Документ № 86760814

Справа № 991/2483/19

Провадження № 1-кс/991/3324/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 грудня 2019 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2,

заявника адвоката ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду скаргу адвоката ОСОБА_3, подану в інтересах ОСОБА_4, на постанову детектива Другого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_5 про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні № 52018000000000943 від 24.10.2019,

ВСТАНОВИВ:

16.12.2019 до Вищого антикорупційного суду надійшла скарга адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 із вимогами:

- скасувати постанову детектива Другого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_5 про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні № 52018000000000943 від 24.10.2019;

- зобов`язати детективів НАБУ, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52018000000000943, вручити ОСОБА_4 пам`ятку про процесуальні права та обов`язки потерпілої.

У своїй скарзі адвокат ОСОБА_3 зазначає, що Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №52018000000000943 від 24.10.2019. 12.11.2019 на адресу НАБУ скеровано клопотання про вчинення процесуальних дій, а саме з проханням вручити ОСОБА_4 пам`ятку про процесуальні права та обов`язки у кримінальному провадженні. 29.11.2019 НАБУ у листі повідомило, що у задоволенні клопотання про визнання потерпілою ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 52018000000000943 та у задоволенні клопотання про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження було відмовлено, і додано копію постанови від 15.11.2019.

Враховуючи той факт, що досудове розслідування у кримінальному провадженні було розпочато за заявою ОСОБА_4 від 27.09.2019, а відповідно до приписів Кримінального процесуального кодексу України права потерпілого виникають у особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї злочину, заявник вважає, що постанова детектива від 15.11.2019 є неправомірною і має бути скасована судом.

В судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 підтримав скаргу та просив про її задоволення з підстав, викладених в скарзі.

Детектив НАБУ в судове засідання не з`явився, не надав заперечень щодо скарги та не повідомив про причини свого неприбуття.

У відповідності до ч. 3 ст. 306 КПК України, слідчий суддя вважає за можливе розглядати скаргу за відсутності детектива НАБУ, оскільки це не є перешкодою для розгляду скарги.

Заслухавши пояснення заявника, дослідивши матеріали скарги та додані до неї докази, слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав для задоволення поданої скарги частково, з огляду на таке.

Слідчим суддею встановлено, що детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №52018000000000943 від 24.10.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України.

Відомості про кримінальне правопорушення були внесені на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду, якою зобов`язано уповноважених службових осіб НАБУ внести відомості до ЄРДР за заявою ОСОБА_4 за фактом можливого зловживання службовим становищем працівниками Військової прокуратури Генеральної прокуратури України в ході проведення процедури передачі майна представникам АРМА від 23.01.2018.

Постановою детектива Другого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_5 від 15.11.2019 відмовлено у визнанні ОСОБА_4 потерпілою у кримінальному провадженні №52018000000000943 від 24.10.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України, посилаючись на те, що:

1)заява ОСОБА_4 не містить підтвердження доказів того, що внаслідок дій службових осіб Військової прокуратури Генеральної прокуратури України їй було завдано реальні збитки;

2)на даний час матеріали досудового розслідування не містять даних, які достовірно свідчать про факт зловживання службовим становищем працівниками Військової прокуратури Генеральної прокуратури України під час здійснення процедури передачі майна представникам АРМА, що мало місце 23.01.2018.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні, зокрема, може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди. Права і обов`язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого.

У ч. 5 ст. 55 КПК України встановлено, що за наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.

Таким чином, КПК України допускає можливість відмови у визнанні особи потерпілим. Процесуальною підставою для прийняття такого рішення є наявність очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної в ч. 1 ст.55 КПК України. При цьому відповідні підстави згідно із зазначеною статтею мають бути належним чином мотивовані.

Вимоги до структури та змісту постанови слідчого, прокурора визначені у ч. 5 ст. 110 КПК України.

Так, у ч. 5 ст. 110 КПК України визначається, що постанова слідчого, прокурора складається з: 1) вступної частини, яка повинна містити відомості про: місце і час прийняття постанови; прізвище, ім`я, по батькові, посаду особи, яка прийняла постанову; 2)мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу; 3)резолютивної частини, яка повинна містити відомості про: зміст прийнятого процесуального рішення; місце та час (строки) його виконання; особу, якій належить виконати постанову; можливість та порядок оскарження постанови.

У п. 4 Узагальнень про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування, які містяться у листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 9-49/0/4-17 від 12.01.2017 зазначено, що процесуальною підставою прийняття рішення про відмову у визнанні потерпілим відповідно до ст. 55 КПК є наявність очевидних та достатніх підстав вважати, що заява подана особою, якій не завдано шкоди. При цьому відповідні підстави згідно із зазначеною статтею мають бути належним чином мотивовані. За умови встановлення того, що зазначені вимоги є недотриманими, слідчі судді приймають рішення про скасування постанов. Таким чином, неналежне мотивування постанов про відмову у визнанні потерпілим, з одного боку, не відповідає вимогам процесуального законодавства, а з іншого - не дає слідчому судді змоги перевірити правильність прийнятого слідчим, прокурором рішення про наявність чи відсутність шкоди для конкретної особи у зв`язку із вчиненням кримінального правопорушення.

Слідчий суддя вважає, що при винесенні постанови детектив не дотримався законодавчої вимоги щодо її вмотивованості.

Однією з підстав для відмови у визнанні потерпілою ОСОБА_4 детектив зазначає відсутність у матеріалах досудового розслідування даних, які достовірно свідчать про факт вчинення кримінального правопорушення.

Також детектив вважає, що ОСОБА_4 не може бути визнана потерпілою у кримінальному провадженні №52018000000000943, оскільки її заява не містить підтвердження доказів того, що внаслідок вчиненого кримінального правопорушення їй було завдано реальні збитки.

У кримінальному провадженні підлягають доказуванню зокрема вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням. Зазначений обов`язок є обов`язком органу досудового розслідування.

В обгрунтування своїх висновків детектив не посилається на здобуті під час досувого розслідування докази, тому вони є передчасними та необгрунтованими.

Ці висновки не є очевидною та достатньою підставою вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення подана особою, якій не завдано шкоди.

Водночас, не підлягає задоволенню вимога заявника щодо зобов`язання детектива вручити ОСОБА_4 пам`ятку про процесуальні права та обов`язки у кримінальному провадженні №52018000000000943 від 24.10.2019. Під час судового розгляду скарги слідчим суддею в межах наданих доказів неможливо встановити процесуальний статус ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 52018000000000943 від 24.10.2019. Тому це питання має бути належним чином досліджено органом досудового розслідування.

Таким чином, скарга адвоката ОСОБА_3 має бути задоволена частково.

Керуючись ст. 55, 110, 303, 305, 306, 307, 372 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 задовольнити частково.

Скасувати постановудетектива Другоговідділу детективів Першого підрозділудетективів Головногопідрозділу детективів Національного антикорупційногобюро України ОСОБА_5 від 15.11.2019 про відмову у визнанні потерпілим.

В іншій частині скарги відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1