Документ № 85995346

Справа № 910/297/19

Провадження1-кс/991/1753/19

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2019 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання директора ТОВ «ПЛЮС-ГРАНІТ-ІНВЕСТ» (код ЄДРПОУ 40825989) ОСОБА_3 про скасування ухвали суду про арешт майна,-

ВСТАНОВИВ:

До слідчого судді надійшло вказане клопотання директора ТОВ «ПЛЮС-ГРАНІТ-ІНВЕСТ» (код ЄДРПОУ 40825989) ОСОБА_3, в якому він просив скасувати ухвалу Солом`янського районного суду м. Києва від 20.10.2017, у кримінальному провадженні №52017000000000682 від 11.10.2017, якою було накладено арешт на гроші у безготівковій формі, які надійшли на рахунок Київської митниці ДФС №3734421250026 у Головному управлінні Державної казначейської служби України у місті Києві від ТОВ «ПЛЮС-ГРАНІТ-ІНВЕСТ» в сумі 53318725,11грн та внесені до Державного бюджету України на рахунки Головного управління Державної казначейської служби України в місті Києві.

В обґрунтування поданого клопотання директор товариства зазначив, що арешт накладений безпідставно, без належного обґрунтування доцільності застосування арешту майна, крім того під час накладення арешту на майно не було враховано те, що у кримінальному провадженні №52017000000000682 зареєстрованому 11.10.2017 досудове розслідування здійснюється протягом тривалого часу, однак повідомлення про підозру будь-кому, в тому числі посадовим особам ТОВ «ПЛЮС-ГРАНІТ-ІНВЕСТ» не вручалося, детективом не доведена та не підтверджена доказами наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину, а саме ненадходження до державного бюджету митних платежів, крім того матеріали не містять жодних доказів того, що майно, належне ТОВ «ПЛЮС-ГРАНІТ-ІНВЕСТ», здобуте незаконним шляхом, в зв`язку з чим воно є предметом та доказом кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 364 КК України, а тому правові підстави для накладення арешту на грошові кошти у безготівковій формі, що надійшли на рахунок Київської митниці ДФС від ТОВ «ПЛЮС-ГРАНІТ-ІНВЕСТ» - відсутні.

Крім того директор в клопотанні зазначив, що в результаті процедури оскарження рішень органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів, позовні вимоги ТОВ «ПЛЮС-ГРАНІТ-ІНВЕСТ» були задоволені у повному обсязі, визнані протиправними та скасовані рішення про коригування митної вартості товарів Київської митниці ДФС. Вказане стверджує те, що у діях ТОВ «ПЛЮС-ГРАНІТ-ІНВЕСТ» відсутні будь-які порушення вимог чинного законодавства, що не може свідчити про перебування товариств у змові з працівниками митниць ДФС, на підставі чого директор вважає, що відсутні будь-які правові підстави для арешту майна, крім того клопотання детектива про арешт майна не відповідає вимогам ст.171 КПК України, що не було взято до уваги слідчим суддею.

До початку розгляду клопотання до суду надійшли заперечення детектива ОСОБА_4 на подане клопотання, в яких він зазначив, що арешт на грошові кошти накладено обґрунтовано, матеріали провадження містять докази, що арештоване майно містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а також є набутим кримінально протиправним шляхом, вважає, що підстави для скасування арешту на грошові кошти відсутні, оскільки директором товариства не доведено те, що в подальшому застосуванні арешту майна відпала потреба, доказів негативних наслідків від його застосування не надано, а тому вважає подане клопотання безпідставним та таким, що не підлягає задоволенню.

Судовий розгляд здійснювався 12.11.2019 за участю детектива ОСОБА_4 та адвоката ОСОБА_5 .

В судовому засіданні адвокат ОСОБА_5, яка діє в інтересах ТОВ «ПЛЮС-ГРАНІТ-ІНВЕСТ» підтримала вимоги, зазначені в клопотанні та просила його задовольнити, зазначила, що аргументи детектива стосовно того, що майно відповідає критеріям статті 98 КПК України - не ґрунтуються на нормах законодавства, оскільки безготівкові грошові кошти не можуть бути речовими доказами так як є нематеріальними об`єктами та в силу своєї природи не можуть на собі зберегти сліди чи відомості про обставини, що встановлюються під час кримінального провадження, адвокат вважає висновки детектива нічим не підтвердженими та голослівними.

Детектив НАБ України ОСОБА_4 заперечував з приводу задоволення клопотання, вважав його необґрунтованим та безпідставним, оскільки директором товариства не доведено те, що в подальшому застосуванні арешту майна відпала потреба, вказав, що арешт накладений ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м.Києва на грошові кошти законно, підстави для скасування арешту відсутні.

Судове засідання, призначене на 19.11.2019 було відкладене у зв`язку з клопотанням адвоката ОСОБА_5 .

В судове засідання 29.11.2019 детектив ОСОБА_4 не з`явився, будучи належним чином повідомлений про розгляд, адвокат ОСОБА_5 надіслала клопотання про розгляд справи без її участі.

Заслухавши учасників судового процесу, дослідивши матеріали клопотання про скасування арешту майна, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Встановлено, що Національним антикорупційним бюро України проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №52017000000000682, зареєстрованому в ЄРДР 11.10.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 364 КК України.

Органами досудового розслідування встановлено, що упродовж2016-2017 років службові особи Київської міської митниці ДФС та Київської митниці ДФС, зловживаючи своїм службовим становищем, діючи умисно, з метою одержання неправомірної вигоди рядом юридичних осіб, використовуючи своє службове становище всупереч інтересам служби, сприяли злочинній діяльності по розмитненню товарів зі сплатою митних платежів, обчислених по суттєво заниженій митній вартості товарів, чим завдали істотної шкоди державним інтересам.

Діючи з вказаною метою, групою осіб упродовж 2016-2017 років зареєстровано у м.Одеса ряд підприємств, від імені яких здійснено ввезення на митну територію України товарів за номенклатурою: тканина, білизна, полотно, сумки, рюкзаки, одяг, мереживо, рукавиці, тощо, із декларуванням суттєво заниженої митної вартості під час митного оформлення цих товарів у Київській міській митниці ДФС та Київській митниці ДФС.

У такий спосіб від імені, зокрема, ТОВ «ПЛЮС-ГРАНІТ-ІНВЕСТ» здійснено розмитнення товарів у Київській міській митниці та Київській митниці ДФС.

Також, органами досудового розслідування встановлено, що предметом злочинної діяльності є грошові кошти, які надійшли на рахунок Київської митниці ДФС №3734421250026 у Головному управлінні Державної казначейської служби України у місті Києві (код ЄДРПОУ 37993783) від ряду підприємств, в тому числі, ТОВ «ПЛЮС-ГРАНІТ-ІНВЕСТ» (код ЄДРПОУ 40825989) в сумі 53318725,11грн та внесені до Державного бюджету України на рахунки Головного управління Державної казначейської служби України в місті Києві №31118060705010, №31114183705010, №31114031705010.

Постановою детектива Національного бюро Четвертого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_4 від 18.10.2017 гроші у безготівковій формі, які надійшли на рахунок Київської митниці ДФС №3734421250026 у Головному управлінні Державної казначейської служби України у місті Києві (код ЄДРПОУ 37993783) від ряду підприємств, в тому числі, ТОВ «ПЛЮС-ГРАНІТ-ІНВЕСТ» (код ЄДРПОУ 40825989) в сумі 53318725,11грн та внесені до Державного бюджету України на рахунки Головного управління Державної казначейської служби України в місті Києві №31118060705010, №31114183705010, №31114031705010 визнано речовими доказами у зазначеному кримінальному провадженні.

Детектив Національного бюро Четвертого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_4, за погодженням із заступником керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва з клопотанням про накладення арешту на гроші у безготівковій формі, які надійшли на рахунок Київської митниці ДФС №3734421250026 у Головному управлінні Державної казначейської служби України у місті Києві (код ЄДРПОУ 37993783) від ряду підприємств, в тому числі, ТОВ «ПЛЮС-ГРАНІТ-ІНВЕСТ» (код ЄДРПОУ 40825989) в сумі 53318725,11грн та внесені до Державного бюджету України на рахунки Головного управління Державної казначейської служби України в місті Києві №31118060705010, №31114183705010, №31114031705010.

Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від20 жовтня 2017 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №52017000000000682 від 11.10.2017, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 364 КК України, було накладено арешт на гроші у безготівковій формі, які надійшли на рахунок Київської митниці ДФС №3734421250026 у Головному управлінні Державної казначейської служби України у місті Києві (код ЄДРПОУ 37993783) від ряду підприємств, в тому числі, ТОВ «ПЛЮС-ГРАНІТ-ІНВЕСТ» (код ЄДРПОУ 40825989) в сумі 53318725,11грн та внесені до Державного бюджету України на рахунки Головного управління Державної казначейської служби України в місті Києві №31118060705010, №31114183705010, №31114031705010, із забороною користування та розпорядження даним майном.

В клопотанні директора ТОВ «ПЛЮС-ГРАНІТ-ІНВЕСТ» ОСОБА_3 ставиться питання про скасування ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від20 жовтня 2017 року, якою було накладено арешт на гроші у безготівковій формі, які надійшли на рахунок Київської митниці ДФС №3734421250026 у Головному управлінні Державної казначейської служби України у місті Києві (код ЄДРПОУ 37993783) від ряду підприємств, в тому числі, ТОВ «ПЛЮС-ГРАНІТ-ІНВЕСТ» (код ЄДРПОУ 40825989) в сумі 53318725,11грн та внесені до Державного бюджету України на рахунки Головного управління Державної казначейської служби України в місті Києві №31118060705010, №31114183705010, №31114031705010 із забороною користування та розпорядження даним майном.

Право на оскарження ухвали слідчого судді про накладення арешту на майно передбачене ст.309 КПК України, де пунктом 9 частини 1 вказаної статті встановлено, що під час досудового розслідування можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді, зокрема про арешт майна або відмову у ньому.

Частиною 7 ст. 173 КПК України встановлено, що підозрюваний, обвинувачений, треті особи мають право на захисника, право оскаржити судове рішення щодо арешту майна.

Слідчий суддя звертає увагу на те, що оскарження ухвал слідчих суддів віднесено до виключної компетенції суду апеляційної інстанції та не може бути предметом розгляду слідчого судді, що виключає можливість задоволення такого клопотання.

Поряд з цим, зі змісту клопотання вбачається, що директором товариства ставиться питання стосовно саме скасування арешту майна, з підстав необґрунтованості його накладення.

В зв`язку з чим слідчий суддя подальший розгляд клопотання директора ТОВ «ПЛЮС-ГРАНІТ-ІНВЕСТ» ОСОБА_3 здійснює в контексті ст. 174 КПК України.

Частиною 2 ст. 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою: 1)забезпечення збереження речових доказів, 2) спеціальної конфіскації, 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, 4)відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98цього Кодексу.

Арешт може бути накладений і на майно, на яке раніше накладено арешт відповідно до інших актів законодавства. У такому разі виконанню підлягає ухвала слідчого судді, суду про накладення арешту на майно відповідно до правил цього Кодексу.

Відповідно до абз. 2 ч.4 ст. 170 КПК України арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за вищу або нижчу ринкової вартості і знала чи повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій із ознак, зазначених упунктах 1-4частини першої статті 96-2Кримінального кодексу України.

Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Відповідно доч.1,2ст.174КПК Українипідозрюваний,обвинувачений,їх захисник,законний представник,інший власникабо володілецьмайна,представник юридичноїособи,щодо якоїздійснюється провадження,які небули присутніпри розглядіпитання проарешт майна,мають правозаявити клопотанняпро скасуванняарешту майнаповністю абочастково.Таке клопотанняпід часдосудового розслідуваннярозглядається слідчимсуддею,а підчас судовогопровадження -судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Накладаючи арешт на зазначене в ухвалі від 20.10.2017 майно, слідчий суддя послався на те, що вказане у клопотанні детективом майно відповідає критеріям зазначеним у ст.98 КПК України, постановою детектива Національного антикорупційного бюро України від 18.10.2017 зазначені грошові кошти визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №52017000000000682 від 11.10.2017, оскільки під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000682 від 11.10.2017 було встановлено наявність достатніх підстав вважати, що грошові кошти у розмірі 53318725,11грн можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а також набуті кримінально протиправним шляхом, а тому вказані грошові кошти мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні.

Тобто метою арешту зазначених грошових коштів, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КК України, є забезпечення збереження речового доказу, а також запобігання можливості їх приховування та відчуження.

Як вбачається з наданих матеріалів, вказане майно відповідає критеріям, визначеним ст. 98 КПК України та постановою від 18.10.2017 вказані грошові кошти у безготівковій формі визнані речовими доказами.

Слідчий суддя вважає, що при розгляді клопотання про арешт майна слідчий суддя з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалою від 20.10.2017 обґрунтовано накладено арешт на вказане майно, за наявності правових підстав, визначених ст.170 КПК України.

Перевіряючи твердження сторони захисту стосовно того, що вказані речі не містять ознак, передбачених ст.98 КПК України та не являються речовими доказами, оскільки є речами нематеріального світу та в силу своєї природи не можуть на собі зберегти сліди чи відомості про обставини, що встановлюються під час кримінального провадження, слідчий суддя приходить до наступного.

Статтею 98 КПК України встановлено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

При цьому необхідно врахувати те, що грошові кошти у безготівковій формі залишають сліди надходження, руху коштів, джерела таких надходжень, час, що є вагомим для досудового розслідування та може містити інформацію, яка може бути використана як доказ факту чи обставин що встановлюються під час кримінального провадження.

Варто зауважити, що законодавцем закріплено в КПК України норми, згідно яких арешт може бути накладений в тому числі і на гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

На підставі наведеного слідчий суддя дійшов висновку, що грошові кошти відповідають критеріям ст.98 КПК України.

Зрештою відповідність вказаних в клопотанні детектива грошових коштів критеріям, встановленим ст.98 КПК України перевірялась слідчим суддею під час постановлення ухвали про арешт майна від 20.10.2017.

Посилання у клопотанні на те, що у вказаному кримінальному провадженні жодній особі не повідомлено про підозру, в тому числі жодному із службових осіб ТОВ «ПЛЮС-ГРАНІТ-ІНВЕСТ» не являється підставою для скасування арешту майна, оскільки з огляду на положення ч. ч. 2, 3ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним уст.98 КПК Україниповинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Тобто арешт майна з підстав, передбачених п.1 ч.2ст. 170 КПК України, по суті являє собою форму забезпечення доказів та являється самостійною правовою підставою для арешту майна, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні та не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна, на відміну від інших правових підстав.

Не заслуговують на увагу і доводи сторони захисту стосовно того, що у відповідності до судових рішень в діях ТОВ «ПЛЮС-ГРАНІТ-ІНВЕСТ» відсутні порушення Митного кодексу України, оскільки за наведених вище причин у слідчого судді були правові підстави для накладення арешту на вказане у клопотанні детектива майно, незважаючи на скасовані рішення митного органу про коригування митної вартості товарів.

Поряд з цим посилання директора на судові рішення, якими визнані протиправними та скасовані рішення Київської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів, а саме постанову Одеського окружного адміністративного суду по справі №815/4520/17 від 27.10.2017 та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 19.09.2018 не враховуються слідчим суддею, оскільки вказані рішення не містять вказівки щодо повернення коштів.

Натомість вказані в клопотанні кошти були повернуті згідно розпорядження керівника митниці. Згідно позиції детектива вказані дії є незаконними, оскільки призвели до ненадходження до державного бюджету митних платежів в належному обсязі та наразі вказані дії перевіряються в рамках даного кримінального провадження.

Слідчий суддя враховує те, що на даний час здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №52017000000000682 від 11.10.2017, предметом дослідження якого є розмитнення товарів рядом підприємств із декларуванням суттєво заниженої митної вартості під час митного оформлення товарів у Київській міській митниці ДФС та Київській митниці ДФС та відповідно із сплатою митних платежів, обчислених по суттєво заниженій митній вартості товарів. Надані матеріали містять достатньо доказів на підтвердження того, що арештоване майно містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, так як і є всі підстави вважати, що воно є предметом та доказом зазначеного кримінального правопорушення.

Твердження захисника про те, що клопотання було подане детективом з порушенням вимог ст.171 КПК України не беруться до уваги слідчим суддею, оскільки під час розгляду клопотання в порядку ст.174 КПК України, слідчий суддя не перевіряє законність ухвали про накладення арешту на майно від 20.10.2017, оскільки це виключна компетенція апеляційного суду.

Натомість, в порядку ст.174 КПК України, слідчий суддя повноважний перевірити лише обґрунтованість накладення такого арешту.

Перевіривши надані сторонами матеріали, слідчий суддя вважає, що під час розгляду клопотання детектива про накладення арешту на майно слідчий суддя з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту, перевірив розумність та співрозмірність обмеження права власності з потребами кримінального провадження та дійшов обґрунтованого висновку про необхідність задоволення клопотання детектива та накладення арешту на вказані грошові кошти.

В ході розгляду клопотання захисником ОСОБА_5 не доведені обставини, які б давали підстави вважати, що на даний час відпала потреба у дії такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, крім того заявником не доведено необґрунтованості накладення такого арешту.

В свою чергу, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке обмеження для виконання завдань кримінального провадження, а також завдань арешту майна, визначених в абз. 2 ч. 1ст. 170 КПК України.

На думку слідчого судді, таке втручання органів досудового розслідування у права і свободи особи, є розумним та пропорційним меті кримінального провадження.

Враховуючи наведене, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність підстав визначенихст.174 КПК Українидля скасування арешту майна та з врахуванням відсутності повноважень для скасування ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 20.10.2017, клопотання директора ТОВ «ПЛЮС-ГРАНІТ-ІНВЕСТ» ОСОБА_3 задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст.174,307, 309, 376 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання директора ТОВ «ПЛЮС-ГРАНІТ-ІНВЕСТ» (код ЄДРПОУ 40825989) ОСОБА_3 про скасування ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 20.10.2017 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №52017000000000682 від 11.10.2017, якою було накладено арешт на гроші у безготівковій формі, які надійшли на рахунок Київської митниці ДФС №3734421250026 у Головному управлінні Державної казначейської служби України у місті Києві (код ЄДРПОУ 37993783) від ТОВ «ПЛЮС-ГРАНІТ-ІНВЕСТ» (код ЄДРПОУ 40825989) в сумі 53318725,11грн - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1