Документ № 86875573

Справа № 991/2720/19

Провадження1-кс/991/3322/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2020 року м.Київ

Слідча суддя Вищого антикорупційного суду Широка Катерина Юріївна,

за участю секретаря судового засідання Севрюк К.

адвоката Прокопенка С.П.

розглянувши матеріали скарги адвоката Прокопенка Сергія Петровича в інтересах Акціонерного товариства «Державний експертно-імпортний банк України» на бездіяльність детективів Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР)

ВСТАНОВИЛА

16 грудня 2019 року до Вищого антикорупційного суду надійшла скарга Прокопенка Сергія Петровича в інтересах Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" (скаржник), на бездіяльність детективів Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР). Скаржник просить зобов`язати уповноважених осіб НАБУ внести відомості до ЄРДР відповідні відомості зазначені в повідомленні АТ "Укрексімбанк" від 30.10.2019 за № 0001000/26664-19 про вчинені кримінальні правопорушення скерованого до Національного антикорупційного бюро України.

Обґрунтування скарги

Скаржник зазначив, що 30.10.2019 року за № 0001000/26664-19 АТ «Державний експертно-імпортний банк України» звернувся до НАБУ з повідомленням про вчинене кримінальне правопорушення,у якому зазначено про факти прийняття ряду завідомо неправосудних судових рішень суддями різних інстанцій, з метою «легалізації» незаконних дій із заставним майном (протиправне неодноразове вчинення реєстраційних дій), спрямованих на порушення прав та охоронюваних законом інтересів АТ «Укрексімбанк», позбавлення можливості Державного банку реалізувати право заставодержателя на задоволення своїх вимог за рахунок такого майна.

За результатом розгляду повідомлення АТ «Укрексімбанк» НАБУ надіслало відповідь від 12.11.2019 за № 0412-142/39307 за підписом керівника другого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів ОСОБА_2 , яка надійшла та зареєстрована в АТ «Укрексімбанк 20.11.2019 за № 16036-19.

Згідно цієї відповіді підстави для внесення відомостей, зазначених у повідомленні АТ «Укрексімбанк» до Єдиного реєстру досудових розслідувань відсутні.

Доводи сторін у судовому засіданні

Детектив НАБУ не з`явився у судове засідання. Надав суду письмові заперечення, в яких зазначив, що Першим підрозділом детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12013060040000163 за ч.1 ст.279, ч.3 ст.358, ч.1 ст.364, ч.1 ст.361, ч.2 ст.366, ч.1 ст.367, ч.3 ст.206, ч.3 ст.206-2 КК України. У вказаному кримінальному провадженні досліджуються, крім іншого, обставини заволодіння майном ТДВ «ЖЛ», яке перебувало в іпотеці АТ «Укрексімбанк». Тому в задоволенні скарги просить відмовити. Скаргу також просить розглянути без представника НАБУ.

Скаржник у судовому засіданні підтримав скаргу, попросив задовольнити.

Мотивація суду

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи учасників, слідча суддя вважає, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Скарга була прийнята до розгляду ухвалою слідчого судді.

Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений ч. 1 ст. 303 КПК України. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у тому числі у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.

Скаржник наводить аргументи щодо, зокрема, бездіяльності детектива.

Кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності….слідчого в порядку, передбаченому КПК України (ч. 1 ст. 24 КПК України)

Слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань.(ч. 1 ст. 214 КПК України).

Відповідно до п. 2 Розділу ІІ Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого наказом Генерального прокурора України № 139 від 06.04.2016, відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела повинні відповідати вимогам пункту 4 частини 5 статті 214 Кримінального процесуального кодексу України, зокрема, мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; особа, яка подає заяву чи повідомляє про кримінальне правопорушення, під розпис попереджається про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення, крім випадків надходження заяви, повідомлення поштою або іншими засобами зв`язку.

Аналіз вищезазначених положень закону дає підстави для висновку, що реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об`єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення. Якщо у заяві чи повідомленні таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, що повинні бути обов`язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Такий висновок є гарантією кожній особі від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.

Разом з цим, дослідивши зміст заяви АТ «Укрексімбанк» про кримінальне правопорушення, слідчий суддя дійшов висновку, що вона не містить об`єктивних даних, які б свідчили про можливе вчинення суддями різних інстанцій та юрисдикції вимог чинного законодавства при розгляді справ на різних стадії судових процесів.

Доводи заявника щодо вчинення суддями різних інстанцій та юрисдикції діянь, відповідальність за які передбачена статтями 364, 376 КК України ґрунтуються на суб`єктивній оцінці та ставленні до зазначених у заяві про вчинення кримінального правопорушення обставин та не містять конкретних фактичних даних, які б свідчили про існування обставин, які б давали підстави для кваліфікації дій за вищевказаними статтями.

При цьому необхідно враховувати, що основним складовим елементом об`єктивної сторони будь-якого злочину є його суспільна небезпечність. Злочин серед інших правопорушень характеризується найвищим ступенем суспільної небезпечності і саме це дозволяє відмежовувати його від близьких за об`єктивними і суб`єктивними ознаками інших правопорушень (адміністративних, дисциплінарних та інших). Саме по собі припущення щодо порушення законодавства при постановленні суддями судового рішення не є свідченням вчинення злочину, оскільки суперечить визначальним засадам правового регулювання побудови та діяльності судової влади.

Водночас із змісту заяви вбачається, що вся її суть зводиться до незгоди заявника із діями суддів при розгляді справ та прийнятими ними рішень.

За статтею 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» підставами для дисциплінарної відповідальності судді зокрема є умисне або внаслідок недбалості не зазначення в судовому рішенні мотивів прийняття або відхилення аргументів сторін щодо суті спору; порушення засад рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; безпідставне затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом, зволікання з виготовленням вмотивованого судового рішення, несвоєчасне надання суддею копії судового рішення для її внесення до Єдиного державного реєстру судових рішень.

Тобто питання, порушені в заяві про вчинене кримінальне правопорушення, є такими, що підлягають розгляду в порядку дисциплінарного провадження щодо судді.

При розгляді цієї скарги слідчий суддя також враховує, що згідно зі ст. 129 Конституції України суддя при здійсненні правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

Забороняється вплив на суддю у будь-який спосіб (ст. 126 Конституції України).

За змістом ч. 1 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судове рішення, яким закінчується розгляд справи в суді ухвалюється іменем України.

Отже, суддя виступає як посадова особа уповноважена на виконання функцій держави, а не приватна особа, до якої можна звернутися із позовом. Такий висновок наведено у постанові Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6-28768 св15.

Крім цього, у справі за конституційним поданням Верховного Суду України про офіційне тлумачення положень ч. ч. 1,2 ст. 126 Конституції України та ч. 2 ст. 13 Закону України «Про статус суддів» (справа про незалежність суддів як складову їхнього статусу) від 1 грудня 2004 року № 19-рп/2004 Конституційний Суд України визначив, що недоторканність суддів - один із елементів їхнього статусу. Вона не є особистим привілеєм, а має публічно-правове призначення - забезпечити здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом.

Незалежність і недоторканність суддів є невід`ємною ознакою правової держави та однією з фундаментальних засад демократичного суспільства. Як наголошується в Рекомендації № R (94) 12 Комітету міністрів Ради Європи державам-членам щодо незалежності, ефективності та ролі суддів, незалежність судів є передумовою верховенства права та основоположною гарантією справедливого суду.

Згідно з п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 13.06.2007 «Про незалежність судової влади» судові рішення вважаються законними, доки вони не скасовані в апеляційному чи касаційному порядку або не переглянуті компетентним судом в іншому порядку, визначеному процесуальним законом. Процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом.

Виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Оскарження у будь-який спосіб судових рішень, діяльності судів і суддів щодо розгляду та вирішення справи поза передбаченим процесуальним порядком у справі не допускається і суди повинні відмовляти у прийнятті позовів та заяв з таким предметом.

Аналогічної позиції дотримується і Консультативна ради європейських суддів, яка в пункті 57 Висновку №11 (2008) до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень підкреслює, що зміст конкретних судових рішень контролюється, насамперед, за допомогою процедур апеляції або перегляду рішень у національних судах та за допомогою права на звернення до Європейського суду з прав людини.

Законність процесуальних актів і дій (бездіяльності) суддів, вчинених при розгляді конкретної справи не може перевірятись за межами передбаченого законом процесуального порядку.

З наведених вище підстав, намагання зробити це в конкретній справі шляхом подання заяви про злочин може вказувати на протиправне втручання у здійснення правосуддя й посягання на процесуальну незалежність, що передбачають статті 126 та 129 Конституції України.

При розгляді питання, що стосується не внесення відомостей в ЄРДР, яке стосується судді, необхідно також враховувати Висновок Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України щодо питання про початок кримінального провадження стосовно суддів, яке пов`язане зі здійсненням ними судочинства від 01.07.2013.

Судова палата у кримінальних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що для забезпечення незалежності суддів, при отриманні заяви про вчинений суддею злочин, яке пов`язане зі здійсненням ним судочинства, уповноважений орган повинен внести до ЄРДР та розпочати розслідування тільки таку заяву або повідомлення, які мають ознаки кримінального правопорушення, а не будь-які інші. Такий обов`язок слідчого і прокурора визначено ч. 1 ст. 2 КК, оскільки підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом.

Згідно з ч. ч. 1, 6 ст. 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, а також фізичні і юридичні особи та їх об`єднання зобов`язані поважати незалежність судді і не посягати на неї.

Враховуючи вищевикладене, оскільки заява АТ «Укрексімбанк» про кримінальне правопорушення не містить достатніх та конкретних даних, які б вказували на наявність у діях судді суддів різних інстанцій та юрисдикцій ознак вище перелічених злочинів, відомостей, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, а фактично зводиться до незгоди із прийнятими суддями процесуальними рішеннями при розгляді справ, слідчий суддя дійшов висновку, що невнесення уповноваженою особою Національного антикорупційного бюро України відомостей заяви АТ «Укрексімбанк від 30.10.2019 року за № 00010000/26664-19 не є протиправним, а тому у задоволенні скарги належить відмовити.

З урахуванням викладеного, керуючись ст. 220, 303, 304, 306, 307 КПК України, слідча суддя

ПОСТАНОВИЛА

У задоволенні скарги адвоката Прокопенка Сергія Петровича в інтересах Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» , на бездіяльність детектива Національного антикорупційного бюро України (НАБУ),що полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань -- відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає і набирає законної сили з моменту її оголошення.

Слідча суддя Широка К. Ю.