07.02.2018, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч.1 ст. 209, ст. 366-1 КК України,
ВСТАНОВИВ:
20.11.2019 до Вищого антикорупційного суду надійшло вищезазначене клопотання, в якому детектив просить накласти арешт на мобільний телефон Samsung SM-G960F/DS (IMEI1: НОМЕР_1 ; IMEI2: НОМЕР_2 , серійний номер: НОМЕР_3 ), володільцем якого є ОСОБА_1 .
В обґрунтування клопотання детектив зазначає, що Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №52018000000000089 від 07.02.2018, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч.1 ст. 209, ст. 366-1 КК України за фактом зловживання службовими особами Філії «Центр забезпечення виробництва» ПАТ «Українська залізниця» (далі - Філія) своїм службовим становищем при закупівлі кабельно-провідникової продукції для потреб ПАТ «Уркзалізниця», легалізації (відмивання) доходів отриманих злочинним шляхом та декларування недостовірної інформації в.о. директора Філії ОСОБА_1 .
Досудовим розслідуванням встановлено, що протягом 2016-2018 років службові особи Філії вступили в злочинну змову із представниками ТОВ «Техелектропром», ТОВ «Еней» та ТОВ «Інтернеткабель Київ» та створили умови для розтрати на користь останніх грошових коштів ПАТ «Українська залізниця» в особливо великих розмірах. Зокрема службові особи: безпідставно завищили очікувану вартість при проведенні публічних закупівель кабельно-провідникової продукції для потреб ПАТ «Укрзалізниця» на суму понад 225 млн. грн., створили штучні (дискримінуючі) умови для перемоги ТОВ «Техелектропром», ТОВ «Еней» та ТОВ «Інтернеткабель Київ», тим самим штучно перешкодили участі у цих закупівлях заводів ПАТ «Одеський кабельний завод», ПАТ «Завод «Південькабель».
Крім цього в ході проведення досудового розслідування у органу досудового розслідування є підстави вважати, що ОСОБА_1 не вніс відомості до декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2017 та 2018 роки щодо об`єктів нерухомості, прав користування транспортним засобом та інформації про нерухомість своєї дружини ОСОБА_2 .
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 14.11.2019, з метою перевірки причетності ОСОБА_1 до вчинення злочину, а також виявлення та вилучення речей і документів, які мають суттєве значення для встановлення обставин у кримінальному провадженні, детективам НАБУ надано дозвіл на проведення обшуку за місцем фактичного проживання ОСОБА_1 , а саме будинку та приміщеннях, розташованих на прибудинковій території за адресою: АДРЕСА_1
В ході обшуку, проведеного 18.11.2019, на першому поверсі будинку АДРЕСА_2 було виявлено мобільний телефон Samsung SM-G960F/DS (IMEI1: НОМЕР_1 ; IMEI2: НОМЕР_2 , серійний номер: НОМЕР_3 ), яким користується ОСОБА_1 .
За твердженням детектива вищевказаний мобільний телефон містить інформацію, яка стосується процедур закупівлі Філією «Центр забезпечення виробництва» ПАТ «Укрзалізниця» кабельно-провідникової продукції, користування автомобілям не зазначеними у деклараціях та є предметом досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні.
З урахуванням викладеного детектив зазначає, що вищевказаний мобільний телефон, який тривалий час використовувався ОСОБА_1 у своїй діяльності, містить відомості, які мають суттєве значення для кримінального провадження №52018000000000089 від 07.02.2018, зокрема ті, що можливо виявити шляхом проведення комп`ютерно-технічної експертизи та/або дослідження із залученням спеціаліста зі спеціальними знаннями у сфері пошуку прихованої, шифрованої та видаленої інформації на цифрових (електронних) носіях інформації, а отже відповідає критеріям визначеним у ст. 98 КПК України.
Повернення вилученого мобільного телефону володільцю, за твердженням детектива, призведе до подальшої втрати, знищення чи спотворення наявної у цьому телефоні інформації, що унеможливить його дослідження шляхом залучення спеціаліста та/або проведення комп`ютерно-технічної експертизи, а також унеможливить його подальше використання під час доказування у сукупності з іншими доказами.
У судовому засіданні детектив НАБУ Кривонос Д.В. клопотання підтримала з підстав, що у ньому наведені. Просила клопотання задовольнити та накласти арешт на вищезазначений мобільний телефон.
Адвокати Пархета А.В. та Дульський О.Л. , які є представниками володільця вилученого майна ОСОБА_1 , проти задоволення клопотання заперечили.
В обґрунтування заперечень послалися на таке:
- клопотання про арешт майна фактично не погоджено із прокурором, оскільки підпис прокурора не засвідчено печаткою Спеціалізованої антикорупційної прокуратури;
- копії документів, що додані до клопотання не завірені належним чином;
- детективом не доведено обставин, передбачених ч. 3 ст. 132 КПК України, що є підставою для застосування такого забезпечення кримінального провадження як арешт майна;
- у кримінальному провадженні досліджуються обставини, що мали місце 2016-2018, а мобільним телефоном, що був вилучений під час обшуку ОСОБА_1 користується лише 3 місяці. Отже відомостей, які підлягають встановленню у кримінальному провадженні №52018000000000089 цей телефон не містить;
- огляд вмісту мобільного телефону було здійснено із порушенням процедури, визначеної КПК України, яка вимагає попереднє отримання дозволу слідчого судді на тимчасовий доступ до інформації (приватного спілкування, листування) перед його безпосереднім оглядом. З урахуванням наведеного вважає, що таким чином детективами НАБУ було порушено право ОСОБА_1 на таємницю листування та іншої кореспонденції, гарантовані ст. 31 Конституції України та ст. 14 КПК України.
За таких обставин вважають, що у слідчого судді відсутні правові підстави для накладення арешту на мобільний телефон, вилучений під час обшуку у помешканні ОСОБА_1 .
Заслухавши доводи детектива НАБУ та представників володільця майна, дослідивши клопотання та матеріали додані до нього, слідчий суддя дійшов таких висновків.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 14.11.2019 детективам НАБУ надано дозвіл на відшукання та вилучення за місцем фактичного проживання ОСОБА_1 , зокрема, терміналів мобільного зв`язку із сім-картами абонентських номерів, які містять або можуть містити дані про листування (спілкування) з представниками ТОВ «Техелектропром», ТОВ «Еней», ТОВ «Інтернеткабель-Київ» та іншими невстановленими засобами щодо закупівлі філією «Центр забезпечення виробництва» АТ «Укрзалізниця» кабельно-провідникової продукції.
Проте дозвіл на відшукання саме мобільного телефона Samsung SM-G960F/DS ухвала слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 14.11.2019 не містить, а відтак цей мобільний телефон відповідно до ч. 7 ст. 236 КПК України є тимчасово вилученим майном.
Відповідно до абз. 2 ч. 5 ст. 171 КПК України у разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої ст. 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
Обшук за місцем проживання ОСОБА_1 проведено 18.11.2019. З клопотанням про арешт майна детектив звернулася до суду 20.11.2019. Отже клопотання подано з дотриманням строку, визначеного абз. 2 ч. 5 ст. 171 КПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 171 КПК України з клопотанням про арешт майна має право звернутися, зокрема слідчий за погодженням з прокурором.
Водночас ні Кримінальний процесуальний кодекс України, ні Інструкція з діловодства в органах прокуратури, затверджена Наказом Генеральної прокуратури України № 103 від 24.02.2016, ні Інструкція з діловодства у Національному антикорупційному бюро України, затверджена Наказом Директора Національного антикорупційного бюро України № 115-о від 18.05.2017 не містить вимог щодо засвідчення погодження прокурора печаткою установи.
Отже твердження представників володільця майна щодо неналежного оформлення погодження прокурора є необґрунтованими.
Не можуть бути підставою для відмови у задоволенні клопотання і неналежне засвідчення детективом матеріалів, доданих до нього. Клопотання та матеріали до нього прошито та пронумеровано. Також клопотання містить опис документів.
Отже слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання про накладення арешту оформлено належним чином із дотриманням вимог законодавства.
Із протоколу обшуку від 18.11.2019 та протоколу огляду речей і документів від 18.11.2019 вбачається, що мобільний телефон Samsung SM-G960F/DS (IMEI1: НОМЕР_1 ; IMEI2: НОМЕР_2 , серійний номер: НОМЕР_3 ) містить відомості дозвіл на відшукання яких надавався в ухвалі слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 14.11.2019, а саме: листування із ймовірно службовими особами Філії «Центр забезпечення виробництва» ПАТ «Українська залізниця» щодо процедур закупівлі кабельно-провідникової продукції, зокрема за 2018 рік.
Вказане спростовує доводи представників володільця майна про відсутність у телефоні листування за більш ранній період, а ніж 2019 рік.
Крім того детектив посилається на те, що шляхом проведення комп`ютерно-технічної експертизи та/або дослідження із залучення спеціаліста зі спеціальними знаннями можливо бути віднайти приховану, шифровану та видалену інформацію на цьому телефоні.
Постановою детектива Другого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Кривонос Д.В. від 19.11.2019 вищевказаний мобільний телефон визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.
Згідно з ч. 1 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів зв`язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюється лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі суду.
Відповідно до п. 13.3 розділу 13 «Експертиза комп`ютерної техніки і програмних продуктів» наказу Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5 «Про затвердження Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендація з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень», для дослідження інформації, що міститься на комп`ютерних носіях, експерту надається сам комп`ютерний носій, а за потреби комп`ютерний блок (комплекс комп`ютерних засобів, до складу якого входить досліджуваний носій).
З урахуванням наведеного слідчий суддя вважає доведеним той факт, що відомості, які містяться на мобільному телефоні Samsung SM-G960F/DS (IMEI1: НОМЕР_1 ; IMEI2: НОМЕР_2 , серійний номер: НОМЕР_3 ) відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України та можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються у цьому кримінальному провадженні, оскільки містять обставини щодо проведення Філією «Центр забезпечення виробництва» ПАТ «Українська залізниця» закупівель кабельно-провідникової продукції.
Вказане дає підстави для висновку, що ці речі можуть бути доказом у кримінальному провадженні №52018000000000089 від 07.02.2018.
Доданими до матеріалів клопотання документами підтверджується той факт, що саме ОСОБА_1 є володільцем вилученого мобільного телефон. Вказаний факт не спростовувався і адвокатами Нікітіна Є.С. при розгляді клопотання.
Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, слідчим суддею не встановлено.
Підстав сумніватися в співмірності такого обмеження права власності завданням кримінального провадження у слідчого судді не виникає. Слідчий суддя вважає, що передача вилученого майна володільцю майна не забезпечить його належної схоронності від таких випадків як крадіжка, пошкодження, знищення, інших негативних обставин.
Щодо заперечень представників володільця майна, які полягають у порушенні процедури огляду вмісту мобільного телефону слідчий суддя зазначає таке.
Порядок доступу до листування та іншої кореспонденції, яке міститься у мобільному телефоні, дозвіл на вилучення якого надано ухвалою слідчого судді про обшук, КПК України чітко не регламентований.
Відповідно до ст. 163 КПК України клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів має розглядатися за участю особи, у володінні якої знаходяться такі речі і документи. Водночас у такій ситуації особою, у володінні якої знаходяться речі і документи, є орган досудового розслідування, який вилучив мобільний телефон за ухвалою слідчого судді, і який в даному випадку одночасно являється особою, яка повинна звернутися до слідчого судді з клопотанням про тимчасовий доступ. Крім того, ст.164 КПК України передбачає зазначення в ухвалі слідчого судді прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи або найменування юридичної особи, які мають надати тимчасовий доступ до речей і документів.
Отже, тимчасовий доступ на підставі норм ст.160-165 КПК України до особистої інформації, що міститься у вилученому органом досудового розслідування мобільному телефоні, не є таким, що у повній мірі відповідає вказаній процедурі.
Враховуючи викладене не можна стверджувати про встановлений законом обов`язок детектива після проведення обшуку у визначений законом строк звернутися до слідчого судді із клопотанням в порядку тимчасового доступу до інформації, яка міститься у вилученому за ухвалою суду мобільному телефоні.
Слідчий суддя також враховує, що в ухвалі від 14.11.2019 слідчий суддя надав дозвіл на відшукання та вилучення терміналів мобільного зв`язку з метою отримання доказів листування (спілкування) з представниками ТОВ «Техелектропром», ТОВ «Еней», ТОВ «Інтернеткабель-Київ» та іншими невстановленими засобами щодо закупівлі філією «Центр забезпечення виробництва» АТ «Укрзалізниця» кабельно-провідникової продукції.
Це означає, що обґрунтованість здобуття з терміналів мобільного зв`язку, що використовує ОСОБА_1 , доказів листування, що стосуються закупівлі філією «Центр забезпечення виробництва» АТ «Укрзалізниця» кабельно-провідникової продукції вже були предметом перевірки слідчим суддею у порядку судового контролю.
Таким чином з урахуванням наведених обставин, вилучення та огляд мобільного телефону, володільцем якого є ОСОБА_1 , відбулося з дотримання вимог КПК України, а отже заперечення представників володільця майна є необґрунтованими та не можуть бути підставою для відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
Зазначені обставини та нормативні положення дають суду підставу для накладення арешту з метою збереження відомостей, що містяться на мобільному телефоні Samsung SM-G960F/DS (IMEI1: НОМЕР_1 ; IMEI2: НОМЕР_2 , серійний номер: НОМЕР_3 ) як речових доказів.
Отже, з урахуванням вищенаведеного, слідчий суддя вважає, що детективом доведено необхідність арешту майна, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК України, а тому клопотання є обґрунтованим та таким, що належить задовольнити.
Керуючись статтями 7, 9, 131, 132, 170-173, 309, 376 КПК України, слідчий суддя
УХВАЛИВ:
Клопотання детектива Другого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Кривонос Д.В. задовольнити.
Накласти арешт на тимчасово вилучене майно - мобільний телефон Samsung SM-G960F/DS (IMEI1: НОМЕР_1 ; IMEI2: НОМЕР_2 , серійний номер: НОМЕР_3 ).
Ухвала про накладення арешту виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом 5 (п`яти) днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Оскарження ухвали про накладення арешту не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя Т.Р. Хамзін