Документ № 86363542

Справа № 991/2177/19

Провадження №11-сс/991/235/19

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА ВИЩОГО АНТИКОРУПЦІЙНОГО СУДУ

УХВАЛА

І м е н е м У к р а ї н и

12 грудня 2019 року місто Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого судді Глотова М. С.,

суддів: Калугіної І. О., Чорненької Д. С.,

за участю:

секретаря судового засідання Міленко О.В.,

прокурора: Скибенка О. І.

підозрюваної: ОСОБА_1 ,

захисника: Личманюка А. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу прокурора Симківа Р. Я. на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 28 листопада 2019 року у кримінальному провадженні №52017000000000636 від 26.09.2017 про відмову в задоволенні клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

громадянки України, уродженки Російської Федерації, працюючої

старшим державним інспектором відділу митного оформлення №1

митного поста «Столичний» Київської міської митниці ДФС,

проживаючої за адресою:

АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

яка підозрюється у вчиненні злочинів, відповідальність за які передбачена ч. 1 ст. 255, ч. 5 ст. 27 - ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 27 - ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу України,

В С Т А Н О В И Л А:

І. Зміст оскаржуваного рішення.

1.1. Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 28.11.2019 відмовлено в задоволенні клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) про обрання підозрюваній ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів із можливістю внесення застави у розмірі 4 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що в грошовому виразі становить 7 684 000,00 грн., та покладення у разі внесення застави на підозрювану обов`язків, передбачених п. п. 1-4, 8, 9 ч. 5 ст. 194 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК).

Натомість до ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 192 100,00 грн., та (а) прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом; (б) не відлучатись із населеного пункту, де знаходиться її зареєстроване місце проживання, без дозволу слідчого, прокурора або суду; (в) повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи; (г) утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними в цьому кримінальному провадженні щодо обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_1 у кримінальному провадженні, крім своїх захисників, слідчих, прокурорів, слідчого судді (суду); (ґ) здати на зберігання до уповноважених органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України; (д) носити електронний засіб контролю.

1.2. Свою ухвалу слідчий суддя мотивував:

? наявністю обґрунтованої підозри в тому, що ОСОБА_1 вчинила особливо тяжкий та тяжкі злочини, відповідальність за які передбачена ч. 1 ст. 255, ч. 5 ст. 27 - ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 27 - ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу України (далі - КК). Зокрема, вона підозрюється в тому, що брала участь у: злочинній організації, створеній з метою вчинення тяжкого та особливо тяжкого злочину, і у злочинах, вчинюваних такою організацією (ч. 1 ст. 255 КК); у пособництві умисному ухиленню від сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), що входять у систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчиненому службовою особою підприємства, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах (ч. 5 ст. 27 - ч. 3 ст. 212 КК); співучасті з іншими особами у зловживанні владою та службовим становищем, тобто умисному, з метою одержання неправомірної вигоди для себе та іншої юридичної особи, використанні службовою особою влади та службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки - недоотримання Державним бюджетом України митних платежів на суму 77 719 040,72 грн. (ч. 2 ст. 27 - ч. 2 ст. 364 КК);

? доведеністю наявності ризику, що ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, так як підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років із конфіскацією майна, звільнення від кримінальної відповідальності чи від відбування покарання з випробуванням у разі доведення її вини у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК, не передбачено, має діючий паспорт громадянина України для виїзду за кордон;

? недоведеністю прокурором наявності ризиків, що підозрювана може: (1) незаконно впливати на інших підозрюваних та свідків у кримінальному провадженні; (2) знищити, спотворити або приховати будь-які з речей чи документів, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; (3) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; (4) вчинити інше кримінальне правопорушення та продовжити вчинення злочину;

? недоведеністю прокурором, що, виходячи з даних про підозрювану, її матеріального стану та соціальних зв`язків, потрібно застосувати винятковий запобіжний захід, оскільки інші більш м`які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, не зможуть забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та запобігти ідентифікованим слідчим суддею ризикам;

? висновком, що запобігти ризику, обґрунтованість якого встановлена в судовому засіданні, можна в разі застосування до підозрюваної запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 192 100,00 грн., та покладенням у разі її внесення на підозрювану обов`язків: (а) прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом; (б) не відлучатись із населеного пункту, де знаходиться його зареєстроване місце проживання, без дозволу слідчого, прокурора або суду; (в) повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи; (г) утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними в цьому кримінальному провадженні щодо обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_1 у кримінальному провадженні, крім своїх захисників, слідчих, прокурорів, слідчого судді (суду); (ґ) здати на зберігання до уповноважених органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України; (д) носити електронний засіб контролю.

ІI. Вимоги і доводи апеляційної скарги та зміст поданих заперечень.

2.1. 03.12.2019 до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшла апеляційна скарга прокурора на вищевказану ухвалу слідчого судді.

2.1.1. У поданій апеляційній скарзі прокурор просив оскаржувану ухвалу від 28.11.2019 скасувати та постановити нову, якою застосувати до підозрюваної запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів із можливістю внесення застави у розмірі 4 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що в грошовому виразі становить 7 684 000 грн., та покладення у разі внесення застави на ОСОБА_1 обов`язків, передбачених п. п. 1-4, 8, 9 ч. 5 ст. 194 КПК.

2.1.2. В апеляційній скарзі прокурор зазначав, що:

? слідчим суддею порушено ст. 194 КПК, так як до ОСОБА_1 , підозрюваної у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК, основним покаранням за який є штраф у сумі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, може бути застосовано запобіжний захід лише у вигляді застави або тримання під вартою;

? незгодою, що застосування до підозрюваної запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 192 100,00 грн. здатне забезпечити належну її процесуальну поведінку та запобігти встановленим ризикам;

? слідчий суддя при визначенні розміру застави має враховувати як майновий стан ОСОБА_1 , так і організатора злочинної організації ОСОБА_2 , в участі в якій підозрюється ОСОБА_1 , та який з метою недопущення його викриття може забезпечити потреби учасника такої групи.

2.2. 10.12.2019 до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшли письмові заперечення захисника підозрюваної ОСОБА_1 - адвоката Личманюка А. В..

2.2.1. У поданих запереченнях захисник просив відмовити прокурору в задоволенні апеляційної скарги в повному обсязі, а оскаржувану ухвалу слідчого судді залишити без змін.

2.2.2. В обґрунтування своїх заперечень захисник вказував, що:

? сторона захисту не погоджується з доведеністю обґрунтованої підозри доказами, наявними в матеріалах, що додані до клопотання про обрання запобіжного заходу, та вважає, що нічим не підтверджується причетність ОСОБА_1 до вчинення злочинів;

? жоден з ризиків, про які зазначалося в клопотанні щодо обрання запобіжного заходу, прокурором не були доведені належними та допустимими доказами;

? слідчий суддя дійшов правильного висновку, що вагомих підстав для застосування до підозрюваної виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не встановлено, а для запобігання встановленим ризикам достатньо буде застосувати до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 192 100,00 грн., та покладенням у разі її внесення на підозрювану обов`язків визначених п. п. 1-4, 8, 9 ч. 5 ст. 194 КПК;

? станом на 12.12.2019 ОСОБА_1 в повній мірі беззаперечно виконує покладені на неї обов`язки, в т. ч. до ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області 02.12.2019 здала на зберігання свої паспорти громадянина України для виїзду за кордон (т. 5 а. с. 121) та повністю сплатила визначену судом суму застави (т. 5 а. с. 122).

ІII. Позиція учасників провадження.

3.1. Прокурор просив апеляційну скаргу задовольнити, наголосивши, що до підозрюваної можна було застосувати лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів із можливістю внесення застави у розмірі 4 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що в грошовому виразі становить 7 684 000,00 грн., та покладення у разі внесення застави на підозрювану обов`язків, передбачених п. п. 1-4, 8, 9 ч. 5 ст. 194 КПК.

3.2. Підозрювана просила у задоволенні апеляційної скарги відмовити з мотивів, наведених її захисником в запереченнях на апеляційну скаргу. Зазначала, що коштами для сплати застави у розмірі, про який просить прокурор, не володіє, а володіє не цілою, 1/2 квартири АДРЕСА_1 .

3.3. Захисник просив відмовити прокурору в задоволенні апеляційної скарги, так як рішення слідчого судді в частині застосованого запобіжного заходу обґрунтоване, та відсутні підстави для застосування більш суворого запобіжного заходу, ніж застава у розмірі 192 100,00 грн. з покладенням на підозрювану обов`язків визначених п. п. 1-4, 8, 9 ч. 5 ст. 194 КПК.

IV. Обставини, встановлені колегією суддів під час розгляду апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора, підозрюваної та її захисника, співставивши їх із наявними у матеріалах доказами, колегія суддів встановила наступне.

(§1) Обставини, які стосуються історії цього судового провадження

4.1. Детективами НАБУ здійснювалося досудове розслідування кримінальних проваджень №52017000000000636 від 26.09.2017 за ч. 3 ст. 368 КК, №52017000000000682 від 11.10.2017 за ч. 2 ст. 364 КК, №52018000000000679 від 09.07.2018 за ч. 2 ст. 364 КК, №52019000000001052 від 22.11.2019 за ч. 3 ст. 212 КК, №52019000000001053 від 22.11.2019 за ч. 1 ст. 255 КК, матеріали яких у зв`язку з розслідуванням у рамках таких проваджень одних і тих же злочинів, вчинених за версією слідства одними і тими ж особами в один і той же період, 26.11.2019 об`єднано в кримінальному провадженні №52017000000000636 (т. 1 а. с. 21).

4.2. 26.11.2019 детективом НАБУ в 11 годині 06 хвилин у рамках здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №52017000000000636 ОСОБА_1 була затримана за підозрою у вчиненні злочинів (т. 1 а. с. 201-204).

4.3. О 15 годині 41 хвилин 26.11.2019 ОСОБА_1 в присутності її захисника Личманюка О. В. було повідомлено про підозру, вручено пам`ятку про процесуальні права та обов`язки, оголошено та роз`яснено права підозрюваної (т. 1 а. с. 87-200).

4.4. Із витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження №52017000000000636 (т. 1 а. с. 16-20), повідомлення про підозру (т. 1 а. с. 87-200) та клопотання (т. 1 а. с. 1-15) у їх сукупності вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 5 ст. 27 - ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 27 - ч. 2 ст. 364 КК, а саме в:

(1) участі у злочинній організації, створеній з метою вчинення тяжкого та особливо тяжкого злочину, і у злочинах, вчинюваних такою організацією;

(2) пособництві, у співучасті з іншими особами, умисному ухиленню від сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), що входять у систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчиненому службовою особою підприємства, що призвело до фактичного ненадходження до бюджетів коштів у особливо великих розмірах;

(3) зловживанні, у співучасті з іншими особами, владою та службовим становищем, тобто умисному, з метою одержання неправомірної вигоди для себе та іншої юридичної особи, використанні службовою особою влади та службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки.

Зокрема, слідство з прокурором доводять, що у 2016-2017 роках, в тому числі з вини ОСОБА_1 , Державним бюджетом України було недоотримано митних платежів у вигляді мита та податку на додану вартість на загальну суму 77 719 040,72 гривень (т. 1 а. с. 4).

4.5. 28.11.2019 детектив НАБУ Потребчук О. І. за погодженням із прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП) Семаком І. А . звернувся до слідчого судді Вищого антикорупційного суду з клопотанням від 27.11.2019 про застосування запобіжного заходу у вигляді триманні під вартою строком на два місяці з можливістю внесення застави у розмірі 4 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 7 684 000,00 гривень, до підозрюванї у кримінальному провадженні №52017000000000636 ОСОБА_1 (т. 1 а. с. 1-15).

4.6. 28.11.2019 за результатами розгляду вищевказаного клопотання слідчий суддя Вищого антикорупційного суду постановив ухвалу, якою відмовив в задоволенні клопотання детектива, але застосував до ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 192 100,00 грн. та поклав на підозрювану обов`язки: (а) прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом; (б) не відлучатись із населеного пункту, де знаходиться її зареєстроване місце проживання, без дозволу слідчого, прокурора або суду; (в) повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи; (г) утримуватися від спілкування із будь-якими особами щодо обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_1 у цьому кримінальному провадженні, крім своїх захисників, слідчих, прокурорів, слідчого судді (суду); (ґ) здати на зберігання до уповноважених органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України; (д) носити електронний засіб контролю (т. 5 а. с. 47, 53-56).

4.7. Згідно з листом Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області від 02.12.2019 №8101.13.2-50941/81.3-19 ОСОБА_1 на виконання ухвали слідчого судді здала на зберігання свої паспорти громадянина України для виїзду за кордон (т. 5 а. с. 121).

4.8. Згідно довідки Вищого антикорупційного суду від 02.12.2019 № 02.8.2-23/15/2019 на рахунок суду надійшли кошти в якості застави за ОСОБА_1 (т. 5 а. с. 122).

4.9. Згідно наказу по Київській міській митниці ДФС ОСОБА_1 з 02.12.2019 по 21.01.2020 перебуває у щорічній основній відпустці (т. 5 а. с. 120).

4.10. 03.12.2019 прокурор подав апеляційну скаргу на ухвалу від 28.11.2019 (т. 5 а. с. 63-68).

4.11. 10.12.2019 до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшли письмові заперечення захисника підозрюваної на апеляційну скаргу прокурора (т. 5. 93-103).

(§2) Обставини, які стосуються особи підозрюваної

4.12. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка України, уродженка Російської Федерації, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , має дійсний до 10.01.2028 паспорт громадянина України для виїзду за кордон (т. 1 а. с. 22, 27).

4.13. Державний кордон України підозрювана з 10.01.2015 по 09.11.2019 перетинала для поїздок до Іспанії, Казахстану, Туреччини, Грузії, Чорногорії, Фінляндії, Росії (т. 1 а. с. 23-26).

4.14. Згідно даних декларації за 2018 рік, поданої 11.02.2019 (т. 1 а. с. 27 - 35), копії наказу по Київській міській митниці ДФС від 06.01.2014 року (т. 1 а. с. 39 - 42) та біографічної довідки ОСОБА_1 працює старшим державним інспектором відділу митного оформлення №1 митного поста «Столичний» Київської міської митниці ДФС, є державним службовцем з 06.06.1995, радник податкової та митної справи IІІ рангу (т. 5 а. с. 41 - 42).

4.15. ОСОБА_1 має вищу освіту (у 1989 році закінчила Ленінградський електротехнічний інститут за спеціальністю «напівпровідникові та мікроелектронні прилади») (т. 5 а. с. 41), у митних органах України працює з 1994 року, має нагороди: іменний подарунок (1999), Подяка начальника митного органу (2000), цінний подарунок (2001), цінний подарунок регіональної митниці (2007), нагрудний знак «За сумлінну службу в митних органах України» 3 ступеня (2009), нагрудний знак «За сумлінну службу в митних органах України» 2 ступеня (2009) (т. 5 а. с. 41).

4.16. За місцем роботи у Київській міській митниці ДФС ОСОБА_1 характеризується як компетентний, ввічливий, рішучий і дисциплінований працівник, який у своїй роботі чітко дотримується посадової інструкції, послідовна та неупереджена до суб`єктів ЗЕД, постійно прагне до набуття та підвищення професійних навиків та знань. За час роботи жодних скарг з приводу відмови в митному оформленні від декларантів на неї не надходило. У колективі користується повагою і авторитетом, підтримує рівні стосунки з колегами (т. 5 а. с. 36 - 37).

4.17. Згідно даних декларації (т. 1 а. с. 27 - 35), інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (т. 1 а. с. 36 - 38), договорів дарування від 18 липня 2019 (т. 5 а. с. 126-131) ОСОБА_1 є власником 1/ 2 квартири АДРЕСА_1 (володіє на праві спільної власності разом з ОСОБА_5 ) загальною площею 49,90 кв. м. в місті Києві по АДРЕСА_1 (т. 1 а. с. 28, 36 - 38), 1/2 легкового автомобіля ВАЗ 21033 (володіє на праві спільної власності разом з ОСОБА_6 ) 1980 року випуску (т. 5 а. с. 126 - 131 , 133), готівкові кошти в сумі 429 032, 00 грн., успадковані після смерті батька ОСОБА_7 (т. 1. а. с. 33-34),

4.18. Згідно довідок про доходи ОСОБА_1 , працюючій на Київській міській митниці ДФС, виплачено заробітну плату в розмірі: за 2017 рік - 129 672,29 грн. (т. 5 а. с. 38), за 2018 рік - 145 059,96 грн. (т. 5 а. с. 39), з січня по жовтень 2019 року - 127 242,39 грн. (т. 5 а. с. 40).

4.19. Крім того, в 2018 підозрювана отримала дохід у вигляді матеріальної допомоги в розмірі 1000,00 грн. від ГО КМВ СВ МСУ (т. 1 а. с. 32).

(§3) Обставини, які стосуються правопорушень, у вчиненні яких особа підозрюється

4.21. Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 28.11.2019 по справі №991/2177/19, провадження №1-кс/991/2746/19 встановлено, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочинів, відповідальність за які передбачена ч. 1 ст. 255, ч. 5 ст. 27 - ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 27 - ч. 2 ст. 364 КК, а саме, що вона брала участь у: злочинній організації, створеній з метою вчинення тяжкого та особливо тяжкого злочину, і у злочинах, вчинюваних такою організацією, яку за версією слідства створив та очолює ОСОБА_2 ; пособництві, у співучасті з іншими особами, в умисному ухиленні від сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), що входять у систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчиненому службовою особою підприємства, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах; зловживанні, у співучасті з іншими особами, владою та службовим становищем, тобто умисному, з метою одержання неправомірної вигоди для себе та іншої юридичної особи, використанні службовою особою влади та службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки - недоотримання Державним бюджетом України митних платежів на суму 77 719 040,72 гривень (т. 5 а. с. 53-56).

4.22. В зазначеній ухвалі від 28.11.2019 слідчий суддя, дійшов висновку про обґрунтованість підозри, що ОСОБА_1 вчинила злочини, які їй інкримінуються, вказавши «за викладених у клопотанні обставин» (т. 5 а. с. 54).

4.23. У витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження №52017000000000636 (т. 1 а. с. 16-20) зазначено, що «групою осіб під час імпорту товарів комерційного призначення з вересня 2016 по вересень 2017 року, за пособництва службових осіб ТОВ «Трейд Оптімо», ТОВ «ТК Укрпромторг», ТОВ «Торгест», ТОВ «КНД Трейд КОМ», ТОВ «Фінсервіс Пром», ТОВ «РКС Агросейл», вчинено умисне ухилення від сплати податку на додану вартість у сумі 65 823 766,42 гривень та мита у сумі 11 895 274,30 гривень, що призвело до фактичного ненадходження до державного бюджету України коштів в загальній сумі 77 719 040,72 гривень, що є особливо великим розміром» та ОСОБА_1 повідомлено про підозру в тому, що внаслідок її дій та бездіяльності Державним бюджетом України недоотримано митних платежів на суму 77 719 040,72 гривень (65 823 766,42 грн. по податку на додану вартість та 11 895 274,30 грн. по миту).

4.24. Водночас у висновку експерта Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України №19/13-2/8-СЕ/19 від 19.09.2019, зробленому за результатами судової економічної експертизи у кримінальному провадженні №52017000000000682, йдеться про недоотримання Державним бюджетом України митних платежів у значно більших розмірах. Зокрема, у наведеному висновку зазначено, що «розрахунок від 23.04.2018, в частині ненадходження обов`язкових платежів, що спричинені порушеннями, які пов`язані з оформленням митних декларацій ТОВ «Трейд Оптімо», ТОВ «Торгест», ТОВ «КНД Трейд КОМ», ТОВ «РКС Агросейл», ТОВ «ТК Укрпромторг», ТОВ «Фінсервіс Пром» документально підтверджується частково у сумі 26 758 882,92 грн. (мито) та 107 475 963,92 грн. (ПДВ)» (т. 2 а. с. 70).

V. Мотиви і висновки колегії суддів.

Надаючи оцінку обставинам, встановленим під час розгляду апеляційної скарги, колегія суддів виходь із такого.

(§4) Щодо існування суспільного інтересу, яким може бути виправдано відступ від вимоги забезпечення поваги до особистої свободи особи.

5.1. Ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, як зазначив Європейський Суд з прав людини в п. 26 рішення у справі «Хайредінов проти України» (Khayredinov v. Ukraine), гарантує основоположне право на свободу та недоторканність, яке є найважливішим у «демократичному суспільстві» у розумінні Конвенції.

Однак, особа може бути позбавлена свободи у випадках і відповідно до процедури, встановленої законом, зокрема у випадку законного арешту або затримання, здійсненого з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення, що передбачає підп. «с» п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

У п. 28 рішення у справі «Хайредінов проти України» (Khayredinov v. Ukraine) Європейський Суд з прав людини зазначив, що «тримання під вартою у відповідності до підпункту (c) пункту 1 статті 5 Конвенції має задовольняти вимогу пропорційності».

Так, хоч у п. 60 рішення у справі «Боротюк проти України» Європейський Суд з прав людини, оцінюючи застосування п. 3 ст. 5 Конвенції вказав, що «особу, обвинувачену у правопорушенні, має бути звільнено до судового розгляду, якщо держава не доведе існування «відповідних і достатніх» підстав для подальшого тримання її під вартою. Щоб дотримати цієї вимоги, національні судові органи повинні дослідити усі факти за і проти існування реального суспільного інтересу, який, за належного врахування принципу презумпції невинуватості, виправдовує відступ від вимоги забезпечення поваги до особистої свободи, і викласти ці міркування у своїх рішеннях», але, на думку колегії суддів, й оцінюючи необхідність відступу від вимоги забезпечення поваги до особистої свободи ОСОБА_1 згідно підп. «с» п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод суд теж має дослідити усі факти за і проти існування реального суспільного інтересу, який може виправдати обрання запобіжного заходу, пов`язаного з обмеженням свободи, що дозволить задовольнити вимогу пропорційності.

5.2. У зв`язку з вищенаведеним, оцінюючи співвідношення між суспільним інтересом виявлення, покарання осіб, які вчинили корупційні кримінальні правопорушення, та необхідністю забезпечення поваги до особистої свободи ОСОБА_1 , колегія приймає до уваги, що вона підозрюється у вчиненні злочинів, у разі доведення вини в яких її може бути притягнуто до кримінальної відповідальності з призначенням покарання у вигляді:

? позбавлення волі на строк від 5 до 12 років (за ч. 1 ст. 255 КК);

? штрафу від 15000 до 25000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років з конфіскацією майна (за ч. 5 ст. 27 - ч. 3 ст. 212 КК);

? позбавлення волі на строк від 3 до 6 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років, зі штрафом від 500 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (за ч. 2 ст. 27 - ч. 2 ст. 364 КК).

5.1.1. Відповідно до ч. ч. 4, 5 ст. 12 КК «тяжким злочином є злочин, за який передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше двадцяти п`яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше десяти років. Особливо тяжким злочином є злочин, за який передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі понад двадцять п`ять тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, позбавлення волі на строк понад десять років або довічного позбавлення волі».

5.1.2. Згідно примітки 1 до ст. 45 КК злочин, відповідальність за вчинення якого передбачена ч. 2 ст. 364 КК, вважається корупційним злочином.

Отже, із вищенаведеного вбачається, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину (ч. 1 ст. 255 КК) та тяжких злочинів (ч. 5 ст. 27 - ч. 3 ст. 212 КК і ч. 2 ст. 27 - ч. 2 ст. 364 КК), один з яких є корупційним. І найбільшим покаранням, яке її загрожує у разі доведення наявності вини, може стати позбавлення волі на строк до 12 років.

5.2. Оскільки ОСОБА_1 підозрюється за ч. 2 ст. 27 - ч. 2 ст. 364 КК в причетності до корупції, то колегією суддів враховується та обставина, що згідно Засад державної антикорупційної політики в Україні (Антикорупційна стратегія) на 2014-2017 роки, затверджених Законом України №1699-VII від 14.10.2014, саме корупція є однією з причин, що призвела до масових протестів в Україні наприкінці 2013 року - на початку 2014 року. Крім того, у п. 3.3. розділу 3 Стратегії національної безпеки України, схваленої рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 06.05.2015, та затвердженої Указом Президента України №287/2015 від 26.05.2015, корупція визнана однією з актуальних загроз національній безпеці України.

Із огляду на наведене колегія суддів вважає, що до кримінального провадження №52017000000000636, в якому ОСОБА_1 повідомлено про підозру, існує значний інтерес українського суспільства. Цей інтерес обумовлений ще й тим, що відповідно до п. 9.1.3. та 9.1.7. ст. 9 Податкового кодексу України податок на додану вартість і мито належать до загальнодержавних податків, за рахунок яких, як передбачають ч. ч. 1, 2 ст. 9 Бюджетного кодексу України, відбувається наповнення Державного бюджету України. У тому числі за рахунок таких коштів відбувається й виплата заробітних плат вчителям, лікарям, військовослужбовцям та іншим працівникам бюджетної сфери, проводиться ремонт доріг загального користування тощо.

5.3. У зв`язку з тим, що ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, у зв`язку з яким за версією слідства Державним бюджетом України через ввезення на митну територію України товарів не було отримано в 2016-2017 роках додаткові надходження у сумі 65 823 766,42 гривень по податку на додану вартість та 11 895 274,30 гривень по миту, а загалом до бюджету не надійшло додаткових 77 719 040, 72 гривень, то інтерес з боку суспільства до цього кримінального провадження є надзвичайно високим.

5.4. Отже, колегія суддів приходить до висновку про існування реального суспільного інтересу в кримінальному провадженні №52017000000000636, який може виправдати обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу, пов`язаного з обмеженням свободи, і задовольнити вимогу пропорційності, але лише за умови, якщо буде доведено, що більш м`який запобіжний захід не забезпечить виконання обов`язків і не може запобігти наявним ризикам.

(§5) Щодо обґрунтованості підозри

5.5. У КПК прямо не зазначено, що при здійсненні перегляду ухвали слідчого судді в апеляційному порядку колегія суддів апеляційної інстанції обмежена лише доводами апеляційної скарги. Хоча при цьому є діючою ч. 1 ст. 404 КПК, в якій зазначено, що «суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги», але при цьому в ній не згадано про особливості перегляду рішення слідчого судді.

Однак, згідно ч. 6 ст. 9 КПК «У випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 11 ст. 7 цього Кодексу».

В ч. 3 ст. 26 (Диспозитивність) КПК вказано, що «Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом». Крім того, у ч. 1 ст. 22 КПК зазначається, що «Кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом».

Враховуючи вищенаведене, а саме те, що сторона захисту не скористаалася правом на апеляційне оскарження ухвали слідчої судді від 28.11.2019 в частині обґрунтованості повідомленої ОСОБА_1 підозри, а з апеляційною скаргою на таку ухвалу звернувся лише прокурор, який у доводах скарги не виносить на розгляд суду апеляційної інстанції питання обґрунтованості встановленої підозри, то колегія суддів прийшла до висновку про відсутність підстав для виходу за межі доводів, наведених в апеляційній скарзі, та вважає, що підозра обґрунтована.

(§6) Щодо ризиків, наявність яких виправдовує застосування запобіжного заходу

5.6. Виходячи із тих самих вищенаведених причин, з яких судом апеляційної інстанції повторно не досліджувалася наявність обґрунтованості повідомленої ОСОБА_1 підозри, яка вже було досліджено та встановлено слідчою суддею 28.11.2019, колегія суддів також не досліджуватиме наявність ризику переховування підозрюваної від органів досудового розслідування та суду.

5.7. Разом з тим, виходячи із того, що у доводах своєї апеляційної скарги прокурор виніс на розгляд суду апеляційної інстанції питання доведеності інших ризиків, а саме, що ОСОБА_1 може: (1) незаконно впливати на інших підозрюваних та свідків у кримінальному провадженні; (2) знищити, спотворити або приховати будь-які з речей чи документів, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; (3) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; (4) вчинити інше кримінальне правопорушення та продовжити вчинення злочину (т. 5 а. с. 64), а сторона захисту надала заперечення на дану апеляційну скаргу (т. 5 а. с. 93-103), колегія суддів вважає за необхідне провести оцінку таких доводів з урахуванням наведених прокурором аргументів, наявних у матеріалах провадження за клопотанням доказів, заперечень підозрюваної і її захисника.

Оцінюючи в сукупності вищенаведені аргументи та докази, колегія суддів наголошує, що дійсно п. 4 і п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК передбачено, що «метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується».

Разом з тим, колегія суддів враховує, що відповідно до п. 85 рішення у справі «Макаренко проти України» від 30.01.2018 Європейський Суд з прав людини зазначив, що « 85. До обґрунтувань, які відповідно до практики Суду вважаються «відповідними» та «достатніми» доводами, входять такі підстави, як небезпека переховування від слідства, ризик чинення тиску на свідків або фальсифікації доказів, ризик змови, ризик повторного вчинення злочину, ризик спричинення порушення громадського порядку, а також необхідність захисту затриманого». Разом з тим, в п. 86 рішення у зазначеній справі «Макаренко проти України» Європейський Суд з прав людини констатував, що «… Аргументи на користь чи проти звільнення не повинні бути «загальними та абстрактними» (див. рішення у справі «Смірнова проти Росії» (Smirnova v. Russia), заяви № 46133/99 та 48183/99, пункт 63, ЄСПЛ 2003-IX (витяги). Якщо законодавство передбачає презумпцію щодо факторів, які стосуються підстав продовження тримання під вартою, то існування конкретних фактів, що переважають принцип поваги до особистої свободи, має бути переконливо продемонстровано (див. рішення у справі «Ілійков проти Болгарії» (Ilijkov v. Bulgaria), заява № 33977/96, пункт 84 in fine, від 26 липня 2001 року)».

Саме виходячи із вищевказаного колегія суддів погоджується з висновком слідчої судді про недоведеність прокурором інших ризиків, окрім можливості ОСОБА_1 переховуватися від органів досудового розслідування та суду, так як аргументи прокурора були абстрактними і не підтверджуються дослідженими доказами.

5.8. Таким чином, існування інших ризиків, ніж встановлений слідчою суддею ризик переховування від органів досудового розслідування та суду прокурором не було доведено.

5.9. Оцінюючи вищенаведений ризик, колегія суддів хоч і приймає до уваги, що ОСОБА_1 має вищу освіту, в митних органах України працює з 1994 року, за місцем роботи характеризується виключно з позитивної сторони та не має дисциплінарних стягнень, але в світлі наведених вище фактичних даних такі обставини не є настільки переконливими та вагомими, щоб суттєво знизити вірогідність його настання.

(§7) Щодо нездатності більш м`яких запобіжних заходів запобігти існуючим ризикам

5.10. Згідно ч. 1 ст. 177 КПК «метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК». А відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК «тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу...».

5.11. Більш м`якими запобіжними заходами, у порівнянні з триманням під вартою, є: а) особисте зобов`язання; б) особиста порука; в) застава; г) домашній арешт. У той же час згідно ч. 8 ст. 194 КПК «До підозрюваного, обвинуваченого у вчиненні злочину, за який передбачено основне покарання у виді штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, може бути застосовано запобіжний захід лише у вигляді застави або тримання під вартою у випадках та в порядку, передбачених цією главою».

5.12. В п. 62 у справі «Боротюк проти України» Європейський Суд з прав людини вказав, що «У всіх випадках, коли ризику ухилення обвинуваченого від слідства можна запобігти за допомогою застави чи інших запобіжних заходів, обвинуваченого має бути звільнено і в таких випадках національні органи завжди мають належним чином досліджувати можливість застосування таких альтернативних запобіжних заходів».

5.13. У зв`язку з цим та враховуючи наявність лише одного встановленого ризику, колегія суддів погоджується з висновком слідчої судді про те, що для запобігання переховуванню ОСОБА_1 від органів досудового розслідування та суду достатньо застосувати до підозрюваної запобіжний захід у вигляді застави з покладенням у разі її внесення на підозрювану обов`язків, визначених п. п. 1- 4, 8, 9 ч. 5 ст. 194 КПК.

5.14. На думку колегії суддів слідча суддя вірно визначила заставу в розмірі 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб станом на 1 січня 2019 року, що становить 192 100,00 грн. Адже, як вбачається з матеріалів клопотання, у ОСОБА_1 на праві спільної власності (разом з ОСОБА_5 ) є квартира загальною площею 49,90 кв. м. у АДРЕСА_1 , та готівкові кошти в сумі 429 032,00 грн., отримані у спадщину. Водночас заробітна плата, яка є в ОСОБА_1 основним джерелом для свого утримання, у 2018 році склала 145 059,96 грн. (т. 5 а. с. 39), а в період із січня по жовтень 2019 року - 127 242,39 грн. (т. 5 а. с. 40).

При цьому, в оцінці майнового стану ОСОБА_1 та її можливостей доводи прокурора про те, що ОСОБА_2 буде забезпечити потреби підозрюваної як учасника його злочинної групи, колегія суддів відхиляє як такі, що з огляду на навність лише одного встановленого ризика не знайшли свого підтвердження.

5.15. Отже, хоч встановлена слідчою суддею сума застави для ОСОБА_1 складає більше ніж розмір її річної заробітної плати, але для неї вона не є явно непомірною.

5.16. У зв`язку з наведеним колегія суддів дійшла висновку, що підстави для визначення іншого розміру застави, ніж встановила слідча суддя в оскаржуваній ухвалі, відсутні.

(§8) Висновок

Таким чином, слідчий суддя з урахуванням всіх обставин та з дотриманням норм КПК прийшов до вірного висновку про можливість застосування до підозрюваної запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 192 100,00 грн. з покладення на ОСОБА_1 обов`язків, передбачених п. п. 1-4, 8, 9 ч. 5 ст. 194 КПК. Зазначені висновки прокурором спростовані не були, а тому в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 2, 176, 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 309, 370, 375, 376, 404, 405, 407, 409, 410, 418, 419, 532 Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 28 листопада 2019 року в кримінальному провадженні №52017000000000636 залишити без змін.

Копію ухвали вручити підозрюваній негайно після її проголошення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий: М. С. Глотов

Судді: І. О. Калугіна

Д. С. Чорненька