- Головуючий суддя (ВАКС) : Біцюк А.В.
Справа № 760/25151/19
Провадження1-кс/991/2839/19
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 грудня 2019 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Біцюк А.В., за участю секретаря судових засідань Волощенко С.В., розглянувши скаргу ОСОБА_1 на постанову детектива про відмову у визнанні потерпілим від 30.10.2019 року в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52017000000000096 від 10.02.2017, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України,
ВСТАНОВИВ:
До Вищого антикорупційного суду надійшла скарга ОСОБА_1 на постанову детектива Націнального антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) Аршавіна Т.В. про відмову у визнанні потерпілим від 30.10.2019 року в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) за № 52017000000000096 від 10.02.2017, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.
Посилаючись на незаконність та необґрунтованість вказаної постанови, заявник просить суд:
- постанову детектива Національного бюро Першого відділу детективів Другого підрозділу детективів НАБУ Аршавіна Т.В. від 30.10.2019 року про відмову у визнанні ОСОБА_1 потерпілим у кримінальному провадженні № 52017000000000096 - скасувати;
- зобов`язати детектива Національного бюро Першого відділу детективів Другого підрозділу детективів НАБУ Аршавіна Т.В. визнати ОСОБА_1 потерпілим у кримінальному провадженні № 52017000000000096.
Скарга мотивована тим, що постановою детектива НАБУ Аршавіна Т.В . ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні його заяви про визнання потерпілим у кримінальному провадженні № 52017000000000096 від 10.02.2017. Вказану постанову заявник вважає незаконною, рішення детектива - передчасним та таким, що прийняте без дослідження та перевірки всіх істотних фактів, викладених у заяві.
Представник заявника- адвокат Верещагіна А.О. до суду подала заяву, в якій просила проводити розгляд скарги без її участі та участі заявника, вимоги, заявлені у скарзі підтримала в повному обсязі, просила задовольнити.
Детектив НАБУ Аршавін Т.В. подав до суду заяву, в якій просив проводити розгляд скарги без його участі, у задоволенні скарги просив відмовити на підставі поданих пояснень та документів.
Згідно з ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснюється.
Слідчий суддя, дослідивши скаргу та додані до неї матеріали, дійшов таких висновків.
Детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 52017000000000096 від 10.02.2017, за фактом можливого зловживання своїм службовим становищем службовими особами Національного банку України (далі - НБУ) за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.
31.07.2019 року до НАБУ надійшла заява ОСОБА_1 від 26.07.2019 про визнання його потерпілим у вказаному кримінальному провадженні.
У заяві зазначено, що між ОСОБА_1 та ПАТ «Платинум Банк» укладено договори про розміщення банківських вкладів, на які нараховувалися відсотки.
10.01.2017 року Правлінням НБУ прийняте рішення № 14-рш/БТ «Про віднесення ПАТ «Платинум Банк» до категорії неплатоспроможних та запровадження тимчасової адміністрації в банку».
Заявнику стало відомо, що посадові особи НБУ були зобов`язані прийняти рішення про віднесення ПАТ «Платинум Банк» до категорії неплатоспроможних ще у жовтні 2016 року. Однак, не зважаючи на виникнення таких обставин, а також на те, що діючим на той час законодавством не було передбачено утримання від прийняття рішення про віднесення вказаного банку до категорії неплатоспроможних, таке рішення прийняте не було. Крім того, службовими особами ПАТ «Платинум Банк» укладалися кредитні договори з юридичними особами, що мали ознаки фіктивності, внаслідок чого з банку було виведено понад 1, 1 мільярд гривень.
У заяві ОСОБА_1 зазначає, що посадовими особами НБУ не було прийнято рішення, яке б обмежувало ТАП «Платинум Банк» у можливості залучення депозитів у таких сумах, які банком було прийнято від заявника, хоча НБУ було відомо про проблемне становище ПАТ «Платинум Банк» і він був зобов`язаний вжити наглядових заходів для запобігання завдання шкоди вкладникам.
Загальна сума коштів, які не були повернуті ОСОБА_1 складає 790 370, 40 доларів США , що підтверджується довідкою, виданою ПАТ «Платинум Банк» за № 60-02/2122-Л від 12.04.2017.
Як стверджує заявник, вказаними неправомірними діями службових осіб НБУ, при здійсненні наглядових функцій у 2016 - 2017 роках, зокрема, щодо діяльності ПАТ «Платинум Банк», йому завдано матеріальну шкоду в розмірі 790 370, 40 доларів США.
Постановою детектива НАБУ Аршавіна Т.В. від 30.10.2019 року ОСОБА_1 відмовлено у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні № 52017000000000096 від 10.02.2017.
Відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 детектив мотивував тим, що під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000096 від 10.02.2017, на час розгляду ним заяви, не встановлено достатніх фактичних даних, що могли б свідчити про завдання моральної, фізичної або майнової шкоди ОСОБА_1 , внаслідок саме вчинення кримінальних правопорушень, що є предметом розслідування у даному кримінальному провадженні. Окрім того, термін здійснення ліквідації ПАТ «Платинум Банк» Фондом гарантування вкладів фізичних осіб встановлено на проміжок часу з 24.02.2017 по 23.02.2020, що свідчить про незавершену процедуру ліквідації банку. Оскільки заявником не надано доказів відмови Фонду від відшкодування коштів ОСОБА_1 , то отримані від продажу активів та майна банку кошти повинні бути спрямовані у тому числі й на здійснення виплат його кредиторам, серед яких і заявник. Крім того, відсутній причинно - наслідковий зв`язок між обставинами можливого зловживання своїм службовим становищем службовими особами НБУ, які досліджуються в рамках кримінального провадження, та неповерненням заявнику коштів, розміщених у ПАТ «Платинум Банк».
Так, процесуальною підставою прийняття рішення про відмову у визнанні потерпілим відповідно до ст. 55 КПК України є наявність очевидних та достатніх підстав вважати, що заява подана особою, якій не завдано шкоди. При цьому відповідні підстави згідно із зазначеною статтею мають бути належним чином мотивовані.
Разом з тим, у постанові відсутні данні про проведення слідчих дій, щодо перевірки доводів ОСОБА_1 про спричинення йому матеріальної шкоди, тобто детективом не повно перевірялись обставини, які мали значення для вирішення питання про визнання або відмову у визнанні заявника потерпілим. Так, в постанові детектива відсутні дані про те, чому саме він прийшов до такого висновку і які обставини він при цьому встановив.
Крім того, детективом не наведені правові підстави, які виключають визнання особи потерпілою, та мотиви прийняття такого рішення. Вказана постанова містить лише перелік статей Кримінального процесуального кодексу України. Водночас, правового обґрунтування відсутності підстав щодо задоволення клопотання про визнання ОСОБА_1 потерпілим оскаржувана постанова не містить.
Таким чином, постанова детектива Аршавіна Т.В. від 30.10.2019 не відповідає вимогам частини 5 ст. 110 КПК України, згідно до якої постанова слідчого складається, зокрема, з мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови, та мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування і посилання на положення цього Кодексу.
За такого, слідчий суддя дійшов висновків, що скарга підлягає задоволенню в цій частині, а оскаржувана постанова - скасуванню.
Відповідно до ч. 1 ст. 55 КПК України, потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.
Згідно з ч. 2 ст. 55 КПК України, права і обов`язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого.
Отже, за змістом цієї норми, права і обов`язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення.
Як вбачається із витягу з ЄРДР, наданого суду детективом НАБУ Аршавіним Т.В. , відомості до ЄРДР за № 52017000000000096 внесено 17.10.2018 на виконання ухвали слідчого суду Солом`янського районного суду міста Києва від 09.10.2018 по справ № 760/24/762/18, якою зобов`язано службову особу НАБУ внести відомості до ЄРДР про кримінальне правопорушення, зазначене у заяві ОСОБА_1 .
Оскільки права і обов`язки потерпілого у нього вже виникли, а постанова детектива про відмову у визнанні потерпілим ОСОБА_1 підлягає скасуванню, то слідчий суддя приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення скарги заявника в частині зобов`язання детектива НАБУ Аршавіна Т.В. визнати його потерпілим.
На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 55, 110, 303, 306, 307, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя
ПОСТАНОВИВ:
Скаргу ОСОБА_1 на постанову детектива про відмову у визнанні потерпілим від 30.10.2019 року в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52017000000000096 від 10.02.2017, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, задовольнити частково.
Скасувати постанову детектива Національного бюро Першого відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Аршавіна Тімура Вікторовича від 30.10.2019 року про відмову у визнанні ОСОБА_1 потерпілим у кримінальному провадженні № 52017000000000096 від 10.02.2017.
У задоволенні скарги в іншій частині - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
СЛІДЧИЙ СУДДЯ А.В. БІЦЮК