Документ № 86131886

Справа № 757/870/18-к

Провадження1-кп/910/40/19

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2019 року м.Київ

Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів - головуючого судді Ткаченка О.В., суддів Коліуша О.Л. та Дубаса В.М. (надалі - суд),

за участю:

секретаря судового засідання Яреми О.В.,

прокурора Гречишкіна В.В.,

захисника Волошина О.М.,

представника потерпілого Чупікова С.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 (народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Дніпро, громадянин України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 4 ст. 368 КК України,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Вищого антикорупційного суду перебуває кримінальне провадження, внесене до ЄРДР 30 жовтня 2017 року за № 52017000000000733 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 4 ст. 368 КК України.

Ухвалою від 10 жовтня 2019 року обвинуваченому ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 07 грудня 2019 року включно, а також визначено заставу у сумі 700 (семисот) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1 344 700,00 гривень.

02 грудня 2012 року до суду надійшло клопотання прокурора Гречишкіна В.В. про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою строком на 60 днів з визначенням застави у розмірі 700 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 344 700,00 гривень.

Клопотання прокурора мотивоване наявністю обгрутованого обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні останнім кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364 і ч. 4 ст. 368 КК України, які кваліфікуються як тяжкий та особливо тяжкий злочини відповідно до вимог ч. ч. 4 і 5 ст. 12 КК України, а також наявністю ризиків, передбачених вимогами п. п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України. На думку прокурора, існують підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_1 може переховуватися від суду; спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експертів чи спеціалістів у цьому кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується. Прокурор також посилається на наявність вагомих доказів вчинення обвинуваченим зазначених кримінальних правопорушень, тяжкість покарання, у разі визнання обвинуваченого винним у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, матеріальний стан та стан здоров`я обвинуваченого, а також на відсутність у останнього міцних соціальних зв`язків. Крім того, прокурор зазначає про те, що менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання зазначеним ним ризикам.

В судовому засіданні прокурор Гречишкін В.В. клопотання підтримав та просив його задовольнити.

Представник потерпілого Чупіков С.В. клопотання прокурора підтримав.

Захисник Волошин О.М. проти задоволення клопотання заперечував, посилаючись на необгрунтованість і недоведеність обвинувачення, відсутність зазначених прокурором ризиків, тривалість перебування обвинуваченого під вартою, його стан здоров`я та матеріальний стан, а також відсутність у останнього намірів переховуватися від суду і перешкоджати судовому розгляду справи. Просив обрати обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання або нічного домашнього арешту, а також не обирати запобіжний захід у вигляді застави.

Обвинувачений ОСОБА_1 заперечував проти задоволення клопотання прокурора, підтримав думку захисника Волошина О.М. та зазначив, що наведені стороною обвинувачення ризики - відсутні та він не має наміру переховуватись від суду і перешкоджати судовому розгляду кримінального провадження.

Суд, заслухавши доводи сторін кримінального провадження, представника потерпілого, дослідивши доводи клопотання прокурора та долучені до нього матеріали, а також заперечення захисника і обвинуваченого, дійшов висновку про часткове задоволення клопотання прокурора з огляду на таке.

Відповідно до вимог ч. ч. 1-3 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 КПК України. Незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Враховуючи неможливість до спливу строку обраного раніше обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою закінчити судовий розгляд кримінального провадження та прийняти остаточне рішення, суд, керуючись зазначеним нормами процесуального права, зобов`язаний розглянути заявлене прокурором клопотання та вирішити питання доцільності продовження строку тримання під вартою обвинуваченого.

ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 4 ст. 368 КК України, які відносяться до тяжкого і особливо тяжкого злочинів, відповідно.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 176 КПК України, запобіжні заходи під час судового провадження застосовуються судом за клопотанням прокурора.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 194 КПК України, судом під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу має бути встановлено, чи є обґрунтованою підозра; чи наявні достатні підстави вважати, що існує хоча б один з передбачених ст. 177 КПК ризиків, на які вказує прокурор; чи може запобігти існуючим ризикам застосування до підозрюваного менш суворого запобіжного заходу.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 178 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.

Кримінальне провадження знаходиться на стадії судового розгляду, що виключає можливість оцінки обгрунтованості підозри, оскільки обвинуваченому вже вручений обвинувальний акт, а тому, на думку суду, та з огляду на стадію кримінального провадження не можуть підлягати окремому вирішенню питання щодо оцінки доказів, з огляду на їх належність, допустимість та достатність для визнання обвинуваченого винуватим або невинуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, але підлягають оцінці характер, тяжкість та наслідки кримінального правопорушення, а також наведені прокурором ризики, передбачені п. п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, зазначеним у п.п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до вимог ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити всі обставини, перелічені у ст. 177 КПК України.

Вирішуючи питання продовження строку і доцільності подальшого утримання особи під вартою, суд має встановити існування ризиків неправомірної процесуальної поведінки цієї особи та можливість запобігти цим ризикам шляхом застосування менш суворого запобіжного заходу.

Судом встановлено, що клопотання прокурора відповідає вимогам ст. 184 КПК України, докази та обставини, на які посилається прокурор у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що існують ризики можливості переховуватися від суду та незаконного впливу обвинуваченого ОСОБА_1 на свідків у цьому кримінальному провадженні, оскільки станом на теперішній час вони судом не допитані.

Суд оцінює наявність ризику можливості переховування обвинуваченого від суду як цілком ймовірний з огляду на додані до клопотання прокурора матеріали, а саме об`єктивні дані щодо належності на праві власності обвинуваченому нерухомого майна і земельної ділянки у Республіці Чорногорія, а також інформації, яка була отримана за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій (здійснення зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж) і містить дані, що обвинувачений ОСОБА_1 планував там проживати.

Разом з тим, суд приходить до висновку, що наведені у клопотанні прокурора ризики, які передбачені п. п. 2, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме стосовно можливості обвинуваченого сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином або вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується, не підтверджуються доданими до клопотання матеріалами дослідженими у судовому засіданні.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених ч. 4 ст. 183 КПК України. В ухвалі суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

За таких обставин враховуючи, вік та стан здоров`я обвинуваченого (копія висновку експерта № 34-2017/о від 20 квітня 2017 року та медична довідка «Центру охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України»), а також те, що він обвинувачується у вчиненні тяжкого та особливо тяжкого злочинів, відсутність у обвинуваченого міцних соціальних зв`язків, неодноразове не доставлення обвинуваченого до суду у зв`язку з його відмовами, суд вважає, що вказані дані в сукупності свідчать про неможливість запобігання ризику шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів, а тому обвинуваченому можливо продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк якого відповідно до вимог ч. 1 ст. 197 КПК України не може перевищувати шістдесяти днів.

Враховуючи майновий стан обвинуваченого, суд приходить до висновку про необхідність визначення розміру застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, у розмірі 600 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 152 600, 00 гривень та покласти на нього у разі внесення ним застави наступні обов`язки: прибувати до суду за кожним викликом, не відлучатися із населеного пункту, в якому він перебуває, без дозволу суду, повідомляти суд про зміну свого місця проживання.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 176-178, 182, 183, 194, 196, 331 КПК України суд,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора першого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Гречишкіна В.В. про продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою - задовольнити частково.

Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного обвинуваченому ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 строком на 60 днів, тобто до 02 лютого 2020 року.

Визначити ОСОБА_1 заставу у сумі 600 (шістсот) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1 152 600,00 (один мільйон сто п`ятдесят дві тисячі шістсот) гривень.

Застава може бути внесена обвинуваченим, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок Вищого антикорупційного суду (код ЄДРПОУ - 42836259, номер рахунка за стандартом IBAN - НОМЕР_1 ).

У разі внесення застави у визначеному судом розмірі вважається, що до обвинуваченого обрано запобіжний захід у вигляді застави.

У випадку внесення застави покласти на обвинуваченого наступні обов`язки:

- прибувати до суду за першою вимогою;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому перебуває, без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання.

У разі внесення застави, встановити 2-х місячний термін дії покладених судом обов`язків, починаючи з дня внесення застави.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо, обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до суду без поважних причин, чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом семи днів з дня її оголошення шляхом подання апеляційної скарги через Вищий антикорупційний суд.

Головуючий суддя Ткаченко О.В.

Судді - Коліуш О.Л.

Дубас В.М.