Документ № 86131367

Справа № 494/607/18

Провадження № 11-п/991/170/19

УХВАЛА

03 грудня 2019 року м. Київ

Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду у складі колегії суддів:

головуючого судді - Калугіної І. О.,

суддів - Боднара С. Б., Михайленка Д. Г., Глотова М. С., Чорненької Д. С.,

секретар судового засідання - Лисиця Ю. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду подання Вищого антикорупційного суду про направлення до іншого суду кримінального провадження за № 52016000000000511 від 30 грудня 2016 року за обвинуваченням ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Гайворон Кіровоградської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366-1 КК України,

за участю:

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

захисника обвинуваченого ОСОБА_1 - адвоката Грищенка В. А.,

В С Т А Н О В И Л А:

Суть питання та встановлені судом обставини:

30 жовтня 2019 року на підставі ухвали Малиновського районного суду міста Одеси від 09 жовтня 2019 року до Вищого антикорупційного суду надійшли матеріали вказаного кримінального провадження в порядку, передбаченому пп. 4 п. 20-2 Розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України.

Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 01 листопада 2019 року у вищезазначеному кримінальному провадженні призначено підготовче судове засідання.

19 листопада 2019 колегією суддів Вищого антикорупційного суду внесено подання про направлення до іншого суду вищевказаного кримінального провадження, яке в свою чергу надійшло до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду 21 листопада 2019 року.

Подання обґрунтоване непідсудністю кримінального провадження Вищому антикорупційному суду.

Як вбачається з подання, підсудність кримінального провадження Вищому антикорупційному суду визначається сукупністю вимог до предметної підсудності, які встановлені ч. 1 ст. 33-1 КПК України, а саме: належністю кримінального правопорушення до переліку корупційних злочинів, зазначених у примітці до ст. 45 КК України, а також кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 206-2, 209, 211, 366-1 КК України та обов`язковою наявністю хоча б однієї з умов, передбачених п.п. 1-3 ч.5 ст. 216 КПК України, які в даному кримінальному провадженні відсутні.

Позиції учасників судового провадження:

Обвинувачений та його захисник у судовому засіданні подання Вищого антикорупційного суду підтримали та просили його задовольнити, однак просили кримінальне провадження за обвинувачення ОСОБА_1 направити на розгляд до Деснянського районного суду міста Києва, оскільки обвинувачений вже тривалий час проживає у Деснянському районні міста Києва.

Інші учасники судового провадження у судове засідання не прибули, будучи повідомлені про час та місце розгляду подання належним чином, однак їх неприбуття не перешкоджає розгляду питання. При цьому, учасники судового провадження, які не прибули у судове засідання, не надали Суду свої позиції щодо подання.

Мотиви Суду:

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення обвинуваченого та його захисника, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи подання, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для його задоволення з огляду на таке.

Відповідно до п. 20-2 Розділу ХІ Перехідних положень КПК України (в редакції Закону України № 100-IX від 18 вересня 2019 року) підсудність Вищого антикорупційного суду, передбачена цим Кодексом як суду першої інстанції, суду апеляційної інстанції та слідчих суддів, поширюється на кримінальні провадження, відомості за якими про кримінальне правопорушення внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань:

1) з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо початку роботи Вищого антикорупційного суду»;

2) до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо початку роботи Вищого антикорупційного суду», якщо досудове розслідування здійснюється або здійснювалося Національним антикорупційним бюро України та закінчено прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Як убачається з обвинувального акту, відомості про початок досудового розслідування у кримінальному провадженні внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52016000000000511 - 30 грудня 2016 року.

Обвинувальний акт у цьому кримінальному провадженні затверджений прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, а досудове розслідування здійснювалося Національним антикорупційним бюро України.

Разом із тим, відповідно до ч. 1 ст. 33-1 КПК України Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних злочинів, передбачених в примітці ст. 45 КК України, ст.ст. 206-2, 209, 211, 366-1 КК України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених п.п. 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК України.

Однією з умов підсудності кримінального провадження Вищому антикорупційному суду є вчинення злочину особою, яка обіймає будь-яку з посад, визначених п. 1 ч. 5 ст. 216 КПК України. Відповідно до вимог п. 2 ч. 5 ст. 216 КПК України, кримінальне провадження належить до підсудності Вищого антикорупційного суду у разі, якщо розмір предмета злочину або завданої ним шкоди в п`ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленої законом на час вчинення злочину та за умови, що злочин вчинено службовою особою державного органу, правоохоронного органу, військового формування, органу місцевого самоврядування, суб`єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків. Положеннями п. 3 ч. 5 ст. 216 КПК України передбачено, що кримінальне провадження належить до підсудності Вищого антикорупційного суду коли злочин, передбачений ст. 369, ч. 1 ст. 369-2 КК України вчинено щодо службової особи, визначеної у ч. 4 ст. 18 КК України або у п. 1 ч. 5 ст. 216 КПК України.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_1 обвинувачується у поданні суб`єктом декларування завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функція держави або місцевого самоврядування, передбаченій Законом України «Про запобігання корупції», тобто у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 366-1 КК України.

На час вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_1 обіймав посаду голови Березівської районної державної адміністрації Одеської області.

Вказана посада з 11 листопада 2017 року, на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих питань проходження державної служби» від 09 листопада 2017 року № 2190-VIII, була виключена з переліку посад державної служби категорії «А» (вищий корпус державної служби) та віднесена до переліку посад державної служби категорії «В».

Також, посада, яку обіймав ОСОБА_1 на час вчинення кримінального правопорушення, не відноситься до іншого переліку посад, зазначених в п. 1 ч. 5 ст. 216 КПК України.

Крім цього, згідно з приміткою до ст. 366-1 КК України, відповідальність за цією статтею за подання суб`єктом декларування завідомо недостовірних відомостей у декларації стосовно майна або іншого об`єкта декларування, що має вартість, настає у випадку, якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму понад 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Відмінність відомостей, що за версією сторони обвинувачення, відрізняються від достовірних, або самі такі відомості, на думку суду, не є предметом злочину, передбаченого ст. 366-1 КК України. В постанові Верховного Суду від 26 вересня 2019 року у справі № 461/7452/17 вказується, що предметом цього злочину є декларація особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

З огляду на таке, розмір відмінності відомостей в декларації, що за версією сторони обвинувачення, відрізняються від достовірних, не можуть, на думку суду, розцінюватись як розмір предмета злочину, та визначати предметну підсудність справи Вищому антикорупційному суду за ст. 33-1 КПК України за критерієм, передбаченим п. 2 ч. 5 ст. 216 КПК України.

До того ж, ОСОБА_1 не обвинувачуються за ст. 369 та ч. 1 ст. 369-2 КК України, а отже відсутня умова передбачена п. 3 ч. 5 ст. 216 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 КПК України процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями цього Кодексу, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення. Згідно з ч. 1 ст. 110 КПК України процесуальними рішеннями є всі рішення органів досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду.

Враховуючи вказані обставини та норми КПК України, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідно до змісту ст. 216 КПК України в її редакції на час прийняття Малиновським районним судом міста Одеси такого процесуального рішення як передача провадження до Вищого антикорупційного суду (ухвала від 09 жовтня 2019 року), вказане кримінальне провадження не є підсудним Вищому антикорупційному суду за ст. 33-1 КПК України за критеріями, передбаченими п.п. 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК України.

Також, колегія суддів звертає увагу, що не може бути підставою для визначення підсудності за Вищим антикорупційним судом факт існування постанови прокурора від 15 грудня 2017 року про визначення Національного антикорупційного бюро органом досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні, оскільки зазначена постанова прийнята в порядку ч. 5 ст. 36 КПК України, а не в порядку абзаців 2, 3 п. 3 ч. 5 ст. 216 КПК України.

Вирішуючи питання щодо належного суду, до якого вказане кримінальне провадження має бути направлено для розгляду по суті, колегія суддів виходить з такого.

Питання направлення кримінального провадження з одного суду до іншого врегульовано положеннями статті 34 КПК України.

Пунктом 1 частини 1 статті 34 КПК України визначено, що кримінальне провадження передається на розгляд іншого суду, якщо до початку судового розгляду виявилося, що кримінальне провадження надійшло до суду з порушенням правил підсудності.

Абзацом 2 частини 3 статті 34 КПК України визначено, що питання про направлення кримінального провадження з Вищого антикорупційного суду до іншого суду вирішується колегією у складі п`яти суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, зокрема, за поданням складу суду, визначеного для розгляду кримінального провадження, не пізніше п`яти днів з дня внесення такого подання, про що постановляється вмотивована ухвала.

Таким чином, враховуючи наведені положення п. 1 ч. 1 та абзацу 2 частини 3 ст. 34 КПК України Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду наділена повноваженнями передати кримінальне провадження до іншого суду з дотриманням правил територіальної підсудності, передбачених ст. 32 КПК України.

При цьому, Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду не наділена повноваженнями змінювати встановлену ст. 32 КПК України територіальну підсудність кримінального провадження у випадках, передбачених пунктами 2-4, а також абзацом шостим та сьомим частини 1 статті 34 КПК України.

Питання зміни територіальної підсудності, встановленої ст. 32 КПК України, належить до виключної компетенції інших судів, передбачених частиною 2 та абзацом 1 частини 3 ст. 34 КПК України.

Отже, Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду може направити непідсудне їй кримінальне провадження тільки до того суду, якому кримінальне провадження територіально підсудне відповідно до встановлених ст. 32 КПК України правил.

За таких обставин кримінальне провадження належить передати на розгляд саме до Малиновського районного суду міста Одеси.

Таким чином, доводи обвинуваченого та його захисника про направлення кримінального провадження відносно ОСОБА_1 з Вищого антикорупційного суду до Деснянського районного суду міста Києва, колегія суддів відхиляє з вищенаведених підстав та відсутності повноважень для розгляду даного питання.

Керуючись ст.ст. 34, 369-372, 376, 418, 532, п. 20-2 Розділу ХІ Перехідних положень КПК України, колегія суддів -

П О С Т А Н О В И Л А:

Подання Вищого антикорупційного суду про направлення до іншого суду кримінального провадження за № 52016000000000511 від 30 грудня 2016 року за обвинуваченням ОСОБА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366-1 КК України - задовольнити.

Матеріали кримінального провадження за № 52016000000000511 від 30 грудня 2016 року за обвинуваченням ОСОБА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366-1 КК України, направити за підсудністю до Малиновського районного суду міста Одеси, для розгляду по суті.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: І. О. Калугіна

Судді: С. Б. Боднар

Д. Г. Михайленко

М. С. Глотов

Д. С. Чорненька