Документ № 86729656

Справа № 991/2876/19

Провадження1-кс/991/3484/19

УХВАЛА

23 грудня 2019 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Мойсак С.М.

за участю:

секретаря судового засідання Заплатинської К.В.,

прокурора Омельченка О.М.,

підозрюваної ОСОБА_1 ,

захисника Григоріва В.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду

клопотання детектива Національного бюро Першого відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Дерій Н.О., погоджене із начальником першого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Омельченко О.М., про обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту щодо підозрюваної:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Запоріжжя, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

у кримінальному провадженні № 52017000000000839 від 28.11.2017, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 368 КК України,

ВСТАНОВИВ:

21 грудня 2019 року до Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання детектива Національного бюро Першого відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Дерій Н.О., погоджене із начальником першого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Омельченко О.М., про обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту щодо підозрюваної:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Запоріжжя, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

яка підозрюється у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 368 КК України.

1.1. Щодо застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу.

У клопотанні зазначено, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000839 від 28.11.2017, в якому повідомлено про підозру ОСОБА_1 , у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 368 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 перебуваючи на посаді Першого заступника Голови ДМС України, тобто будучи службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище, 02.06.2017 у період з 18 год. 37 хв. до 19 год. 54 хв. знаходячись у приміщенні ресторану «Гудман», розташованому за адресою: м. Київ, вул. Жилянська, 75, під час зустрічі з раніше знайомим їй ОСОБА_2 , висловила останньому прохання надати їй неправомірну вигоду у розмірі 1800 доларів США, що згідно з курсом Національного банку України (далі - НБУ) станом на 02.06.2017 становило 47 287, 76 грн., за забезпечення нею оформлення документів для законного перебування на території України громадянина В`єтнаму.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, ОСОБА_1 , під час цієї ж зустрічі роз`яснила ОСОБА_2 послідовність дій, направлених на створення штучних правових підстав для оформлення громадянину В`єтнаму посвідки на тимчасове проживання в України, а також визначила перелік необхідних для цього документів та запевнила ОСОБА_2 , що вона здатна, використовуючи своє службове становище, здійснити необхідні дії для одержання вищевказаної посвідки на тимчасове проживання в України.

29.06.2017 у період часу з 00 год. 47 хв. до 00 год. 49 хв., перебуваючи у приміщенні ресторану «Fashion Club», розташованому за адресою: м. Львів, вул. Підкови, 1, під час зустрічі з раніше знайомим їй ОСОБА_2 , одержала в якості неправомірної вигоди грошові кошти у загальній сумі 1800 доларів США, що згідно з офіційним курсом НБУ станом на 29.06.2017 складало 46 944 грн., за вчинення нею дій щодо організації процесу видачі іноземцю посвідки на тимчасове проживання в Україні.

У подальшому, у зв`язку з витоком у період з 17.09.2017 по 26.09.2017 інформації про факт оперативної роботи ОСОБА_2 та Національного антикорупційного бюро України, процес незаконного оформлення громадянину Соціалістичної Республіки В`єтнаму ОСОБА_3 посвідки на тимчасове проживання на території України завершений не був.

Крім того, ОСОБА_1 перебуваючи на посаді Першого заступника Голови ДМС України, тобто будучи службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище, 27.08.2017 у період часу з 14 год. 49 хв. до 16 год. 18 хв., знаходячись у ресторанному комплексі «Nochi», розташованому за адресою: місто Київ, вул. Механізаторів, буд. 5, під час зустрічі з раніше знайомим їй ОСОБА_2 , діючи повторно, висловила останньому прохання надати їй неправомірну вигоду у сумі 30 000 доларів США, що згідно з курсом НБУ станом на 27.08.2017 становило 763 551 грн., за організацію процесу набуття протягом чотирьох-п`яти місяців громадянином Ірану громадянства України за нібито територіальним походженням.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, ОСОБА_1 , під час цієї ж зустрічі роз`яснила ОСОБА_2 послідовність дій, направлених на створення штучних правових підстав для набуття іноземцем громадянства України та запевнила ОСОБА_2 , що вона здатна, використовуючи своє службове становище вчинити дії направлені на набуття громадянства України громадянином Ірану .

07.09.2017 у період часу з 14 год. 35 хв. до 16 год. 35 хв., під час зустрічі в приміщенні ресторану «Suluguni», розташованому за адресою: місто Київ, провулок Музейний, 10, ОСОБА_1 , продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, направленого на одержання неправомірної вигоди, діючи повторно, підтвердила ОСОБА_2 раніше визначений нею розмір неправомірної вигоди у сумі 30 000 доларів США, а також вказала на перелік документів, який необхідно їй надати для процесу оформлення громадянину Ірану громадянства України на основі штучно створених правових підстав.

У подальшому, у зв`язку з витоком у період з 17.09.2017 по 26.09.2017 інформації про факт оперативної роботи ОСОБА_2 та Національного антикорупційного бюро України, процес оформлення незаконного набуття громадянином Ірану громадянства України завершений не був.

Підставою для подачі клопотання про застосування запобіжного заходу стали наявність достатніх підстав вважати, що ОСОБА_1 вчинила злочини, передбачені ч. 4 ст. 368 КК України, а також наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим способом. З цих підстав орган досудового розслідування, враховуючи на утриманні підозрюваної трьох неповнолітніх дітей, вважає, що застосування більш м`якого запобіжного заходу ніж домашній арешт у нічний час доби не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваної.

1.2. Доводи сторони обвинувачення.

Прокурор Омельченко О.М. клопотання про застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підтримав з підстав наведених у ньому. Зазначив, що зібрані на сьогоднішній день докази свідчать про обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_1 злочинів, передбачених ч. 4 ст. 368 КК України та підтверджують наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Додатково пояснив, що ОСОБА_1 є впливовою особою і може завдяки своїм зв`язкам впливати, як на свідків у цьому кримінальному провадженні, так і на експертів, з метою спотворення доказів, що мають істотне значення для розгляду кримінального провадження. Вважає, що зібраними доказами, а саме: протоколами НСРД, проведеними під час досудового розслідування, допитами свідків, доведено вчинення ОСОБА_1 інкримінованих їй злочинів. Наявні і обґрунтовані ризики у клопотанні є доведеними, а тому інший запобіжний захід, ніж домашній арешт у нічний час доби, не може бути застосований.

1.3. Доводи сторони захисту.

Захисник Григорів В.Б. заперечував проти задоволення клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту. Зазначив, що підозра є необґрунтованою, ОСОБА_5 ніяких протиправних дій не вчиняла. У відношенні неї, стороною обвинувачення була вчинена провокація. Звернув увагу на те, що проведені ОРЗ були здійснені з порушенням чинного законодавства, а тому складені протоколи є недопустимими доказами.

Також зазначили, що ризики, на які посилається прокурор, є загальними і не конкретними, а тому не можуть бути враховані судом. Враховуючи це просив відмовити у задоволенні клопотання.

Підозрювана ОСОБА_1 заперечувала про свою причетність до скоєного злочину, підтримала позицію захисту, зазначила, що консультувала ОСОБА_2 , що не заборонено законом. Просила відмовити у задоволенні клопотання детектива і не застосовувати запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту та не визначати обов`язок не спілкуватися із свідком ОСОБА_7 , так як остання є хрещеною мамою її дитини.

1.4. Оцінка та висновки слідчого судді

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити такі дії: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

- недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).

1.5. Щодо наявності обґрунтованої підозри.

Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ (частина 5 статті 9 КПК).

У своїх рішеннях, зокрема, «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

«Обґрунтована підозра» існує тоді, коли факти, якими обґрунтовується затримання, можна «розумно» вважати такими, що підпадають під опис одного з правопорушень, визначених у законі про кримінальну відповідальність. Тобто явно не може йтися про наявність «обґрунтованої підозри», якщо дії, у вчиненні яких підозрюється особа, не становлять кримінального правопорушення на момент учинення (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Волох проти України»).

При цьому факти що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.

Уявлення про «обґрунтовану підозру» має ґрунтуватися поміж інших факторів, на двох ключових критеріях: суб`єктивному та об`єктивному.

Перший критерій означає, що підозра має бути добросовісною, тобто особа, яка виконала затримання та оголосила підозру, має щиро підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення, другий - що об`єктивно існують дані про скоєне кримінальне правопорушення і причетність особи до вчинення правопорушення. Такими даними можуть бути дії самого підозрюваного, наявні документи, речові докази, показання очевидців тощо.

З матеріалів, доданих до клопотання вбачається, що ОСОБА_1 повідомлено про підозру за ч. 4 ст. 368 КК України, а саме: прохання надати та одержання службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище, неправомірної вигоди для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах третьої особи дії з використанням службового становища, а також прохання службової особи, яка займає особливо відповідальне становище, надати неправомірну вигоду в особливо великому розмірі для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням службового становища, що вчинене повторно.

Згідно примітки 3 ст. 368 КК України, службовими особами, які займають особливо відповідальне становище, у статтях 368 цього Кодексу є особи, посади яких згідно із статтею 6 Закону України «Про державну службу» належать до категорії «А»; зокрема до категорії «А» зазначеного закону відносяться посади керівників державної служби в державних органах, юрисдикція яких поширюється на всю територію України, та їх заступників.

У зв`язку з викладеним, посада Першого заступника Голови ДМС України, яку обіймала ОСОБА_1 у період з 01.02.2017 по 21.03.2018 відносилась до переліку посад категорії «А» (вищий корпус державної служби) службових осіб, які займають особливо відповідальне становище.

Згідно примітки 1 ст. 368 КК України неправомірною вигодою в значному розмірі вважається вигода, що в сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, у великому розмірі - така, що у двісті і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, в особливо великому розмірі - така, що у п`ятсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Згідно із п. 5 підрозділу 1 Розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України сума неоподатковуваного мінімуму в частині кваліфікації кримінальних правопорушень встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної пп.169.1.1 п. 169.1 ст.169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.

За цією нормою Податкового кодексу України податкова соціальна пільга встановлюється у розмірі, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.

Згідно з ч. 2 ст. 4 КК України злочинність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.

Досудове розслідування здійснюється за ознаками злочину, що мало місце у 2017 році.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 січня 2017 року складав 1600 гривень. Таким чином, податкова соціальна пільга у 2017 році становила 800 гривень.

Тобто відповідальність за ч. 4 ст. 368 КК України у такому разі могла наступати у разі вчинення злочину в особливо великих розмірах на суму у 400 000 гривень.

В свою чергу, у клопотанні йдеться про наслідки у розмірі 30 000 доларів США, що згідно з курсом НАБУ станом на 27.08.2017 становило 763 551 гривень, що підпадає під ознаки ч. 4 ст. 368 КК України, а в іншому - кваліфікуюча ознака за суб`єктним складом вчинене службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище.

З приводу наданих стороною захисту заперечень стосовно того, що у відношенні підозрюваної мало місце провокація злочину з боку сторони обвинувачення, у зв`язку з чим в її діях відсутній склад кримінальних правопорушень в обох епізодах злочинної діяльності, викладених в повідомлені про підозру, слідчий суддя зазначає, що вказаний факт не знайшов свого підтвердження під час досудового розслідування кримінального провадження, розпочатого за заявою ОСОБА_1 . Як встановлено під час судового засідання вказане провадження було закрито у зв`язку з відсутністю події кримінального правопорушення/у зв`язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення та до теперішнього часу постанова про закриття не скасована, а отже діям, на які посилається сторона захисту була дана належна правова оцінка.

Не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації дій ОСОБА_1 , виходячи з наданих стороною обвинувачення документів: витягу з ЄРДР, протоколу за результатами виконання спеціального завдання з розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації від 25.10.2017; протоколу допиту свідка ОСОБА_2 ; протоколу огляду та вручення грошових коштів ОСОБА_2 від 27.06.2017; протоколу про результати операції з контрольованого вчинення корупційного діяння в межах ОРС; протоколу за результатами проведення оперативно - розшукового заходу - візуального спостереження за річчю з використанням відеозапису, фотографування, спеціальних технічних засобів для спостереження від 30.06.2017; протоколу за результатами проведення оперативно - розшукового заходу - аудіо та вiдеоконтpоль особи вiд 19.07.2017; протоколу за результатами проведення оперативно-розшукового заходу - аудіо та вiдеоконтpоль особи вiд 20.09.2017; протоколу огляду цифрових носіїв інформації від 01.10.2018; протоколу огляду мобільного телефону ОСОБА_2 від 04.04.2018; протоколу огляду мобільного телефону ОСОБА_8 (начальника відділу з питань постійного проживання іноземців та осіб без громадянства Головного управління ДМС України в м. Києві) від 21.04.2018; стенограм розмов; протоколу огляду поштової скриньки ОСОБА_2 «ІНФОРМАЦІЯ_3» від 07.12.2017, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри, на час розгляду клопотання, щодо можливого вчинення ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 368 КК України, а саме:

прохання надати їй, як службовій особі, яка займає особливо відповідальне становище, та отримання неправомірної вигоди у розмірі 1800 доларів США за забезпечення оформлення нею документів для законного перебування на території України громадянина В`єтнаму та за прохання надати їй, як службовій особі, яка займає особливо відповідальне становище, неправомірної вигоду у розмірі 30 000 доларів США за організацію нею процесу набуття протягом чотирьох-п`яти місяців громадянином Ірану громадянства України за нібито територіальним походженням.

Враховуючи наведене, слідчий суддя приходить до висновку, що повідомлена підозра може бути підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді запобіжного заходу.

1.6. Щодо наявності ризиків.

Слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення у судовому засіданні доведено наявність достатніх підстав вважати, що існує ризик того, що підозрювана ОСОБА_1 зможе переховуватись від органів досудового розслідування та суду.

Інкриміновані ОСОБА_1 кримінальні правопорушення, передбачені ч. 4 ст. 368 КК України, згідно ст. 12 КК України є особливо тяжкими злочинами, за кожне з яких передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від 8 до 12 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна. Крім того, згідно примітки ст. 45 КК України, злочин передбачений ст. 368 КК України, є корупційним, а отже у разі засудження особи, до неї не буде застосовано звільнення від покарання, а також застосування більш м`якого покарання, ніж передбачене законом. Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваної переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Крім того, той факт, що батько ОСОБА_1 - ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешкає у Республіці Іорданія, також впливає на реальність ризику переховування від органів досудового розслідування та створює для підозрюваної можливість виїхати за межі України у разі притягнення її до кримінальної відповідальності. Цей зв`язок із батьком та родиною в Іорданії було доведено стороною обвинувачення відповідними доказами (протоколами НСРД). Також слідчий суддя бере до уваги те, що за час перебування на керівних посадах ДМС України ОСОБА_1 набула широке коло зв`язків серед службовців органів ДМС, які вона може використати з метою одержання нових документів, що дають право на виїзд з України. Вказане дає підстави вважати, що наявні соціальні зв`язки поза межам України, а також те, що в ході подальшого досудового розслідування або судового розгляду справи, розуміючи невідворотність покарання за скоєний злочин, підозрювана може дійти висновку про доцільність переховування від органів досудового розслідування чи суду.

Крім того, слідчий суддя приймає до уваги, що ОСОБА_1 підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення, де предметом злочину була сума в особливо великих розмірах, а саме у 30 000 доларів США. Також, слідчий суддя бере до уваги достатній майновий стан підозрюваної, наявність у фактичному користуванні підозрюваної елітного нерухомого майна, що за необхідності може бути реалізованим і забезпечить існування для підозрюваної в умовах переховування.

Кожна окремо з зазначених вище обставин не є вирішальною при оцінці наявності ризику переховування ОСОБА_1 , однак у сукупності між собою та з іншими обставинами цього кримінального провадження, а також враховуючи ту обставину, що підозра була вручена лише 19.12.2019, все це дає підстави стверджувати про наявність ризику переховування від органів досудового розслідування та суду.

Також слідчий суддя враховує доводи сторони обвинувачення щодо наявності ризику можливого впливу на інших учасників у цьому кримінальному провадженні. Відповідно до матеріалів клопотання, ОСОБА_1 , використовуючи власне службове становище та зв`язки, як Першого заступника Голови ДМС України, задіяла заступника начальника управління - начальника відділу з питань постійного проживання іноземців та осіб без громадянства, управління у справах іноземців та осіб без громадянства Головного управління Державної міграційної служби України в місті Києві ОСОБА_8 для оформлення громадянину В`єтнаму посвідки на тимчасове проживання на території України. Дані факти можуть свідчити про наявний вплив ОСОБА_1 на зазначену особу. Наявність неформальних зв`язків ОСОБА_1 зі співробітниками органів державної влади, на думку слідчого судді, не виключає можливості підозрюваної і надалі чинити тиск на учасників кримінального провадження.

Ризик тиску на свідків посилюється і тією обставиною, що підозрювана вже раніше використовувала інших людей з метою впливу на осіб, які ускладнювали їй життя. Так, органом досудового слідства встановлено, що підозрювана зверталась у неформальний спосіб до працівників правоохоронних органів з метою вжиття заходів впливу на її колишнього чоловіка. Ця обставина також характеризує підозрювану, як особу, що схильна використовувати свої зв`язки для вирішення певних життєвих ситуацій у непередбачений законом спосіб.

Крім того, при встановленні наявності ризику впливу на свідків, слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).

За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Вищезазначене у своїй сукупності дає підстави обґрунтовано припускати ймовірну можливість незаконного впливу зі сторони підозрюваної або інших зацікавлених осіб, як на свідків, експертів та спеціалістів, з метою не надання ними свідчень, зміни чи відмови від раніше наданих ними показань.

Щодо ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема, використовуючи зв`язки з працівниками правоохоронних органів, слідчий суддя також встановив наявність такого ризику під час розгляду справи. Так, ОСОБА_1 звернулася до працівників Служби безпеки України із заявою про вчинення відносно неї злочину передбаченого ст. 369 КК України, відомості про що внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 420170000000003060 від 27.09.2017, у якій повідомила відомості про те, що ОСОБА_2 провокує її на вчинення кримінального правопорушення - отримання неправомірної вигоди за легалізацію іноземця на території України. Під час розслідування кримінального провадження № 420170000000003060 від 27.09.2017 встановлено відсутність відомостей, які б свідчили про провокування ОСОБА_1 детективами на вчинення злочину та невідповідність зібраним доказам істотної частини її показань. Однак, враховуючи достатній час роботи ОСОБА_1 на керуючій посаді в органах ДМС, її обізнаність у правових питаннях та наявність достатніх зв`язків із працівниками правоохоронних органів, а також той факт, що підозрювана була проінформована про факт ведення відносно неї оперативно - розшукових заходів працівниками Національного антикорупційного бюро України саме від працівників Служби безпеки України, слідчий суддя вважає, що такий ризик має місце.

Крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема: тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється (ст. 178 КПК України).

З метою досягнення завдань кримінального провадження та для належного здійснення правосуддя у справах про вчинення кримінального правопорушення Кодексом передбачено види заходів забезпечення кримінального провадження, до яких належать запобіжні заходи, включаючи домашній арешт (статті 131, 176, 181 КПК України).

З приводу можливого застосування більш мякого запобіжного заходу, слідчий суддя прийшов до наступного. З урахуванням того, що санкція статті інкримінованого ОСОБА_1 кримінального правопорушення за ч. 4 ст. 368 КК України передбачає позбавлення волі від 7 до 12 років та за наявності існуючих ризиків, такий запобіжний захід, як особисте зобов?язання не може бути застосований. Щодо можливості застосувати запобіжний захід у вигляді особистої поруки, слід зазначити, що жодна особа не подала заяву про особисту поруку, тому цей захід не може бути застосований. За наявності існуючих ризиків та тяжкості кримінального правопорушення у якому підозрюється ОСОБА_1 , детектив просить у клопотанні застосувати лише нічний домашній арешт.

Запобіжний захід у виді домашнього арешту полягає в обмеженні свободи пересування підозрюваного, обвинуваченого шляхом його ізоляції у житлі через заборону залишати його цілодобово або у певний період доби; домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі (ч.ч. 1,2 ст. 181 КПК України).

Враховуючи, що злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 є особливо тяжким, беручи до уваги наявність на утриманні підозрюваної трьох неповнолітніх дітей, вік та стан здоров`я підозрюваної, слідчий суддя вважає, що для запобігання доведеним у суді ризикам, слід обрати підозрюваній саме такий запобіжний захід, про який прохає прокурор. Спираючись на норми ст. 178 КПК України, якими встановлено ті обставини, що враховуються при обрані запобіжного заходу, приходжу до висновку про можливість обрання підозрюваній запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту із покладанням обов'язків, які просить застосувати прокурор.

Керуючись статтями: 107, 177, 178, 181, 194, 195, 196, 372 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

Клопотання детектива Національного бюро Першого відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Дерій Н.О., погоджене із начальником першого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Омельченко О.М., про обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту щодо підозрюваної ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.

Застосувати до підозрюваної ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час доби, а саме: з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв., за адресою: АДРЕСА_1 , строком до 21.02.2020, включно.

Покласти на підозрювану ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:

-носити електронний засіб контролю;

-прибувати до детектива, прокурора та суду за кожною вимогою;

-не відлучатися із м. Києва, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця роботи;

-утримуватися від спілкуватися зі свідками ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 ;

-здати на зберігання паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, у тому числі паспорти громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_1 від 18.05.2017 та НОМЕР_2 від 11.07.2017 до Солом`янського районного відділу Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області.

Доручити виконання ухвали органу Національної поліції за місцем проживання ОСОБА_1 .

Роз`яснити підозрюваному, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з`являтися в житло, під арештом в якому вона перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних з виконанням покладених на нього зобов`язань.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом 5 (п`яти) днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя С. М. Мойсак