- Головуючий суддя (ВАКС) : Михайленко В.В.
- Секретар : Будкової В.О.
- Захисник/адвокат : Козлюка М.В.
Справа № 760/24321/19
Провадження1-кс/991/3439/19
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 грудня 2019 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Михайленко В.В., за участю
секретаря Будкової В.О.,
заявника - адвоката Козлюка М. В.
детектива - Іванова О. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Козлюка Максима Васильовича на рішення детектива Національного антикорупційного бюро України про відмову у визнанні потерпілим,
ВСТАНОВИЛА:
19.12.2019 до Вищого антикорупційного суду надійшла скарга представника ОСОБА_1 адвоката Козлюка Максима Васильовича на постанову детектива Національного антикорупційного бюро України про відмову у визнанні ОСОБА_2 потерпілою у кримінальному провадженні № 52018000000000856.
Скарга обґрунтовується тим, що 17.12.2019 адвокатом Козлюком М. В. подана до Національного антикорупційного бюро України заяву ОСОБА_1 про залучення її до кримінального провадженні як потерпілу. Однак 19.12.2019 детектив усно повідомив про прийняття рішення про відмову визнанні її потерпілою. Скаржник вважає таку постанову необґрунтованою, оскільки розмір матеріальної шкоди може бути встановлена після проведення перевірки в межах кримінального провадження шляхом проведення слідчих (процесуальних) дій. Також скаржник зазначає, що постанова складена всупереч вимог ст. 110 КПК України. У зв`язку з цим просить скасувати зазначене рішення (постанову) детектива НАБУ, зобов`язати детектива направити ОСОБА_1 та адвокату Козлюку М. В. памятку про процесуальні права та обов`язки та зобов`язати детектива винести постанову про визнання Козлюка М. В. представником потерпілої ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 52018000000000856.
В судовому засіданні скаржник скаргу підтримав, просив її задовольнити. Додатково пояснив, що ОСОБА_1 зазнала матеріальної шкоди, розмір якої за попередніми розрахунками складає 5000,00 грн. Розмір шкоди ґрунтується на платіжних документах і витратах, які вона понесла у зв`язку з ремонтними роботами, пов`язаними з відсутністю газу внаслідок завищення ціни на нього. Висновок про наявність шкоди зроблений на підставі інформації, отриманої з відкритих джерел. Постанова детектива, якою відмовлено у визнанні потерпілим, складена без дотримання всіх вимог КПК України, її мотивувальна частина не містить пояснень, чому детективом прийняте саме таке рішення.
Детектив проти задоволення скарги заперечував. Додатково зазначив, що обставини, викладені у заяві про визнання потерпілим, не пов`язані з тими обставинами, що досліджувалися під час досудового розслідування. Зокрема, заявниця зазначала про завищення ціни на газ, однак завищення ціни на газ не встановлено в цьому кримінальному провадженні. Крім того, проведеними експертизами встановлено, що шкода завдана ДП НАК «Нафтогаз України». На даний час у цьому кримінальному провадженні чотирьом підозрюваним вручені обвинувальні акти, провадження по п`ятому підозрюваного виділено.
Розглянувши скаргу та долучені до неї матеріали, слідчий суддя дійшла таких висновків.
Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений ст. 303 КПК України. Зокрема, у відповідності до п. 5 ч.1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржене рішення прокурора, слідчого про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілим.
Так, у відповідності до ч. 1 ст. 55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.
Потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і у зв`язку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого (ч. 3 ст. 55 КПК України).
За наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді (ч. 5 ст. 55 КПК України).
Як свідчить зміст скарги та додана до неї заява від 11.12.2019 про залучення до кримінального провадження як потерпілої ОСОБА_1 , підставою для визнання її такою зазначені обставини отримання та оплати нею, як споживачем, послуг з централізованого опалення і постачання гарячої води. У заяві ОСОБА_1 зазначає, що вартість таких послуг була штучно завищена внаслідок незаконних дій службових осіб ТОВ «НВП «Енергія - Новояворівськ» тому вважає, що у зв`язку із вчиненням злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 366 КК України, за якими здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, їй заподіяна майнова шкода в розмірі різниці між оплаченою нею вартістю послуг з централізованого опалення і постачання гарячої води і їх фактичною вартістю.
19 грудня 2019 року старший детектив другого відділу третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів НАБУ Самойленко Микола Вікторович виніс постанову про відмову у визнання потерпілою ОСОБА_1 . Підставою такої відмови детектив зазначає такі обставини.
Відповідно до матеріалів кримінального провадження діями службових осіб ТОВ «Енергія - Новий Розділ» та ТОВ НВП «Енергія - Новояворівськ» впродовж 2013-2015 років завдана шкода НАК «Нафтогаз України» шляхом заволодіння природним газом останньої у зазначений період часу у особливо великих розмірах. Водночас факт заволодіння майном державної компанії внаслідок протиправних дій службових осіб ТОВ «Енергія - Новий Розділ» та ТОВ НВП «Енергія - Новояворівськ» та йонго використання для власних господарських потреб, виходячи із предмету доказування у цьому кримінальному провадженні, не містить причинного зв`язку із особливостями та обставинами сплати споживачами грошових коштів за отримані послуги з централізованого опалення і гарячого водопостачання, та сам по собі не може свідчити про штучну захищеність вартості таких послуг. У зв`язку з цим детектив дійшов висновку, що ОСОБА_1 не завдано матеріальної шкоди внаслідок кримінального правопорушення, що розслідується у цьому кримінальному провадженні, а тому відмовив їй у залученні як потерпілої у кримінальному провадженні № 5201800000000856 від 06.09.2018.
З наданого до матеріалів скарги витягу з ЄРДР щодо кримінального провадження № 5201800000000856 від 06.09.2018 вбачається, що досудове розслідування у ньому здійснюється ознаками складів злочинів, передбачених ч. 3 ст. 209, ч. 5 ст. 191 та ч. 2 ст. 366 КК України. У фабулі кримінального правопорушення зазначені такі обставини, які розслідуються у цьому кримінальному провадженні. Службові особи ТОВ «Енергія - Новий Розділ» та ТОВ НВП «Енергія - Новояворівськ» протягом 2014-2015 років, увійшовши в змову зі службовими особами НАК «Нафтогаз України» на підставі укладених договорів про закупівлю природного газу шляхом надання заявок на отримання палива із завідомо недостовірними відомостями про його використання для виробництва теплової енергії для потреб населення, придбали його за пільговими цінамиу державної компанії та в подальшому використали приблизно 106 193,54 тис. куб. м газу не за цільовим призначенням, чим здійснили заволодіння чужим майном, що належить НАК «Нафтогаз України» у особливо великому розмірі, завдавши майнової шкоди цій компанії на загальну суму приблизно 553 млн. грн. Протягом 2013-2016 років службові особи ТОВ «Енергія - Новий Розділ» та ТОВ НВП «Енергія - Новояворівськ», з метою легалізації отриманих грошових коштів внаслідок використання у власних потребах об?ємів природного газу, придбаних за пільговими цінами в НАК «Нафтогаз України», ТОВ «Енергія - Новий Розділ» та ТОВ НВП «Енергія - Новояворівськ» уклали з іншими юридичними особами фіктивні договорикупівліі-продажу товарів та послуг, на підставі чого грошові кошти, отримані внаслідок використання (переробки, споживання) природнього газу, яким попередньо заволоділи, перераховувались іншим підприємствам.
При цьому ні з фабули кримінальних правопорушень, ні з наданих матеріалів кримінального провадження не вбачається, що в ході досудового розслідування у ньому встановлюються обставини щодо завищення вартості послуг централізованого опалення та і постачання гарячої води, про що стверджує скаржник в обґрунтування підстав визнання ОСОБА_1 потерпілою у цьому кримінальному провадженні. Також представником ОСОБА_1 не надані достатні дані в обґрунтування розміру завданої на його переконання шкоди. Посилання на те, що розмір шкоди має бути встановлений під час досудового розслідування у кримінальному провадженні після залучення особи потерпілою не узгоджується з вимогами ст. 55 КПК України та положеннями Цивільного кодексу України в частині визначення матеріальної шкоди (збитків). Так, матеріальною шкодою (збитками) є втрати, які вже зазнала особа і така шкода має мати вартісний вираз. Тож тягар доведення того, що особі кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди з метою визнання такої особи потерпілим, покладається на цю особу.
За таких умов слідчий суддя дійшла висновку, що представник ОСОБА_1 адвокат Козлюк М. В. не довів факту завдання їй матеріальної шкоди у відповідному розмірі та наявність причинно-наслідкового зв`язку між завданням такої майнової шкоди і діями осіб, причетність яких до вчинення кримінального правопорушення встановлюється у кримінальному провадженні № 52018000000000856 від 06.09.2018. А отже, скаржник не довів наявність встановлених ст. 55 КПК України підстав для залучення ОСОБА_1 до цього кримінального провадження як потерпілої.
В постанові від 19.12.2019 про відмову у визнані потерпілою детектив дослідив обставини, зазначені заявницею у заяві про залучення її до кримінального провадження як потерпілої, з`ясував відсутність очевидних та достатніх підстав вважати, що ОСОБА_1 завдано шкоди кримінальним правопорушенням. З цих підстав детектив відмовив їй у визнанні потерпілою у кримінальному провадженні № 52018000000000856 від 06.09.2018. А отже, детектив діяв у відповідності до вимог ч. 5 ст. 55 КПК України.
Посилання адвоката на те, що оскаржувана постанова детектива складена без дотримання всіх вимог КПК України спростовується змістом постанови від 19.12.2019, який міститься в матеріалах скарги., оскільки містить всі передбачені ст. 110 КПК України дані.
З урахуванням встановлених обставин слідчий суддя доходить висновку, що представником скаржника не доведена наявність очевидних і достатніх підстав вважати, що ОСОБА_1 була завдана майнова шкода кримінальним правопорушенням та яка саме. А тому відсутні підстави для її залучення до кримінального провадження як потерпілу.
Відповідно до ст. 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути постановлена про: скасування рішення слідчого чи прокурора; зобов`язання припинити дію; зобов`язання вчинити певну дію; відмову у задоволенні скарги.
Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя дійшла висновку, що скарга представника ОСОБА_1 адвоката Козлюка Максима Васильовича є необґрунтованою та в її задоволенні слід відмовити.
З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 214, 303-307, 309 КПК України, слідчий суддя
П О С Т А Н О В И ЛА:
В задоволенні скарги адвоката Козлюка Максима Васильовича на постанову детектива Національного антикорупційного бюро України від 19.12.2019 про відмову у визнанні потерпілою ОСОБА_1 , відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя В.В. Михайленко