Документ № 86655499

Справа № 4910/11/19-к

Провадження1-кс/991/3151/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2019 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Мовчан Н. В., за участю секретаря судового засідання Савіної Г.А., прокурора Сидоренка В.А., захисника Шаповал О.В., підозрюваного ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань у приміщенні Вищого антикорупційного суду клопотання прокурора п`ятого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Сидоренка В.А. про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 ухвалою суду про застосування запобіжного заходу в межах кримінального провадження № 52017000000000889 від 20.12.2017 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України,

установив:

10 грудня 2019 року до Вищого антикорупційного суду надійшло вказане клопотання.

В обґрунтування клопотання прокурор зазначає, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52017000000000889 від 20.12.2017, за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 09.04.2009 між Дочірнім підприємством Державної компанії «Укрспецекспорт» - Державним госпрозрахунковим зовнішньоторгівельним підприємством «Спецтехноекспорт» та компанією-нерезидентом «Global Marketing SP LTD» укладено Консультаційну (Агентську) угоду № STE-1-17-A-09, відповідно до умов якої компанія «Global Marketing SP LTD», як комерційний посередник, бере на себе зобов`язання здійснити від імені, в інтересах, за рахунок та під контролем ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт» заходи (надати послуги) з метою укладання (організації укладання) та подальшого виконання зовнішньоекономічних угод з інозамовником.

02 березня 2015 року до Консультаційної (Агентської) угоди № STE-1-17-A-09 укладено додаткову угоду № 9.

У подальшому в рамках виконання вказаної додаткової угоди, у тому числі на підставі підписаних ОСОБА_1 акта виконаних робіт від 04.04.2016 № 137, а також звітів комісіонера від 05.11.2015 та 08.04.2016, з рахунку ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт» на рахунок компанії «Global Marketing SP LTD» перераховано належні ДП «Завод 410 ЦА» державні кошти у сумі 2 225 059,41 доларів США.

Досудовим розслідуванням встановлені дані, які свідчать про те, що компанія «Global Marketing SP LTD» будь-яких послуг пов`язаних з укладання (організацією укладання) або подальшим виконанням зовнішньоекономічних угод ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт» не надавала.

Прокурор зазначає, що внаслідок протиправних дій службових осіб ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт», у тому числі ОСОБА_1 , з рахунку зазначеного державного підприємства протиправно перераховано на рахунок компанії «Global Marketing SP LTD» грошові кошти в сумі 2 225 059,41 доларів США.

Через вказані дії ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та інших, невстановлених на теперішній час осіб, держава в особі ДП «Завод 410 ЦА» недоотримала грошових коштів за договором комісії від 08.01.2009 № STE-1-2-Д/К-09-ОМ/09-01 у сумі 2 225 059,41 доларів США, що за офіційним курсом Національного банку України становить 55 457 117,73 грн, чим спричинено матеріальні збитки на вказану суму, що більш ніж у 600 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, тобто в особливо великих розмірах.

Окрім цього, вчинення ОСОБА_1 та його спільниками вказаних протиправних дій завдало нематеріальних збитків у виді підриву авторитету України як надійного партнера у сфері військово-технічного співробітництва.

Таким чином, як вказує прокурор, ОСОБА_1 підозрюється у тому, що будучи службовою особою, своїми вказаними протиправними діями, які полягали в умисному, з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, у період часу з 13.03.2015 по 01.12.2016, маючи єдиний умисел на розтрату чужого майна, за попередньою змовою групою осіб у складі ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та інших, не встановлених на теперішній час осіб, вчинив розтрату шляхом зловживання своїм службовим становищем чужого майна - грошових коштів, у результаті чого державі в особі ДП «Завод 410 ЦА» спричинено збитки на суму 2 225 059,41 доларів США, що за офіційним курсом Національного банку України, становить 55 457 117,73 грн, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 28 ч. 5 ст. 191 КК України, - розтрати чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах.

Зібрані в межах досудового розслідування докази дають обґрунтовані підстави для підозри ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, тому 04.03.2019 його повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України.

Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 06.03.2019 до підозрюваного ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту із забороною залишати місце свого проживання за адресою - АДРЕСА_1 . При цьому на підозрюваного покладено, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, обов`язки.

03 вересня 2019 року до підозрюваного ОСОБА_1 ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва застосовано запобіжний захід у виді особистого зобов`язання із покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

У подальшому ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 28.11.2019 стосовно ОСОБА_1 продовжено строк дії покладених на нього обов`язків до 21.12.2019.

На виконання доручення прокурора, 13.08.2019 підозрюваному та його захисникам повідомлено про завершення досудового розслідування та про те, що вони мають право на доступ до матеріалів досудового розслідування.

На даний час ОСОБА_1 та його захисники знайомляться з матеріалами кримінального провадження.

Водночас, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки ОСОБА_1 , запобігання продовженню злочинної діяльності та можливого ухилення від органів досудового розслідування та суду виникла необхідність у продовженні строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ухвалою слідчого судді.

Прокурор зазначає, що під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, які на даний час не зменшилися, а саме: можливість ОСОБА_1 переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків, експерта та спеціалістів у кримінальному провадженні.

Так, ОСОБА_1 , усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання за вчинення тяжкого корупційного злочину, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду на території іноземних держав або тимчасово окупованій території України.

При цьому, ОСОБА_1 систематично виїжджає за межі України, у тому числі в напрямку м. Перемишль (Польща), м. Тбілісі (Грузія), м. Франкфурт (Німеччина), м. Цюріх (Швейцарія) тощо.

Зібрані під час досудового розслідування докази вказують на те, що ОСОБА_1 , будучи учасником групи за попередньою змовою, вчинив особливо тяжкий злочин пов`язаний з використанням юридичних осіб - нерезидентів та належних їм рахунків, відкритих в іноземних банківських установах, що об`єктивно вказує на можливість переховування коштів здобутих злочинним шляхом за межами території України, в тому числі з метою їх використання підозрюваними при переховуванні за кордоном.

Також прокурор зазначає, що в матеріалах кримінального провадження наявні достатні докази того, що у разі не продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного, ОСОБА_3 може незаконного вплинути на свідків, експерта та спеціалістів у кримінальному провадженні.

Вчинений підозрюваним злочин безпосередньо пов`язаний із перебуванням ОСОБА_1 на посаді заступника директора ДП ДГЗП «Спецтехнопроект» та зловживання службовим становищем, тому користуючись авторитетом серед співробітників підприємства підозрюваний може здійснювати тиск або іншим чином впливати на них, у тому числі тих, які є свідками у кримінальному провадженні.

Приймаючи до уваги ризики та той факт, що ОСОБА_1 , в силу свого матеріально становища та зв`язків має реальну можливість вільної зміни свого місця перебування, а також вплинути на свідків, з метою забезпечення процесуальної поведінки підозрюваного, за твердженням прокурора, є необхідність у продовженні, раніше покладених на підозрюваного, обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Прокурор Сидоренко В.А. у судовому засіданні клопотання підтримав з підстав викладених в ньому, просив задовольнити.

Захисник Шаповал О.В., з думкою якої погодився підозрюваний ОСОБА_1 , у судовому засіданні проти задоволення клопотання прокурора заперечували. Пояснили, що сторона обвинувачення не надала суду докази на обґрунтування підозри ОСОБА_1 Сторона захисту вважає, що прокурором у поданому клопотанні не доведено, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, не доведено, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні, а також того, що може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням. Ризики на які посилається сторона обвинувачення у даному кримінальному провадженні відносно ОСОБА_1 перестали існувати. ОСОБА_1 має постійне місце проживання та реєстрації, має міцні соціальні зв`язки, перебуває у шлюбі, має на утриманні трьох малолітніх дітей та матір, яка є інвалідом ІІІ групи безстроково. Крім того, продовження застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу із покладенням процесуальних обов`язків негативно впливає не лише на його рівень життя, але і родини та утриманців, оскільки неможливість їздити у службові відрядження в інші області України перешкоджає виконанню ОСОБА_1 певних службових обов`язків, підвищення рівня заробітної плати, преміювання. Також адвокат Шаповал О.В. в судовому засіданні наголосила на тому, що прокурором подано ідентичне клопотання до того, що він подавав раніше (20.11.2019), за період дії попередньої ухвали слідчого судді жодних порушень обов`язків з боку підозрюваного не зафіксовано, як і фактів, які б свідчили про існування ризиків. У зв`язку з чим, просила у задоволенні клопотання прокурора відмовити. Надала письмові заперечення.

Вислухавши пояснення учасників судового провадження, дослідивши матеріали справи, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

У ході судового розгляду клопотання встановлено, що групою детективів Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52017000000000889 від 20.12.2017 за підозрою ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України.

Згідно витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань службові особи ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт», використовуючи службове становище всупереч інтересам в ході укладення та виконання протягом 2015-2017 років зовнішньоекономічної угоди (контракту), вчинили заволодіння майном - державними коштами в сумі 1 502 906, 25 доларів США, що більше ніж у 600 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину та вчинили службове підроблення, шляхом внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, чим спричинено тяжкі наслідки.

04 березня 2019 року ОСОБА_1 вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України за фактом розтрати майна, а саме умисному, з корисливих мотивів в інтересах третіх осіб з використанням службового становища всупереч інтересам служби витрачанні майна, чим спричинено тяжкі наслідки інтересам держави в особі державного підприємства «Завод 410 ЦА», а також службовому підробленні, зокрема, складанні та видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, вчинених за попередньою змовою групо осіб.

Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 06.03.2019 у справі № 760/6729/19 до підозрюваного ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, заборонивши останньому залишати місце свого проживання за адресою - АДРЕСА_1 , - цілодобово. Покладено на підозрюваного ОСОБА_1 обв`язки передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до детектива, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований без дозволу детектива, прокурор або суду; не змінювати свого місця проживання; утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними в кримінальному провадженні ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , а також іншими особами щодо яких детективом або прокурором буде встановлена заборона спілкування; здати на зберігання до Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 03.09.2019 у справі № 760/24739/19 до підозрюваного ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у виді особистого зобов`язання. Покладено на підозрюваного ОСОБА_1 обв`язки передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до детектива, прокурора, суду за кожною вимогою; не відлучатися за межі України, без дозволу детектива, прокурора або суду; утримуватися від спілкування, що стосується обставин даного кримінального провадження, з іншими підозрюваними в кримінальному провадженні ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 поза межами процесуальних дій; здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну. Строк дії покладених обов`язків до 01.11.2019 включно.

В подальшому ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 28.11.2019 у справі № 4910/11/19-к, продовжено щодо підозрюваного ОСОБА_1 строк дії покладених на нього обов`язків, а саме: прибувати до детектива, прокурора, суду за кожною вимогою; не відлучатися за межі України, без дозволу детектива, прокурора або суду; здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, на строк до 21.12.2019 включно.

Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, серед іншого, переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Особисте зобов`язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов`язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов`язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу (ч. 1 ст. 179 КПК України).

Згідно ст. 194 КПК України, обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.

Слідчий суддя погоджується із доводами прокурора, що повідомлена ОСОБА_1 підозра, станом на час розгляду даного клопотання, відповідає вимогам Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості», відображеним зокрема у п. 175 рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», згідно якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182).

Доводи захисника ОСОБА_1 фактично зводяться до непогодження з пред`явленою підозрою, однак, слідчий суддя на цьому етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.

Обґрунтовуючи клопотання, прокурор вказав на те, що під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, які на даний час не зменшилися, а саме: можливості ОСОБА_1 переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків, експерта та спеціалістів у кримінальному провадженні.

Згідно повідомлення про підозру, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України, один з яких є особливо тяжким злочином, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років з конфіскацією майна. Разом з тим, звільнення від кримінальної відповідальності чи звільнення від відбування покарання з випробуванням за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України не передбачено. Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду.

За результатом дослідження матеріалів справи, слідчий суддя вважає, що не може бути повністю виключеним ризик переховуватися від органів досудового розслідування та суду, у разі не продовження строку, покладених на підозрюваного обов`язків, на який посилається прокурор у клопотанні.

Слідчий суддя вважає обґрунтованими твердження прокурора про наявність ризику незаконного впливу на свідків, експерта та спеціалістів у цьому кримінальному провадженні, оскільки, під час досудового розслідування показання свідків не були отримані та не були досліджені безпосередньо судом, тому існує певна ймовірність незаконного впливу на них зі сторони зацікавлених осіб з метою зміни чи відмови від раніше наданих ними показань.

У судовому засіданні прокурор зазначив, що строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000889 від 20.12.2017 продовжено до 04.09.2019.

Разом з тим, 13.08.2019 підозрюваного та його захисників повідомлено про завершення досудового розслідування надано доступ до матеріалів досудового розслідування згідно з вимогами ст. 290 КПК України, що підтверджується копією доручення прокурора у кримінальному провадженні.

Згідно ч. 3 ст. 219 КПК України строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому статтею 290 цього Кодексу, не включається у строки досудового розслідування.

Крім того, протягом виконання вимог ст. 290 КПК України діяла ухвала суду від 28.11.2019, якою продовжено строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 до 21.12.2019 включно.

Статтею 28 КПК України встановлено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.

Враховуючи, що досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні завершено, підозрюваний ОСОБА_1 та його захисники знайомляться з матеріалами справи, вимоги ст. 28 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку, що продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного, мають щонайменший вплив на реалізацію його прав і свобод, тому таке втручання є розумним і співмірним для цілей цього кримінального провадження.

Разом з тим, слідчим суддею, при продовженні строку дії обов`язків, покладених на ОСОБА_1 , враховано, що до підозрюваного застосовано найменш суворий із запобіжних заходів - особисте зобов`язання не через втрату ризиків, а в силу ч. 6 ст. 181 КПК України.

Необґрунтованими є посилання захисника та підозрюваного про недоведеність ризиків, оскільки наявність позитивних характеризуючи даних про особу підозрюваного, зокрема, те, що ОСОБА_1 жодного разу не порушив покладених на нього обов`язків, не можуть бути безумовними підставами для відмови в продовженні строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ухвалою суду про застосування запобіжного заходу, оскільки не спростовують висновки слідчого судді про те, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливати на свідків, експерта та спеціалістів у цьому кримінальному провадженні.

Щодо обов`язку здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, слідчий суддя зазначає таке.

Необхідність продовження вказаного обов`язку прокурор обґрунтовував тим, що ОСОБА_1 систематично виїжджає за межі України, у тому числі, у напрямку м. Перемишль (Польща), м. Тбілісі (Грузія), м. Франкфурт (Німеччина), м. Цюріх (Швейцарія) тощо.

Захисник ОСОБА_1 адвокат Шаповал О.В. у судовому засіданні пояснила, що таке твердження прокурора не відповідає дійсності, адже підозрюваний з моменту винесення ухвали про обрання запобіжного заходу за кордон України жодного разу не виїжджав.

З дослідженої у ході розгляду клопотання довідки Державної прикордонної служби України від 27.08.2018 встановлено, що ОСОБА_1 останній раз перетинав державний кордон України 27.06.2018. Інших доказів, які б підтверджували систематичність перетину ОСОБА_1 державного кордону України чи звернення останнього до прокурора чи детектива про надання дозволу на виїзд закордон, стороною обвинувачення не надано, тому клопотання прокурора в частині продовження підозрюваному цього обов`язку задоволенню не підлягає.

Разом з тим, слідчий суддя вважає за необхідне зазначити, що обов`язокздати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну кореспондує обов`язку не відлучатися за межі України без дозволу детектива, прокурора або суду.

При вирішенні питання щодо строку продовження цих обов`язків, слідчий суддя враховує дані про особу підозрюваного, міцність його соціальних та сімейних зв`язків, відсутність судимостей та майновий стан, а також інші обставини, які характеризують його особу й спосіб життя.

З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання прокурора про продовження підозрюваному ОСОБА_1 строків виконання раніше покладених обов`язків підлягає частковому задоволенню, строком до 14.02.2020 включно.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 177, 178, 179, 194, 199, 309, 372 КПК України, слідчий суддя

постановив:

Клопотання - задовольнити частково.

Продовжити строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком до 14 лютого 2020 включно, а саме:

- прибувати до детектива, прокурора, суду за кожною вимогою;

- не відлучатися за межі України без дозволу детектива, прокурора або суду.

В задоволенні іншої частини клопотання відмовити.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України у кримінальному провадженні № 52017000000000889 від 20.12.2017.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 26 грудня 2019 року.

Слідчий суддя Н. В. Мовчан