- Головуючий суддя (АП ВАКС) : Михайленко Д.Г.
06 грудня 2019 року Справа № 760/6099/17
Провадження №11-кп/991/16/19
ОКРЕМА ДУМКА
судді Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду
Д. Г. Михайленка
до ухвали від 06.12.2019 у судовій справі № 760/6099/17
(провадження № 11-кп/991/16/19)
Погоджуючись із закриттям апеляційного провадження за апеляційною скаргою захисника Костенок А. М. на ухвалу Солом`янського районного суду міста Києва від 05.09.2019 на тій підставі, що після відкриття апеляційного провадження було встановлено, що апеляційний розгляд здійснюється за апеляційною скаргою на судове рішення, яке не підлягає апеляційному оскарженню, вважаю, що Суд мав навести також мотиви залишення без задоволення клопотання захисника Костенок А. М. про направлення всіх матеріалів кримінального провадження до Солом`янського районного суду міста Києва для подальшого направлення цього провадження із апеляційною скаргою до Київського апеляційного суду (далі - клопотання захисника).
Необхідність окремого мотивування рішення Суду щодо зазначеного вище клопотання пов`язується із тим, що до розгляду апеляційної скарги по суті доводи цього клопотання Суд вирішив врахувати безпосередньо при вирішенні апеляційної скарги по суті.
Враховуючи наведене, ця окрема думка спрямована на відображення правової позиції щодо клопотання захисника.
Вимоги та доводи клопотання захисника
1.05.09.2019 Солом`янський районний суд міста Києва на стадії судового провадження постановив ухвалу, якою кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 191, частиною 3 статті 209, частиною 5 статті 27 - частиною 3 статті 212, частиною 4 статті 27 - частиною 1 статті 366, частиною 2 статті 15 - частиною 5 статті 191 Кримінального кодексу України (далі - КК), ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 191, частиною 3 статті 209, частиною 3 статті 212, частиною першою статті 366 КК, ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 191, частиною 2 статті 15 - частиною 5 статті 191 КК, ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 191 КК, було передано до Вищого антикорупційного суду для розгляду (далі - ухвала чи оскаржувана ухвала).
2.25.09.2019 захисник обвинуваченого ОСОБА_5 - адвокат Костенок А. М. через Солом`янський районний суд міста Києва подав апеляційну скаргу, адресовану Київському апеляційному суду, в якій ставить питання про скасування зазначеної вище ухвали та призначення нового розгляду в суді першої інстанції (далі - апеляційна скарга).
3.26.09.2019 супровідним листом Солом`янський районний суд міста Києва вказану апеляційну скаргу разом з додатками направив до Вищого антикорупційного суду.
4.09.10.2019 надійшло клопотання захисника, доводи якого в судовому засіданні на етапі вирішення клопотань до початку розгляду апеляційної скарги по суті Суд вирішив врахувати при вирішенні апеляційної скарги по суті. Таке клопотання мотивовано, зокрема, тим, що свою апеляційну скаргу він адресував не Апеляційній палаті Вищого антикорупційного суду, а Київському апеляційному суду.
5.Враховуючи, що Суд визнав ухвалу Солом`янського районного суду міста Києва від 05.09.2019 такою, що не підлягає окремому апеляційному оскарженню та закрив провадження за нею, то доводи клопотання захисника фактично не досліджувалися.
Мотиви окремої думки
6.Суд першої інстанції через три дні після закінчення строку апеляційного оскарження судового рішення надсилає отримані апеляційні скарги разом із матеріалами кримінального провадження до суду апеляційної інстанції (частина 1 статті 397 КПК).
7.Суд апеляційної інстанції - відповідний апеляційний суд, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться суд першої інстанції, що ухвалив оскаржуване судове рішення, а також Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду - стосовно, зокрема, судових рішень інших судів першої інстанції, ухвалених до початку роботи Вищого антикорупційного суду в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених КПК до підсудності Вищого антикорупційного суду (пункт 20 частини 1 статті 3 КПК).
8.Таким чином, Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду є судом апеляційної інстанції і стосовно судових рішень місцевих загальних судів (у тому числі і судових рішень Солом`янського районного суду міста Києва), ухвалених до початку роботи Вищого антикорупційного суду, за умови, що ці рішення ухвалені в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених КПК до підсудності Вищого антикорупційного суду.
9.05.09.2019 Солом`янський районний суд міста Києва, керуючись положеннями статті 33-1 та пункту 20-2 Розділу ХІ «Перехідні положення» КПК, постановив ухвалу, якою кримінальне провадження № 52016000000000001 від 11.01.2016 було передано до Вищого антикорупційного суду для розгляду, оскільки воно є підсудним останньому.
10.Вже після передачі кримінального провадження № 52016000000000001 від 11.01.2016 до Вищого антикорупційного суду через Солом`янський районний суд міста Києва до Київського апеляційного суду була подана апеляційна скарга.
11.На момент подання апеляційної скарги не було і немає на цей момент будь-якого рішення суду, за яким визнано, що кримінальне провадження № 52016000000000001 від 11.01.2016 не є підсудним Вищого антикорупційного суду.
12.З дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо початку роботи Вищого антикорупційного суду» у кримінальних провадженнях, досудове розслідування яких здійснюється Національним антикорупційним бюро України або досудове розслідування яких здійснювалося Національним антикорупційним бюро України та закінчено прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури суди апеляційної інстанції (крім Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду) припиняють приймати до розгляду апеляційні скарги (пункт 20-2 Розділу ХІ «Перехідні положення» КПК).
13.Таким чином, при направленні Солом`янським районним судом міста Києва апеляційної скарги до Вищого антикорупційного суду було відомо, що:
(1) кримінальне провадження № 52016000000000001 від 11.01.2016 згідно до положень статті 33-1 КПК з урахуванням пункту 20-2 Розділу ХІ «Перехідні положення» КПК у редакції Закону України № 100-IX від 18.09.2019 є підсудним Вищому антикорупційному суду, а рішень про те, що це провадження надійшло до Вищому антикорупційному суду з порушенням правил підсудності не приймалось;
(2) у кримінальному провадженні № 52016000000000001 від 11.01.2016 суди апеляційної інстанції (крім Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду), а отже і Київський апеляційний суд, припиняють приймати до розгляду апеляційні скарги;
(3) Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду є судом апеляційної інстанції і стосовно судових рішень Солом`янського районного суду міста Києва у кримінальному провадженні № 52016000000000001 від 11.01.2016;
(4) матеріали кримінального провадження № 52016000000000001 від 11.01.2016 перебувають у Вищому антикорупційному суді, а тому тільки цей суд може виконати вимоги статті 397 КПК (направити матеріали контрольного провадження) для уможливлення апеляційного розгляду апеляційної скарги.
14.За таких умов Солом`янський районний суд міста Києва правильно не направив апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду, а скерував її до Вищого антикорупційного суду.
15.Клопотанням захисника фактично пропонується визнати, що апеляційна скарга не підлягає розгляду в Апеляційній палаті Вищого антикорупційного суду, оскільки адресована до іншого суду апеляційної інстанції. За таких умов має місце підстава для повернення апеляційної скарги, яка передбачена пунктом 3 частини 3 статті 399 КПК (апеляційна скарга повертається якщо апеляційна скарга не підлягає розгляду в цьому суді апеляційної інстанції). Разом із тим, повноваження з повернення апеляційної скарги на цій підставі має виключно суддя-доповідач, а не колегія суддів на етапі вирішення клопотань до початку розгляду апеляційної скарги по суті. У такому випадку, із урахуванням постанови об`єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 19.02.2019 у справі № 569/17036/18 (провадження № 51-598кмо19) слід було постановити ухвалу про закриття апеляційного провадження за цією апеляційною скаргою, а не направляти матеріали за апеляційною скаргою до іншого суду.
16.Більше того, КПК передбачає передання провадження до іншого суду лише з підстав та у порядку, які визначені у статті 34 КПК. Інших норм, які б регламентували передачу провадження з одного суду до іншого суду у КПК не міститься. Клопотанням захисника фактично було ініційовано передачу провадження до іншого суду поза порядком, передбаченим статтею 34 КПК, що є додатковим аргументом на користь неможливості задоволення такого клопотання.
17.Слід врахувати також правові наслідки можливого задоволення такого клопотання. Звісно, Солом`янський районний суд міста Києва виконав би судове рішення пронаправлення відповідних матеріалів до Київського апеляційного суду. Проте Київський апеляційний суд не зміг би їх прийняти в силу положення абзацу 6 пункту 20-2 Розділу ХІ «Перехідні положення» КПК, адже апеляційна скарга подана в кримінальному провадженні № 52016000000000001 від 11.01.2016, яке на сьогодні знаходиться в Вищому антикорупційному суді, тобто у провадженні, яке підсудне саме Вищому антикорупційному суді, так як іншого рішення в порядку статті 34 КПК не приймалося.
18.За таких умов Київський апеляційний суд буде вимушений на підставі абзацу 8 пункту 20-2 Розділу ХІ «Перехідні положення» КПК передати провадження за апеляційною скаргою до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду для розгляду в установленому КПК порядку.
19.Таким чином, задоволення клопотання захисника спричинило б лише те, що апеляційна скарга в такому ж вигляді і з таким же складом матеріалів надійшла б до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.
20.У рішенні Європейського суду з прав людини від 23.07.2009 у справі Sutyazhnik v. Russia (заява № 8269/02) Європейський суд зокрема, дійшов висновку, що не може бути скасовано правильне по суті рішення та відступлено від принципу правової визначеності лише задля правового пуризму. Рішення може бути скасоване тільки з метою виправлення істотної помилки. Під правовим пуризмом, виходячи із практики Європейського суду з прав людини, слід розуміти невідступне слідування вимогам процесуального закону при вирішенні питання щодо застосування чи скасування таких, що набрали законної сили, судових рішень без врахування того, чи призведе це у подальшому до реального, а не формального усунення допущених судових помилок. Тобто мова фактично йде про недопустимість надмірного та необґрунтованого формалізму.
21.Із врахуванням наведеного вище, для клопотання захисника характерний правовий пуризм, адже цим клопотанням фактично ставилося питання про скасування рішення Солом`янського районного суду міста Києва про передачу на підставі статті 397 КПК апеляційної скарги до Вищого антикорупційного суду, яке у кінцевому рахунку призвело б до надходження цієї ж апеляційної скарги до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, але пізніше, після дотримання формальних процедур (при тому, що необхідність їх дотримання спростована викладеними вище аргументами).
На підставі викладеного вважаю, що клопотання захисника про направлення його апеляційної скарги для розгляду до Київського апеляційного суду, якому він її адресував первісно, або ж її повернення до Солом`янського районного суду міста Києва правильно було залишено без задоволення, проте зазначені вище мотиви слід було відобразити в ухвалі Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 06.12.2019 у судовій справі № 760/6099/17.
Суддя Д. Г. Михайленко