- Головуючий суддя (ВАКС) : Широка К.Ю.
- Суддя (ВАКС) : Мойсак С.М.
- Секретар : Севрюк К.А.
- Захисник/адвокат : Пелюка С.С.
- Прокурор : Пономаренко В.П.
Справа № 991/908/19
Провадження1-кс/991/3475/19
УХВАЛА
27 грудня 2019 року м.Київ
Суддя Вищого антикорупційного суду Широка Катерина Юріївна,
за участю секретаря судового засідання Севрюк К. А.,
заявника адвоката Пелюка С.С.
розглянула у відкритому судовому засіданні заяву адвоката Пелюка Станіслава Сергійовича який діє в інтересах представника власника майна ОСОБА_1 про відвід слідчого судді Вищого антикорупційного суду Мойсака Сергія Мирославовича від розгляду клопотання про скасування арешту майна у кримінальному провадженні 52019000000000348 від 24 квітня 2019 року.
Суть питання
1.До слідчого судді Вищого антикорупційного суду Мойсака С.М. надійшло клопотання представника власника майна ОСОБА_1 адвоката Пелюка С.С. про скасування арешту майна справа № 991/908/19). Ухвалою слідчого судді Мойсака С.М. від 06 листопада 2019 року (справа 991/908/19) клопотання детектива НАБУ Горохівського Б.Т. погодженого з прокурором САП Пономаренком В.П. про накладення арешту на майно було задоволено частково, та накладено арешт, зокрема, на майно (у виді позбавлення права відчуження, розпорядження) ОСОБА_1 .
2.У клопотанні адвокат Пелюк С.С. (заявник), що діє в інтересах власника майна ОСОБА_1 , попросив про відвід слідчого судді Мойсака С.М. від розгляду цього клопотання.
3.Детектив НАБУ Довженко А. С . , який здійснює досудове розслідування у цьому провадженні, не з`явився в судове засідання,надав до суду заяву про розгляд заяви про відвід без його участі.
4.Суддя Мойсак С.М. подав клопотання, в якому попросив розглянути заяву про відвід за його відсутності.
5.Заявник адвокат Пелюк С.С. у судовому засіданні клопотання підтримав, просив задовольнити та відвести слідчого суддю Мойсака С.М. від розгляду клопотання про скасування арешту майна ОСОБА_1 .
Встановлені обставини
6. Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду Мойсака С.М. від 06 листопада 2019 року у справі № 991/908/19 провадження 1-кс/991/1889, клопотання детектива НАБУ Горохівського Б.Т. погодженого з прокурором САП Пономаренком В.П. про накладення арешту на майно було задоволено частково, та накладено арешт, зокрема, на майно( у виді позбавлення права відчуження, розпорядження) ОСОБА_1 .
7. 06 грудня 2019 року адвокатом Пелюком С.С., в інтересах власника майна ОСОБА_1 було подано до Вищого антикорупційного суду клопотання про скасування арешту майна. Вказане клопотання було розподілено на слідчого суддю Мойсака С.М.
8. Заявник вважає, що суддя Мойсак С.М. не може брати участь у кримінальному провадженні й не може здійснювати розгляд клопотання ОСОБА_1 про скасування арешту майна з огляду на те, що саме слідчий суддя Мойсак С.М., за клопотанням детектива НАБУ постановив ухвалу про арешт вказаного майна, вимога про скасування якого є предметом клопотання ОСОБА_1 , яке розглядається також слідчим суддею Мойсаком С.М. Заявник вважає, що слідчий суддя Мойсак С.М. є слідчим суддею, який має заздалегідь до дати фактичного розгляду клопотання ОСОБА_1 у судовому засіданні, сформовану правову позицію й правову оцінку спірних правовідносин та обставин, які є предметом дослідження. Вважає, що наведені підстави викликають сумнів в неупередженості слідчого судді Мойсака С.М. та охоплюються підставою для відводу слідчого судді, що передбачена п.4 статті 75 КПК України
9. Проаналізувавши заяву адвоката Пелюка С.С., слідча суддя вважає, що слід відмовити у задоволенні заяви про відвід слідчому судді, оскільки такий відвід є необґрунтованим.
Мотивація суду
10. Пункт 4 частини 1 статті 75 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) передбачає, що суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
11. З метою дотримання загальновизнаних інституційних гарантій правосуддя таких як незалежність і безсторонність суду, усунення судді відбувається через самовідвід (самоусунення) або на підставі заяви про відвід, поданої особою, що бере участь у кримінальному провадженні.
12. Відповідно до частини 3-5 статті 80 КПК України, заява про відвід може бути заявлена як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження; заява про відвід під час судового провадження подається до початку судового розгляду; відвід повинен бути вмотивованим.
13. Суд зазначає, що заява про відвід була подана в рамках розгляду клопотання про скасування арешту майна, отже суд приймає заяву до розгляду на предмет вмотивованості.
14. Відповідно до частини 1 статті 81 КПК України, у разі заявлення відводу слідчому судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду.
15. Аргументація заявника зазначена у пункті 8 цієї ухвали. Окрім вказаної в цьому пункті аргументації, заява про відвід не містить інших аргументів, а також доказів на підтвердження фактів, зазначених у заяві. Таким чином, суд вбачає дві підстави для відводу, на які посилається заявник - сумнів у неупередженості та порушення порядку визначення судді для розгляду справи.
16. Суд не погоджується з доводами заявника. Оскільки кримінальне процесуальне законодавство висуває загальні вимоги до вмотивованості відводу, суд звертається до інших джерел права, які визнані в Україні для більш детального аналізу. Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди [України] застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права. Це положення узгоджується зі статтею 9 Конституції України, що встановлює примат (пріоритет) міжнародного права в Україні.
17. Суд керується сталою практикою ЄСПЛ в оцінці вмотивованості відводу, зокрема критеріями, що були чітко висвітлені у справі Mironenko та Martenko проти України (Рішення ЄСПЛ від 10 грудня 2009 року, заява № 4785/02, параграфи 66-71) та в основоположних справах Wettstein проти Швейцарії (Рішення ЄСПЛ від 21 грудня 2000 року, заява № 33958/96, параграфи 42-44) та Kyprianou проти Кіпру (Рішення ЄСПЛ від 15 грудня 2005 року, заява № 73797, параграфи 119, 121). ЄСПЛ вказав, що наявність безсторонності має визначатися, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
18. Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. При визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді позиція особи має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об`єктивно обґрунтованими, і у цьому зв`язку навіть видимі ознаки можуть мати певне значення.
19. В даному випадку основною та єдиною підставою для відводу слідчого судді, на думку заявника, є сумнів в неупередженості судді, який полягає в тому, що слідчий суддя Мойсак С.М. не може брати участь у кримінальному провадженні й не може здійснювати розгляд клопотання ОСОБА_1 про скасування арешту майна з огляду на те, що саме слідчий суддя Мойсак С.М., за клопотанням детектива НАБУ постановив ухвалу про арешт вказаного майна, вимога про скасування якого є предметом клопотання ОСОБА_1 , яке розглядається також слідчим суддею Мойсаком С.М. Заявник вважає, що слідчий суддя Мойсак С.М. є слідчим суддею, який має заздалегідь до дати фактичного розгляду клопотання ОСОБА_1 у судовому засіданні, сформовану правову позицію й правову оцінку спірних правовідносин та обставин, які є предметом дослідження.
20. Суд зазначає, що сумніви заявника стосовно неупередженості не були підтверджені жодними доказами, а тому не можуть бути визнані об`єктивно обґрунтованими. Той факт, що слідчий суддя Мойсак С.М. постановив рішення , яким частково задовольнив клопотання детектива про накладення арешту на майно ОСОБА_1 не є об`єктивною обставиною, що вказує на його упередженість. Також, заявник не надав інформації щодо можливих видимих ознак неупередженості, а тому суд не може вважати такі сумніви об`єктивно виправданими.
21. Таким чином, суд приходить до висновку, що в неупередженості слідчого судді Мойсака С.М. нема правомірних сумнівів, які дозволяють піддати сумніву безсторонність розгляду справи.
22. Стосовно розгляду по суті клопотання про скасування арешту майна, то він може бути скасований повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого,їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосування цього заходу відпала потреба або арешт накладеного необґрунтовано.
Керуючись статтями 35, 75, 81 КПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Заяву адвоката Пелюка Станіслава Сергійовича про відвід слідчого судді Вищого антикорупційного суду Мойсака Сергія Мирославовича від розгляду клопотання про скасування арешту майна у справі № 991/908/19 в рамках кримінального провадженні № 52019000000000348 від 24 квітня 2019 року - відхилити за невмотивованістю.
Ця ухвала окремому оскарженню не підлягає, а заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення по суті справи.
слідча суддя Широка К. Ю.