Документ № 86493064

Справа № 757/57168/19-к

Провадження №11-сс/991/250/19

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2019 року м. Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду в складі:

головуючого Панаіда І.В.,

суддів Панкулича В.І., Боднара С.Б.,

за участю:

секретаря судового засідання Римаренко М.С.,

прокурора Мусіяки В.В.,

представників скаржника Глушка Ю.М., Захарченка Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві матеріали за апеляційною скаргою адвоката Глушка Юрія Миколайовича, який діє в інтересах компанії «IDP CAPITAL LTD» (№ компанії НЕ305435 , дата реєстрації 27 квітня 2010 року, адреса реєстрації - Zinonos Kitieos 9, Egkomi, 2406 Nikosia, Кіпр), на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 01 листопада 2019 року про арешт майна у кримінальному провадженні №42014000000000521 від 18 червня 2014 року,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 01 листопада 2019 року задоволено клопотання прокурора другого відділу Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України Литвинюка О.М. про накладення арешту на майно та накладено арешт на грошові кошти нерезидента України «IDP CAPITAL LTD» на рахунках № НОМЕР_2 та № НОМЕР_3 , відкритих у ПАТ «Банк Юнісон» (код ЄДРПОУ 38514375).

Не погодившись з ухвалою слідчого судді, представник компанії «IDP CAPITAL LTD» подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вищевказану ухвалу слідчого судді та постановити нову, якою відмовити у задоволення клопотання прокурора про накладення арешту на майно компанії - нерезидента України «IDP CAPITAL LTD», а саме, грошові кошти на рахунках № НОМЕР_2 та № НОМЕР_3 , відкритих у ПАТ «Банк Юнісон».

Скаржник вважає, що ухвала є незаконною і підлягає скасуванню, оскільки була постановлена з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону. Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, посилається на те, що стороною обвинувачення не доведено необхідність накладення вказаного арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК України. Не доведено, що грошові кошти на рахунках № НОМЕР_2 та № НОМЕР_3 , відкритих у ПАТ «Банк Юнісон» можуть підлягати спеціальній конфіскації. Не підтверджено, що арештовані кошти могли бути одержані внаслідок вчинення злочину. Зазначає, що до грошових коштів, які перебувають на рахунках банку, не може бути застосована спеціальна конфіскація, оскільки на момент їх надходження на рахунки «IDP CAPITAL LTD» законодавство України не містило такого заходу кримінально-правового характеру як спеціальна конфіскація, а після його запровадження санкція статті 209КК України не передбачала його застосування. Посилається на те, що рішенням Національного банку України ПАТ «Банк Юнісон» було віднесено до категорії неплатоспроможних, що відповідно до ст. 173 КПК України унеможливлювало накладення арешту на кошти на рахунках вказаної установи, оскільки, відповідно до укладеної між ПАТ «Банк Юнісон» та «IDP CAPITAL LTD» угоди від 30 грудня 2013 року, ці кошти належать до капіталу банку на умовах субординованого боргу.

В судовому засіданні представники скаржника апеляційну скаргу підтримали в повному обсязі та просили її задовольнити.

Прокурор проти задоволення апеляційної скарги заперечував, вважав рішення слідчого судді законним та обґрунтованим. Зазначив, що згідно підозри, оголошеної колишньому міністру доходів і зборів України ОСОБА_1 , компанія «IDP CAPITAL LTD» була задіяна для легалізації коштів, одержаних злочинним шляхом. Даних про розмір та час надходження вказаних коштів на рахунки ПАТ «Банк Юнісон» не має, а тому прокурор припускає, що кошти могли надходити на рахунки банківської установи в період дії спецконфіскації, а отже підстав для її незастосування немає. На думку прокурора, кошти на рахунку ПАТ «Банк Юнісон» № НОМЕР_3 є коштами компанії «IDP CAPITAL LTD», а не банку.

Вислухавши доповідь судді, обговоривши доводи апеляційної скарги та вивчивши матеріали провадження колегія суддів вважає, що подана апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів провадження, Головною військовою прокуратурою Генеральної прокуратури України здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42014000000000521 від 18 червня 2014 року за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 255, ч.4 ст. 28, ч.2 ст.364, ч.4 ст.28, ч.3 ст.209КК України, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 255, ч.4 ст.28, ч.3 ст.209КК України.

Відповідно до постанови заступника Генерального прокурора - Головного військового прокурора Чумака В.В. від 21 листопада 2019 року, здійснення досудового розслідування кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ч.4 ст. 28, ч.2 ст. 364, ч.4 ст.28, ч.3 ст. 209КК України, у кримінальному провадженні № 42014000000000521 доручено Національному антикорупційному бюро України.

29 жовтня 2019 року прокурор у кримінальному провадженні - прокурор другого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України Литвинюк О.М. звернувся до Печерського районного суду міста Києва з клопотанням про накладення арешту на майно компанії - нерезидента України «IDP CAPITAL LTD» (№ компанії НЕ305435 , дата реєстрації 27 квітня 2010 року), яке ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 01 листопада 2019 року задоволено. З вказаним рішенням слідчого судді погодитися неможна, з огляду на наступні обставини.

Згідно з ч.1 ст.131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення його дієвості.

Згідно ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Однак зазначені вимоги закону не були дотримані.

Згідно ч.2 ст.171КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; перелік і види майна, що належить арештувати; документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.

До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує свої доводи.

Згідно ч.ч. 1, 2 п.5, ч.5 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу. Не допускається арешт коштів банку, віднесеного до категорії неплатоспроможних. При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню. При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен врахувати розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження. У разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд постановляє ухвалу, в якій зазначає: перелік майна, яке підлягає арешту; підстави застосування арешту майна; перелік тимчасово вилученого майна, яке підлягає поверненню особі; заборону розпоряджатися або користуватися майном у разі її передбачення та вказівку на таке майно; порядок виконання ухвали.

Мотивуючи ухвалу, слідчий суддя вказував на те, що необхідність арешту на майно підтверджується матеріалами, наданими до клопотання.

При цьому, в ухвалі слідчого взагалі не міститься обґрунтування підстав та мотивів застосування арешту майна.

З матеріалів справи та пояснень, наданих сторонами в судовому засіданні, встановлено, що у компанії «IDP CAPITAL LTD» наявні два рахунки № НОМЕР_2 та № НОМЕР_3 , відкриті у ПАТ «Банк Юнісон» (код ЄДРПОУ 38514375).

Відповідно до договору банківського рахунку № НОМЕР_2 від 11 червня 2013 року ПАТ «Банк Юнісон» відкрив компанії «IDP CAPITAL LTD» рахунок № НОМЕР_2 , який використовується для розрахункового обслуговування вказаної компанії.

Інший банківський рахунок № НОМЕР_3 використовується для розміщення залучених коштів на умовах субординованого боргу відповідно до договору №1-12/2013 від 30 грудня 2013 року, кошти за яким надавались у вигляді депозиту, з метою підвищення рівня капіталізації банку-боржника з подальшим урахуванням цих коштів до капіталу банку-боржника, за умови отримання дозволу Національного банку України на врахування грошових коштів залучених на умовах субординованого боргу до капіталу банку. Вказане погодження та надання дозволу на врахування до капіталу банку коштів, залучених на умовах субординованого боргу від інвестора «IDP CAPITAL LTD» у сумі еквівалентній 5 000 000 доларів США, у формі рішення Комісії з питань нагляду та регулювання діяльності банків Національного банку України від 31.01.2014 №51 наявне в матеріалах справи (а.с. 150, том 2).

Згідно рішення виконавчої дирекції фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 28 квітня 2016 № 614, на підставі постанови Правління Національного банку України від 28 квітня 2016 № 300/БТ «Про віднесення ПАТ «Банк Юнісон» до категорії неплатоспроможних» розпочато процедуру виведення ПАТ «Банк Юнісон» з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації.

З огляду на зазначене, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи представників скаржника про заборону накладення арешту на кошти банку, віднесеного до категорії неплатоспроможних, відтак з боку слідчого судді мали місце істотні порушення вимог кримінального процесуального закону.

Крім того, прокурором ні в клопотанні, ні в судовому засіданні не надано даних щодо розміру та часу надходження коштів на рахунки банку, а також належного обґрунтування можливості застосування спеціальної конфіскації до таких коштів. Висловлені в судовому засіданні припущення прокурора щодо можливого надходження коштів на рахунки банківської установи після запровадження спеціальної конфіскації відхиляються колегією, адже досудове розслідування в кримінальному провадженні вже закінчене, а отже обставини надходження коштів на рахунки ПАТ «Банк Юнісон», зокрема час надходження коштів, розмір коштів на рахунках, про арешт яких подано клопотання, мали б бути встановлені стороною обвинувачення та надані суду при вирішенні клопотання.

Відповідно до ч.2 ст. 5 КК України, Закон про кримінальну відповідальність, що встановлює злочинність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі.

З договору банківського рахунку № НОМЕР_2 від 11 червня 2013 року, а також договору №1-12/2013 про залучення коштів на умовах субординованого боргу від 30 грудня 2013 року, вбачається, що на час їх укладення редакції Закону про кримінальну відповідальність не містили у собі положень про такий захід кримінально-правового характеру як спеціальна конфіскація. Застосування такого заходу не передбачала у собі також санкція статті 209КК України, а отже ці грошові кошти не можуть підлягати спеціальній конфіскації.

Відповідно до статті 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст.94 цього Кодексу.

Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

На переконання колегії суддів дані вимоги закону слідчим суддею не були дотримані.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана ухвала не є достатньо мотивованою та обґрунтованою, зроблені висновки не відповідають встановленим фактичним обставинам, а отже така ухвала підлягає скасуванню з постановленням нової відповідно до п.2 ч.3 ст.407 КПК України. З огляду на вказане, апеляційну скаргу адвоката Глушка Ю.М. слід задовольнити.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу адвоката Глушка Юрія Миколайовича задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 01 листопада 2019 року про арешт коштів компанії - нерезидента України «IDP CAPITAL LTD» на рахунках № НОМЕР_2 та № НОМЕР_3 , відкритих у ПАТ «Банк Юнісон» (код ЄДРПОУ 38514375), скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою в задоволенні клопотання прокурора другого відділу Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України Литвинюка О.М. про накладення арешту на майно нерезидента України компанії «IDP CAPITAL LTD» відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий І.В. Панаід

Судді С.Б. Боднар

В.І. Панкулич