Документ № 86825513

Справа № 4910/11/19-к

Провадження1-кс/991/1103/19

У Х В А Л А

17 грудня 2019 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Мойсак С.М., за участю секретаря судового засідання Заплатинської К.В., особи в інтересах якої подано клопотання - ОСОБА_1 , адвоката Шаповал О.В., адвокат Лебідь Л.М., що діють в інтересах ОСОБА_1 , детектива Національного антикорупційного бюро України Ліпа О.П., розглянувши в судовому засіданні клопотання адвоката Шаповал Олени Вікторівни про скасування арешту майна, подане в рамках кримінального провадження, внесеного 20.12.2017 до ЄРДР за № 52017000000000889 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 191, ч.1 ст. 366 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання адвоката Шаповал Олени Вікторівни, в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 про скасування арешту майна.

Клопотання подане у кримінальному провадженні, відомості про яке були внесені 20.12.2017 до ЄРДР за № 52017000000000889 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України. У клопотанні зазначено, що ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 12.03.2019 частково задоволено клопотання детектива Національного бюро Третього відділу детективів Національного антикорупційного бюро України Литвиненка Д.І., погодженого прокурором п`ятого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді САП ГПУ Сидоренком В.А. та накладено арешт, серед іншого на: житловий будинок за адресою: АДРЕСА_3 ; земельну ділянку площею 0,0756 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 ; домоволодіння, об`єкт житлової нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 ; земельну ділянку площею 0,0756 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 ; встановивши заборону відчуження, розпорядження та користування вказаним майном будь-якими способами.

Підставою для накладення арешту на майно, є підозра у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.191 КК України, так як санкція статті передбачає конфіскацію майна, а тому, з метою забезпечення можливої конфіскації майна на підставі вироку суду на думку сторони обвинувачення необхідно застосувати такий захід забезпечення як арешт майна.

Відповідно до тексту ухвали про накладення арешту на майно, постановою детектива Національного бюро від 04.03.2019 зазначене майно визнано речовим доказом у кримінальному провадженні. Однак при зверненні до органу досудового розслідування з клопотанням про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, а також до суду з клопотанням про ознайомлення з матеріалами судового провадження, в рамках якого було застосовано такий захід забезпечення кримінального провадження, стороні захисту було відмовлено в ознайомленні, внаслідок чого власник майна, а також його захисник позбавлені можливості стверджувати про наявність саме цього майна в переліку речових доказів.

Відповідно до висунутої підозри, період часу, в який, як стверджується стороною обвинувачення, інкримінується ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, є з 13.05.2016 по 01.12.2016 року. З цих підстав, сторона обвинувачення дійшла висновку, що майно, яке перебуває у володінні ОСОБА_1 може бути звернене до конфіскації вироком суду. Проте, дані земельні ділянки та житлові будинки, які розташовані на них, набуті у власність ОСОБА_1 не підпадають під критерії речових доказів, визначених у ст. 98 КПК України. Підтвердженням цьому слугують документи, на підставі яких вказане майно було набуте у власність ОСОБА_1 .

Так, житловий будинок за адресою: АДРЕСА_3 , а також земельна ділянка, розташована за адресою: АДРЕСА_2 були набуті у власність 28 грудня 2016 на підставі договорів дарування, укладених між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , тобто на безоплатній основі.

В той же час, житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , а також земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 було придбано за суму 494 700 грн. та 95 400 грн. відповідно. В той же час, відповідно до інформації, розміщеної в Єдиному реєстрі декларацій осіб уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування у 2016 році ОСОБА_1 було отримано заробітну плату за основним місцем роботи на посаді начальника відділу організаційно-інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю апарату райдержадміністрації Бориспільської районної державної адміністрації у сумі 985 163 грн., що значно перевищує ту суму, за яку арештоване майно було придбано. Підтвердженням зазначеного також слугують документи, на підставі яких вказане майно було набуте у власність ОСОБА_1 , а саме договори купівлі-продажу земельної ділянки та житлового будинку від 18.01.2017, укладені між покупцем ОСОБА_1 та продавцем ОСОБА_3 .

Відповідно до долучених до матеріалів клопотання документів, ОСОБА_1 на даний момент зареєстрований за адресою АДРЕСА_3 , де фактично і проживає разом із сім`єю. Крім того, ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва Вишняка М.В. від 30.07.2019 року ОСОБА_1 продовження строк запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, з забороною йому залишати місце проживання за домашньою адресою АДРЕСА_3 період часу з 00.00 год. до 06.00 год.

В зазначеному будинку, відповідно до довідки, виданої Виконавчим комітетом Гатненської сільської ради Києва-Святошинського району Київської області підозрюваний ОСОБА_1 проживає зі своєю дружиною ОСОБА_4 двома малолітніми дітьми, а саме ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . У той же час, відповідно до довідки, виданої Виконавчим комітетом Гатненської сільської ради Києва-Святошинського району Київської області, у даному будинку прописані ОСОБА_1 , та його малолітні діти - ОСОБА_6 та ОСОБА_6 .

Тому, адвокат вважає, що арешт на майно ОСОБА_1 накладено необґрунтовано, всупереч вимогам ст.ст. 170-173 КПК України, і на теперішній час у даному кримінальному провадженні відпали всі потреби у застосуванні цього заходу забезпечення кримінального провадженні, що згідно вимог ч.1 ст.174 КПК України є підставою для скасування арешту майна.

Посилаючись на наведені вище обставини, адвокат просить: скасувати арешт наступних об`єктів нерухомого майна:

1.житлового будинку (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1136432232224) за адресою: АДРЕСА_3 ;

2.земельної ділянки площею 0,0756 га (кадастровий номер 3222481601:01:051:0503 реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 68065432224), розташованої за адресою: АДРЕСА_2 ;

3.об`єкт житлової нерухомості (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 157315732224) за адресою: АДРЕСА_1 ;

4.земельної ділянки (площею 0,0756 га (кадастровий номер 3222481601:01:051:0394 реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1149550432224), розташованої за адресою: АДРЕСА_2.

Позиція сторін.

Адвокат у судовому засіданні клопотання підтримала, просила його задовольнити. Повідомила суду обставини аналогічні тим, які зазначені у клопотанні.

Крім цього, захисник Шаповал О.В. через канцелярію суду подала клопотання про направлення матеріалів справи до належного суду. Обґрунтовувала це тим, що ст. 191 КПК України відноситься до підсудності Вищого антикорупційного суду за умови, що кримінальне правопорушення вчинене шляхом зловживання службовим становищем. Однак у повідомленій підозрі ОСОБА_1 , підозра не містить за собою зловживання його службовим становищем.

ОСОБА_1 , клопотання адвоката підтримав. Додатково пояснив, що накладення арешту на майно, а саме на об`єкт житлової нерухомості (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 157315732224) за адресою: АДРЕСА_3 а; земельної ділянки (площею 0,0756 га (кадастровий номер 3222481601:01:051:0394 реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1149550432224), розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , обмежує права його дружини, так як вона є також власницею цього майна, оскільки воно набуто за час шлюбу.

Також у судовому засіданні, захисник ОСОБА_1 Шаповал О.В. звернула увагу на те, що будинок на які накладено арешт знаходиться у сільській місцевості, а тому не можуть бути конфіскованими, так як у будинку проживає ОСОБА_1 із своєю родиною. Посилалася на Додаток до Кримінального кодексу України «Перелік майна, що не підлягає конфіскації за судовим вироком» станом на 2017 рік.

Детектив проти задоволення клопотання заперечував. Висловив свою думку, щодо направлення матеріалів клопотання до належного суду у рамках кримінального провадження № 5201700000000889 від 20.12.2017 відносно ОСОБА_1 за обвинуваченням у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, ст. 366 КК України та зазначив, що воно підсудне Вищому антикорупційному суду. Просив відмовити у задоволенні клопотання про скасування арешту. Зауважив, що з переліку майна, що не підлягає конфіскації за судовим вироком, будинок, що знаходяться в сільській місцевості - виключені з переліка майна, що не підлягає конфіскації.

Дослідивши клопотання та документи, якими воно обґрунтовується, слідчий суддя дійшов до наступного.

Щодо підсудності клопотання Вищому антикорупційному суду

Мотиви, з яких виходив слідчий суддя при постановленні ухвали, положення закону, якими він керувався

Частиною 1 ст. 33-1 передбачено, що Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних злочинів, передбачених в примітці статті 45 КК України, статтями 206-2, 209, 211, 366-1 КК України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини п`ятої статті 216 Кримінального процесуального кодексу України.

У примітці до ст. 45 КК України зазначено, що корупційними злочинами вважаються: а) злочини, передбачені статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410 КК України, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем; б) злочини, передбачені статтями 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368-369-2 КК України.

ОСОБА_1 підозрюється у тому, що будучи службовою особою, своїми протиправними діями, які полягали в умисному, з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, у період часу з 13.03.2015 по 01.12.2016, маючи єдиний умисел на розтрату чужого майна, за попередньою змовою групою осіб у складі ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та інших, не встановлених на теперішній час осіб, вчинив розтрату шляхом зловживання своїм службовим становищем чужого майна - грошових коштів на суму 2 225 059,41 дол. США, що згідно з офіційним курсом НБУ становить 55 457 117,73 грн., що є особливо великим розміром, оскільки більш ніж у 600 разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, у результаті чого державі в особі ДП «Завод 410 ЦА» спричинено збитки на суму 2 225 059,41 дол. США, що згідно з офіційним курсом НБУ становить 55 457 117, 73 грн., тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 28 ч. 5 ст. 191 КК України, - розтрати чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах.

Враховуючи положення п. 2 ч. 5 ст. 216 КПК України, ч. 1 ст. 33-1 КПК України, примітку до ст. 45 КК України, слідчий суддя приходить до висновку, що розгляд клопотання підсудний Вищому антикорупційному суду.

Щодо скасування арешту майна підозрюваного

Підставами скасування арешту майна є положення ч. 1 ст. 174 КПК України у якій зазначено, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Сторона захисту у своєму клопотанні посилається на те, що скасувати арешт на житлові будинки, земельні ділянки необхідно головним чином з тих підстав, що житловий будинок (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1136432232224) за адресою: АДРЕСА_3 та земельна ділянка площею 0,0756 га (кадастровий номер 3222481601:01:051:0503 реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 68065432224), розташованої за адресою: АДРЕСА_2 - набуті ОСОБА_1 за договором дарування від батька, а житловий будинок (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 157315732224) за адресою: АДРЕСА_3 а та земельна ділянка (площею 0,0756 га (кадастровий номер 3222481601:01:051:0394 реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1149550432224), розташованої за адресою: АДРЕСА_2, набуті вже після періоду часу, в який, як стверджується стороною обвинувачення, інкримінується ОСОБА_1 вчинення кримінального правопорушення тобто після 01.12.2016 року і за кошти, які він офіційно отримав перебуваючи на іншій посаді. Крім того вважають, що арешт необґрунтовано накладено і відпали всі обставини, що слугували для його накладення. Цивільних позовів про відшкодування шкоди не заявлено, шкода кримінальним правопорушенням не заподіяна. Все це вказує на те, що на час звернення із клопотанням до суду про скасування арешту майна, відпали всі підстави для його продовження.

Слідчий суддя не може повністю погодитися із доводами захисника Шаповал О.В. та ОСОБА_1, що арешт на зазначене майно накладено безпідставно і на час розгляду клопотання відпали всі обставини, що слугували для його накладення.

Так, досліджені матеріали - клопотання про накладення арешту, ухвала Солом?янського районного суду м. Києва від 12 березня 2019 року про арешт майна містять посилання про те, що арешт накладався у межах п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України, а саме з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.

Оголошена підозра ОСОБА_1 здійснена за ч. 5 ст. 191 КК України, санкція якої передбачає відповідальність у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна. Із санкції цієї статті вбачається, що конфіскація є обов`язковим видом покарання за скоєне кримінальне правопорушення. Пункт 3 ч. 2 ст. 170 КПК України, передбачає, що арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.

У статті 59 КК України, закріплено, що покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого. Якщо конфіскується частина майна, суд повинен зазначити, яка саме частина майна конфіскується, або перелічити предмети, що конфіскуються. З положень цієї статті не можна зробити висновок про обмеження накладення арешту на майно набуте підозрюваним після подій визначених у висунутій підозрі.

За таких обставин слідчий суддя вважає, що арешт на майно накладено обґрунтовано. У той же час, необхідно звернути увагу на те, що ОСОБА_1 із своєю родиною постійно проживає у житловому будинку (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1136432232224) за адресою: АДРЕСА_3 , який розміщений на земельній діялнці площею 0,0756 га (кадастровий номер 3222481601:01:051:0503 реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 68065432224), розташованої за адресою: АДРЕСА_2 ОСОБА_1 , що підтверджується довідкою від 02.04.2019 а.с. 74.

В Ухвалі Солом`янського районного суду м. Києва від 12 березня 2019 року накладено арешт на зазначене майно із забороною відчуження, розпорядження та користування вказаним майном будь-якими особами у будь-який спосіб, що фактично обмежує право ОСОБА_1 та його родину на житло.

За таких обставин слідчий суддя вважає, що вимоги ОСОБА_1 та його адвоката Шаповал О.В. підлягають частковому задоволенню з метою недопущення порушення права на достатній життєвий рівень ОСОБА_1 та членів його сім`ї, що передбачений ст. 48 Конституції України. Тому вимога про скасування арешту з житлового будинку (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1136432232224) за адресою: АДРЕСА_3 , який розміщений на земельній діялнці площею 0,0756 га (кадастровий номер 3222481601:01:051:0503 реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 68065432224), розташованої за адресою: АДРЕСА_2 підлягає задоволенню в частині заборони користування із залишенням арешту майна у вигляді заборони відчуження та розпорядження.

Щодо обмежень прав дружини при накладенні арешту на майно, яке їй належить на праві спільної власності, а саме об`єкту житлової нерухомості (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 157315732224) за адресою: АДРЕСА_3 а; земельної ділянки (площею 0,0756 га (кадастровий номер 3222481601:01:051:0394 реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1149550432224), розташованої за адресою: АДРЕСА_2, у зв`язку із чим необхідно скасувати арешт, слідчий суддя звертає увагу на те, що до суду звертається захисник Шаповал О.В. в інтересах ОСОБА_1 стосовно якого порушено кримінальне провадження, а не його дружини, тому суд не може враховувати цю обставину при розгляді клопотання про скасування арешту майна. Такий висновок ґрунтується на положенні ч. 1 ст. 174 КПК України.

Суд крім цього враховує, що об`єкт житлової нерухомості (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 157315732224) за адресою: АДРЕСА_3 а та земельна ділянка (площею 0,0756 га (кадастровий номер 3222481601:01:051:0394 реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1149550432224), розташованої за адресою: АДРЕСА_2 також використовуються ОСОБА_1 та його родиною. Зазначене майно знаходиться за одним парканом із будинком та земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_3 . У разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе, зокрема, до наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб (ч. 4 ст. 173 КПК України).

За таких обставин, суд не знаходить підстав для скасування арешту покладеного на це майно повністю, проте вважає за можливе скасувати обмеження у вигляді заборони використання із залишенням арешту майна у вигляді заборони відчуження та розпорядження.

Слідчий суддя вважає безпідставні посилання адвоката Шаповал О.В. на Перелік майна, що не підлягає конфіскації за судовим вироком, а саме на жилий будинок з господарськими будівлями в сільській місцевості, якщо засуджений та його сім`я постійно в ньому проживають.

Слідчий суддя звертає увагу, що перелік майна, що не підлягає конфіскації за судовим вироком, втратив чинність з 05.10.2016 на підставі Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 - тобто до моменту накладання арешту Солом`янським районним судом м. Києва і до 20.12.2017 - дати внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.

За таких обставин клопотання адвоката Шаповал Олени Вікторівни подане в інтересах ОСОБА_1 про скасування арешту майна в рамках кримінального провадження, внесеного 20.12.2017 до ЄРДР за № 52017000000000889 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 191, ч.1 ст. 366 КК України - підлягає частковому задовольню.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 131, 170 - 174, 376 КПК України, слідчий суддя -

УХВАЛИВ:

1.Клопотання захисника Шаповал О.В., що діє в інтересах ОСОБА_1 про скасування арешту майна, подане в рамках кримінального провадження, внесеного 20.12.2017 до ЄРДР за № 52017000000000889 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 191, ч.1 ст. 366 КК України - задовольнити частково.

2.Скасувати арешт на житловий будинок (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1136432232224) за адресою: АДРЕСА_3 в частині заборони користування вказаним майном і залишити заборону розпорядження та відчуження житловим будинком (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1136432232224) за адресою: АДРЕСА_3 ;

3.Скасувати арешт земельної ділянки площею 0,0756 га (кадастровий номер 3222481601:01:051:0503 реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 68065432224), розташованої за адресою: АДРЕСА_2 в частині заборони користування вказаним майном і залишити заборону розпорядження та відчуження земельної ділянки площею 0,0756 га (кадастровий номер 3222481601:01:051:0503 реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 68065432224), розташованої за адресою: АДРЕСА_2 ;

4.Скасувати арешт на об`єкт житлової нерухомості (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 157315732224) за адресою: АДРЕСА_3 а в частині заборони користування вказаним майном і залишити заборону розпорядження та відчуження об`єктом житлової нерухомості (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 157315732224) за адресою: АДРЕСА_1 ;

5.Скасувати арешт земельної ділянки (площею 0,0756 га (кадастровий номер 3222481601:01:051:0394 реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1149550432224), розташованої за адресою: АДРЕСА_2 в частині заборони користування вказаним майном і залишити заборону розпорядження та відчуження земельної ділянки (площею 0,0756 га (кадастровий номер 3222481601:01:051:0394 реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1149550432224), розташованої за адресою: АДРЕСА_2 .

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя С.М. Мойсак