- Головуючий суддя (ВАКС) : Мойсак С.М.
- Суддя (ВАКС) : Олійник О.В.
- Секретар : Заплатинської К.В.
Справа № 760/18551/19
Провадження1-кс/991/2114/19
УХВАЛА
16 грудня 2019 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Мойсак С.М., за участю секретаря судового засідання Заплатинської К.В, особи, яка подала скаргу - ОСОБА_1 , старшого детектива Національного бюро відділу внутрішніх розслідувань Управління внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро Грабара С.В., розглянувши скаргу ОСОБА_1 на постановустаршого детектива Національного бюро відділу внутрішніх розслідувань Управління внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро Грабара С.В. від 18.06.2019 про закриття кримінального провадження № 52018000000001163 від 27.11.2018, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 170 КК України
ВСТАНОВИВ:
На підставі ухвали Солом`янського районного суду м. Києва від 05.09.2019 до Вищого антикорупційного суду було направлено матеріали скарги ОСОБА_1 на постановустаршого детектива Національного бюро відділу внутрішніх розслідувань Управління внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро Грабара С.В. від 18.06.2019 про закриття кримінального провадження № 52018000000001163 від 27.11.2018, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 170 КК України.
09.09.2019 слідчим суддею Вищого антикорупційного суду Олійник О.В. було внесено подання щодо визначення підсудності скарги ОСОБА_1 на постановустаршого детектива Національного бюро відділу внутрішніх розслідувань Управління внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро Грабара С.В. від 18.06.2019 про закриття кримінального провадження № 52018000000001163 від 27.11.2018, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 170 КК України.
Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 25.09.2019 було закрито провадження за поданням слідчого судді Вищого антикорупційного суду Олійник О.В. щодо визначення підсудності скарги ОСОБА_1 з мотивів, що положення ст. 34 КПК України застосовуються Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду щодо кримінальних проваджень, які надійшли до Вищого антикорупційного суду як суду першої інстанції з обвинувальним актом (клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру). Апеляційною палатою зазначено, що питання про наявність підстав для прийняття до провадження отриманих в порядку пп. 3 п. 20-2 Розділу ХІ КПК України скарг мають вирішуватись слідчими суддями Вищого антикорупційного суду, виходячи з предметної підсудності, визначеної ст. 33-1 КПК України. З цих підстав скаргу ОСОБА_1 на постановустаршого детектива Національного бюро відділу внутрішніх розслідувань Управління внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро Грабара С.В. від 18.06.2019 про закриття кримінального провадження № 52018000000001163 від 27.11.2018, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 170 КК України, було повернуто до Вищого антикорупційного суду.
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Олійник О.В., виходячи з приписів ст. 33-1 КПК України, ухвалою від 18.10.2019 передала скаргу ОСОБА_1 для розгляду до Солом`янського районного суду м. Києва через її непідсудність Вищому антикорупційному суду.
Ухвалою від 28.10.2019 слідчий суддя Солом`янського районного суду м. Києва передав матеріали скарги ОСОБА_1 до Вищого антикорупційного суду.
Відповідно до протоколу автоматизованого визначення слідчого судді від 11.11.2019 для розгляду скарги було визначено суддю Мойсака С.М.
Слідчий суддя, керуючись положеннями ч. 5 ст. 34 КПК України, яка закріплює, що спори про підсудність між судами не допускаються, призначив скаргу до судового розгляду.
ОСОБА_1 . в судовому засіданні скаргу підтримав та просив задовольнити в повному обсязі. Пояснення надав аналогічні викладеним у скарзі.
До початку судового засідання старший детектив Грабар С.В. надіслав заперечення щодо поданої ОСОБА_1 скарги, у змісті яких зазначив, що скарга ОСОБА_1 має маніпулятивний характер та містить твердження, які не відповідають дійсності. Більше того, ОСОБА_1 , який неодноразово викликався на допит та жодного разу не з`явився, не ознайомившись з матеріалами досудового розслідування, констатує незаконність постанови та її невідповідність вимогам ст. 110 КПК України. Зокрема, заявник стверджує, що постанова не відповідає положеннями ч. 5 ст. 110 КПК України, а саме не містить переліку проведених слідчих дій, правову оцінку фігурантам, підпису керівника підрозділу тощо. Однак ч. 5 ст. 110 КПК України, як і КПК України в цілому, за твердженням старшого детектива, не передбачає необхідність зазначення таких відомостей у постанові. Також старший детектив стверджує, що значна частина норм законодавства, на які посилається заявник змінюючи їх зміст та трактуючи на власний розсуд, лише опосередковано стосується того, що стверджує заявник. Крім того, Грабар С.В. зазначає, що твердження ОСОБА_1 про незабезпечення розгляду його заяв та клопотань не відповідає дійсності.
Розглянувши скаргу та додані до неї матеріали, заслухавши пояснення заявника та старшого детектива, слідчий суддя встановив наступне.
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 33-1 КПК України слідчі судді Вищого антикорупційного суду здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду відповідно до частини першої цієї статті.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 33-1 КПК України, Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних злочинів, передбачених в примітці статті 45 Кримінального кодексу України, статтями 206-2, 209, 211, 366-1 КК України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини п`ятої статті 216 КПК України.
У примітці до ст. 45 КК України зазначено, що корупційними злочинами вважаються: а) злочини, передбачені статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410 КК України, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем; б) злочини, передбачені статтями 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 366-1, 368-369-2 КК України.
Враховуючи наведене та те, що ОСОБА_1 оскаржує постанову старшого детектива Національного бюро відділу внутрішніх розслідувань Управління внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро Грабара С.В. від 18.06.2019 про закриття кримінального провадження № 52018000000001163 від 27.11.2018, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 170 КК України, скарга ОСОБА_1 , не підсудна Вищому антикорупційного суду та має розглядатися слідчим суддею місцевого загального суду, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення.
Статтею 9 КПК України встановлено, що під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст. 19 Конституції України).
Правосуддя в Україні здійснюється виключно судами та відповідно до визначених законом процедур судочинства.
Право на повноважний суд встановлене статтею 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Статтею 1 Закону України «Про Вищий антикорупційний суд» встановлено, що Вищий антикорупційний суд: здійснює правосуддя як суд першої та апеляційної інстанцій у кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до його юрисдикції (підсудності) процесуальним законом.
Правила підсудності судових справ, встановлені процесуальним законодавством з урахуванням сукупності юридичних ознак судової справи. На підставі цих ознак нормами КПК України визначено суд, який вправі і зобов`язаний розглянути справу і вирішити її по суті.
Завдяки правилам про підсудність насамперед реалізується право на розгляд і вирішення справи компетентним судом.
Слід також врахувати, що розгляд провадження судом з порушенням правил підсудності матиме наслідком розгляд справи неповноважним судом. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини. Розглядаючи питання порушення підсудності, слідчий суддя бере до уваги положення ст. 1 Європейської Конвенції з прав людини від 04 листопада 1950 (далі - Конвенція) в частині того, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Термін «суд, встановлений законом» з урахуванням практики Європейського Суду з прав людини, поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність (Справа «Сокуренко і Стригун проти України», п. 24 Рішення ЄСПЛ від 20 липня 2006 року). Європейська Комісія з прав людини визначилась із тим, що термін «судом, встановленим законом» у п. 1 ст. 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…)» (Справа «Занд проти Австрії». Доповідь Комісії від 12 жовтня 1978 року).
Враховуючи те, що Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду повернула скаргу ОСОБА_1 до Вищого антикорупційного суду з мотивів, що положення ст. 34 КПК України застосовуються Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду щодо кримінальних проваджень, які надійшли до Вищого антикорупційного суду як суду першої інстанції з обвинувальним актом (клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру), слідчим суддею за результатами розгляду скарги на постановудетектива про закриття кримінального провадження може бути постановлена ухвала про скасування рішення слідчого чи прокурора або відмову у задоволенні скарги.
Оскільки слідчим суддею було встановлено, що скарга ОСОБА_1 не підсудна Вищому антикорупційного суду, винесення ухвали про скасування постановистаршого детектива Національного бюро відділу внутрішніх розслідувань Управління внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро Грабара С.В. від 18.06.2019 про закриття кримінального провадження № 52018000000001163 від 27.11.2018, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 170 КК України, призведе до вирішення справи неповноважним судом.
З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 214, 303-307, 309, 395 КПК України, слідчий суддя
УХВАЛИВ:
У задоволенні скарги ОСОБА_1 на постановустаршого детектива Національного бюро відділу внутрішніх розслідувань Управління внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро Грабара С.В. від 18.06.2019 про закриття кримінального провадження № 52018000000001163 від 27.11.2018, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 170 КК - відмовити.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня отримання копії судового рішення особою, яка її оскаржує безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.
Повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді, суду в порядку, передбаченому КПК України.
Слідчий суддя С.М. Мойсак