Документ № 86267694

Справа № 991/861/19>

Провадження №11-сс/991/256/19>

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА

УХВАЛА

про повернення апеляційної скарги

11 грудня 2019 року м.Київ

Суддя Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду Семенников О.Ю., перевіривши апеляційну скаргу захисника Величка Михайла Миколайовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду про застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42017110330000006 від 18 січня 2017 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Зміст оскаржуваного рішення і встановлені судом обставини.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 27 листопада 2019 року частково задоволено клопотання старшого детектива - заступника керівника Третього відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) Борисенка О.В. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_1 . До підозрюваного застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів до 25 січня 2020 року включно та визначено заставу у розмірі 80 (вісімдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 153 680 (сто п`ятдесят три тисячі шістсот вісімдесят) грн., із покладеннями на нього відповідних обов`язків.

Вимоги апеляційної скарги.

09 грудня 2019 року захисник Величко М.М., не погоджуючись з ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 27 листопада 2019 року, подав до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційну скаргу, в якій просить вказане рішення слідчого судді скасувати та закрити кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42017110330000006, з передбачених п.10 ч.1 ст.384 КПК України підстав.

Мотиви суду.

Згідно з ч.1 ст.24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

В той же час право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати обмеженням, вони дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду «за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватись у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб» (рішення ЄСПЛ від 28 травня 1985 р. у справі «Ешингдейн проти Сполученого Королівства»).

Відповідно до п.3 ч.2 ст.395 КПК України апеляційна скарга може бути подана на ухвалу слідчого судді протягом п`яти днів з дня її оголошення, а у разі постановлення ухвали без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

За приписами ч.3 вказаної статті, якщо ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, або якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому статтею 382 КПК України, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

27 листопада 2019 року слідчий суддя Вищого антикорупційного суду відповідно до ч.2. ст.376 КПК України проголосив резолютивну частини оскаржуваної ухвали, повний текст якої складено та підписано 02 грудня 2019 року.

Зі змісту вказаної норми п.3 ч.2 ст.395 КПК України вбачається, що строк подачі апеляційної скарги обчислюється з дня проголошення резолютивної частини ухвали слідчого судді, а не з дня отримання повного тексту відповідної ухвали.

Дана позиція узгоджується з правовим висновком, викладеним у постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 27 травня 2019 року по справі № 461/1434/18 (провадження № 51-6470 кмо 18), відповідно до якого у випадку, коли слідчий суддя з посиланням на ч.2 ст.376 КПК України постановив ухвалу та оголосив її резолютивну частину, а повний текст ухвали оголосив в інший день, строк подачі апеляційної скарги обчислюється саме з дня оголошення резолютивної частини ухвали.

В поданій апеляційній скарзі захисник Величко М.М. посилається на обставини опублікування 04 грудня 2019 року повного тексту ухвали від 27 листопада 2019 року, іншої дати щодо отримання та/або ознайомлення з повним текстом рішення не зазначає.

В той же час, з матеріалів справи вбачається, що захисник Величко М.М., який діє в інтересах ОСОБА_1 , та підозрюваний ОСОБА_1 були присутні при розгляді клопотання слідчим суддею 27 листопада 2019 року (журнал судового засідання т.с.3 а.с.196-199, ухвала слідчого судді т.с.3 а.с.200, розписка про отримання ухвали слідчого судді т.с.3 а.с.200а), проте апеляційну скаргу на оскаржувану ухвалу захисник подав до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду 09 грудня 2019 року, що підтверджується штемпелем вхідної кореспонденції, наявним на апеляційній скарзі, тобто з пропуском встановленого процесуальним законом строку апеляційного оскарження ухвали слідчого судді.

При цьому захисник Величко М.М. в апеляційній скарзі не порушує питання про поновлення цього строку, як і не додає до скарги клопотання про поновлення строку на оскарження.

Положеннями п.4 ч.3 ст.399 КПК України встановлено, що апеляційна скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.

Враховуючи наведене, оскільки апеляційна скарга подана після закінчення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді, при цьому клопотання про поновлення вказаного строку особою, яка подала апеляційну скаргу, не заявлено, а апеляційний суд позбавлений можливості за власною ініціативою вирішувати питання щодо поважності причин пропущення строку, за вищевикладених обставин апеляційна скарга підлягає поверненню без розгляду по суті особі, яка її подала.

Також, суд звертає увагу, що повернення апеляційної скарги не може сприйматись як обмеження доступу до правосуддя. Так, в ухвалі Європейського суду з прав людини від 08 січня 2008 року щодо прийнятності заяви №32671/02 у справі «Скорик проти України» зазначено, що право на суд, одним із аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним, воно може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги.

При цьому відповідно до положень ч.7 ст.399 КПК України повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою в порядку, передбаченому КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 376, 395, 399, 532 КПК України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу захисника Величка Михайла Миколайовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду про застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42017110330000006 від 18 січня 2017 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України, повернути особі, яка її подала.

Копію ухвали про повернення апеляційної скарги разом з апеляційною скаргою та усіма доданими до неї матеріалами надіслати особі, яка подала апеляційну скаргу.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.

Суддя О.Ю. Семенников