Документ № 86330286

Справа № 991/558/19

Провадження1-кс/991/2868/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2019 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Хамзін Т.Р.

за участю:

секретаря судового засідання Фінько Ю.В.,

прокурора Кравця В.В.,

підозрюваного ОСОБА_1 ,

захисника Лисака О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду клопотання детектива Національного бюро Другого відділу детективів Третього підрозділу детективів Слоневського М.М., погоджене із прокурором відділу управління Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Кравцем В.В., про застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання щодо підозрюваного ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Києві, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

у кримінальному провадженні № 52017000000000027 від 06.01.2017 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України,

ВСТАНОВИВ:

03 грудня 2019 року до Вищого антикорупційного суду надійшло вказане клопотання.

Для розгляду клопотання визначено слідчого суддю Вищого антикорупційного суду Хамзіна Т.Р.

1.Доводи клопотання

В клопотанні зазначено, що Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000027 від 06.01.2017 за підозрою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України.

В обґрунтування клопотання детектив посилається на такі фактичні обставини кримінального провадження.

Народний депутат України ОСОБА_1 у Верховній Раді України VIII скликання здійснив пособницькі дії з метою реалізації злочинного умислу гр. ОСОБА_4 , направленого на заволодіння майном державного підприємства «Укрзалізничпостач» у 2015 році та Філії «Центр забезпечення виробництва» ПАТ «Укрзалізниця» у 2016 році в особливо великих розмірах під час здійснення цими підприємствами державних закупівель болтів клемних з гайкою, болтів закладних з гайкою, болтів стикових з гайкою і шайби (метизної продукції).

З цією метою у січні 2015 року ОСОБА_1 залучив до вчинення злочину як пособника ОСОБА_3 , який в свою чергу був наділений невстановленою слідством особою неформальними повноваженнями на прийняття кадрово-управлінських рішень у державних підприємствах та їх структурних підрозділах афілійованих з Міністерством інфраструктури України, зокрема, вплинувши на призначення ОСОБА_5 у 2015 році директором ДП «Укрзалізничпостач».

За твердженням органу досудового розслідування ОСОБА_3 намагався схилити виконуючого обов`язки генерального директора Державної адміністрації залізничного транспорту України ОСОБА_6 до надання незаконних переваг під час здійснення державної закупівлі метизної продукції компаніям, підконтрольним ОСОБА_4 , а отримавши від нього відмову, схилив до вчинення зазначених дій неформально підконтрольного йому ОСОБА_5 .

У свою чергу ОСОБА_5 за сприяння інших службових осіб ДП «Укрзалізничпостач», незаконно вплинув на комітет з конкурсних торгів цього підприємства, забезпечивши таким чином акцепт пропозиції ТОВ «Інкомм», що була економічно невигідною та оголошення цього товариства переможцем процедури державної закупівлі метизної продукції для потреб державного підприємства.

25.06.2015 ОСОБА_5 , доводячи свій злочинний умисел до кінця, уклав договір № ЦХП-5-01415-01 із ТОВ «Інкомм» про закупівлю метизної продукції, а 30.06.2015, в межах злочинної домовленості із ОСОБА_1 та інших співучасників злочину, додаткову угоду № 1 до нього, яка передбачала зменшення його ціни з 77,9 млн. грн. до 72,5 млн. грн.. з метою прикриття злочинної діяльності.

В подальшому ОСОБА_1 через підконтрольні йому ТОВ «Солар-Скай» та ОСОБА_7 забезпечив надання фінансової (грошової) допомоги ТОВ «Інкомм» для придбання цим підприємством метизної продукції за ринковими цінами у ПАТ «Дружківський завод металевих виробів». Водночас, ОСОБА_4 із підконтрольним йому ОСОБА_8 здійснив за їх попередніми домовленостями з ОСОБА_5 реалізацію такої метизної продукції в межах договору № ЦХП-5-01415-01 і додаткової угоди до нього за завищеними цінами на користь ДП «Укрзалізничпостач».

Сума різниці між доходами та витратами ТОВ «Інкомм» за результатами господарських операцій, пов`язаних із виконанням договорів поставки № ЦХП-5-01415-01 від 25.06.2015 та № 11360 від 21.07.2014 (придбання метизної продукції у заводу-виробника), у період з 25.06.2015 по 31.12.2015 становить 20 270 524,12 гривень без ПДВ, що є втраченими активами.

У 2016 році ОСОБА_1 вирішив повторно заволодіти грошима Філії «Центр забезпечення виробництва» ПАТ «Укрзалізниця» (далі - Філія), в яку було реорганізовано ДП «Укрзалізничпостач», та з цією метою повторно вступив у змову із ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_8 , а також службовими особами Філії.

У 2016 році з метою прикриття свої злочинної діяльності та доведення корисливого умислу до кінця, ОСОБА_1 , спільно з ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , ОСОБА_2 вирішили заволодіти грошима Філії, використовуючи іншу компанію замість ТОВ «Інкомм» у державних закупівлях метизної продукції.

У березні 2016 року ОСОБА_8 та ОСОБА_2 діючи за погодженням з ОСОБА_1 та ОСОБА_4 віднайшли необхідне їм для участі у державних закупівлях ТОВ «Хануман», яке в подальшому використали з цією метою, здійснивши подання до Філії конкурсної пропозиції цього підприємства за ціною 129,4 млн. грн., що перевищувала ціну (вартість) за ті ж обсяги метизної продукції ПАТ «Дружківський завод металевих виробів» на 43,7 млн. грн., що й було визначено співучасниками злочину як розмір предмету заволодіння.

Завдяки сприянню невстановленої слідством особи з числа службових осіб Філії, та начальника відділу верхньої будови колії Філії ОСОБА_9 , відповідального за процедуру закупівлі метизної продукції, які усвідомлювали економічну невигідність пропозиції ТОВ «Хануман», 24.05.2016 року це підприємство було визначено переможцем комітетом з конкурсних торгів Філії вищезазначеної процедури закупівель.

Ґрунтуючись на цих обставинах детектив стверджує про те, що ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , ОСОБА_2 , будучи співучасниками вчинення цього майнового злочину, з однієї сторони, а також невстановлена службова особа Філії та інша службова особа Укрзалізниці - з іншої, виконали усі дії, які вважали необхідними для доведення злочину до кінця. Цього їм не вдалося зробити, оскільки рішенням Антимонопольного комітету України № 1442-р/пк-ск від 01.07.2016 усі рішення прийняті комітетом з конкурсних торгів Філії після розкриття пропозицій конкурсних торгів учасників процедури закупівлі метизної продукції були скасовані.

02.10.2019 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 15 ч. 5 191 КК України, тобто у пособництві заволодінню чужим майном в особливо великих розмірах шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому за попередньою змовою групою осіб та у пособництві закінченому замаху на заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб.

Підставою для звернення із клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання із покладенням обов`язків визначених у ст. 194 КПК України стали наявність достатніх підстав вважати, що ОСОБА_1 вчинив злочини, передбачені ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, які відповідно до ст. 12 КК України є особливо тяжкими злочинами, санкція за які передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років з конфіскацією майна, а також наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідка, іншого підозрюваного, експерта спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Прокурор Кравець В.В. клопотання про застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання підтримав з підстав наведених у ньому. Зазначив, що зібрані докази свідчать про обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_1 злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України та підтверджують наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України.

2. Доводи сторони захисту.

Захисник Лисак О.М. заперечив проти задоволення клопотання про застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання, посилаючись на його необґрунтованість та безпідставність. Зазначив, що матеріали кримінального провадження не містять належних та достатніх доказів на підтвердження існування обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_1 інкримінованих йому злочинів. Зокрема, стверджує про те, що про те, що матеріали кримінального провадження не містять зазначення про те у якій формі та спосіб та якими конкретно діями, що утворюють об`єктивну сторону інкримінованих діянь ОСОБА_1 міг вчинити пособництво. Також вказує на відсутність відомостей, які свідчать про повторюваність. На думку захисника у змісті повідомлення про підозру стороною обвинувачення жодним чином не розкрито та не конкретизовано, які дії вчинено саме ОСОБА_1 , які охоплюються складом інкримінованого злочину по кожному з епізодів, що в свою чергу є порушенням не тільки національного законодавства, але й положень ч. 3 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За твердженням захисника стороною обвинувачення не наведено і вагомих аргументів та доводів, підтверджених належними доказами на підтвердження існування реальної загрози вчинення підозрюваним дій, визначених ст. 177 КПК України.

На його думку, сама по собі тяжкість злочину не може бути вирішальною обставиною при вирішенні питання про наявність ризику переховування від органів слідства, оскільки на підтвердження існування цього ризику орган досудового розслідування має документально підтвердити факт переховування ОСОБА_1 від органів слідства у минулому, або факт розпродажу майна, підшукання іншого майна та придбання для місця проживання для втечі в іншу місцевість, країну, тощо.

Наявність паспорту для виїзду за межі України за твердженням захисника не вказує на той факт, що можливість втечі обов`язково буде реалізована. Недостатнім для підтвердження ризику втечі захисник вважає і наявність у ОСОБА_1 значної кількості майна. Захисник зазначає, що протягом усього часу досудового розслідування ОСОБА_1 демонструє належну процесуальну поведінку. З цих підстав, вважає, що ризик переховування від слідства та суду відсутній.

Ризик впливу на свідків, інших підозрюваних, експертів та спеціалістів, в світлі завершення досудового розслідування захисник вважає не доведеним. За весь час досудового розслідування до правоохоронного органу не надійшло жодної заяви від осіб, на яких ОСОБА_1 ймовірно міг здійснювати вплив, що на думку захисника, свідчить про те, що існування цього ризику є надуманим.

Недоведеним вважає захисник і ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином. Зокрема, вказує, що детектив не підтверджує документально наявність цього ризику, а лише обмежується цитуванням норм КПК України та констатацією того факту, що більш м`який запобіжний захід не гарантує дотримання процесуальних обов`язків.

При вирішенні клопотання про застосування запобіжного заходу просив врахувати той факт, що ОСОБА_1 сприяє слідству, має постійне місце роботи, двох малолітніх дітей, позитивно характеризується як за місцем проживання, так і за місцем роботи. Також просив врахувати той факт, що він потребує лікування в лікарні у Австрії, що вимагає від нього час від часу виїжджати за межі України, проте із застосованими до нього обмеженнями він позбавлений такої можливості.

На обґрунтування доводів, наведених у запереченнях, у тому числі щодо відсутності належних доказів, які підтверджують існування обґрунтованої підозри надав відповідні документи.

Підозрюваний ОСОБА_10 підтримав доводи, викладені захисником та просив відмовити у задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу.

3. Оцінка та висновки слідчого судді

Згідно із ч. 1, 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити такі дії: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

- недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).

3.1. Щодо наявності обґрунтованої підозри

Оскільки положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри», в оцінці цього питання слідчому судді належить користуватися практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.

У своїх рішеннях, зокрема «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України» Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

При цьому факти, що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.

Факт можливої причетності ОСОБА_1 до злочинів, вчинення яких йому інкримінується підтверджується сукупністю доданих до клопотання доказів, які були досліджені в судовому засіданні, зокрема такими доказами є протоколи огляду переписок у інтернет-месенджері та протоколи огляду телефонних з`єднань ОСОБА_1 з ОСОБА_8 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та іншими фігурантами кримінального провадження; висновки експертів за результатами проведення судово-економічної експертизи від 04.07.2016, якою визначалася сума збитків, завданих державному підприємству; висновком експерта за результатами судово-економічної експертизи від 16.11.2016, якою визначено різницю між ринковою вартістю метизної продукції і вартістю пропозиції ТОВ «Хануман»; рішенням Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 01.07.2016 № 1442-р/пк-ск. Так, на думку слідчого судді ці докази доводять факт, зокрема знайомства ОСОБА_1 з ОСОБА_4 , спілкування ОСОБА_1 з ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та іншими учасниками (через телефонні мережі та переписки у інтернет-месенджерах миттєвих повідомлень) та вчинення ними дій для реалізації свого наміру (підготовка пропозицій з конкурсних торгів, роздавання вказівок, укладення угод тощо); розміру можливих збитків.

Дослідження цих доказів формує у слідчого судді внутрішнє переконання щодо причетності ОСОБА_1 до злочину, вчинення якого інкримінується йому органом досудового розслідування.

Таким чином висновки органу досудового розслідування не є явно необґрунтованими чи очевидно недопустимими.

Доводи сторони захисту наведені на спростування доказів, наданих стороною обвинувачення на підтвердження існування обґрунтованої підозри слідчий суддя до уваги не бере, оскільки питання оцінки належності, допустимості та достовірності доказів, які обґрунтовують підозру є предметом судового розгляду у разі направлення обвинувального акту до суду.

Не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації дій ОСОБА_1 виходячи з наявних у суду матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_1 злочинів за викладених у клопотанні обставин.

Отже вказане може бути підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді запобіжного заходу.

3.2. Щодо наявності ризиків

В обґрунтування клопотання детектив посилається на існування таких ризиків:

- ризик переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду;

- ризик незаконно впливати на інших підозрюваних та свідків у кримінальному провадженні;

- ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.

Зокрема доказами на обґрунтування ризику можуть бути фактичні знищення, ховання або спотворення будь-якої з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; показання свідків, про намір підозрюваного вчинити дії особи, спрямовані на знищення, схов або спотворення важливих для слідства речей чи документів, спроба підозрюваної особи вчинити дії направлені на знищення доказів - підтверджені документально; незаконний вплив на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні - підтверджені документально; документи, підтверджуючі, що підозрюваний вчиняв подібні дії у минулому, показання свідків, дані про особу, підтверджуючі його протиправну поведінку; інформація про притягнення особи до кримінальної відповідальності або до адміністративної відповідальності, інформація про кримінальні зв`язки особи; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином - підтверджене документально; необхідні докази того, що особа вчиняє якісь конкретні дії, направлені на створення перешкод правосуддю; вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому особа підозрюється, обвинувачується; документами, довідками про те, що особа вже притягалась до кримінальної відповідальності, була засуджена, має не зняту чи не погашену судимість, схильна до протиправної поведінки, притягалась до адміністративної відповідальності, інформація про те, що не будучи раніше судимою, особа вчинила декілька злочинів.

Ризик переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду.

Оцінивши доводи, наведені у клопотанні слідчий суддя вважає, що сторона обвинувачення у судовому засіданні довела наявність підстав вважати, що існує ризик того, що підозрюваний ОСОБА_1 зможе переховуватися від органів досудового розслідування чи суду, з огляду на таке.

ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України. Ці злочини мають високий ступінь суспільної небезпеки, оскільки стосуються заволодіння державним майном в умовах спотворення принципів та механізмів функціонування конституційного інституту народного депутата України, із свідомим нехтуванням своїх конституційних обов`язків особою в частині необхідності забезпечення блага України та добробуту Українського народу, захисту інтересів виборців та держави, а також захисту державного майна.

Злочин передбачений ч. 5 ст. 191 КК України є особливо тяжким корупційним злочином відповідальність за вчинення якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років з конфіскацією майна. Звільнення від кримінальної відповідальності чи звільнення від відбування покарання з випробуванням за вчинення цього злочину КК України не передбачено. Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Бессієв проти Молдови» вказано, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.

Згідно наданої до матеріалів клопотання декларації ОСОБА_1 за період з 01.01.2019 по 29.08.2019 ОСОБА_1 задекларував як особисте майно: готівкові кошти у розмірі 500 000 дол. США, 85 000 Євро, 1 300 000 грн., 4948 Євро, 9 коштовних наручних годинників, серед яких, Vacheron Constantin і Audemars Piguet. Вказане свідчить про достатньо заможний стан підозрюваного ОСОБА_1 .

Наявність у ОСОБА_1 паспорта громадянина України для виїзду за кордон підвищує ризик переховування від органів досудового розслідування, оскільки за наявності цих документів можливість безперешкодно покинути територію України є вищою, а ніж за відсутності таких документів.

Таким чином тяжкість злочинів у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_1 у сукупності з матеріальним станом підозрюваного, фінансової можливості для тривалого перебування за межами України, дають підстави стверджувати про наявність ризику того, що підозрюваний ОСОБА_1 , у разі незастосування до нього запобіжного заходу та відсутності контролю за його процесуальною поведінкою з боку органу досудового розслідування, під загрозою настання кримінальної відповідальності за вчинення особливо тяжкого злочину, зможе протягом тривалого періоду час переховуватися від органів досудового розслідування чи суду, використовуючи свої фінансові ресурси.

Ризик незаконно впливати на інших підозрюваних та свідків у кримінальному провадженні.

Слідчий суддя погоджується і з доводами сторони обвинувачення про наявність ризику незаконного впливу на інших підозрюваних та свідків у кримінальному провадженні.

Оцінюючи наявність ризику незаконного впливу на інших підозрюваних та свідків, а також інших учасників кримінального провадження, слідчий суддя враховує зміст листування ОСОБА_1 у інтернет - месенджері із свідками та іншими фігурантами кримінального провадження, із якого можна дійти висновку про наявність у ОСОБА_1 певного впливу на цих осіб та можливість надання ним певних вказівок дистанційно.

Враховуючи ці обставини, обставини вчинення злочину слідчий суддя вважає, що без застосування запобіжного заходу ОСОБА_1 зможе здійснювати вплив на інших підозрюваних у кримінальному провадженні для вироблення спільної позиції у цьому кримінальному провадженні.

Незважаючи на те, що на теперішній час досудове розслідування завершене і стороні захисту відкрито матеріали кримінального провадження, слідчий суддя, враховуючи вимогу кримінального процесуального законодавства України щодо безпосереднього дослідження доказів вважає, що доводи сторони обвинувачення про можливість впливу на свідків не є необґрунтованими.

Ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

З урахуванням критеріїв, що мають враховуватися при встановленні наявності того чи іншого ризику на які наявне посилання вище, слідчий суддя дійшов висновку, що обставини на які орган досудового розслідування посилається в обґрунтування наявності цього ризику є неконкретними та недостатніми, у зв`язку із чим цей ризик не враховуються слідчим суддею при обранні запобіжного заходу.

Крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема: тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється (ст. 178 КПК України).

Особисте зобов`язання полягає у покладенні на підозрюваного зобов`язання виконувати покладені на нього слідчим суддею обов`язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу (ч. 1 ст. 179 КПК України).

Оскільки стороною обвинувачення доведено наявність обґрунтованої підозри та існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя, з урахуванням тяжкості злочинів у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_1 , характеру та обставин справи, особи ОСОБА_1 , дійшов висновку про необхідність застосування до останнього запобіжного заходу, що сприятиме виконанню ОСОБА_1 процесуальних обов`язків та забезпечить можливість контролю за його поведінкою з боку органу досудового розслідування з метою досягнення мети кримінального провадження.

Слідчий суддя враховує доводи сторони захисту щодо сприяння розслідуванню та його сімейний стан, наявність на утриманні двох малолітніх дітей, а також доводи щодо потреби час від часу проходити лікування та вважає, що застосування такого запобіжного заходу, хоч і обмежує, але не забороняє його переміщення, у тому числі за межі України, а лише дає можливість органу досудового розслідування здійснювати контроль за належною процесуальною поведінкою підозрюваного.

Особисте зобов`язання є найменш обтяжливим запобіжним заходом із передбачених законом, а тому слідчий суддя вважає, що клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України про застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання належить задовольнити.

3.3. Обґрунтування необхідності покладення на підозрюваного обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України

Відповідно до ч. 1 ст. 179 КПК України особисте зобов`язання полягає у покладенні на підозрюваного зобов`язання виконувати покладені на нього слідчим суддею обов`язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу

У клопотанні детектив посилається на необхідність покладення на підозрюваного таких обов`язків, що визначені у ч. 5 ст. 194 КПК України:

1) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває без дозволу детектива, прокурора або суду;

2) прибувати на першу вимогу до детективів Національного бюро, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000027;

3) повідомляти детективів Національного бюро, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

4) утримуватися від спілкування з ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , ОСОБА_5 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ;

5) утримуватися від відвідування будь-яких приміщень, які належать чи які займають Філії «Центр забезпечення виробництва» ПАТ «Укрзалізниця» і ПАТ «Укрзалізниця»;

6) здати на зберігання детективам Національного бюро свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.

Оскільки питання про покладення того чи іншого обов`язку, з огляду на зміст ст. 194 КПК України відноситься до повноважень суду, слідчий суддя, оцінивши доводи наведені у клопотанні, а також доводи сторони захисту вважає за необхідне покласти на підозрюваного обов`язки про які просить детектив. Водночас, враховуючи що приміщення ПАТ «Укрзалізниці» включають не лише офісні, службові приміщенні, слідчий суддя вважає за необхідне уточнити обов`язок утримуватися від відвідування будь-яких приміщень, які належать чи які займають Філії «Центр забезпечення виробництва» ПАТ «Укрзалізниця» і ПАТ «Укрзалізниця» словами «крім залізничних вокзалів».

Покладення таких обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України необхідне з метою забезпечення дієвості запобіжного заходу, запобігання ризиків, які були обґрунтовані раніше та ефективності здійснення кримінального провадження.

Оскільки 20.11.2019 прокурором у порядку, передбаченому ч. 1 ст. 290 КПК України стороні захисту відкрито матеріали кримінального провадження, враховуючи, що строки досудового розслідування, відповідно до ч. 3 ст. 219 КПК України не включаються у строки досудового розслідування, строк дії обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України належить застосувати на 2 місяці до 05.02.2020 включно.

Керуючись статтями 177, 178, 179, 194, 372 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання детектива Національного бюро Другого відділу детективів Третього підрозділу детективів Слоневського М.М., погоджене із прокурором відділу управління Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Кравцем В.В., про застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання щодо підозрюваного ОСОБА_1 задовольнити частково.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді особистого зобов`язання.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов`язки:

- не відлучатися із населеного пункту, в якому зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу детектива, прокурора або суду;

- прибувати на першу вимогу до детективів Національного антикорупційного бюро України, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000027;

- повідомляти детективів Національного антикорупційного бюро України, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування з ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , ОСОБА_5 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ;

- утримуватися від відвідування будь-яких приміщень, які належать чи які займають Філії «Центр забезпечення виробництва» ПАТ «Укрзалізниця» і ПАТ «Укрзалізниця», крім залізничних вокзалів;

- здати на зберігання детективам Національного бюро свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.

Строк дії обов`язків, покладених слідчим суддею, визначити до 05 лютого 2020 року включно.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_1 що згідно з ч. 2 ст. 179 КПК України в разі невиконання покладених на нього обов`язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід та може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.

Контроль за виконанням підозрюваним ОСОБА_1 особистого зобов`язання покласти на детективів, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000027.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Т.Р. Хамзін