Документ № 86492633

Справа № 991/2177/19

Провадження №11-сс/991/237/19

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА ВИЩОГО АНТИКОРУПЦІЙНОГО СУДУ

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

16 грудня 2019 року місто Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого судді Глотова М. С.,

суддів: Калугіної І. О., Чорненької Д. С.,

за участю:

секретаря судового засідання Міленко О. В.,

прокурора: Семака І. А..,

підозрюваної: ОСОБА_1 ,

захисників: Говорухи М. М., Станішевського Є. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу прокурора Симківа Р. Я. на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 28 листопада 2019 року у кримінальному провадженні №52017000000000636 від 26.09.2017 про відмову в задоволенні клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо

ОСОБА_2 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки смт. Новоайдар

Новоайдарського району Луганської області, працюючої директором

Департаменту адміністрування митних платежів Державної фіскальної

служби України, проживаючої за адресою:

АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

яка підозрюється у вчиненні злочинів, відповідальність за які передбачена ч. 1 ст. 255, ч. 5 ст. 27 - ч. 3 ст. 212, ч. 5 ст. 27 - ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу України,

В С Т А Н О В И Л А:

І. Зміст оскаржуваного рішення.

1.1. Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 28.11.2019 відмовлено в задоволенні клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) про застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів із можливістю внесення застави у розмірі 19 210 000,00 грн. та покладення на підозрювану у разі внесення застави обов`язків, передбачених п. п. 1-4, 8, 9 ч. 5 ст. 194 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК).

Натомість до ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час доби, з покладенням на неї обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК.

1.2. Свою ухвалу слідчий суддя мотивував:

? наявністю обґрунтованої підозри в тому, що ОСОБА_1 вчинила особливо тяжкий та тяжкі злочини, відповідальність за які передбачена ч. 1 ст. 255, ч. 5 ст. 27 - ч. 3 ст. 212, ч. 5 ст. 27 - ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу України (далі - КК). Зокрема, вона підозрюється в тому, що брала участь у: злочинній організації, створеній з метою вчинення тяжкого та особливо тяжкого злочину, і у злочинах, вчинюваних такою організацією (ч. 1 ст. 255 КК); пособництві умисному ухиленню від сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), що входять у систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчиненому службовою особою підприємства, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах (ч. 5 ст. 27 - ч. 3 ст. 212 КК); в пособництві зловживанню владою та службовим становищем, тобто умисному, з метою одержання неправомірної вигоди для себе та іншої юридичної особи, використанні службовою особою влади та службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки - недоотримання Державним бюджетом України митних платежів на суму 77 719 040,72 грн. (ч. 5 ст. 27 - ч. 2 ст. 364 КК);

? доведеністю наявності ризиків, що ОСОБА_1 (1) може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, так як підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років, має діючий паспорт громадянина України для виїзду за кордон та з 2015 по 2019 включно виїжджала до Італії, Франції, Китаю, Нідерландів, Туреччини, Ізраїлю, Білорусії, Молдови, Фінляндії, Бельгії, а також може (2) незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні;

? недоведеністю прокурором наявності ризиків, що підозрювана може: (1) знищити, спотворити або приховати будь-які з речей чи документів, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; (2) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; (3) вчинити інше кримінальне правопорушення та продовжити вчинення злочину;

? недоведеністю прокурором, що, виходячи з даних про підозрювану, її матеріальний стан та соціальні зв`язки, потрібно застосувати винятковий запобіжний захід, оскільки інші більш м`які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, не зможуть забезпечити виконання ОСОБА_1 покладених на неї обов`язків та запобігти ідентифікованим ризикам;

? висновком, що запобігти ризикам, обґрунтованість яких встановлена у судовому засіданні, може застосування до підозрюваної домашнього арешту в нічний час доби з покладенням на підозрювану обов`язків, передбачених п. п. 1-4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК.

ІI. Вимоги і доводи апеляційної скарги та зміст поданих заперечень.

2.1. 03.12.2019 до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшла апеляційна скарга прокурора на вищевказану ухвалу слідчого судді.

2.1.1. У поданій апеляційній скарзі прокурор просив оскаржувану ухвалу від 28.11.2019 скасувати та постановити нову, якою застосувати до підозрюваної запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів із можливістю внесення застави у розмірі 19 210 000,00 грн., та покладення у разі внесення застави на ОСОБА_1 обов`язків, передбачених п. п. 1-4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК.

2.1.2. В апеляційній скарзі прокурор зазначав, що:

? слідчим суддею порушено ст. 194 КПК, так як до ОСОБА_1 як підозрюваної у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК, основним покаранням за який є штраф у сумі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, може бути застосовано запобіжний захід лише у вигляді застави або тримання під вартою;

? незгодою, що перебування ОСОБА_1 вночі за місцем проживання під домашнім арештом здатне забезпечити належну її процесуальну поведінку та запобігти встановленим ризикам;

? слідчий суддя при визначенні розміру застави мав враховувати як майновий стан ОСОБА_1 , так і організатора злочинної організації ОСОБА_3 , в участі в якій вона підозрюється, та який з метою недопущення його викриття може забезпечити потреби учасника такої групи.

2.2. 10.12.2019 Апеляційній палаті Вищого антикорупційного суду безпосередньо в судовому засіданні були надані письмові заперечення захисника підозрюваної ОСОБА_1 - адвоката Говорухи М. М.

2.2.1. У поданих запереченнях захисник просив відмовити прокурору в задоволенні апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді.

2.2.2. В обґрунтування своїх заперечень захисник вказував, що:

? ч. 8 ст. 194 КПК суд має застосовувати у поєднанні із п. 1 ч. 2 ст. 183 КПК та лише, якщо підозрювана не виконає обов`язки, покладені на неї при застосуванні іншого, раніше обраного запобіжного заходу, або не виконала у встановленому порядку вимог щодо внесення коштів як застави та надання документа, що це підтверджує;

? прокурор не довів перед судом, що ОСОБА_1 не виконала обов`язки, покладені на неї при застосуванні іншого, раніше обраного запобіжного заходу, або не виконала у встановленому порядку вимог щодо внесення коштів як застави та надання документа, що це підтверджує, а тому підстав обирати запобіжний захід у вигляді тримання пі вартою немає;

? при визначенні розміру застави прокурор безпідставно вказує не лише на майновий стан ОСОБА_1 , але й - ОСОБА_4 , до якого вона не має жодного відношення;

? при застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_4 було обрано альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у сумі, яка відповідає заподіяній майновій шкоді державі (забезпечено повне відшкодування спричиненої державі шкоди);

? підозрювана ОСОБА_1 в повній мірі беззаперечно виконує покладені на неї обов`язки.

ІII. Позиція учасників провадження.

3.1. Прокурор просив апеляційну скаргу задовольнити, наголосивши, що до підозрюваної можна було застосувати лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів із можливістю внесення застави у розмірі 19 210 000,00 грн., та покладення у разі внесення застави на підозрювану обов`язків, передбачених п. п. 1-4, 8, 9 ч. 5 ст. 194 КПК. Звернув увагу на те, що в листуванні ОСОБА_4 є листи від ОСОБА_5 .

3.2. Підозрювана просила у задоволенні апеляційної скарги відмовити з мотивів, наведених її захисниками.

3.3. Захисники просили відмовити прокурору в задоволенні апеляційної скарги, так як рішення слідчого судді в частині застосованого запобіжного заходу обґрунтоване, а підстави для застосування більш суворого запобіжного заходу відсутні.

IV. Обставини, встановлені колегією суддів під час розгляду апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора, підозрюваної та її захисника, співставивши їх із наявними у матеріалах доказами, колегія суддів встановила наступне.

(§1) Обставини, які стосуються історії цього судового провадження та правопорушень, у вчиненні яких особа підозрюється

4.1. Детективами НАБУ здійснювалося досудове розслідування кримінальних проваджень №52017000000000636 від 26.09.2017 за ч. 3 ст. 368 КК, №52017000000000682 від 11.10.2017 за ч. 2 ст. 364 КК, №52018000000000679 від 09.07.2018 за ч. 2 ст. 364 КК, №52019000000001052 від 22.11.2019 за ч. 3 ст. 212 КК, №52019000000001053 від 22.11.2019 за ч. 1 ст. 255 КК, матеріали яких у зв`язку з розслідуванням у рамках таких проваджень одних і тих же злочинів, вчинених за версією слідства одними і тими ж особами в один і той же період, 26.11.2019 об`єднано в кримінальному провадженні №52017000000000636 (т. 1 а. с. 21).

4.2. 26.11.2019 детективом НАБУ в період з 11 год. 00 хв. по 11 год. 38 хв. у рамках здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №52017000000000636 ОСОБА_1 була затримана за підозрою у вчиненні злочинів (т. 1 а. с. 240-242).

4.3. О 14 год. 15 хв. 2611.2019 ОСОБА_1 в присутності її захисників було повідомлено про підозру, вручено пам`ятку про процесуальні права та обов`язки, оголошено та роз`яснено права підозрюваної (т. 1 а. с. 237).

4.4. Із витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження №52017000000000636 (т. 1 а. с. 16-20), повідомлення про підозру (т. 1 а. с. 107-237) та клопотання (т. 1 а. с. 1-15) у їх сукупності вбачається, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 5 ст. 27 - ч. 3 ст. 212, ч. 5 ст. 27 - ч. 2 ст. 364 КК, а саме в:

(1) участі у злочинній організації, створеній з метою вчинення тяжких та особливо тяжкого злочину, і у злочинах, вчинюваних такою організацією;

(2) пособництві умисному ухиленню від сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), що входять у систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчиненому службовою особою підприємства, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах;

(3) пособництві зловживанню владою та службовим становищем, тобто умисному, з метою одержання неправомірної вигоди для себе та іншої юридичної особи, використанні службовою особою влади та службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки.

Зокрема, слідство з прокурором доводять, що у 2016-2017 роках, в тому числі з вини ОСОБА_6 (на той час - ОСОБА_6 , Державним бюджетом України було недоотримано митних платежів у вигляді мита та податку на додану вартість на загальну суму 77 719 040,72 грн. (т. 1 а. с. 4).

4.5. Так, в оскаржуваній ухвалі від 28.11.2019 слідчий суддя дійшов висновку про обґрунтованість підозри, що ОСОБА_1 вчинила злочини, які їй інкримінуються, вказавши «за викладених у клопотанні обставин» (т. 5 а. с. 200).

4.6. 28.11.2019 детектив НАБУ Потребчук О. І. за погодженням із прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП) Семаком І. А. звернувся до слідчого судді Вищого антикорупційного суду з клопотанням від 27.11.2019 про застосування запобіжного заходу у вигляді триманні під вартою строком на шістдесят днів з можливістю внесення застави у розмірі 10 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 19 210 000,00 грн., до підозрюваної у кримінальному провадженні №52017000000000636 ОСОБА_1 (т. 1 а. с. 1-15).

4.7. 28.11.2019 за результатами розгляду вищевказаного клопотання слідчий суддя Вищого антикорупційного суду постановив ухвалу, якою відмовив в задоволенні клопотання детектива, але застосував до ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час доби, з покладенням на неї обов`язків: (1) в період часу з 22 год. 00 хв. по 06 год. 00 хв. не покидати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 без дозволу детектива, прокурора та суду строком на 60 днів, тобто до 24.01.2020 включно; (2) прибувати до детектива, прокурора, суду за кожною вимогою; (3) повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; (4) утримуватись від спілкування з іншими підозрюваними, а також свідками у кримінальному провадженні № 52017000000000636 від 26.09.2017; (5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд із України і в`їзд в Україну (т. 5 а. с. 198-202).

4.8. Згідно з протоколом детектива НАБУ від 06.12.2019 ОСОБА_1 здала на зберігання свій паспорт громадянина України для виїзду за кордон (т. 6 а. с. 10).

4.9. 03.12.2019 прокурор подав апеляційну скаргу на ухвалу від 28.11.2019 (т. 5 а. с. 208-213).

4.10. 16.12.2019 безпосередньо у судовому засіданні захисником підозрюваної ОСОБА_1 адвокатом Говорухою М. М. були подані письмові заперечення на апеляційну скаргу прокурора (т. 6 а. с. 4-6).

(§2) Обставини, які стосуються особи підозрюваної

4.11. ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка України, уродженка смт. Новоайдар Новоайдарського району Луганської області, проживаюча за адресою: АДРЕСА_1 , має дійсний до 23.02.2026 паспорт громадянина України для виїзду за кордон (т. 1 а. с. 22).

4.12. Державний кордон України підозрювана з 16.05.2015 по 23.08.2019 перетинала для поїздок до Туреччини, Ізраїлю, Білорусії, Молдови, Італії, Фінляндії, Бельгії, Китаю, Нідерландів, Франції (т. 1 а. с. 23-26).

4.13. Згідно даних декларації за 2018 рік, поданої 17.03.2019 (т. 1 а. с. 27 - 42), копії наказу по Державній фіскальній службі України від 19.04.2016 (т. 1 а. с. 49) та характеристики (т. 5 а. с. 171-172) ОСОБА_6 раніше - ОСОБА_6 на час вчинення злочинів, у вчиненні яких підозрюється, працювала директором Департаменту адміністрування митних платежів Державної фіскальної служби України, на державній службі в т. ч. в митних органах працює з 1999 року, радник податкової та митної справи I рангу (т. 5 а. с. 171-172).

4.14. Підозрювана має вищу освіту, за місцем роботи характеризується як кваліфікований керівник з високим рівнем відповідальності, комунікабельна, тактовна, користується авторитетом серед колег, відносини з якими будує на основі ввічливості, взаємодопомоги та взаємоповаги (т. 5 а. с. 171-172).

4.15. Згідно даних декларації (т. 1 а. с. 27 - 42), інформації регіонального сервісного центру МВС у м. Києві (т. 1 а. с. 43), інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (т. 1 а. с. 47 - 48), ОСОБА_6 раніше – ОСОБА_6 є власником легкового автомобіля Хюндай Тусан (Hyundai Tucson) 2017 року випуску, володіє готівковими коштами у сумі 7000 доларів США, а її дочка ОСОБА_12 (т. 1 а. с. 44-46) є власником двокімнатної квартири загальною площею 60 кв. м. у м. Києві та готівкових коштів у сумі 10000 доларів США.

4.16. Згідно даних декларації за 2018 рік та довідки про заробітну плату в 2019 році ОСОБА_6 отримала доходи, виплачені у вигляді заробітної плати у 2018 році в розмірі 221868 грн. (т. 1 а. с. 33), та в 2019 році (з січня по жовтень) - у розмірі 195479,09 грн. (т. 5 а. с. 136).

4.17. Відповідно до виписок з медичної картки та з історії хвороби ОСОБА_6 (т. 5 а. с. 133-135) має захворювання, у зв`язку з якими в 2018 році проходила курс лікування.

4.18. Відповідно до інформації, зафіксованої в протоколі огляду від 22.11.2019 (т.1 а. с. 95-106) ОСОБА_3 , який разом із ОСОБА_13 є підозрюваним у кримінальному провадженні № 52017000000000636, звертався з адреси електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_2, яку він використовує, із листом до особи, яка використовує адресу електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_3. У додатках до такого листа містилися копії документів та інформація, що стосувалися питання розірвання шлюбу у судовому порядку ОСОБА_14 наразі ОСОБА_15 і ОСОБА_16 , що на думку колегії безумовно свідчить про готовність ОСОБА_3 надавати допомогу ОСОБА_17 ОСОБА_6 . Крім того, наявність зв`язків між ОСОБА_3 та ОСОБА_13 підтверджується відомостями, зафіксованими у протоколі огляду від 03.04.2019 (т. 4 а. с. 239-246), відповідно до якого ОСОБА_3 і ОСОБА_6 04.12.2016 перебували за адресою: м. Одеса, АДРЕСА_2 . АДРЕСА_3 . 31а в період між 00:00:41 - 00:00-53 год.

4.19. ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 52017000000000636 підозрюється у створенні злочинної організації, до якої входила ОСОБА_6 ОСОБА_6 (т. 1 а. с. 107-237).

4.20. 19.10.2019 ОСОБА_6 змінила своє прізвище на « ОСОБА_6 » (т. 1 а. с. 238).

V. Мотиви і висновки колегії суддів.

Надаючи оцінку обставинам, встановленим під час розгляду апеляційної скарги, колегія суддів виходь із такого.

(§3) Щодо існування суспільного інтересу, яким може бути виправдано відступ від вимоги забезпечення поваги до особистої свободи особи.

5.1. Ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, як зазначив Європейський Суд з прав людини в п. 26 рішення у справі «Хайредінов проти України» (Khayredinov v. Ukraine), гарантує основоположне право на свободу та недоторканність, яке є найважливішим у «демократичному суспільстві» у розумінні Конвенції.

Однак, особа може бути позбавлена свободи у випадках і відповідно до процедури, встановленої законом, зокрема у випадку законного арешту або затримання, здійсненого з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення, що передбачає підп. «с» п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

У п. 28 рішення у справі «Хайредінов проти України» (Khayredinov v. Ukraine) Європейський Суд з прав людини зазначив, що «тримання під вартою у відповідності до підпункту (c) пункту 1 статті 5 Конвенції має задовольняти вимогу пропорційності».

Так, хоч у п. 60 рішення у справі «Боротюк проти України» Європейський Суд з прав людини, оцінюючи застосування п. 3 ст. 5 Конвенції вказав, що «особу, обвинувачену у правопорушенні, має бути звільнено до судового розгляду, якщо держава не доведе існування «відповідних і достатніх» підстав для подальшого тримання її під вартою. Щоб дотримати цієї вимоги, національні судові органи повинні дослідити усі факти за і проти існування реального суспільного інтересу, який, за належного врахування принципу презумпції невинуватості, виправдовує відступ від вимоги забезпечення поваги до особистої свободи, і викласти ці міркування у своїх рішеннях», але, на думку колегії суддів, й оцінюючи необхідність відступу від вимоги забезпечення поваги до особистої свободи ОСОБА_1 згідно підп. «с» п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод суд теж має дослідити усі факти за і проти існування реального суспільного інтересу, який може виправдати обрання запобіжного заходу, пов`язаного з обмеженням свободи, що дозволить задовольнити вимогу пропорційності.

5.2. У зв`язку з вищенаведеним, оцінюючи співвідношення між суспільним інтересом виявлення, покарання осіб, які вчинили корупційні кримінальні правопорушення, та необхідністю забезпечення поваги до особистої свободи ОСОБА_1 , колегія приймає до уваги, що вона підозрюється у вчиненні злочинів, у разі доведення вини в яких її може бути притягнуто до кримінальної відповідальності з призначенням покарання у вигляді:

? позбавлення волі на строк від 5 до 12 років (за ч. 1 ст. 255 КК);

? штрафу від 15000 до 25000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років з конфіскацією майна (за ч. 5 ст. 27 - ч. 3 ст. 212 КК);

? позбавлення волі на строк від 3 до 6 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років, зі штрафом від 500 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (за ч. 2 ст. 27 - ч. 2 ст. 364 КК).

5.1.1. Відповідно до ч. ч. 4, 5 ст. 12 КК «тяжким злочином є злочин, за який передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше двадцяти п`яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше десяти років. Особливо тяжким злочином є злочин, за який передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі понад двадцять п`ять тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, позбавлення волі на строк понад десять років або довічного позбавлення волі».

5.1.2. Згідно примітки 1 до ст. 45 КК злочин, відповідальність за вчинення якого передбачена ч. 2 ст. 364 КК, вважається корупційним злочином.

Отже, із вищенаведеного вбачається, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину (ч. 1 ст. 255 КК) та тяжких злочинів (ч. 5 ст. 27 - ч. 3 ст. 212 КК і ч. 5 ст. 27 - ч. 2 ст. 364 КК), один з яких є корупційним. І найбільшим покаранням, яке їй загрожує у разі доведення наявності вини, може стати позбавлення волі на строк до 12 років.

5.2. Оскільки ОСОБА_1 підозрюється за ч. 5 ст. 27 - ч. 2 ст. 364 КК в причетності до корупції, то колегією суддів враховується та обставина, що згідно Засад державної антикорупційної політики в Україні (Антикорупційна стратегія) на 2014-2017 роки, затверджених Законом України №1699-VII від 14.10.2014, саме корупція є однією з причин, що призвела до масових протестів в Україні наприкінці 2013 року - на початку 2014 року. Крім того, у п. 3.3. розділу 3 Стратегії національної безпеки України, схваленої рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 06.05.2015, та затвердженої Указом Президента України №287/2015 від 26.05.2015, корупція визнана однією з актуальних загроз національній безпеці України.

Із огляду на наведене колегія суддів вважає, що до кримінального провадження №52017000000000636, в якому ОСОБА_1 повідомлено про підозру, існує значний інтерес українського суспільства. Цей інтерес обумовлений ще й тим, що відповідно до п. 9.1.3. та 9.1.7. ст. 9 Податкового кодексу України податок на додану вартість і мито належать до загальнодержавних податків, за рахунок яких, як передбачають ч. ч. 1, 2 ст. 9 Бюджетного кодексу України, відбувається наповнення Державного бюджету України. У тому числі за рахунок таких коштів відбувається й виплата заробітних плат вчителям, лікарям, військовослужбовцям та іншим працівникам бюджетної сфери, проводиться ремонт доріг загального користування тощо.

5.3. У зв`язку з тим, що ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, у зв`язку з яким за версією слідства Державним бюджетом України через ввезення на митну територію України товарів не було отримано в 2016-2017 роках додаткові надходження у сумі 65 823 766,42 грн. по податку на додану вартість та 11 895 274,30 грн. по миту, а загалом до бюджету не надійшло додаткових 77 719 040,72 грн., то інтерес з боку суспільства до цього кримінального провадження є надзвичайно високим.

5.4. Отже, колегія суддів приходить до висновку про існування реального суспільного інтересу в кримінальному провадженні №52017000000000636, який може виправдати обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу, пов`язаного з обмеженням свободи, і задовольнити вимогу пропорційності, але лише за умови, якщо буде доведено, що більш м`який запобіжний захід не забезпечить виконання обов`язків і не може запобігти наявним ризикам.

(§4) Щодо обґрунтованості підозри

5.5. У КПК прямо не зазначено, що при здійсненні перегляду ухвали слідчого судді в апеляційному порядку колегія суддів апеляційної інстанції обмежена лише доводами апеляційної скарги. Хоча при цьому є діючою ч. 1 ст. 404 КПК, в якій зазначено, що «суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги», але при цьому в ній не згадано про особливості перегляду рішення слідчого судді.

Однак, згідно ч. 6 ст. 9 КПК «У випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 11 ст. 7 цього Кодексу».

В ч. 3 ст. 26 (Диспозитивність) КПК вказано, що «Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом». Крім того, у ч. 1 ст. 22 КПК зазначається, що «Кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом».

Враховуючи вищенаведене, а саме те, що сторона захисту не скористалася правом на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді від 28.11.2019 в частині обґрунтованості повідомленої ОСОБА_17 підозри, а з апеляційною скаргою на таку ухвалу звернувся лише прокурор, який у доводах скарги не виносить на розгляд суду апеляційної інстанції питання обґрунтованості встановленої підозри, то колегія суддів прийшла до висновку про відсутність підстав для виходу за межі доводів, наведених в апеляційній скарзі, та вважає, що підозра обґрунтована.

(§5) Щодо ризиків, наявність яких виправдовує застосування запобіжного заходу

5.6. Виходячи із тих самих вищенаведених причин, з яких судом апеляційної інстанції повторно не досліджувалася наявність обґрунтованості повідомленої ОСОБА_1 підозри, яку вже було досліджено та встановлено слідчим суддею 28.11.2019, колегія суддів також не досліджуватиме наявність ризику переховування підозрюваної від органів досудового розслідування та суду, і ризику незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні.

5.7. Разом з тим, виходячи із того, що у доводах своєї апеляційної скарги прокурор виніс на розгляд суду апеляційної інстанції питання доведеності інших ризиків, а саме, що ОСОБА_1 може: (1) знищити, спотворити або приховати будь-які з речей чи документів, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; (2) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; (3) вчинити інше кримінальне правопорушення та продовжити вчинення злочину (т. 5 а. с. 209-210), а сторона захисту надала заперечення на дану апеляційну скаргу, колегія суддів вважає за необхідне провести оцінку таких доводів з урахуванням наведених прокурором аргументів, наявних у матеріалах провадження за клопотанням доказів, заперечень підозрюваної і її захисників.

Оцінюючи в сукупності вищенаведені аргументи та докази, колегія суддів наголошує, що дійсно п. 4 і п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК передбачено, що «метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується».

Разом з тим, колегія суддів враховує, що відповідно до п. 85 рішення у справі «Макаренко проти України» від 30.01.2018 Європейський Суд з прав людини зазначив, що «До обґрунтувань, які відповідно до практики Суду вважаються «відповідними» та «достатніми» доводами, входять такі підстави, як небезпека переховування від слідства, ризик чинення тиску на свідків або фальсифікації доказів, ризик змови, ризик повторного вчинення злочину, ризик спричинення порушення громадського порядку, а також необхідність захисту затриманого». Разом з тим, в п. 86 рішення у зазначеній справі «Макаренко проти України» Європейський Суд з прав людини констатував, що «… Аргументи на користь чи проти звільнення не повинні бути «загальними та абстрактними» (див. рішення у справі «Смірнова проти Росії» (Smirnova v. Russia), заяви № 46133/99 та 48183/99, пункт 63, ЄСПЛ 2003-IX (витяги). Якщо законодавство передбачає презумпцію щодо факторів, які стосуються підстав продовження тримання під вартою, то існування конкретних фактів, що переважають принцип поваги до особистої свободи, має бути переконливо продемонстровано (див. рішення у справі «Ілійков проти Болгарії» (Ilijkov v. Bulgaria), заява № 33977/96, пункт 84 in fine, від 26 липня 2001 року)».

Саме виходячи із вищевказаного колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді, що стороною обвинувачення фактично не надано переконливих доказів на підтвердження наявності ризиків, передбачених п. п. 2, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК. Тобто, не продемонстровано конкретних фактів, які переконали, що відповідні ризики існують.

5.8. Отже, існування інших ризиків, ніж встановлені слідчим суддею, прокурор не довів.

5.9. Оцінюючи вищенаведені ризики, колегія суддів хоч і приймає до уваги, що ОСОБА_1 має дві вищі освіту, на державній службі в митних органах України працює з 1999 року, за місцем роботи характеризується виключно з позитивної сторони та не має дисциплінарних стягнень, але в світлі наведених вище фактичних даних такі обставини не є настільки переконливими та вагомими, щоб суттєво знизити вірогідність настання встановлених ризиків.

(§6) Щодо нездатності більш м`яких запобіжних заходів запобігти існуючим ризикам

5.10. Згідно ч. 1 ст. 177 КПК «метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК». А відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК «тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу...».

5.11. Більш м`якими запобіжними заходами, у порівнянні з триманням під вартою, є: а) особисте зобов`язання; б) особиста порука; в) застава; г) домашній арешт. У той же час згідно ч. 8 ст. 194 КПК «До підозрюваного, обвинуваченого у вчиненні злочину, за який передбачено основне покарання у виді штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, може бути застосовано запобіжний захід лише у вигляді застави або тримання під вартою у випадках та в порядку, передбачених цією главою».

5.12. Виходячи із вищенаведених положень, колегія суддів погоджується з аргументами прокурора про те, що до ОСОБА_1 як особи, яка підозрюється, в тому числі, у вчиненні злочину за ч. 3 ст. 212 КК, за який передбачено основне покарання у вигляді штрафу в розмірі від п`ятнадцяти тисяч до двадцяти п`яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, не може бути застосовано такі запобіжні заходи як особисте зобов`язання, особиста порука чи домашній арешт в силу прямої заборони на це, передбаченої в ч. 8 ст. 194 КПК. А тому, застосувавши до підозрюваної запобіжний захід у вигляді домашнього арешту слідча суддя помилково не застосувала ч. 8 ст. 194 КПК.

5.13. У зв`язку з цим колегія суддів приходить до висновку про необхідність застосування до підозрюваної ОСОБА_1 одного із запобіжних заходів, прямо передбачених ч. 8 ст. 194 КПК (застава чи тримання під вартою).

У зв`язку з вищенаведеним, вирішуючи, який саме запобіжний захід обрати підозрюваній, колегія суддів враховує п. 62 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Боротюк проти України» (Borotyuk v. Ukraine), згідно з яким: «У всіх випадках, коли ризику ухилення обвинуваченого від слідства можна запобігти за допомогою застави чи інших запобіжних заходів, обвинуваченого має бути звільнено і в таких випадках національні органи завжди мають належним чином досліджувати можливість застосування таких альтернативних запобіжних заходів».

5.14. Оскільки єдиним альтернативним триманню ОСОБА_1 під вартою запобіжним заходом є застава, та враховуючи, що застосування до підозрюваної застави може запобігти встановленим ризикам, колегія суддів приходить до переконання про необхідність застосувати до неї запобіжний захід у вигляді застави, а не тримання під вартою. Разом із цим на підозрювану слід покласти процесуальні обов`язки: прибувати до слідчого (детектива), в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора, слідчого судді та суду за першим викликом; не відлучатись із населеного пункту, де знаходиться її місце проживання, без дозволу слідчого (детектива), прокурора слідчого судді чи суду; повідомляти слідчого (детектива), прокурора, слідчого суддю чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; утримуватися від спілкування з будь-якими особами щодо обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_18 у кримінальному провадженні №52017000000000636, крім своїх захисників, слідчих (детективів), прокурорів, слідчого судді та суду; здати на зберігання до уповноважених органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України; носити електронний засіб контролю. Вказані заходи у їх сукупності дозволять в достатній мірі запобігти встановленим ризикам.

(§7) Щодо обґрунтованості розміру застави

5.15. Визначаючи розмір застави колегія суддів враховує, що відповідно до абз. 1 ч. 3 ст. 183 КПК «слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною 4 цієї статті». А згідно ч. 4 ст. 182 КПК «розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 КПК. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього». Крім того, як зазначено в ч. 5 ст. 182 КПК «розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно».

Оскільки прокурором у судовому засіданні було доведено виключність ситуації ОСОБА_1 , за якої наявні підстави для відходу від меж розміру застави, визначених п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК, колегія суддів вважає за необхідне визначити заставу саме вийшовши за такі межі. Адже, було встановлено наявність у ОСОБА_1 у власності легкового автомобіля Хюндай Тусан 2017 року випуску, готівкових коштів у сумі 7000 доларів США та перебування у власності її дочки двокімнатної квартири у м. Києві та готівкових коштів у сумі 10000 доларів США. Крім того, про наявність фінансових можливостей у підозрюваної свідчать її неодноразові поїздки закордон, та отримання заробітної плати у 2018 році в розмірі 221868 грн. і в 2019 році (з січня по жовтень) - у розмірі 195479,09 грн.

Також ОСОБА_1 , на думку колегії суддів, має тісні зв`язки з організатором злочинної організації ОСОБА_3 , який для того, щоб ОСОБА_1 не надавала свідчень про вчинення в інтересах очолюваної ним злочинної організації злочинів, у яких вони підозрюються, може забезпечувати її фінансові потреби, в т. ч. надати кошти для сплати застави.

Із урахуванням зазначеного,колегія суддів приходить до висновку, що застава у розмірі однієї тисячі розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 2 102 000,00 грн., для ОСОБА_1 не є явно непомірною. Загроза втрати відповідної суми у випадку порушення покладених на підозрювану обов`язків спонукатиме ОСОБА_1 не вчиняти дії, вчинення яких призведе до реального настання ризиків, які були встановлені.

5.16. Отже, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для визначення підозрюваній застави у розмірі 2 102 000,00 грн. з покладенням на неї обов`язків, визначених п. п. 1-4, 8, 9 ч. 5 ст. 194 КПК.

(§8) Висновок

Таким чином, слідчий суддя з урахуванням всіх обставин з дотриманням норм КПК цілком правильно визначив наявність обґрунтованої підозри, ідентифікував та оцінив наявність ризиків переховування підозрюваної від органів досудового розслідування та/або суду, незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні.

Водночас слідчий суддя помилково прийшов до висновку про можливість застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, який колегією суддів спростовано.

Оскільки прокурором не було доведено необхідності застосування до підозрюваної більш суворого запобіжного заходу ніж застава з покладенням на ОСОБА_1 процесуальних обов`язків, а також у зв`язку із доведенням наявності виключності випадку відповідно до другого речення ч. 5 ст. 182 КПК, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційну скаргу потрібно задовольнити частково. У зв`язку з цим до підозрюваної необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді застави в сумі 2 102 000,00 грн. із покладенням на ОСОБА_1 обов`язків, передбачених п. п. 1-4, 8, 9 ч. 5 ст. 194 КПК.

Керуючись ст. ст. 2, 176, 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 309, 370, 375, 376, 404, 405, 407, 409, 410, 418, 419, 532 Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу прокурора задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 28 листопада 2019 року в кримінальному провадженні №52017000000000636 скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваної ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваної ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави в розмірі одна тисяча розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 2 102 000 (два мільйони сто дві тисячі) гривень 00 копійок.

Сума застави може бути внесена як самою підозрюваною, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду за такими реквізитами: код ЄДРПОУ 42836259, номер рахунку за стандартом ІВАN UA НОМЕР_1 .

Роз`яснити підозрюваній, що підозрювана, яка не тримається під вартою, не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язана внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому (детективу), прокурору, суду.

Покласти на підозрювану такі обов`язки:

? прибувати до слідчого (детектива), в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора, слідчого судді та суду за першим викликом;

? не відлучатись із населеного пункту, де знаходиться її місце проживання, без дозволу слідчого (детектива), прокурора слідчого судді чи суду;

? повідомляти слідчого (детектива), прокурора, слідчого суддю чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

? утримуватися від спілкування з будь-якими особами щодо обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_18 у кримінальному провадженні №52017000000000636, крім своїх захисників, слідчих (детективів), прокурорів, слідчого судді та суду;

? здати на зберігання до уповноважених органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України;

? носити електронний засіб контролю.

Роз`яснити підозрюваній, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрювана, будучи належним чином повідомленою, не з`явилася за викликом до слідчого (детектива), прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомила про причини своєї неявки, або якщо порушила інші покладені на неї при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Контроль за виконанням цієї ухвали в частині виконання покладених на підозрюваної обов`язків покласти на Національне антикорупційне бюро України.

У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя вирішує питання про застосування до підозрюваної запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Ця ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Копію ухвали вручити підозрюваній негайно після її проголошення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий: М. С. Глотов

Судді: І. О. Калугіна

Д. С. Чорненька