- Головуючий суддя (ВАКС) : Біцюк А.В.
Справа № 991/2536/19
Провадження1-кс/991/3131/19
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 грудня 2019 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Біцюк А.В., за участю секретаря судових засідань Волощенко С.В., заявника ОСОБА_2, розглянувши скаргу ОСОБА_2, який діє від імені та в інтересах ОСОБА_1 , на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України у рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62019000000001346 від 04.09.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України,
В С Т А Н О В И В :
До Вищого антикорупційного суду надійшла скарга ОСОБА_2, який діє від імені та в інтересах ОСОБА_1 , на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України у рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62019000000001346 від 04.09.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України, в якій просив:
- зобов`язати Національного антикорупційного бюро України чи службову особу, що здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62019000000001346 від 04.09.2019 року, визнати потерпілим ОСОБА_2 , малолітнього ОСОБА_1 та внести відповідні відомості щодо кожного потерпілого до Єдиного реєстру досудових розслідувань;
- зобов`язати службову особу Національного антикорупційного бюро України виправити недостовірно внесене до ЄРДР прізвище ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 62019000000001346 від 04.09.2019 року на достовірне прізвище - ОСОБА_3 ;
- зобов`язати службову особу Національного антикорупційного бюро України повідомити Вищий антикорупційний суд про виконання ухвали шляхом направлення копії витягу із Єдиного реєстру досудових розслідувань та надати потерпілим ОСОБА_2 , ОСОБА_1 документ, що підтверджує її виконання;
- здійснити судовий котроль у кримінальному провадженні № 62019000000001346 від 04.09.2019 року для прпинення неправомірних дій з боку НАБУ та його службових осіб;
- доручити Національному антикорупційному бюро України провести дослідження фактів, викладених в цій скарзі;
- забезпечити невідкладний судовий захист прав, свобод та інтересів учасників кримінального провадження № 62019000000001346 від 04.09.2019 року, зокрема, потерпілих ОСОБА_2 та малолітнього ОСОБА_1 як того вимагають інтереси малолітніх осіб віком до чотирнадцяти років.
Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 09 грудня 2019 року відкрито провадження за даною скаргою.
Заявник у судовому засіданні скаргу підтримав, просив її задовольнити з наведених у скарзі підстав. В обґрунтування доводів та вимог скарги особа, що подала скаргу, ОСОБА_2, який діє від імені та в інтересах ОСОБА_1 , посилається на те, що в провадженні Національного антикорупційного бюро України перебуває кримінальне провадження № 62019000000001346 від 04.09.2019 року, в рамках якого останній звернувся із клопотанням про визнання його та малолітнього ОСОБА_1 потерпілими в даному кримінальному провадженні. Разом з тим, за результатами розгляду відповідного клопотання відповідь станом на день розгляду скарги відсутня.
Особа, бездіяльність якої оскаржується, в судове засідання не з`явився, про день та час розгляду скарги повідомлявся належним чином. Від детектива НАБУ надійшла заява про відкладення розгляду справи у зв`язку із неможливістю прибуття на розгляд в зазначений час через службову необхідність здійснення процесуальних дій у іншому кримінальному провадженні.
Згідно з ч. 3 ст. 306 КПК України, відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Зважаючи на ці положення закону, слідчий суддя визнав за можливе прийняти рішення по суті скарги без участі уповноваженої особи Національного антикорупційного бюро України в судовому засіданні на підставі наявних доказів.
Дослідивши матеріали скарги, заслухавши пояснення скаржника, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Слідчим суддею встановлено, що Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62019000000001346 від 04.09.2019 року за заявою ОСОБА_2 від 22 липня 2019 року про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КПК України.
27 листопада 2019 року ОСОБА_2 , який діє від імені та в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до Національного антикорупційного бюро України з клопотанням про залучення в якості потерпілого ОСОБА_2 та ОСОБА_1 до кримінального провадження № 62019000000001346 від 04.09.2019 року.
Зазначене клопотання було зареєстровано в Національному антикорупційному бюро України за вх. № 188/28004-00 від 27.11.2019 р., однак відповідь за результатами розгляду клопотання на адресу заявника не надходила, що стало підставою для звернення зі скаргою на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України.
Відповідно до ч. 1 ст. 55 КПК України, потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 55 КПК України, права і обов`язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого.
Згідно положень ч. 5 ст. 55 КПК України, за наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.
Отже, за змістом цієї норми, права і обов`язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення.
Прокурор або детективом не виносилась постанова у кримінальному провадженні про відмову у визнанні потерпілими ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Суду доказів наявності таких рішень не надано.
Разом з тим, всупереч положенням ч. 2 ст. 55 КПК України, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 органом досудового розслідування безпідставно не визнаються потерпілими, незважаючи на подання вказаними особами відповідно до положень ч.2 ст.55 КПК України заяви про залучення їх до провадження як потерпілих.
За такого, невизначеність з процесуальним статусом вказаних осіб порушує їх права як потерпілих в кримінальному провадженні, які виникли з моменту подання заяви про залучення їх до провадження як потерпілих.
Відповідно до ст. 2 КПК України завданням кримінального провадження є, зокрема, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження.
Згідно п. 18) ч. 1 ст. 3 КПК України слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Отже, для усунення невизначенності зі статусом вказаних осіб, їх слід визнати потерпілими у кримінальному провадженні на підставі їх скарги. Визнання особи потерпілим судом передбачена ч.7 ст.55 КПК України. І хоча, вказаною нормою визнання потерпілим здійснюється за інших обставин, проте захистити законні права та інтереси осіб, що звернулись із скаргою, в даному випадку не можливо. Тому в даному випадку, на підставі ч.6 ст.9 КПК України, суд виходить із загальних засад кримінального провадження, визначених ч.1 ст.7 КПК України, а саме: верховенства права, законності та рівності перед судом та законом.
Крім того, згідно ч. 2 ст. 55 КПК України потерпілому вручається пам`ятка про процесуальні права та обов`язки особою, яка прийняла заяву про вчинення кримінального правопорушення.
З огляду на зазначене, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 необхідно вручити пам`ятки про процесуальні права та обов`язки потерпілого.
Що стосується вимоги скаржника про зобов`язання службову особу НАБУ виправити недостовірно внесене до ЄРДР прізвище ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 62019000000001346 від 04.09.2019 року на достовірне прізвище - ОСОБА_3 , то в цій частині скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Порядок формування та ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, а також надання відомостей з нього визначається Положенням про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого наказом Генеральної прокуратури України від 06.04.2016 № 139 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05 травня 2016 р. за № 680/28810) (далі - Положення).
Відповідно до Розділу VI Положення прокурори, керівники органів досудового розслідування усіх рівнів забезпечують у відомствах контроль за своєчасним, повним та достовірним внесенням інформації до Реєстру у строки, визначені КПК України та цим Положенням. У разі встановлення фактів невідповідності внесеної до Реєстру інформації матеріалам кримінального провадження або її неповноти вживаються заходи щодо усунення виявлених порушень.
Редагування (зміна) відомостей у разі виявлення неточностей, технічних помилок або неповноти даних здійснюється Реєстратором у межах, визначених у розділі ІІІ Положення, шляхом внесення оновлених даних до відповідного пункту електронного контуру картки
(Розділ ІІ Положення).
Згідно Розділу І Положення Реєстраторами Реєстру є: прокурори, у тому числі керівники прокуратур; керівники органів досудового розслідування; слідчі органів прокуратури, поліції, безпеки, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства та органів Державного бюро розслідувань; детективи підрозділів детективів та внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України (далі - Національне бюро), уповноважені здійснювати досудове розслідування кримінальних правопорушень.
Згідно ч.4 ст. 40 КПК України слідчий зобов`язаний виконувати доручення та вказівки прокурора, які надаються у письмовій формі. Невиконання слідчим законних вказівок та доручень прокурора, наданих у порядку, передбаченому цим Кодексом, тягне за собою передбачену законом відповідальність.
З огляду на зазначене, покладення обов`язку на уповноважену особу Національного антикорупційного бюро України вжити заходів щодо редагування (зміни) відомостей про кримінальне провадження в Єдиному реєстрі досудових розслідувань знаходиться в межах повноважень прокурорів, що здійснюють процесуальне керівництво у відповідному кримінальному провадженні, а також керівників органу досудового розслідування, що безпосередньо забезпечують контроль за своєчасним, повним та достовірним внесенням інформації до Реєстру, а тому вирішення відповідного питання виходить за межі повноважень слідчого судді.
Що стосується вимоги про зобов`язання службову особу НАБУ повідомити суд про виконання ухвали, слідчий суддя дійшов висновку про відмову у задоволенні зазначеної вимоги, оскільки за змістом ч. 4 ст. 535 КПК України органи, які виконують судове рішення, повідомляють суд, який постановив судове рішення, про його виконання, а за такого відсутні підстави додатково зобов`язувати особу, яка буде виконувати рішення суду, повідомляти про його виконання. Крім того, на даний час у слідчого судді не має підстав вважати, що його рішення не буде виконано, а за такого, у цій частині скарга не підлягає задоволенню.
Враховуючи вищезазначене, слідчий суддя приходить до переконання про наявність підстав для часткового задоволення скарги.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 2-3, 55, 303-304, 306-307, 372 КПК України, слідчий суддя,-
ПОСТАНОВИВ:
Скаргу задовольнити частково.
Визнати ОСОБА_2 та ОСОБА_1 потерпілими у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62019000000001346 від 04.09.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України.
Зобов`язати уповноважену особу Національного антикорупційного бюро України вручити пам`ятку про процесуальні права та обов`язки потерпілого ОСОБА_2 та ОСОБА_2 та внести відомості про вказаних потерпілих до Єдиного реєстру досудових розслідувань в кримінальному провадженні №62019000000001346.
В задоволені скарги ОСОБА_2 в іншій частині - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
СЛІДЧИЙ СУДДЯ А.В. БІЦЮК