Документ № 86363549

Справа № 760/7590/19

Провадження №11-сс/991/178/19

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2019 року м. Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого судді Боднара С.Б.

суддів Панаіда І.В., Панкулича В.І.

за участю:

секретаря судового засідання Дубини Т.Ю.

підозрюваної ОСОБА_1

захисника Лазаренко Е.О.

прокурора Козачини С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційні скарги адвокатів Рябченко Василя Вікторовича та Лазаренко Ельвіри Олександрівни, які діють в інтересах підозрюваної ОСОБА_1 , на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 14 листопада 2019 року, якою задоволено клопотання прокурора шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Подгорця С.В. про арешт грошових коштів у сумі 46000 гривень та 7300 доларів США, вилучених 11.11.2019 в ході проведення обшуку у квартирі ОСОБА_1 , яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , в межах кримінального провадження № 12016100000001664 від 08 жовтня 2016 року, за ознаками злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364, ч.4 ст. 358, ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 209КК України,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 14 листопада 2019 року задоволено клопотання прокурора шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Подгорця С.В. про арешт тимчасово вилученого майна, в межах кримінального провадження № 12016100000001664 від 08 жовтня 2016 року, за ознаками злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364, ч.4 ст. 358, ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 209КК України.

Накладено арешт на грошові кошти у сумі 46 000 гривень та 7 300 доларів США, тимчасово вилучені 11.11.2019 в ході проведення обшуку у квартирі ОСОБА_1 , яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Не погоджуючись з вказаним рішенням, адвокат Рябченко В.В., який діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_1 , звернувся до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 14 листопада 2019 року та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання про накладення арешту і зобов`язати прокурора повернути вказане майно.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що ухвала слідчого судді є безпідставною, необґрунтованою та підлягає скасуванню з підстав неповноти судового розгляду, невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, істотного порушення вимог кримінального процесуального закону, які полягають у порушенні права ОСОБА_1 на захист, відсутності обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення та недоведеності потреб досудового розслідування на таке втручання у права і свободи особи.

Також, не погоджуючись з рішенням слідчого судді, до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду з апеляційною скаргою звернулась адвокат Лазаренко Е.О.,яка діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_1 . Просить скасувати ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 14 листопада 2019 року та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання про арешт тимчасово вилученого майна. Вказує, що виходячи із встановленої КПК України мети проведення обшуку (а саме збирання доказів), кримінальне процесуальне законодавство України надає органу досудового розслідування право тимчасово вилучати тільки те майно, що має доказове значення у розслідуваному кримінальному провадженні з подальшим накладенням на нього арешту з метою «збереження речових доказів», але аж ніяк не дає право тимчасово вилучати майно з подальшим його арештом з іншою метою - забезпечення конфіскації, спеціальної конфіскації чи цивільного позову, інакше порушується завдання слідчих дій. А тому ухвала слідчого судді є незаконною та необґрунтованою, а відтак такою, що підлягає скасуванню з підстав істотного порушення вимог кримінального процесуального закону.

В судове засідання з`явилисьпідозрювана ОСОБА_1 , адвокат Лазаренко Е.О.та прокурор. Інші учасники справи, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду скарги, в судове засідання не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, у зв`язку з чим, колегією суддів прийнято рішення розглянути апеляційну скаргу у їх відсутність.

Заслухавши суддю-доповідача, думку підозрюваної ОСОБА_1 , адвоката Лазаренко Е.О., які підтримали подані апеляційні скарги та просили задовольнити їх в повному обсязі, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційних скарг та просив залишити ухвалу слідчого судді без змін, дослідивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги адвокатів Рябченка В.В. та Лазаренко Е.О. підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів провадження, Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12016100000001664 від 08 жовтня 2016 року, за ознаками злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364, ч. 4 ст. 358, ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 209КК України.

В рамках даного кримінального провадження, на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 06 листопада 2019 року, детективом П`ятого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Соболь Артемом Геннадійовичем , 11 листопада 2019 року проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_1 - АДРЕСА_1 , що належить на праві приватної власності ОСОБА_1 . Під час проведення обшуку, в тому числі, було вилучено грошові кошти у сумі 46 000 гривень та 7 300 доларів США.

Після проведення обшуку 11 листопада 2019 року, детективом П`ятого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Соболь Артемом Геннадійовичем було повідомлено ОСОБА_1 про затримання в порядку п.3 ч.1 ст. 208 КПК України, та доставлено в приміщення Національного антикорупційного бюро України.

11 листопада 2019 року старшим детективом П`ятого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Пачевським Володимиром Віталійовичем було повідомлено ОСОБА_1 про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України. Як зазначено у вказаному повідомленні про підозру, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 будучи директором ТОВ «Станіславська торгова компанія», діючи умисно, сприяла вчиненню злочину - протиправному вибуттю з володіння НБУ під виглядом отримання стабілізаційного кредиту з передачею завідомо неліквідного забезпечення та обернення на користь «ВіЕйБі Банк» грошових коштів в сумі 1 200 000 000 грн., внаслідок чого державі в особі НБУ завдано відповідної шкоди.

Прокурор шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Подгорець Сергій Васильович 12 листопада 2019 року звернувся до Вищого антикорупційного суду з клопотанням про арешт майна тимчасово вилученого 11.11.2019 в ході проведення обшуку у квартирі ОСОБА_1 , яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 у кримінальному провадженні № 12016100000001664 від 08.10.2016 року.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 14 листопада 2019 року зазначене клопотання було задоволено та накладено арешт на вказане у клопотанні прокурора майно.

Згідно вказаної ухвали, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність накладення арешту на вказане майно з підстав, передбачених ст. 59 КК України та ст. 170 КПК України. Прийняте рішення мотивував тим, що викладені в клопотанні доводи про необхідність накладення арешту на вказане в ньому майно, з метою забезпечення можливої конфіскації є обґрунтованими та підлягають задоволенню, оскільки незастосування арешту може призвести до його відчуження.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками слідчого судді виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є арешт майна.

Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Ч. 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. При цьому, згідно абз. 2 ч. 10 ст. 170 КПК України, не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Згідно частин 1 та 2 ст. 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; 3) розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову; 4) наслідки арешту майна для інших осіб; 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Як вбачається з матеріалів справи, прокурор шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Подгорець С.В. 12 листопада 2019 року звернувся до Вищого антикорупційного суду з клопотанням про арешт майна тимчасово вилученого 11.11.2019 в ході проведення обшуку у квартирі ОСОБА_1 , яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 у кримінальному провадженні № 12016100000001664 від 08.10.2016 року.

Згідно ст. 234 КПК України, обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб.

Відповідно до ч. 7 ст. 236 КПК України при обшуку слідчий, прокурор має право, серед іншого, оглядати і вилучати документи, тимчасово вилучати речі, які мають значення для кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Підстави тимчасового вилучення майна встановлені статтею 167 КПК України і полягають в тому, що майно, яке вилучається слідчим, прокурором має мати певний зв`язок з розслідуваним кримінальним правопорушенням.

Слідчий, прокурор не мають права вилучити під час обшуку майно, яке безпосередньо не зазначено в ухвалі про дозвіл на обшук та не має жодних ознак зв`язку з розслідуваним кримінальним правопорушенням.

Зокрема, обшук не може проводитися для відшукання не зазначеного в ухвалі про дозвіл на обшук майна з метою його арешту для забезпечення конфіскації такого майна як виду покарання, оскільки це суперечить вимогам ст.ст. 167, 234, 236 КПК України.

Як вбачається з ухвали Вищого антикорупційного суду від 06 листопада 2019 року (а.с. 8-12), слідчим суддею, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 234 КПК України, надано дозвіл на проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_1 з метою відшукування речей та документів, що містять відомості про обставини вчинення кримінального правопорушення.

11 листопада 2019 року під час проведення обшуку з метою відшукування речей та документів вказаних в ухвалі суду, крім іншого, було виявлено грошові кошти у сумі 46 000 гривень та 7 300 доларів США, які були вилучені для забезпечення можливої конфіскації майна, як виду покарання.

Оскільки в ухвалі слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 6 листопада 2019 року прямо не надано дозвіл на відшукання грошових коштів та їх вилучення, то, на думку прокурора, ці грошові кошти набули статусу тимчасово вилученого майна.

В матеріалах справи відсутні відомості про те, що під час обшуку 11 листопада 2019 року грошові кошти були вилучені з метою виконання одного із завдань передбачених ч. 2 ст. 167 КПК України, тобто у зв`язку з тим, що ці кошти: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

В подальшому, за клопотанням прокурора шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Подгорця С.В. про арешт тимчасово вилученого майна від 12 листопада 2019 року, вилучені кошти були арештовані слідчим суддею з метою забезпечення можливої конфіскації як виду покарання.

Такі дії з боку органу досудового слідства, прокурора, слідчого судді вчиненні всупереч вимог кримінального процесуального закону.

Як вже вище зазначалося, під час обшуку не може вилучатися майно, кошти, цінності, які належать особі на праві власності чи якими особа правомірно володіє і які не мають зв`язку з кримінальним правопорушенням.

Для забезпечення можливої конфіскації, як виду покарання, арешт може накладатися тільки на майно підозрюваного, обвинуваченого, яке виявлене або розшукане за результатами вжитих слідчим, прокурором заходів, передбачених ч.1 ст.170 КПК України. Проведення обшуку у підозрюваного, обвинуваченого для мети виявлення і арешту майна є неприпустимим.

Оскільки інших підстав арешту вилучених у підозрюваної під час обшуку коштів в сумі 46 000 гривень та 7 300 доларів США органом досудового слідства, прокурором не встановлено та не зазначено у відповідному клопотанні; не встановлено підстав можливого арешту коштів з метою забезпечення спеціальної конфіскації або для їх зберігання як речового доказу у кримінальному провадженні і слідчим суддею та колегією суддів під час апеляційної перевірки оскаржуваної ухвали, то така ухвала про арешт коштів з метою забезпечення можливої конфіскації майна підозрюваної як виду покарання є незаконною та підлягає скасуванню з поверненням вилучених коштів особі, у якої вони були вилучені.

За таких обставин, ухвала слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 14 листопада 2019 року, якою задоволено клопотання прокурора шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Подгорця С.В. про арешт грошових коштів у сумі 46000 гривень та 7300 доларів США, вилучених 11.11.2019 в ході проведення обшуку у квартирі ОСОБА_1 , яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , в межах кримінального провадження № 12016100000001664 від 08 жовтня 2016 року, підлягає скасуванню.

Водночас колегія суду не погоджується із доводами адвоката Рябченка В.В. про те, що слідчим суддею було порушено право ОСОБА_1 на захист, оскільки розгляд клопотання про арешт тимчасово вилученого майна проведено без участі її захисників, а вона, в день розгляду вказаного клопотання, перебувала під вартою в ДУ «Київський слідчий ізолятор». Адвокат відзначає, що про судове засідання він був повідомлений лише о 16:32 годині 14 листопада 2019 року, тобто за 1.5 години до початку судового засідання та не мав можливості вчасно прибути в судове засідання.

Сторона захисту вважає, що одностороння оцінка правової позиції сторони обвинувачення, без належної правової позиції сторони захисту, вплинула на прийняття слідчим суддею неправомірної ухвали про арешт тимчасово вилученого майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України, клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Згідно ч. 1 ст. 135 КПК України, особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою.

Особа має отримати повістку про виклик або бути повідомленою про нього іншим шляхом не пізніше ніж за три дні до дня, коли вона зобов`язана прибути за викликом. У випадку встановлення цим Кодексом строків здійснення процесуальних дій, які не дозволяють здійснити виклик у зазначений строк, особа має отримати повістку про виклик або бути повідомленою про нього іншим шляхом якнайшвидше, але в будь-якому разі з наданням їй необхідного часу для підготовки та прибуття за викликом (ч. 8 ст. 135 КПК України).

Як вбачається з клопотання адвоката Левковця А.Ю., який діє в інтересах ОСОБА_1 , надісланого на електронну пошту Вищого антикорупційного суду о 17 годині 47 хвилин 14 листопада 2019 року, декілька годин тому його було повідомлено про судове засідання з розгляду клопотання прокурора про арешт тимчасово вилученого майна, яке відбудеться 14 листопада 2019 року о 19 годині 00 хвилин. Тому, Левковець А.Ю. , відповідно до ч. 8 ст. 135 КПК України, був належним чином, з дотриманням вимог кримінального процесуального закону, повідомлений про день та час судового засідання. В клопотанні про відкладення захисником не надано жодних доказів необхідності такого відкладення або неможливості його прибуття в судове засідання.

Адвокатом Рябченком В.В. також не надано до суду жодних доказів на обґрунтування неможливості прибуття в судове засідання, також ним не було подано до Вищого антикорупційного суду жодних заяв про відкладення розгляду клопотання прокурора з вказаних підстав.

Колегія суддів вважає обґрунтованим рішення слідчого судді про проведення судового розгляду з викликом лише захисників обвинуваченої та без виклику в судове засідання ОСОБА_1 з ДУ «Київський слідчий ізолятор» з метою забезпечення оперативності судового провадження та недопущення порушення строків розгляду клопотання прокурора.

Таким чином, враховуючи обмежені строки розгляду клопотання прокурора про арешт тимчасово вилученого майна, та того, що слідчим суддею під час постановлення оскаржуваної ухвали була врахована позиція сторони захисту, виражена адвокатом Левковцем А.Ю. в запереченнях на клопотання прокурора, колегія суддів вважає доводи апеляційної скарги стосовно позбавлення слідчим суддею Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 права на захист безпідставними.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 131, 167, 168, 170, 171, 173, 234, 236, 309, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційні скарги адвокатів Рябченко Василя Вікторовича та Лазаренко Ельвіри Олександрівни - задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 14 листопада 2019 року, якою задоволено клопотання прокурора шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Подгорця С.В. про арешт грошових коштів у сумі 46000 гривень та 7300 доларів США, вилучених 11.11.2019 в ході проведення обшуку у квартирі ОСОБА_1 , яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , в межах кримінального провадження № 12016100000001664 від 08 жовтня 2016 року скасувати та постановити нову, якою в задоволенні вказаного клопотання відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: С.Б. Боднар

Судді: І.В. Панаід

В.І. Панкулич