- Головуючий суддя (ВАКС) : Мойсак С.М.
Справа № 991/2267/19
Провадження1-кс/991/3023/19
УХВАЛА
06 грудня 2019 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, розглянувши в закритому судовому засіданні в м. Києві клопотання детектива Національного бюро Четвертого відділудетективів Першогопідрозділу детективів Головного підрозділудетективів Національногоантикорупційного бюро України ОСОБА_3 погоджене з прокурором п`ятого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні №52019000000001035 від 20.11.2019,
ВСТАНОВИВ:
До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання детектива Національного бюро Четвертого відділудетективів Першогопідрозділу детективів Головного підрозділудетективів Національногоантикорупційного бюро України ОСОБА_3 погоджене з прокурором п`ятого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні №52019000000001035 від 20.11.2019.
В зазначеному клопотанні детектив просить накласти арешт на майно підозрюваного ОСОБА_5, а саме на: квартири, за адресою: АДРЕСА_1 ; квартири за адресою: АДРЕСА_2 . Крім цього детектив просить накласти арешт на нерухоме майно, яке перебуває у спільній сумісній власності ОСОБА_5 та його дружини ОСОБА_6, а саме на: квартири за адресою: АДРЕСА_2 ; квартира за адресою: АДРЕСА_3 ; земельна ділянка, кадастровий номер 3221886000:03:165:3016 за адресою: Київська обл., Вишгородський р., с. Нові Петрівці.
Необхідність накладання арешту обґрунтовує тим, що Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №52019000000001035 від 20.11.2019 за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190 КК України, ч. 4 ст. 27 ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 369 КК України, а також за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190 КК України, ч. 4 ст. 27 ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 369 КК України
В ході досудового розслідування встановлено, що на початку вересня 2019 року (більш точна дата досудовим розслідуванням не встановлені), під час особистої зустрічі з представником ТОВ «Едельбург Девелопмент» ОСОБА_8 ОСОБА_5 та ОСОБА_7 запевнили останнього, що мають можливість та готовність за надання неправомірної вигоди у розмірі 150000 доларів США допомогти представникам ТОВ «Едельбург Девелопмент» у вирішенні питання про закриття кримінального провадження №62019100000000641 від 30.05.2019. Досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні здійснюється Територіальним управлінням ДБР у м. Києві за фактом зловживання службовими особами Прокуратури міста Києва, Київської міської ради, Київської міської державної адміністрації, Департаменту Державної будівельної інспекції у місті Києві службовим становищем з метою одержання неправомірної вигоди для ТОВ «Фін-інвест менеджмент», ТОВ «Мостицький 2», ТОВ «Едельбург Девелопмент», ТОВ«Оксі-К».
У подальшому ОСОБА_7 повідомив ОСОБА_9, що грошові кошти у розмірі 150000 доларів США ОСОБА_9 повинен передати через ОСОБА_5 двома рівними частинами по 75000 доларів США, при цьому першу частину неправомірної вигоди слід передати 02.12.2019, а іншу після прийняття процесуального рішення про закриття кримінального провадження № 62019100000000641 від 30.05.2019.
Першу частину неправомірної вигоди у розмірі 75000 доларів США ОСОБА_5 одержав від ОСОБА_9 02.12.2019. Після цього ОСОБА_5 передав частину неправомірної вигоди ОСОБА_7 в приміщенні за місцем знаходження ТОВ «Юридична компанія «Сектор права» на 19 поверсі будівлі торгівельного центру «Palladium», що розташований за адресою: м.Київ, вул. Антоновича, 172.
Підставою для звернення до слідчого судді з клопотанням про арешт майна детектив зазначає те, що наявні достатні підстави вважати, що у подальшому підозрюваному ОСОБА_5 суд може призначити покарання у виді конфіскації майна. Оскільки санкції статей, які передбачають кримінальну відповідальність за злочини, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_5, містять у собі додатковий вид покарання конфіскація майна.
Також у клопотанні детектив просить про розгляд клопотання у закритому судовому засіданні та без повідомлення сторони захисту та інших осіб, оскільки це є необхідним для забезпечення арешту майна і зменшить ризик передачі або відчуження зазначеного майна третім особам до накладення арешту на нього
Відповідно до ч. 2 ст. 27 КПК України, слідчий суддя, суд може прийняти рішення про здійснення кримінального провадження у закритому судовому засіданні, якщо здійснення провадження у відкритому судовому засіданні може призвести до розголошення таємниці, що охороняється законом.
Згідно ч. 1 ст. 222 КПК України, відомості досудового розслідування можна розголошувати лише з дозволу слідчого або прокурора і в тому обсязі, в якому вони визнають можливим.
За таких обставин, слідчий суддя дійшов до висновку про можливість розгляду клопотання у закритому судовому засіданні, без повідомлення ОСОБА_5 та його захисників з метою забезпечення арешту майна.
До початку розгляду клопотання про накладення арешту детектив ОСОБА_3 через канцелярію Вищого антикорупційного суду подав заяву про розгляд клопотання про накладення арешту без його участі. Просив задовольнити клопотання в повному обсязі з підстав наведених у ньому.
Відповідно до ч. 4 ст.107 КПК Українипід час розгляду клопотання фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснювалося.
Розглянувши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя, приходить до наступних висновків.
Згідно з вимогами ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, зокрема для забезпечення можливої конфіскації майна.
Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у КПК України порядку, зокрема на нерухоме майно.
Згідно вимогст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна з метою конфіскації майна як виду покарання, слідчий суддя, зокрема, повинен враховувати:
- правову підставу для арешту майна;
- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення;
- розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;
- наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Як вбачається із матеріалів клопотання, детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 20.11.2019 за №52019000000001035.
В зазначеному кримінальному проваджені повідомлено про підозру ОСОБА_5, який підозрюється в шахрайстві, тобто заволодінні чужим майном шляхом обману, вчиненому в особливо великому розмірі за попередньою змовою групою осіб, та підбурюванні до закінченого замаху на пропозицію і надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає особливо відповідальне становище, за вчинення в інтересах третьої особи дій з використанням службового становища, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 4 ст. 190 КК України, ч. 4 ст. 27 ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 369 КК України.
Не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації дій ОСОБА_5, виходячи з наданих стороною обвинувачення документів: витягу з ЄРДР; заяви ОСОБА_10 про вчинення кримінального правопорушення, протоколу допиту свідка ОСОБА_10, протоколу допиту свідка ОСОБА_11, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри, на час розгляду клопотання, щодо можливого вчинення ОСОБА_5 вказаного кримінального правопорушення.
Існування обґрунтованої підозри на цій стадії кримінального провадження дає підстави для застосування такого заходу забезпечення як арешт майна.
Відповідно до ч. 5 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно, зокрема підозрюваного, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна.
Як зазначалось раніше, у кримінальному провадженні №52019000000001035повідомлено пропідозру у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 4 ст. 190 КК України, ч. 4 ст. 27 ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 369 КК України, ОСОБА_5 . За вчинення вказаних злочинів санкції, як ч. 4 ст. 190 КК України, так ч. 4 ст.369 КК України передбачають можливість призначення покарання у вигляді конфіскації майна. З огляду на зазначене у детектива були наявні достатні підстави для звернення до слідчого судді з клопотанням про арешт мана.
На детектива, крім іншого, покладається обов`язок при зверненні до слідчого судді з клопотанням про арешт майна надати документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження, зокрема, підозрюваним таким майном (п. 3 ч. 1ст. 171 КПК України).
Наявність у ОСОБА_5 права власності на квартири, за адресою: АДРЕСА_1 та квартири за адресою: АДРЕСА_2 підтверджується доданим до клопотання Витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого мана. З огляду на зазначене, слідчий суддя вважає, що детективом підтверджено право власності на майно, з клопотанням про арешт якого він звернувся.
Щодо накладення арешту на майно, яке належить дружині підозрюваного ОСОБА_5 - ОСОБА_6, слідчий суддя приходить до наступник висновків.
Згідно ч. 2 ст. 3 СК України, сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 54 СК України, найважливіші питання життя сім`ї мають вирішуватися подружжям спільно, на засадах рівності. Вважається, що дії одного з подружжя стосовно життя сім`ї вчинені за згодою другого з подружжя.
Стаття 60 СК України зазначає, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Стаття 73 СК України встановлює, що за зобов`язаннями одного з подружжя стягнення може бути накладено на частку у праві спільної сумісної власності подружжя, яка виділена йому в натурі. Стягнення може бути накладено на майно, яке є спільною сумісною власністю подружжя, якщо судом встановлено, що договір був укладений одним із подружжя в інтересах сім`ї і те, що було одержане за договором, використано на її потреби.
На теперішній час суд не може виділити частку кожного з подружжя у об`єктах нерухомості, на яке детектив просить накласти арешт, а зважаючи не те, що зазначені об`єкти нерухомості були набуті за час перебування у шлюбі, слідчий суддя переконаний, що з метою забезпечення дієвості кримінального провадження та забезпечення конфіскації майна, як виду покарання, є правові підстави для арешту майна, яке належить на праві власності дружині підозрюваного ОСОБА_5 - ОСОБА_6, а саме квартири за адресою: АДРЕСА_3 ; земельної ділянки, кадастровий номер 3221886000:03:165:3016 за адресою: Київська обл., Вишгородський р., с. Нові Петрівці.
Разом з тим, враховуючи що квартира заадресою: АДРЕСА_2 належить підозрюваному ОСОБА_5 та його дружині ОСОБА_6 на праві спільної часткової власності, де частки подружжя виділені їм в натурі, слідчий суддя не вважає за можливе накласти арешт на частини зазначеного об`єкту нерухомості, який належить ОСОБА_6 .
Враховуючи той факт, що санкція, як ч. 4 ст. 190 КК України, так ч. 4 ст. 369 КК України,передбачає можливістьпризначення покаранняу видіпозбавлення волі.Крім цього,згідно примітки ст. 45 КК України, один з інкримінованих підозрюваному злочинів віднесений до категорії корупційних, слідчий суддя переконаний, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні детектива.
Керуючись ст.ст. 27, 107, 170, 222, 369-372 КПК України, слідчий суддя, -
УХВАЛИВ:
Клопотання детектива Національного бюро Четвертого відділудетективів Першогопідрозділу детективів Головного підрозділудетективів Національногоантикорупційного бюро України ОСОБА_3 погоджене з прокурором п`ятого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні №52019000000001035 від 20.11.2019 задовольнити частково.
Накласти арешт на майно підозрюваного ОСОБА_5, шляхом заборони його відчуження, а саме на:
квартири, за адресою: АДРЕСА_1 ;
квартири за адресою: АДРЕСА_2 .
Накласти арешт на майно ОСОБА_6, шляхом заборони його відчуження, а саме на:
квартиру за адресою: АДРЕСА_3 ;
земельну ділянку, кадастровий номер 3221886000:03:165:3016 за адресою: Київська обл., Вишгородський р., с. Нові Петрівці.
Ухвала про накладення арешту виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом 5 (п`яти) днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Оскарження ухвали про накладення арешту не зупиняє її виконання.
Арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому у застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Слідчий суддя ОСОБА_1