- Головуючий суддя (АП ВАКС) : Семенников О.Ю.
- Суддя (АП ВАКС) : Глотов М.С., Калугіна І.О., Михайленко Д.Г., Чорненька Д.С.
- Секретар : Марисенко Л.В.
Справа № 760/25843/19
Провадження №11-п/991/182/19
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 грудня 2019 року м.Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого - судді Семенникова О.Ю.,
суддів: Глотова М.С., Калугіної І.О., Михайленка Д.Г., Чорненької Д.С.,
секретаря судового засідання Марисенко Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Києві подання колегії суддів Вищого антикорупційного суду щодо вирішення питання про направлення кримінального провадження, відомості про яке 19 квітня 2019 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42019101070000151 за обвинуваченням ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, до іншого суду,
ВСТАНОВИЛА:
Встановлені судом апеляційної інстанції обставини.
28 листопада 2019 року до Вищого антикорупційного суду із Солом`янського районного суду міста Києва надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке 19 квітня 2019 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42019101070000151 за обвинуваченням ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.
У підготовчому судовому засіданні 12 грудня 2019 року колегією суддів Вищого антикорупційного суду постановлено ухвалу про звернення до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду з поданням щодо вирішення питання про направлення кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за частиною 3 ст.368 КК України до іншого суду.
Вимоги і доводи подання.
16 грудня 2019 року до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшло вищевказане подання колегії Вищого антикорупційного суду щодо вирішення питання про направлення кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за частиною 3 ст.368 КК України до іншого суду, яке обґрунтоване тим, що до початку судового розгляду виявилося, що зазначене кримінальне провадження надійшло до суду з порушенням правил підсудності, передбачених ст.33-1 КПК України та пунктом 20-2 розділу XI «Перехідних положень» КПК України, оскільки обвинувачені не є керівниками суб`єкта великого підприємства, розмір предмету злочину є меншим ніж 500 прожиткових мінімумів, досудове слідство здійснювалося слідчим СВ Подільського УП ГУНП у м.Києві, а не Національним антикорупційним бюро.
Позиції учасників судового провадження.
Учасники судового провадження у судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Відповідно до ч.4 ст.34 КПК України неприбуття учасників судового провадження на розгляд подання не перешкоджає розгляду вирішення питання за поданням суду.
Мотиви суду.
У відповідності до ст.30 КПК України у кримінальному провадженні правосуддя здійснюється лише судом згідно з правилами, передбаченими цим Кодексом.
Засади розгляду справ незалежним і безстороннім судом регламентовані ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якої, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Таким чином, право на «суд, встановлений законом», як структурний елемент права на справедливий суд, яке передбачене ст.6 Конвенції, та за своїм змістом є основоположною засадою, що визначає організацію судової системи держави та загалом містить дві складові: організаційну (організація судової системи повинна регулюватися законами у їх буквальному значенні) та юрисдикційну (суд повинен діяти у спосіб та відповідно до повноважень, передбачених законом, у межах своєї компетенції). Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював, що фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Зокрема, у рішенні у справі «Занд проти Австрії» висловлено думку, що термін «судом, встановленим законом» у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…)».
Відповідно, визначення підсудності кримінального провадження є важливою складовою забезпечення права особи на справедливий розгляд судом, встановленим законом, в контексті статті 6 Конвенції.
За ч.1 ст.5 КПК України процесуальне рішення приймається згідно з положеннями цього Кодексу, чинними на момент прийняття такого рішення.
Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про Вищий антикорупційний суд» саме цей суд здійснює правосуддя як суд першої та апеляційної інстанцій у кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до його юрисдикції (підсудності) процесуальним законом, а також шляхом здійснення у випадках та порядку, визначених процесуальним законом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у таких кримінальних провадженнях.
Згідно з ст.33-1 КПК України Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних злочинів, передбачених в примітці статті 45 Кримінального кодексу України, статтями 206-2, 209, 211, 366-1 Кримінального кодексу України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1 - 3 частини п`ятої статті 216 Кримінального процесуального кодексу України.
Приміткою ст.45 КК України до корупційних злочинів віднесено злочини, передбачені статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, а також злочини, передбачені статтями 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368 - 369-2 цього Кодексу.
Окрім вищевказаних, у пунктах 1-2 ч.5 ст.216 КПК України визначено наступні умови, що визначають підсудність справи Вищому антикорупційному суду:
1. Злочин вчинено певним суб`єктом, серед яких, зокрема, керівник суб`єкта великого підприємництва, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків (суб`єктами великого підприємництва є юридичні особи, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) перевищує 250 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності перевищує суму, еквівалентну 50 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом Національного банку України (частина 3 статті 55 Господарського кодексу України);
2. Розмір предмета злочину або завданої ним шкоди в п`ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму. (Згідно Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" розмір прожиткового мінімуму на момент вчинення інкримінованого діяння становить 1921 грн.).
Відповідно до пункту 20-2 Розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України підсудність Вищого антикорупційного суду, передбачена цим Кодексом як суду першої інстанції, поширюється на кримінальні провадження, відомості за якими про кримінальне правопорушення внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань:
1) з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо початку роботи Вищого антикорупційного суду»;
2) до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо початку роботи Вищого антикорупційного суду», якщо досудове розслідування здійснюється або здійснювалося Національним антикорупційним бюро України та закінчено прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
Пунктом 2 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо початку роботи Вищого антикорупційного суду» № 100-ІХ від 18 вересня 2019 року передбачено, що він набирає чинності з дня наступного за днем його опублікування.
Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо початку роботи Вищого антикорупційного суду» № 100-ІХ від 18 вересня 2019 року був опублікований в офіційному виданні «Голос України» № 180 від 21 вересня 2019 року, тобто набрав чинності 22 вересня 2019 року.
Як вбачається із матеріалів кримінального провадження, відомості про яке 19 квітня 2019 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42019101070000151, обвинувальний акт складено слідчим СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві старшим лейтенантом поліції Грушецьким Б.Р. та затверджено прокурором Київської місцевої прокуратури №7 юристом 1 класу Цукановим Р.Р.
Також з обвинувального акту вбачається, що ОСОБА_1 обвинувачується в отриманні неправомірної вигоди при перебуванні на посаді заступника директора філії «Центр сервісного забезпечення» АТ «Українська залізниця». Обвинувачений ОСОБА_2 обвинувачується в отриманні неправомірної вигоди при перебуванні на посаді начальника відділу господарського забезпечення цієї ж філії. Розмір неправомірної вигоди, в отриманні якого вони обвинувачуються - 270000 грн.
Відтак, обвинувачені не є керівниками суб`єкта великого підприємництва, розмір предмету злочину є меншим ніж 500 прожиткових мінімумів (1921*500=960500 грн.).
З огляду на викладене, відповідно до ст.33-1 КПК України, пункту 20-2 Розділу XI «Перехідні положення» КПК України в редакції на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо початку роботи Вищого антикорупційного суду» № 100-IX від 18 вересня 2019 року, з 22 вересня 2019 року Вищий антикорупційний суд не є «судом, встановленим законом» для розгляду по суті кримінального провадження, відомості про яке 19 квітня 2019 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42019101070000151 за обвинуваченням ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.
Отже, колегія суддів Апеляційної палати погоджується з доводами подання колегії суддів Вищого антикорупційного суду щодо непідсудності провадження даному суду та необхідності направлення до іншого суду за підсудністю для розгляду обвинувального акту.
Вирішуючи питання щодо належного суду, до якого вказане кримінальне провадження має бути направлено для розгляду по суті, колегія суддів виходить з такого.
Питання направлення кримінального провадження з одного суду до іншого врегульовано положеннями статті 34 КПК України.
Пунктом 1 ч.1 ст.34 КПК України визначено, що кримінальне провадження передається на розгляд іншого суду, якщо до початку судового розгляду виявилося, що кримінальне провадження надійшло до суду з порушенням правил підсудності.
Зазначені норми кореспондуються з положеннями п.4 ч.3 ст.314 КПК України, відповідно до яких у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про направлення обвинувального акту, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру до відповідного суду для визначення підсудності у випадку встановлення непідсудності кримінального провадження.
Абзацом 2 ч.3 ст.34 КПК України визначено, що питання про направлення кримінального провадження з Вищого антикорупційного суду до іншого суду вирішується колегією у складі п`яти суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, зокрема, за поданням складу суду, визначеного для розгляду кримінального провадження, не пізніше п`яти днів з дня внесення такого подання, про що постановляється вмотивована ухвала.
Зазначені положення ст.34 КПК України означають, що саме Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду має виключні повноваження щодо визначення підсудності Вищого антикорупційного суду у кримінальному провадженні, а також вирішувати питання про направлення кримінальних проваджень з Вищого антикорупційного суду до інших судів, що є однією з гарантій незалежності Вищого антикорупційного суду як вищого спеціалізованого суду.
Вирішуючи питання про визначення належного суду, колегія суддів виходить із загальних засад визначення територіальної підсудності відповідно до положень ч.1 ст.32 КПК України, згідно з якою кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення.
Колегія суддів бере до уваги, що ОСОБА_1 обвинувачується в отриманні неправомірної вигоди при перебуванні на посаді заступника директора філії «Центр сервісного забезпечення» АТ «Українська залізниця», а обвинувачений ОСОБА_2 обвинувачується в отриманні неправомірної вигоди при перебуванні на посаді начальника відділу господарського забезпечення цієї ж філії, розташованої у Солом`янськиому районі м.Києва, тобто знаходиться в межах адміністративної території Солом`янського районного суду м. Києва, тому кримінальне провадження, відомості про яке 19 квітня 2019 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42019101070000151, слід передати за підсудністю для розгляду до Солом`янському районному суду м. Києва.
На підставі викладеного, оскільки належним судом для розгляду кримінального провадження, відомості про яке 19 квітня 2019 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42019101070000151 за обвинуваченням ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, є Солом`янський районний суд м. Києва, подання про вирішення питання про направлення кримінального провадження з Вищого антикорупційного суду до іншого суду слід задовольнити, у зв`язку з чим, керуючись ч.1 ст.33-1, ст.34, ч.2 ч.5 ст.216, ст.ст. 372, 376, ч.4 ст.532, п.20-2 Розділу XI «Перехідні положення» Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів
ПОСТАНОВИЛА:
Подання колегії суддів Вищого антикорупційного суду щодо вирішення питання про направлення кримінального провадження, відомості про яке 19 квітня 2019 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42019101070000151 за обвинуваченням ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, до іншого суду задовольнити.
Направити для розгляду матеріали кримінального провадження, відомості про яке 19 квітня 2019 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42019101070000151 за обвинуваченням ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, з Вищого антикорупційного суду до Солом`янського районного суду м.Києва за підсудністю.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
___________ ___________ ___________ ___________ ___________
Семенников О.Ю. Глотов М.С. Калугіна І.О. Михайленко Д.Г. Чорненька Д.С.