Документ № 86228225

Справа № 761/31098/18

1-кп/991/184/19

УХВАЛА

09 грудня 2019 року м. Київ

Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:

головуючий - Маслов В.В.,

судді - Строгий І.Л., Федорак Л.М.,

учасники кримінального провадження:

секретар судового засідання - Свідунова Л.В.,

прокурор - Горбенко В.О.,

обвинувачений - ОСОБА_1 ,

захисник - Гуріч О.В.,

представники цивільного позивача - Пашинський М . М . , Добош В.А.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження № 12015100100009749 стосовно обвинувачення:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, 3 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України,

В С Т А Н О В И В :

28 листопада 2019 року на підставі ухвали Солом`янського районного суду м. Києва від 16 вересня 2019 року до Вищого антикорупційного суду надійшли матеріали кримінального провадження № 12015100100009749 стосовно обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, 3 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України.

Ухвалою колегії суддів Вищого антикорупційного суду від 02 грудня 2019 року у зазначеному кримінальному провадженні призначено підготовче судове засідання.

Питання, які з`ясовуються судом у підготовчому провадженні визначені ст. 314 КПК України.

До них насамперед належить питання про підсудність кримінального провадження.

Під час підготовчого засідання судом було запропоновано учасникам процесу висловити свою думку з цього приводу.

Прокурор просив направити кримінальне провадження до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про передачу кримінального провадження до іншого суду, через непідсудність даного кримінального провадження Вищому антикорупційному суду.

Захисник Гуріч О.В. та обвинувачений ОСОБА_1 також вказували на непідсудність даного кримінального провадження Вищому антикорупційному суду та на необхідність його спрямування для визначення підсудності. При цьому обвинувачений вважав за необхідне направити кримінальне провадження до Верховного Суду.

Представники цивільного позивача - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , поклалися на розсуд суду при вирішенні питання про підсудність кримінального провадження.

Суд, заслухавши думку учасників судового провадження та вирішуючи питання підсудності даного кримінального провадження Вищому антикорупційному суду, виходить із наступного.

У випадку встановлення непідсудності кримінального провадження, суд має право прийняти рішення про направлення обвинувального акту до відповідного суду для визначення підсудності (п. 4 ч. 3 ст. 314 КПК України).

Питання про направлення кримінального провадження з Вищого антикорупційного суду до іншого суду вирішується колегією у складі п`яти суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду за поданням, складу суду, визначеного для розгляду кримінального провадження (абз. 2 ч. 3 ст. 34 КПК України).

Під час підготовчого засідання, колегією суддів Вищого антикорупційного суду встановлено підстави для внесення до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду подання у зв`язку із непідсудністю кримінального провадження, що ґрунтується на наступному.

Згідно зі ст. 33-1, п. 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК України Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних злочинів, передбачених у примітці статті 45 КК України, статтями 206-2, 209, 211, 366-1 КК України, якщо наявна хоча б одна з наступних умов:

1) злочин вчинено:

- Президентом України, повноваження якого припинено, народним депутатом України, Прем`єр-міністром України, членом Кабінету Міністрів України, першим заступником та заступником міністра, членом Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Антимонопольного комітету України, Головою Державного комітету телебачення і радіомовлення України, Головою Фонду державного майна України, його першим заступником та заступником, членом Центральної виборчої комісії, Головою Національного банку України, його першим заступником та заступником, Головою Національного агентства з питань запобігання корупції, його заступником, членом Ради Національного банку України, Секретарем Ради національної безпеки і оборони України, його першим заступником та заступником, Постійним Представником Президента України в Автономній Республіці Крим, його першим заступником та заступником, радником або помічником Президента України, Голови Верховної Ради України, Прем`єр-міністра України;

- державним службовцем, посада якого належить до категорії "А";

- депутатом Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатом обласної ради, міської ради міст Києва та Севастополя, посадовою особою місцевого самоврядування, посаду якої віднесено до першої та другої категорій посад;

- суддею (крім суддів Вищого антикорупційного суду), суддею Конституційного Суду України, присяжним (під час виконання ним обов`язків у суді), Головою, заступником Голови, членом, інспектором Вищої ради правосуддя, Головою, заступником Голови, членом, інспектором Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;

- прокурорами органів прокуратури, зазначеними у п. 1-4, 5-11 ч. 1 ст. 15 Закону України "Про прокуратуру";

- особою вищого начальницького складу державної кримінально-виконавчої служби, органів та підрозділів цивільного захисту, вищого складу Національної поліції, посадовою особою митної служби, якій присвоєно спеціальне звання державного радника податкової та митної справи III рангу і вище, посадовою особою органів державної податкової служби, якій присвоєно спеціальне звання державного радника податкової та митної справи III рангу і вище;

- військовослужбовцем вищого офіцерського складу Збройних Сил України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Національної гвардії України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України;

- керівником суб`єкта великого підприємництва, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків;

2) розмір предмета злочину або завданої ним шкоди в п`ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленої законом на час вчинення злочину (якщо злочин вчинено службовою особою державного органу, правоохоронного органу, військового формування, органу місцевого самоврядування, суб`єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків);

3) злочин, передбачений ст. 369, ч. 1 ст. 369-2 Кримінального кодексу України, вчинено щодо службової особи, визначеної у ч. 4 ст. 18 КК України або у п. 1 цієї частини.

Зі змісту обвинувального акту у кримінальному провадженні № 12015100100009749 стосовно обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, 3 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України вбачається відсутність вищезазначених умов, які визначають предметну підсудність кримінального провадження за Вищим антикорупційним судом.

Крім того, відповідно до п. 20-2 розділу XІ «Перехідні положення» КПК України підсудність Вищого антикорупційного суду, передбачена цим Кодексом як суду першої інстанції, поширюється на кримінальні провадження, відомості за якими про кримінальне правопорушення внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань:

1) з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо початку роботи Вищого антикорупційного суду»;

2) до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо початку роботи Вищого антикорупційного суду», якщо досудове розслідування здійснюється або здійснювалося Національним антикорупційним бюро України та закінчено прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо початку роботи Вищого антикорупційного суду» набрав чинності 22 вересня 2019 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 КПК України процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями цього Кодексу, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення.

Таким чином, вирішуючи у підготовчому судовому засіданні питання підсудності кримінального провадження, суд також керується п. 20-2 розділу XІ «Перехідні положення» КПК України, чинним на момент прийняття відповідного рішення.

З матеріалів кримінального провадження стосовно обвинувачення ОСОБА_1 встановлено, що досудове розслідування у цьому проваджені було розпочате 19 серпня 2015 року, після чого, здійснювалося та було завершене слідчими слідчого відділу Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві під процесуальним керівництвом прокурорів Київської місцевої прокуратури №10.

Отже, зазначене кримінальне провадження було розпочате до 22 вересня 2019 року, тобто до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо початку роботи Вищого антикорупційного суду», а досудове розслідування у ньому не здійснювалося Національним антикорупційним бюро України та не закінчено прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

З огляду на зазначене, колегія суддів дійшла висновку, що вказане кримінальне провадження не належить до предметної підсудності Вищого антикорупційного суду. Тому, з метою дотримання права обвинуваченого на справедливий суд, передбаченого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, частиною якого є розгляд справи судом встановленим законом, колегія суддів вважає за необхідне внести до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду подання для вирішення питання про направлення кримінального провадження до іншого суду.

При цьому, доводи обвинуваченого щодо необхідності направлення кримінального провадження з Вищого антикорупційного суду до Верховного Суду для вирішення питання про його направлення до іншого суду, колегія суддів вважає помилковими, оскільки відповідне питання врегульоване у абз. 2 ч. 3 ст. 34 КПК України, яка встановлює, що питання про направлення кримінального провадження з Вищого антикорупційного суду до іншого суду вирішується колегією у складі п`яти суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду за поданням, складу суду, визначеного для розгляду кримінального провадження.

Керуючись ст. 33-1, 34, 216, 314-316, 372, п. 20-2 розділу XІ «Перехідні положення» КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Внести подання до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду про направлення з Вищого антикорупційного суду до іншого суду кримінального провадження № 12015100100009749 стосовно обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, 3 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали може бути включено до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.

Судді

В.В. Маслов І.Л. Строгий Л.М. Федорак