Документ № 86032593

Справа № 991/2074/19

Провадження1-кс/991/2613/19

У Х В А Л А

27 листопада 2019 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Мойсак С.М.

за участю:

секретаря судового засідання Заплатинської К.В.,

прокурора Сидоренка В.А., Ярова О.А.

підозрюваного ОСОБА_1 ,

захисників Юхименко Р.І., Сидорович Р.М., Хоружний Ю.А., Грушовець Є.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду

клопотання прокурора п`ятого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Сидоренка В.А., про обрання запобіжного заходу у виді застави, щодо підозрюваного

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Львова, українця, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , працює на посаді міського голови м. Львова, одруженого, раніше не судимого,

у кримінальному провадженні № 12015140350000942 від 21.07.2015 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України,

ВСТАНОВИВ:

25 листопада 2019 року до Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання прокурора п`ятого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Сидоренка В.А., про обрання запобіжного заходу у виді застави, відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Львова, українця, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , працює на посаді міського голови м. Львова, одруженого, має на утриманні неповнолітніх дітей, раніше не судимого,

який підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 України.

1. Доводи клопотання.

У клопотанні зазначено, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному правопорушенні № 12015140350000942 від 21.07.2017, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України, в якому повідомлено про підозру ОСОБА_1 у скоєні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України.

За версією органу досудового розслідування ОСОБА_1 , будучи Львівським міським головою, тобто будучи службовою особою, маючи умисел на зловживання владою та службовим становищем, діючи всупереч інтересам служби, за попередньою змовою групою осіб, з метою забезпечення корисливих інтересів підприємства - вигодонабувача, в порушення чинного законодавства, діючи від імені Львівської міської ради уклав з ТОВ «Сітіпарк Львів», договір про відчуження земельної ділянки площею 23,4912 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 (промислова зона «Рясне-2» , ділянка НОМЕР_3 , кадастровий номер 4610137500:12:003:0006), за заниженою вартістю, що спричинило тяжкі наслідки.

Підставою для подачі клопотання про застосування запобіжного заходу стали наявність достатніх підстав вважати, що ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ч. 2

ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України, а саме: зловживання владою або службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, за попередньою змовою групою осіб, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб. Інкримінований ОСОБА_1 злочин, відповідно до ст. 12 КК України та примітки ст. 45 КК України, відноситься до категорії тяжкого корупційного правопорушення, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до 6 років та наявності ризиків, передбачених пунктами 1, 2, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, експертів чи спеціалістів у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. З цих підстав сторона обвинувачення вважає, що застосування більш м`якого запобіжного заходу ніж застава не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваної. Прохає про заставу в розмірі 24 913 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 50 000 000 гривень та покладанням низки процесуальних обов`язків. Саме такий розмір застави є достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.

2. Доводи сторони обвинувачення.

Прокурор Сидоренко В.А. клопотання про застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді застави в розмірі 24 913 прожиткових мінімумів для працездатних осіб підтримав з підстав наведених у ньому. Зазначив, що зібрані на сьогоднішній день докази свідчать про обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_1 злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України та підтверджують наявність ризиків передбачених ст. 177 КПК України. Додатково пояснив, що на теперішній час досудове розслідування триває, продовжується проведення слідчих (розшукових) дій, направлених на встановлення усіх осіб, причетних до скоєння вказаного кримінального правопорушення. Через те, що на теперішній час органом досудового розслідування про підозру повідомлено не усім учасникам злочинної групи, є підстави вважати, що без застосування запобіжного заходу, про який йдеться в клопотанні, підозрюваний зможе чинити спроби для спотворення обставин справи та перешкоджати встановленню інших осіб, яким повинно бути повідомлено про підозру. Розмір застави, зазначений у клопотанні вважає співмірним та справедливим. Застосування більш м`якого запобіжного заходу не забезпечить виконання належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_1 . Прокурор Ярова О.А., підтримала клопотання, додатково пояснила, що при створенні Індустріального парку було порушено процедуру продажу земельної ділянки обминаючи принципи конкуренції, без погодження із Кабінетом Міністрів України. Також безпідставно відібрано земельні ділянки у мешканців села Рясне-Руське та зареєстровано за територіальною громадою м. Львів. При визначенні розміру застави просила звернути увагу, що ОСОБА_1 є відомим політиком, має значний вплив на людей, через що застава повинна бути у тому розмірі, який зазначила сторона обвинувачення у поданому клопотанні.

3. Доводи сторони захисту.

Захисники Юхименко Р.І., Сидорович Р . М. , Хоружний Ю.А ., Грушовець Є.А. заперечили проти задоволення клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави. Зазначили, що підозра є необґрунтованою, побудована на неналежних доказах та невірному тлумаченні норм законодавства. Ризики наведені прокурором не доведені. Просили в задоволенні клопотання відмовити. Надали суду письмові заперечення, що на думку сторони захисту, спростовують підозру, характеризують особу підозрюваного та документи, які підтверджують необхідність підозрюваному залишати межі міста Львова у зв`язку з професійною діяльністю та виїжджати за кордон.

Також стороною захисту під час судового засідання надано низку звернень громадських, благодійних, релігійних організацій, федерацій спорту з приводу надання позитивної характеристики ОСОБА_1 та його внеску у життя громади міста.

Крім того, у судовому засіданні свої наміри бути поручителями ОСОБА_1 , забезпечувати виконання підозрюваним, покладених на нього, відповідно до ст. 194 КПК України обов`язків, а також забезпечити явку ОСОБА_1 до органу досудового розслідування, слідчого судді чи суду на першу вимогу висловили:

- ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець м. Яворів Львівської області, народний депутат України 9-го скликання;

- ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженець м. Львів, асистент кафедри психіатрії та психотерапії ФПДО Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького, народний депутат України 8-го скликання;

- ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженець м. Львів, засновник Громадського об`єднання «Інститут Просвіти» та Громадського об`єднання «Ресурсно-кадровий центр», народний депутат України 8-го скликання;

- ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженець м. Сокаль Львівської області, віце-президент груп Європейських консерваторів в Парламентській асамблеї ради Європи, члена постійної делегації Верховної Ради України в Парламентській асамблеї ради Європи у 2015-2019 роках, народний депутат України 8-го скликання;

- ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , уродженка с. Городище Сокальського району Львівської області, лідер політичної партії «Об`єднання «Самопоміч», старший викладач Національного університету «Києво-Могилянська академія», народний депутат України 8-го скликання;

- ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , уродженка м. Рівне, аспірант юридичного факультету денної форми навчання Київського національного університету ім. Тараса Шевченка;

- ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , уродженка м. Чернівці, народний депутат України 7-8-го скликань;

- ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , уродженець м. Севастополя, народний депутат України 8-го скликання;

- ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , уродженець с. Біловодське Киргізської РСРЮ, Київський міський голова, Голова асоціації міст України, герой України.

Підозрюваний ОСОБА_1 повністю підтримав позицію захисників, заперечив проти задоволення клопотання сторони обвинувачення, зазначив, що воно є необґрунтованим. Також зазначив, що рішення стосовно виділення земельної ділянки було прийнято колегіально з метою надання підприємству ТОВ «Сітіпарк Львів» земельної ділянки для будівництва індустріального парку, що в свою чергу призвело б до створення робочих місць громадянам України та сплати підприємством податків до бюджетів різних рівнів. Крім того, ОСОБА_1 подякував присутнім, які виявили бажання виступити його поручителями та відмовився від пропозиції осіб, які виявили намір взяти його на поруки. Просив відмовити в задоволенні клопотання та не застосовувати відносно нього жодного запобіжного заходу, через необґрунтованість підозри.

4. Оцінка та висновки слідчого судді

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити такі дії: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

- недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).

5. Щодо наявності обґрунтованої підозри.

Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ (частина 5 статті 9 КПК України).

У своїх рішеннях, зокрема, «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

«Обґрунтована підозра» існує тоді, коли факти, якими обґрунтовується затримання, можна «розумно» вважати такими, що підпадають під опис одного з правопорушень, визначених у законі про кримінальну відповідальність. Тобто явно не може йтися про наявність «обґрунтованої підозри», якщо дії, у вчиненні яких підозрюється особа, не становлять кримінального правопорушення на момент учинення (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Волох проти України»).

При цьому факти що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.

Стаття 277 КПК України визначає вимоги до змісту повідомлення про підозру як процесуального документа. Так, повідомлення про підозру, окрім інших відомостей, має містити зміст підозри.

Достатність належить до оціночної категорії, тому в кожному кримінальному провадженні за внутрішнім переконанням слідчий, детектив, прокурор вирішують питання про достатність рівня підозри, обґрунтування якої (тобто її зміст) лягає в основу процесуального документа. Повідомлення про підозру це суб`єктивне, засноване на відповідній структурі складу злочину, формулювання обвинувачення у формі певної тези, яка лише у процесі досудового розслідування в повному обсязі може перерости у твердження у вигляді обвинувального акта.

Уявлення про «обґрунтовану підозру» має ґрунтуватися поміж інших факторів, на двох ключових критеріях: суб`єктивному та об`єктивному.

Перший критерій означає, що підозра має бути добросовісною, тобто особа, яка виконала затримання та оголосила підозру, має щиро підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення, другий - що об`єктивно існують дані про скоєне кримінальне правопорушення і причетність особи до вчинення правопорушення. Такими даними можуть бути дії самого підозрюваного, наявні документи, речові докази, показання очевидців тощо.

З матеріалів, доданих до клопотання вбачається, що ОСОБА_1 повідомлено про підозру за ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України, а саме: зловживання владою або службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, за попередньою змовою групою осіб, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб.

Згідно примітки 1 статті 364 КК України, службовими особами є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також обіймають постійно чи тимчасово в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною особою підприємства, установи, організації, судом або законом.

У цьому кримінальному провадженні встановлюється наявність ознак складу кримінального правопорушення у діях міського голови міста Львова. З цих підстав слідчий суддя доходить висновку про наявність ознак, що свідчать про віднесення підозрюваного до службових осіб у розумінні ст. 364 КК України.

Згідно з приміткою 4 до ст. 364 КК України тяжкими наслідками у розумінні цієї статті вважаються такі наслідки, які у двісті п`ятдесят і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Згідно із п. 5 підрозділу 1 Розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України сума неоподатковуваного мінімуму в частині кваліфікації кримінальних правопорушень встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної пп. 169.1.1 п. 169.1 ст.169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.

За цією нормою Податкового кодексу України податкова соціальна пільга встановлюється у розмірі, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.

Згідно з ч. 2 ст. 4 КК України злочинність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.

Досудове розслідування здійснюється за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, що мало місце у 2015 році.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 січня 2015 року складав 1218,00 гривень. Таким чином, податкова соціальна пільга у 2015 році становила 609 гривень.

Тобто відповідальність за ч. 2 ст. 364 КК України в такому випадку могла наступати у разі настання тяжких наслідків у сумі 152 250 гривень.

В свою чергу, у клопотанні йдеться про тяжкі наслідки у розмірі 93 510 057 гривень.

З приводу наданих суду стороною захисту письмових та усних заперечень, а саме надання копій: ухвал Львівської міської ради про Регламент Львівської міської ради; результатів голосувань пленарних засідань Львівської міської ради; протоколів пленарних засідань Львівської міської ради; рішення судів; документів з приводу виділення та відчуження земельної ділянки, слідчий суддя вважає за необхідне зазначити наступне.

Додані стороною захистом матеріали, головним чином стосуються допустимості та належності доказів, остаточної винуватості або невинуватості підозрюваного, що у певній мірі виходить за межі повноважень слідчого судді при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу.

З огляду на вказане, слідчий суддя не має правової можливості оцінити належність та допустимість вказаних документів, як доказів по кримінальному провадженню та вважає за необхідне прийняти їх до уваги, при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу, як позицію захисту щодо невинуватості підозрюваного, реальності скоєння кримінального правопорушення та вірогідної причетності ОСОБА_1 до скоєного правопорушення.

З приводу наданих стороною захисту документів, стосовно особи підозрюваного та документів, які підтверджують службові відрядження за межі, як населеного пункту, де мешкає та працює підозрюваний, так і за межу України, слідчий суддя вважає за можливе розглядати їх в контексті заперечень, проти обов`язків, які зазначені у клопотанні про обрання застави.

Таким чином, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя встановив що висновки органу досудового розслідування не є очевидно необґрунтованими чи недопустимими.

Не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації дій ОСОБА_1 , виходячи з наданих стороною обвинувачення документів: витягу з ЄРДР, висновків комісійної судово-економічної експертизи; судової оціночно-земельної експертизи; експертизи з питань землеустрою; договору купівлі-продажу земельної ділянки кадастровий номер 4610137500:12:003:0006, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри, на час розгляду клопотання, щодо можливого вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, пов`язаного із тим, що він будучи міським головою міста Львова, тобто будучи службовою особою, маючи умисел на зловживання владою та службовим становищем, діючи всупереч інтересам служби, за попередньою змовою групою осіб, з метою забезпечення корисливих інтересів підприємства - вигодонабувача, в порушення чинного законодавства, діючи від імені Львівської міської ради уклав з ТОВ «Сітіпарк Львів», договір про відчуження земельної ділянки площею 23,4912 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 (промислова зона «Рясне-2» , ділянка НОМЕР_3 , кадастровий номер 4610137500:12:003:0006), за заниженою вартістю, що спричинило тяжкі наслідки.

Враховуючи наведене, слідчий суддя приходить до висновку, що повідомлена підозра може бути підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді запобіжного заходу.

6. Щодо наявності ризиків.

Слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення у судовому засіданні доведений можливий ризик того, що підозрюваний ОСОБА_1 за необхідності зможе переховуватись від органів досудового розслідування та суду. У свою чергу сторона захисту не змогла навести достатні аргументи того, щоб взагалі виключити такий ризик.

Судом зазначалось, що злочин передбачений ч. 2 ст. 364 КК України є тяжким злочином та передбачає покарання у виді позбавлення волі строком до 6 років. Також, зважаючи на те, що злочин є корупційним, тому у разі засудження особи, до неї не буде застосовано звільнення від покарання, а також застосування більш м`якого покарання, ніж передбачене законом. Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Також, як встановлено під час судового засідання, підозрюваний ОСОБА_1 постійно покидає територію України для виконання своїх службових обов`язків, а отже останній має соціальні зв`язки поза межам України та в ході подальшого досудового розслідування або судового розгляду справи, розуміючи невідворотність покарання за скоєний злочин, може дійти висновку про доцільність переховування від органів досудового розслідування чи суду.

Крім того, слідчий суддя приймає до уваги, що ОСОБА_1 підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення, що спричинило тяжкі наслідки, а саме завдало шкоди на суму 93 510 057 гривень. Приймаючи до уваги відомості зазначені в Декларації особи уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2018 рік на ім`я ОСОБА_1 , статки сім`ї підозрюваного є більш ніж достатніми для існування в умовах розшуку, що підвищує ймовірність ризику переховуватися. Зазначені обставини не є вирішальними при оцінці наявності ризику переховування ОСОБА_1 , оскільки прокурор не навів у повній мірі їх актуальність на час розгляду клопотання, проте повинні бути враховані при обранні виду запобіжного заходу.

Наведені вище обставини у сукупності дають підстави стверджувати, що підозрюваний ОСОБА_1 , у разі не обрання йому запобіжного заходу, який належним чином не забезпечить виконання покладених на нього обов`язків, зможе за необхідності переховуватися від органів досудового розслідування чи суду.

Також, слідчим суддею взято до уваги, твердження сторони обвинувачення, щодо наявності ризику знищення, спотворення речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження.

Як, встановлено під час судового засідання, підозрюваний обіймає посаду міського голови м. Львова та інкримінований йому злочину також було скоєно за часів перебування на зазначеній посаді, шляхом зловживання службовим становищем, за попередньою змовою групою осіб. Вказане дає підстави вважати, що ОСОБА_1 має реальну можливість, як самостійно, так і за допомогою інших осіб, шляхом надання їм вказівок, підкупом, шляхом маніпуляції групової відповідальності за скоєний злочин, внести зміни або знищити документи, якими на теперішній час не володіє сторона обвинувачення та які мають суттєве значення для встановлення істини у кримінальному провадженні та притягнення до відповідальності всіх винних осіб.

Проте необхідно враховувати доводи і сторони захисту і самого підозрюваного, які зазначили, що за тривалий час досудового розслідування подібних дій не було вчинено, ні ОСОБА_1 , ні посадовими особами Львівської міської ради. Орган місцевого самоврядування, як і міський голова, завжди були відкриті для правоохоронних органів і надавали всі необхідні документи, по які звертались правоохоронці.

На підставі вказаного, слідчий суддя вважає про відносну доведеність стороною обвинувачення наявності та актуальності ризику знищення, спотворення речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження на час розгляду клопотання. Слідчий суддя звертає увагу, що через тяжкість інкримінованого правопорушення, цей ризик повністю виключити неможливо, а тому при обранні запобіжного заходу він буде взятий до уваги у сукупності із іншими ризиками. Сам по собі ризик знищення, спотворення речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження не має вирішального значення для обрання запобіжного заходу, а може впливати на вид запобіжного заходу, його вагомість та покладання обов`язків.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків, слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).

За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Так, маючи можливість ознайомитися з матеріалами кримінального провадження, а отже і з протоколами допитів встановлених досудовим розслідуванням свідків, підозрюваний ОСОБА_1 знатиме зміст наданих ними свідчень на стадії досудового розслідування.

Вказане надає підстави обґрунтовано припускати ймовірну можливість незаконного впливу зі сторони зацікавлених осіб або використовуючи свій авторитет на свідків з метою зміни чи відмови від раніше наданих ними показань.

Щодо ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином із посиланням на те, що підозрюваний не буде з`являтися за викликом до суду, детектива, прокурора, мотивуючи своєю службовою зайнятістю, то слідчий судя вважає цей ризик не доведеним. Прокурором не надано підтвердження тому, що ОСОБА_1 раніше ухилявся від процесуальних дій подібним чином. У той же час, захист і сам ОСОБА_1 наголошували на тому, що на всі попередні виклики до детективів, ОСОБА_1 з`являвся вчасно та надавав обґрунтовані і розгорнуті пояснення. За таких обставин, не вбачаючи у цьому ризику, слідчий суддя при визначенні обов`язків підозрюваного повинен вирішити питання про запобігання таким можливим ухиленням, шляхом покладання відповідного обов`язку.

За таких обставин, слідчий суддя дійшов висновку про наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які маються істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; знищення, спотворення речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження; незаконно впливати на свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні. Що у сукупності дають можливість застосувати такий запобіжний захід як застава.

Слідчий суддя звернув увагу на те, що сторона обвинувачення посилалася, що інший більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам зазначеним у клопотанні.

Сторона захисту посилалася, навпаки, що єдиним можливим заходом у випадку, коли суддя прийди до висновку про обґрунтованість підозри може бути лише особисте зобов`язання. Проте слідчий суддя щодо можливості застосування більш м`якого запобіжного заходу, а саме: особисте зобов`язання та особиста порука, звертає увагу на наступне.

Під час розгляду клопотання у судовому засіданні 9 осіб висловили бажання виступити поручителями ОСОБА_1 , ця обставина була врахована судом при дослідженні ризиків, характеризуючих якостей підозрюваного, його репутацію, міцність соціальних зв`язків, займану посаду тощо. Враховуючи категоричну позицію захисту, що на ОСОБА_1 , як на міського голову не можливо покладати такі обов`язки, як невідлучатися із населеного пункту в якому він проживає, перебуває без дозволу слідчого, прокурора, суду та здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, які могли бути стримуючими та контролюючими факторами при наявності доведених у клопотанні ризиків, - слідчий суддя вважає недоцільним застосувати особисту поруку. Суд бере до уваги також відмову підозрюваного, щодо застосування до нього запобіжного заходу у вигляді особистої поруки, через небажання ускладнювати життя поручителям, яких він поважає. За таких обставин слідчий суддя, не зважаючи на соціальний статус та репутацію осіб, які надали суду письмові заяви про поручительство за виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та підтвердили своє бажання під час судового засідання, приходить до висновку про недоцільність застосування даного виду запобіжного заходу.

Враховуючи наявні ризики та прохання захисту не покладати на ОСОБА_1 таких обов`язків, як невідлучатися із населеного пункту в якому він проживає, перебуває без дозволу слідчого, прокурора, суду та здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, слідчий суддя приходить до висновку, що запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання не може бути застосований, з міркувань на які вже посилався суд обгрунтовуючи безпідставність застосування особистої поруки.

Отже єдиним можливим запобіжним заходом з урахуванням ризиків, майнового стану, особистості ОСОБА_1 , його суспільний вплив, міцність соціальних зв`язків, займану посаду, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винним у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, вік, стан здоров`я, наявність утриманців, розмір майнової шкоди, вагомість наявних доказів - має бути застава.

7. Щодо розміру застави.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У клопотанні прокурор просить визначити заставу у розмірі 24 913 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 50 000 000 гривень.

У рішенні «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 Європейський суд з прав людини зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 статті 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а зокрема явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечити його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого.

Дослідивши матеріали клопотання щодо розміру застави, слідчий суддя з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, доведених ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, розміру завданої шкоди, особистості ОСОБА_1 , його авторитету у суспільстві, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, погоджується, що застава у межах, визначених п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України не здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Одночасно з цим, абз. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України зазначає, що у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Так, при визначенні розміру застави слідчим суддею враховано, як доходи, які отримав підозрюваний ОСОБА_1 та його дружина за 2018 рік, доходи підозрюваного у 2019 році, його майновий стан, так і наявність постійного місця роботи, наявність численних відзнак, заохочень, що характеризують особу підозрюваного, наявність осіб на утриманні, та вважає, що застава у розмірі 50 000 000 гривень, є непомірною для підозрюваного. Стороною обвинувачення, ні у клопотанні, ні під час судового засідання не наведено достатніх обґрунтувань стосовно того, чому саме вказана сума має забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

У той же час, слідчий суддя приходить до висновку, що за наявних ризиків, обґрунтованої підозри скоєння тяжкого корупційного кримінального правопорушення, авторитету ОСОБА_1 , майнового стану його і родини, обов`язків, які будуть покладені на підозрюваного, ця сума має перевищувати граничні розміри визначені у ст. 182 КПК України.

Враховуючи наведені вище фактори, слідчий суддя вважає, що застава у розмірі 550 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 056 550 (один мільйон п`ятдесят шість тисяч п`ятсот п`ятдесят) гривень здатна у разі її внесення забезпечити виконання ОСОБА_1 процесуальних обов`язків.

Також слідчим суддею беруться до уваги пояснення сторони захисту та надані в підтвердження документи, щодо постійних запрошень підозрюваного для участі у різноманітних заходах на території зарубіжних країн, у зв`язку з чим підозрюваному необхідно виїжджати за межі території України для здійснення своїх службових обов`язків.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного ОСОБА_1 такі обов`язки: прибувати до детектива, прокурора, слідчого судді, суду за кожною вимогою; повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними у кримінальному провадженні, а також свідками: ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , щодо обставин кримінального провадження.

Також слідчий суддя вважає за необхідне роз`яснити, що відповідно до ст.ст. 309, 395 КПК України, ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді застави або відмову в застосуванні такого заходу, може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Керуючись ст.ст. 107, 177, 178, 182, 194 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора п`ятого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Сидоренка В.А., про обрання запобіжного заходу у виді застави відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді застави, розміром 550 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 056 550 (один мільйон п`ятдесят шість тисяч п`ятсот п`ятдесят) гривень.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:

- прибувати до детектива, прокурора, слідчого судді, суду за кожною вимогою;

- повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними у кримінальному провадженні, а також свідками: ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , щодо обставин кримінального провадження.

Застава може бути внесена підозрюваним, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду за реквізитами: код ЄДРПОУ - 42836259, номер рахунка за стандартом IBAN НОМЕР_2 .

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити два місяці з моменту внесення застави.

Роз`яснити підозрюваному, що він не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрюваний, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Роз`яснити підозрюваному, що в разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України, що здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 12015140350000942.

Слідчий суддя С. М. Мойсак