Документ № 86168059

Справа № 760/7590/19

Провадження №11-сс/991/185/19

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2019 року м. Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого судді Боднара С.Б.

суддів Панаіда І.В., Панкулича В.І.

за участю:

секретаря судового засідання Дубини Т.Ю.

підозрюваної ОСОБА_1

захисників Лук`яненка О.Л., Симоненка З.В.,

Смірнова С.В., Солодко Є.В., Бугая Д.В.

прокурора Подгорець С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційну скаргу захисника Лук`яненка Олександра Леонідовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 12 листопада 2019 року, якою частково задоволено клопотання старшого детектива П`ятого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Пачевського В.В., погодженого прокурором шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Подгорець С.В., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Носівка, Чернігівської області, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, у кримінальному провадженні №12016100000001664 від 08.10.2016,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 12 листопада 2019 року, частково задоволено клопотання старшого детектива П`ятого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Пачевського В.В. погодженого прокурором шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Подгорець С.В. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваної ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Носівка, Чернігівської області, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , у кримінальному провадженні №12016100000001664 від 08.10.2016, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 191, ч.2 ст. 364, ч.4 ст. 358, ч.2 ст. 366, ч.3 ст. 209КК України.

Застосовано щодо підозрюваної ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» строком на 60 днів, тобто до 10 січня 2020 року до 08 години 57 хвилин.

Одночасно визначено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 8000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 15 368 000,00 грн. (п`ятнадцять мільйонів триста шістдесят вісім тисяч гривень), яка може бути внесена як самою підозрюваною, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду.

За умови внесення застави покладено на підозрювану, яка внесла таку заставу, наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого чи прокурора у кримінальному провадженні за першою вимогою;

- не відлучатись із населеного пункту, в якому вона проживає, чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні та зі свідками: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України;

- носити електронний засіб контролю.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, адвокат Лук`яненко О.Л., який діє в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду з апеляційною скаргою та доповненнями, в яких просить скасувати ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 12 листопада 2019 року та постановити нову ухвалу, якою повністю відмовити у задоволенні клопотання сторони обвинувачення про застосування відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що ухвала слідчого судді постановлена без належної оцінки доводів сторони захисту та підлягає скасуванню у зв`язку з невідповідністю висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, а також у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінально процесуального закону.

Крім того, 20 листопада 2019 року з доповненнями до апеляційної скарги адвоката Лук`яненка О.Л. до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду звернулись адвокати Симоненко З.В. та Смірнов С.В., які діють в інтересах ОСОБА_1 , в яких просять скасувати ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 12 листопада 2019 року та постановити нову ухвалу, якою повністю відмовити у задоволенні клопотання сторони обвинувачення про застосування відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Також, прокурором шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Подгорець С.В. в судовому засідання подано заперечення на апеляційну скаргу Лук`яненка О.Л , в яких він вказує, що ухвала суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, підстави для її скасування відсутні, а тому апеляційна скарга з доповненнями не підлягає задоволенню.

В судове засідання з`явились підозрювана ОСОБА_1 , захисники Лук`яненко О.Л., Симоненко З.В., Смірнов С.В., Солодко Є.В. та Бугай Д.В., прокурор Подгорець С.В.

Заслухавши суддю-доповідача, думку підозрюваної ОСОБА_1 , захисників Лук`яненка О.Л., Симоненко З.В., Смірнова С.В., Солодка Є.В. та Бугая Д.В, які підтримали подану апеляційну скаргу з доповненнями та просили задовольнити її в повному обсязі, думку прокурора Подгорця С.В., який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити ухвалу слідчого судді без змін, дослідивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга адвоката Лук`яненка О.Л. з доповненнями не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів провадження, Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12016100000001664 від 08 жовтня 2016 року, за ознаками злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364, ч.4 ст. 358, ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 209КК України.

В межах даного кримінального провадження 11 листопада 2019 року о 08 годині 58 хвилин, ОСОБА_1 була затримана в порядку п.3 ч.1 ст. 208 КПК України та доставлена до приміщення Національного антикорупційного бюро України за адресою: м. Київ, вул. Сурикова, 3.

Після чого, 11 листопада 2019 року о 13 годині 36 хвилин ОСОБА_1 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч.5 ст. 191 КК України, тобто в пособництві у заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах за попередньою змовою групою осіб шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем

12 листопада 2019 року старший детектив П`ятого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Пачевський В.В. звернувся до Вищого антикорупційного суду з клопотанням про обрання щодо підозрюваної ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Як вбачається з клопотання детектива, досудовим розслідуванням встановлено, що 10.10.2014 Правлінням Національного банку України прийнято постанову №656/БТ про надання стабілізаційного кредиту ПАТ «ВіЕйБі Банк» під заставу об`єктів нерухомості. Однак, Національним банком України під час прийняття даного рішення допущені суттєві порушення норм законодавства, що регулюють порядок та підстави надання стабілізаційних кредитів банкам України.

В порушення пункту 3.1. Положення про надання НБУ стабілізаційних кредитів банкам України (затверджене Постановою Правління НБУ №327 від 13.07.2010), в якому міститься вичерпний перелік документів, які Банк має подати до НБУ для отримання стабілізаційного кредиту, ПАТ «ВіЕйБі Банк» на момент прийняття Постанови «Про надання стабілізаційного кредиту для підтримки ліквідності» №656/БТ від 10.10.2014 не надав до Національного банку України: програму фінансового оздоровлення банку, спрямовану на вирішення протягом строку користування стабілізаційним кредитом проблем ліквідності, поліпшення структури активів, дохідності, рентабельності тощо та програму капіталізації банку, затверджену його спостережною (наглядовою) радою.

13.10.2014 службовими особами ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» укладено з Національним банком України кредитний договір № 43 від 13.10.2014 про надання стабілізаційного кредиту на загальну суму 1 200 млн. грн.

Забезпеченням по отриманому стабілізаційному кредиту являлось:

1. Приміщення цеху по виробництву лікеро-горілчаної продукції, розташованому за адресою м. Івано-Франківськ, вул. Промислова 29, що належить майновому поручителю ТОВ «Станіславська торгова компанія» (код ЄДРПОУ-32873692, м. Київ, вул. Леоніда Первомайського, буд/ 9, офіс 33). Згідно звіту про незалежну оцінку майна проведеного ТОВ «Бізнес центр «Експертиза» (ЄДРПОУ 35982015), приміщення оцінено у 1 250 000 000 грн.

2. Нежитлова будівля літ. «А-2» площею 574,7 кв. м., за адресою м. Харків, вул. Гвардійців - Широнівців, 106, що належить ПАТ «ВіЕйБі Банк». Згідно звіту про незалежну оцінку майна проведеного ТОВ «Бізнес центр «Експертиза» (ЄДРПОУ 35982015), приміщення оцінено у 23 000 000 грн.

3. Нежитлова будівля літ. «А-1» площею 802,2 кв. м. за адресою м. Харків, вул. Гвардійців - Широнівців, 86, що належить ПАТ «ВіЕйБі Банк». Згідно звіту про незалежну оцінку майна проведеного ТОВ «Бізнес центр «Експертиза» (ЄДРПОУ 35982015), приміщення оцінено у 32 000 000 грн.

4. Нежитлова будівля літ. «2Б-6» площею 6180,9 кв. м. за адресою м. Харків, вул. Академіка Павлова, 120, що належить ПАТ «ВіЕйБі Банк». Згідно звіту про незалежну оцінку майна проведеного ТОВ «Бізнес центр «Експертиза» (ЄДРПОУ 35982015), приміщення оцінено у 545 000 000 грн.

5. Майнова порука власника істотної участі банку ОСОБА_25 .

Встановлено, що звіти про незалежні оцінки майна, виконані від імені ТОВ «Бізнес центр «Експертиза», виготовлені шляхом підроблення, а проведеними будівельно-оціночними експертизами встановлено, що загальна вартість переданого для Нацбанку в заставу майна ПАТ «ВіЕйБі Банк» становить 72 619 895 грн.

Крім того, досудовим розслідуванням встановлено, що в період з 22.10.2014 по 21.11.2014 в порушення постанови НБУ від 10.10.2014 № 656/БТ шляхом проведення операцій щодо перерахунку на кореспондентський рахунок підконтрольного ОСОБА_25 банку, шляхом зняття готівки через підконтрольні суб`єкти господарської діяльності проведення операцій за допомогою платіжних карток через POS термінали із ПАТ «ВіЕйБі Банк» виведено та обернуто на користь бенефіціарного власника Банку 247 943 821 грн.

За результатом досудового розслідування встановлено причетність до вчинення вказаного кримінального правопорушення ОСОБА_1 , яка будучи директором Генерального департаменту, діючи умисно, сприяла вчиненню злочину - протиправному вибуттю з володіння НБУ під виглядом отримання стабілізаційного кредиту з передачею завідомо неліквідного забезпечення та обернення на користь ПАТ «ВіЕйБі Банк» грошових коштів в сумі 1 200 000 000 грн., що більш ніж в 600 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину і є відповідно до п. 4 примітки до ст. 185 КК України особливо великим розміром, унаслідок чого державі в особі НБУ завдано відповідної шкоди, організованому за наведених обставин ОСОБА_25 у співучасті та за попередньою змовою з головою спостережної ради ПАТ «ВіЕйБі Банк» ОСОБА_26 , головою правління ПАТ «ВіЕйБі Банк» ОСОБА_27 , першим заступником Голови НБУ ОСОБА_28 внаслідок зловживання учасниками змови своїм службовим становищем, а також за пособництва заступника голови Правління ПАТ «ВіЕйБі Банк» ОСОБА_29 , засновника та директора ТОВ «Бізнес-Центр «Експертиза» ОСОБА_30 і ОСОБА_31 , директора ТОВ «Станіславська торгова компанія» ОСОБА_32 директора Департаменту пруденційного нагляду НБУ ОСОБА_33 , головного економіста відділу нагляду за діяльністю банків 2 групи управління нагляду за банками 1 та 2 груп Департаменту пруденційного нагляду НБУ ОСОБА_34 , першого заступника начальника ГУ НБУ по м. Києву та Київській області ОСОБА_35 , начальника управління моніторингу, аналізу та контролю грошово-кредитних відносин ГУ НБУ по м. Києву та Київській області ОСОБА_36 , начальника відділу роботи із заставою управління моніторингу, аналізу та контролю грошово-кредитних відносин ГУ НБУ по м. Києву та Київській області ОСОБА_37 та службове підроблення, за обставин, викладених в повідомленні про підозру.

Підставою для подачі клопотання про застосування запобіжного заходу стали наявність достатніх підстав вважати, що ОСОБА_1 вчинила злочин, передбачений ч. 2 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України та наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, експертів чи спеціалістів у цьому ж кримінальному провадженні. З цих підстав орган досудового розслідування вважає, що застосування більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваної.

Розмір застави, який, на переконання органу досудового розслідування, належало призначити слідчим суддею, як альтернативу триманню під вартою, визначений з урахуванням майнового стану підозрюваної, становить 13 014 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 25 000 000 гривень.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 12 листопада 2019 року зазначене клопотання детектива було задоволено частково. Згідно ухвали суду, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, за викладених у клопотанні обставин. Вважає, що для запобігання доведеним у суді ризикам, підозрюваній слід обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Колегія суддів погоджується з такими висновками слідчого судді.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Розглядаючи клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, слідчий суддя, суд, згідно зі ст. 178 КПК України та зважаючи на практику Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваній у разі визнання її винною у вчиненні кримінального правопорушення, та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду погоджується з висновком слідчого судді щодо обґрунтованості підозри, вважає достатніми докази можливої причетності ОСОБА_1 до вчинення кримінального правопорушення.

В розумінні ст. 177 КПК України, «обґрунтована підозра» включає в себе наявність процесуального документу - повідомлення про підозру та наявність достатніх доказів для вирішення питання про застосування запобіжного заходу.

Згідно ч. 1 ст. 276 КПК України, повідомлення про підозру підлягає обов`язковому здійсненню, зокрема у випадку наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Матеріали, додані до клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, свідчать про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, що може бути підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зокрема:

1.Лист ПАТ «ВіЕйБі Банк» №01-14636 від 07.10.2014 на ім`я першого заступника Голови НБУ ОСОБА_28 щодо розгляду питання про надання кредиту рефінансування в сумі 6 млрд грн терміном на 5 років із заставою нерухомого майна;

2.Лист ПАТ «ВіЕйБі Банк» №01-14638 від 07.10.2014 на ім`я заступника директора Генерального департамента - Директора департаменту пруденційного нагляду ОСОБА_33 щодо розгляду питання про надання кредиту рефінансування в сумі 6 млрд грн терміном на 5 років із заставою нерухомого майна;

3.Лист ПАТ «ВіЕйБі Банк» №01-14635 від 07.10.2014 на ім`я першого заступника начальника Головного управління НБУ по м. Києву і Київській області ОСОБА_35 щодо розгляду питання про надання кредиту рефінансування в сумі 6 млрд грн терміном на 5 років із заставою нерухомого майна;

4.Службова запискою начальника відділу роботи із заставою ОСОБА_37 від 08.10.2014 №06-309 відповідно до якої вартість заставного майна ПАТ «ВіЕйБі банк» є завищеною;

5.Службова запискою начальника управління правового забезпечення ОСОБА_38 від 08.10.2014, відповідно до якої надано зауваження щодо можливості отримання ПАТ «ВіЕйБі Банк» стабілізаційного кредиту;

6.Електронне повідомлення заступника начальника Головного управління Мєзєнцевої І.С. від 09.10.2014 №06-105/18415, відповідно до якого вказано на невідповідність клопотання ПАТ «ВіЕйБі Банк» про надання стабілізаційного кредиту вимогам нормативно-правових актів НБУ;

7.Електронне повідомлення від 09.10.2014 №06-003/18447/БТ, відповідно до якого за результатами розгляду пакету документів ПАТ «ВіЕйБі Банк» щодо надання стабілізаційного кредиту встановлені недоліки та невідповідність клопотання нормативно-правовим актам НБУ;

8.Електронне повідомлення від 09.10.2014 №06-003, відповідно до якого станом на 16 годину 09.10.2014 ПАТ «ВіЕйБі Банк» не усунуті зауваження структурних підрозділів НБУ щодо пакету поданих документів на отримання стабілізаційного кредиту;

9.Електронне повідомлення від 09.10.2014 №06-105/18415, відповідно до якої пакет документів, поданий ПАТ «ВіЕйБі» для отримання стабілізаційного кредиту не відповідає вимогам Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав»;

10.Електронне повідомлення від 09.10.2014 №06-105/18501, відповідно до якого за результатом розгляді пакету документів ПАТ «ВіЕйБі Банк» щодо застави, наданого на усунення зауважень, встановлені невідповідності у звітах про незалежну оцінку нерухомості, а також не надано рецензії на звіти з оцінки майна;

11.Постанова правління НБУ від 10.10.2014 № 656/БТ «Про надання стабілізаційного кредиту для підтримки ліквідності», відповідно до якої прийнято рішення надати ПАТ «ВіЕйБі Банк» стабілізаційний кредит для підтримки ліквідності в сумі 1 200 млн грн строком на 2 роки;

12.Відповідь НБУ від 01.03.2018 №41-0009/12288/БТ, відповідно до якої сума заборгованості ПАТ «ВіЕйБі Банк» перед НБУ за стабілізаційним кредитом станом на 21.11.2014 становить 1 211 712 328,77 грн, а станом на 26.02.2018 - 1 224 209 240.01 грн;

13.Висновок судово-технічної експертизи документів №572-273/1 від 29.09.2017, відповідно до висновків якої звіти про незалежну оцінку майна ТОВ «Бізнес Центр Експертиза» є підробленими, оцінювачем Драмарецькою не підписувались;

14.Висновок судової оціночно-будівельної експертизи №19/13-3/187-СЕ/17 від 12.02.2018, відповідно до висновків якої звіт про незалежну оцінку майна, що розташоване за адресою: м. Харків, вул. Гвардійців-Широнінців, 106, не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, а вартість будівлі становить лише 5 054 075 грн.;

15.Висновок судової оціночно-будівельної експертизи №19/13-3/136-СЕ/17 від 12.10.2017, відповідно до висновків якої звіт про незалежну оцінку майна, що розташоване за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Промислова, 29, не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, а вартість будівлі становить лише 16 236 000 грн.;

16. Висновок судової оціночно-будівельної експертизи №19/13-3/169-СЕ/17 від 31.01.2018, відповідно до висновків якої звіт про незалежну оцінку майна, що розташоване за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова, 120, не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, а вартість будівлі становить лише 44 764 259 грн.;

17.Висновок судової оціночно-будівельної експертизи №19/13-3/186-СЕ/17 від 04.01.2018, відповідно до висновків якої звіт про незалежну оцінку майна, що розташоване за адресою: м. Харків, вул. Гвардійців-Широнінців, 86, не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, а вартість будівлі становить лише 5 809 818 грн.;

18. Висновок комісійної судово-економічної експертизи №274/18 від 04.06.2018, відповідно до якої пакет документів, поданий ПАТ «ВіЕйБі Банк» для отримання стабілізаційного кредиту не відповідає вимогам Постанови Правління НБУ «Про затвердження Положення про надання Національним банком України стабілізаційних кредитів банкам України» від 13.07.2010 № 327. Крім того, відповідно до вказаного висновку ринкова вартість нерухомості, яке передавалося в забезпечення кредиту не відповідає вимогам Постанови НБУ №327 від 13.07.2010 та документально підтверджує висновки Довідки бухгалтерського дослідження щодо втрати активів Національного банку України на загальну суму 1 200 000 000 грн.;

19.Довідка НБУ від 06.05.2014, відповідно до якої встановлено, банк не дотримувався напрямків використання кредитів про підтримання ліквідності;

20.Доповідна запискою заступника директора Генерального департаменту - директора Департаменту інспектування банків НБУ ОСОБА_18 від 19.05.2014 № В/42-011/28071, відповідно до якої встановлено, що 13.92% наданого забезпечення по кредитам ПАТ «ВіЕйБі» Банк на суму 1 850 000 000 є неприйнятним. Також довідкою підтверджено, що Ukrlandfarming PLC, ТОВ «Карпатська нафтова компанія, ТОВ «Станіславська торгова компанія»», ТОВ «Едель БАу», ПрАТ «Агрофірма Березанська птахофабрика» є компаніями, пов`язаними із ОСОБА_25 ;

21.Звіт про моніторинг ПАТ «ВіЕйБі Банк» від 01.04.2014, відповідно до якого встановлено, що найбільшими позичальниками є ТОВ «Мульті Фінанс», ПП «Газпостач», ТОВ «Колоспродінвест», ТОВ «Хвиля», ТОВ «Прайм Цукор». Найбільшими кредиторами банку є зокрема ТОВ «Карпатська нафтова Компанія» (1,3 млрд грн.), ТОВ «Станіславська торгова компанія» (1,2 млрд грн), ПАТ «ШП «Світанок» (0,273 млрд грн);

22.Звіт про інспектування ПАТ «ВіЕйБі Банк» від 01.09.2014, відповідно до якого встановлено, основною метою діяльності Банку було фінансування потреб агропромислових компаній власника банку ОСОБА_25 за рахунок залучених коштів населення;

23.Показання свідка ОСОБА_23 , відповідно до яких ним у складі інспекційної групи проводилась інспекційна перевірка діяльності ПАТ «ВіЕйБі Банк». В ході перевірки встановлено, що керівництво Банку є залежним в прийнятті управлінських рішень, від ОСОБА_25 перевіркою також встановлено, що банк фактично використовувався його власником для обслуговування власних компаній;

24.Показання свідка ОСОБА_22 , відповідно до яких вона очолювала інспекційну групу НБУ, яка проводила інспекційну перевірка діяльності ПАТ «ВіЕйБі Банк». В ході перевірки встановлено, що банком видавались кредити для своїх компаній. Про те що було видано стабілізаційний кредит під час триваючої інспекційної перевірки, їй не було відомо. Про виявлені під час проведення інспекційної перевірки факти, вона доповідала своєму керівництву - ОСОБА_18 та ОСОБА_33 ;

25.Показання свідка ОСОБА_21 , відповідно до яких вона як керівник інспекційної групи перевірки банків у 2014 році проводила тематичну перевірку ПАТ «ВіЕйБі банк». В ході перевірки нею було встановлено, що Банк не дотримується обмежень, встановлених постановою НБУ №91 від 24.02.2014: надання кредитів овердрафт по платіжним карткам та перерахування 50 млн. грн на рахунок ПАТ «КБ «Фінансова ініціатива». Також встановлено факти нецільового використання коштів, отриманих, як кредити від НБУ. Про виявлені факти було відомо керівництву Генерального департаменту та Пруденційного департаменту черес систему «Досьє Банків». В ході проведення інспектування, висновки доповідались ОСОБА_33. Про факт отримання стабілізаційного кредиту їй не відомо;

26.Показання свідка ОСОБА_18 , відповідно до яких працівниками Департаменту інспекційних перевірок проводилася планова інспекційна перевірка ПАТ «ВіЕйБі Банк» за наслідками якої Банк визнано неплатоспроможним. Про виявлені під час перевірки факти та порушення ним доповідались ОСОБА_1 В ході інспектування не ставилось завдання дослідити доцільність надання стабілізаційного кредиту, хоча така можливість була;

27.Протокол огляду даних про відвідувачів НБУ від 22.10.2019, відповідно до якого ОСОБА_25 , ОСОБА_26 та ОСОБА_27 в жовтні 2014 року 5 разів відвідували приміщення НБУ;

28.Показання свідка ОСОБА_19 відповідно до яких відповідальним за напрямок банківського нагляду був ОСОБА_28 . Він підписав постанову №656/БТ пересвідчившись, що є візи відповідальних працівників;

29.Показання свідка ОСОБА_20 , відповідно до яких рішення про розгляд питання в робочому порядку про надання стабілізаційного кредиту (без самого засідання правління) прийнято ОСОБА_28 ;

30.Протокол огляду від 06.10.2017 відповідно до якого 07.10.2014 ОСОБА_28 повідомлено, що ПАТ «ВіЕйБі» Банк зменшив регулятивний капітал на 4 млрд грн.;

31.Матеріали негласних слідчих (розшукових) дій, відповідно до яких працівник НБУ ОСОБА_33 повідомила, що видача стабілізаційного кредиту ПАТ «ВіЕйБі Банк» здійснювалася за вказівкою ОСОБА_28 .

32.Положення про Генеральний департамент банківського нагляду Національного банку України, відповідно до якого Генеральний департамент крім іншого готує для розгляду правлінням Національного банку питань щодо надання банкам стабілізаційних кредитів та схвалення (погодження)/відхилення програм фінансового оздоровлення банків у тому числі щодо надання стабілізаційних кредитів. Генеральний департамент очолює директор, який забезпечує реалізацію покладених на департамент завдань та функцій.

33.Пояснювальна записка директора Генерального департаменту банківського нагляду ОСОБА_1 , відповідно до якої ОСОБА_1 вважала доцільним надання ПАТ «ВіЕйБі» Банк стабілізаційного кредиту та вказувала що наданий пакет документів відповідає вимогам пункту 3.1 глави 3 Положення №327, крім відсутності програми фінансового оздоровлення та капіталізації Банку.

А тому, доводи захисників про відсутність у підозрюваної ОСОБА_1 повноважень на перевірку пакету документів, поданих Банком для отримання кредиту, можливості впливу на прийняття рішення про видачу стабілізаційного кредиту та відсутності причинно-наслідкового зв`язку між діями підозрюваної та заволодінням ПАТ «ВіЕйБі Банк» коштами в сумі 1 200 000 000 грн. є безпідставними та спростовуються вказаними матеріалами. Відповідно до Положення про Генеральний департамент банківського нагляду Національного банку України (том 2 а.с.85-89) ОСОБА_1 , обіймаючи посаду директора Генерального департаменту була зобов`язана забезпечити реалізацію покладених на департамент завдань, щодо підготовки для розгляду правлінням Національного банку питання надання ПАТ «ВіЕйБі Банк» стабілізаційного кредиту. Тобто до посадових обов`язків ОСОБА_1 входило здійснення контролю за діяльністю Генерального департаменту. Згідно протоколу допиту свідка ОСОБА_18 від 22 травня 2017 року (том 2 а.с.72-74), працівниками Департаменту інспекційних перевірок проводилася планова інспекційна перевірка ПАТ «ВіЕйБі Банк» за наслідками якої Банк визнано неплатоспроможним. Про виявлені під час перевірки факти та порушення ним доповідались ОСОБА_1 В ході інспектування не ставилось завдання дослідити доцільність надання стабілізаційного кредиту, хоча така можливість була. А отже ОСОБА_1 було завідомо відомо про виявлені в ході перевірок порушення. Проте, відповідно до пояснювальної записки директора Генерального департаменту банківського нагляду ОСОБА_1 (том 1 а.с. 93-101), знаючи про виявлені порушення все одно вважала доцільним надання ПАТ «ВіЕйБі Банк» стабілізаційного кредиту та вказувала що наданий ними пакет документів відповідає вимогам пункту 3.1 глави 3 Положення №327, крім відсутності програми фінансового оздоровлення та капіталізації Банку.

Також колегія суддів враховує, що ОСОБА_1 , обіймаючи посаду директора Генерального департаменту за посадою входила до складу Правління Національного банку та Комісії Національного банку України.

Крім того, колегія суддів не погоджується з доводами сторони захисту про використання слідчим суддею на обґрунтування підозри протоколу негласних слідчих розшукових дій, який не доданий до матеріалів справи, оскільки в матеріалах провадження міститься вказаний протокол (том 2 а.с. 106-111).

Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ (частина 5 статті 9 КПК).

Стандарт доказування «обґрунтована підозра» вважається досягнутим, якщо фактів та інформації достатньо, аби переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення (рішення ЄСПЛ «Фокс, Кембел і Хартлі проти Сполученого Королівства», «Лабіта проти Італії», «Мюррей проти Сполученого Королівства», «Ільгар Маммадов проти Азейбарджану», «Нечипорук і Йонкало проти України»).

При цьому факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.

Матеріали судового провадження свідчать, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права підозрюваної, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї запобіжного заходу.

Відповідно до установленої практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м`якими запобіжними заходами, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особи підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків).

Колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді, що стороною обвинувачення у судовому засіданні доведено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Перевіряючи доводи клопотання детектива на предмет наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме того, що ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, експертів чи спеціалістів у цьому ж кримінальному провадженні; колегія суддів встановила, що такі доводи є обґрунтованими, зважаючи на тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваній у разі визнання її винною у вчиненні кримінального правопорушення, характер та ступінь суспільної небезпечності кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , конкретні обставини провадження та дані про особу підозрюваної, в тому числі про її сімейний, майновий стан та стан здоров`я, а також інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України.

Обґрунтовуючи клопотання детектив послався на наявність достатніх підстав вважати, що ОСОБА_1 вчинила злочин, передбачений ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України , а саме: пособництво у заволодінні чужим майном в особливо великих розмірах за попередньою змовою групою осіб шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем. Відповідно до ст. 12 КК України та примітки ст. 45 КК України, вказаний злочин є особливо тяжкими корупційним правопорушенням, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років. Розмір шкоди, у завданні якої підозрюється ОСОБА_1 , у більше ніж 600 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Згідно із позицією Європейського суду з прав людини, зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваної переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Колегія суддів погоджується, що тяжкість можливого покарання може спонукати підозрювану переховуватися від суду. Це твердження узгоджується з практикою ЄСПЛ, зокрема у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. У рішенні по справі «Летельє проти Франції» Європейський суд з прав людини визначив, що тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Підозрювана ОСОБА_1 на момент обрання запобіжного заходу володіла паспортом громадянина України для виїзду за кордон серія та номер НОМЕР_1 від 27.07.2017, за період з 08.08.2015 по 22.10.2019 18 разів перетнула державний кордон України, а тому могла безперешкодно та швидко залишити територію України.

На думку колегії суддів, матеріальне становище ОСОБА_1 , а також те, що вона має реальну можливість вільної зміни свого місця перебування, враховуючи, що декілька інших осіб, причетних до скоєння злочину покинули територію України, підвищує ймовірність її переховування від органів досудового розслідування та суду, а у сукупності з іншими обставинами кримінального провадження підтверджує наявність ризику переховування від органів досудового розслідування.

Наведені вище обставини дають достатні підстави вважати про наявність ризику втечі з метою ухилення від кримінальної відповідальності та переховування від органів досудового розслідування та суду підозрюваної ОСОБА_1 .

При встановленні наявності ризику впливу на свідків, слід враховувати, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав від свідків під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч.4 ст. 95 КПК України). За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді, що ОСОБА_1 має широке коло знайомих, в тому числі і серед службових осіб різних правоохоронних органів та відповідно, як колишній директор Генерального департаменту банківського нагляду НБУ, використовуючи своє становище, вплив, авторитет, може незаконними засобами впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, у тому числі, які працюють у Фонді гарантування вкладів фізичних осіб та Національному банку України зокрема, ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , з метою зміни ними показань або відмови від їх надання.

Також, колегія суддів вважає правильним висновок слідчого судді про те, що оскільки досудове розслідування на даний час не завершене, і процес збору доказів триває, існує вірогідність того, що ОСОБА_1 може знищити або сховати документи, які дають підстави підозрювати її та інших співучасників у вчиненні кримінального правопорушення або ж надати вказівку знищити, сховати чи спотворити документи, які стосуються отримання стабілізаційного кредиту в сумі 1 200 000 000 грн. та подальшого його виведення та привласнення, оригінали яких не було вилучено у ході проведення досудового слідства.

Колегія суддів не погоджується з доводами захисника Лук`яненка О.Л. про те, що ризики, зазначені слідчим суддею в оскаржуваній ухвалі, спростовується обізнаністю ОСОБА_1 про існування даного кримінального провадження, за час якого вона жодного разу не ухилявся від слідства, оскільки повідомлення про підозру ОСОБА_1 було вручено лише 11 листопада 2019 року після її затримання в порядку п.3 ч. 1 ст. 208 КПК України, а тому попередня належна процесуальна поведінка до затримання та вручення повідомлення про підозру не спростовує ризиків зазначених в ухвалі слідчого судді.

Також, колегія суддів вважає безпідставними доводи захисників про здійснення прокурором Подгорець С.В. тиску на підозрювану ОСОБА_1 під час розгляду слідчим суддею Вищого антикорупційного суду клопотання про обрання запобіжного. В судовому засіданні прокурором зазначено, що його оцінка щодо ненадання ОСОБА_1 ні викривальних, ні визнавальних показів не може бути розцінена як його тиск на підозрювану. Доводів, які б обґрунтовували як саме прокурор тиснув на підозрювану, захисниками в судовому засіданні наведено не було. Таким чином, стороною захисту не було належним чином обґрунтовано в чому полягав тиск прокурора на ОСОБА_1 .

Захисник Лук`яненко О.Л. в судовому засіданні зазначив про відсутність необхідності дослідження наданого ним диску з копією технічного запису судового засідання від 12.11.2019.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

У ст. 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27.06.1980 «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину.

Приймаючи до уваги вищенаведені ризики, які слідчий суддя визнав обґрунтованими, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, який є особливо тяжким та за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років, виключають об`єктивну можливість застосування до підозрюваної іншого більш м`якого запобіжного заходу.

Крім того, колегії суддів під час судового розгляду були подані письмові зобов`язання від поручителів ОСОБА_19 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , ОСОБА_48 , ОСОБА_49 , ОСОБА_50 , у відповідності до положень ст. 180 КПК України, які просили застосувати до ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді особистої поруки.

Колегія суддів вважає, що враховуючи обставини кримінального правопорушення, вищевикладені обґрунтовані ризики та те, що ОСОБА_1 , має реальну можливість вільної зміни свого місця перебування, застосування більш м`яких запобіжних заходів, в тому числі особистої поруки, про що просять поручителі, не дасть можливості здійснення дієвого контролю за поведінкою підозрюваної та виконання нею покладених судом обов`язків.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

У рішенні «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 Європейський суд з прав людини зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 статті 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а, зокрема, явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечить його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого.

На переконання колегії суддів, застава у межах, визначених п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, не здатна забезпечити виконання підозрюваною покладених на неї обов`язків. Тому, з урахуванням майнового та соціального стану ОСОБА_1 , доведених у судовому засіданні ризиків, застава у сумі 8000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 15 368 000,00 (п`ятнадцять мільйонів триста шістдесят вісім тисяч) гривень здатна, у разі її внесення, забезпечити виконання ОСОБА_1 покладених на неї процесуальних обов`язків.

При цьому суд приймає до уваги практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

При судовому розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд врахував вимоги п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження прав особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Суд враховує той факт, що вчинене кримінальне правопорушення має високий ступінь суспільної небезпеки, наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а також те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

Надані із клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою матеріали доводять наявність правових підстав для обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а також того, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси підозрюваного з метою забезпечення кримінального провадження.

Істотних порушень вимог Кримінального процесуального кодексу України, які б давали підстави для скасування оскаржуваної ухвали слідчого судді, колегією суддів не встановлено.

У зв`язку з цим, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала слідчого судді постановлена у відповідності до вимог чинного законодавства, із з`ясуванням всіх обставин, які мають значення для вирішення справи, а відтак вважає постановлене ним рішення законним і обґрунтованим та не вбачає підстав для його скасування.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 176-178, 183, 193, 194, 196, 309, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 12 листопада 2019 року, якою частково задоволено клопотання старшого детектива П`ятого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Пачевського В.В., погодженого прокурором шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Подгорець С.В., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, у кримінальному провадженні №12016100000001664 від 08.10.2016 - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника Лук`яненка Олександра Леонідовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 - без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: С.Б. Боднар

Судді: І.В. Панаід

В.І. Панкулич