Пошук

Документ № 86901118

  • Дата засідання: 14/01/2020
  • Дата винесення рішення: 14/01/2020
  • Справа №: 4910/16/19-к
  • Провадження №: 42017000000000394
  • Інстанція: ВАКС
  • Форма судочинства: Кримінальне
  • Головуючий суддя (ВАКС) : Мойсак С.М.
  • Секретар : Чеботаренка А.П., Костікова Б.О., Заплатинської К.В.
  • Захисник/адвокат : Куренного С.В.

Справа № 4910/16/19-к

Провадження1-кс/991/2356/19

УХВАЛА

14 січня 2020 року м. Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Мойсак С.М., за участю секретаря судового засідання Чеботаренко А.П., Костікова Б.О., Заплатинської К.В., адвоката Куренного С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Києві клопотання адвоката Куренного Сергія Вікторовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , про скасування арешту майна по кримінальному провадженню № 42017000000000394 від 14.02.2017,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 21.08.2019 задоволено частково клопотання прокурора групи прокурорів Генеральної прокуратури України Жовміра І.І. та накладений арешт, окрім іншого, на майно (у виді позбавлення права відчуження, розпорядження) ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , а саме:

- АДРЕСА_25 (13,8 кв.м.);

- АДРЕСА_3 (83,2 кв.м.);

- АДРЕСА_4 (76,50 кв.м.);

- АДРЕСА_5 (76,80 кв.м.);

- АДРЕСА_6 (135,50 кв.м.);

- АДРЕСА_7 (55,60 кв.м.);

- АДРЕСА_8 , гараж 19 ( 6,9 кв.м.);

- АДРЕСА_26 (16,9 кв.м.);

- АДРЕСА_27 (16,9 кв.м.);

- АДРЕСА_28 (16,5 кв.м.);

- АДРЕСА_29 (260,5 кв.м.);

- АДРЕСА_30 (249,8 кв.м.);

- АДРЕСА_31 (252,6 кв.м.);

- АДРЕСА_15 (254,5 кв.м.);

- АДРЕСА_16 (249,6 кв.м.);

- АДРЕСА_17 (229,6 кв.м.);

- АДРЕСА_12 (232,8 кв.м.);

- АДРЕСА_13 (201,0 кв.м.);

- АДРЕСА_14 (203,5 кв.м.);

- АДРЕСА_18 (240,1 кв.м.);

- АДРЕСА_19 ( 233 кв.м .);

- АДРЕСА_21 (212,0 кв.м.);

- АДРЕСА_22 (245,5 кв.м.);

- АДРЕСА_18 (169,5 кв.м.);

- АДРЕСА_32 (14,8 кв.м.);

- АДРЕСА_45 (14,7 кв.м.);

- АДРЕСА_44 (15,4 кв.м.);

- АДРЕСА_43 (15,2 кв.м.);

- АДРЕСА_42 (15,2 кв.м.);

- АДРЕСА_41 (14,4 кв.м.);

- АДРЕСА_40 (14,5 кв.м.);

- АДРЕСА_39 (14,8 кв.м.);

- АДРЕСА_37 (14,7 кв.м.);

- АДРЕСА_38 (15,4 кв.м.);

- АДРЕСА_36 (15,2 кв.м.);

- АДРЕСА_35 (15,2 кв.м.);

- АДРЕСА_34 (14,4 кв.м.);

- АДРЕСА_33 (14,5 кв.м.);

- АДРЕСА_23 (45 кв.м.).

До слідчого судді надійшло клопотання адвоката Куренного С.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , в якому адвокат прохає скасувати арешт майна, накладений на підставі вищезазначеної ухвали. В обґрунтування необхідності скасування арешту адвокат зазначає, що ОСОБА_1 ніякого відношення до злочинної діяльності ОСОБА_2 не має, прокурором у клопотанні про накладення арешту на майно не доведено фактів передання ОСОБА_2 ОСОБА_1 грошових коштів для придбання арештованого майна. Майно, на яке ухвалою слідчого судді накладено арешт, на праві власності належить ОСОБА_1 , було придбано за її власні грошові кошти та воно не відповідає критеріям майна, передбаченим п.п. 1, 2 ч. 2 ст. 170 КПК України. На підставі зазначеного, на думку адвоката, арешт накладено не законно та не обґрунтовано.

Адвокат у судовому засіданні клопотання підтримав та просив його задовольнити з підстав, наведених у ньому. Пояснення надав аналогічні його тексту. Додатково пояснив, що вищезазначене майно набуто ОСОБА_3 за власні грошові кошти, отримані із законних джерел, долучив звіт незалежного аудитора та сертифікат, що підтверджує рівень доходу ОСОБА_4 за період з 15 лютого 2006 року по 31 грудня 2016 року. Зазначив, що при накладанні арешту прокуратура невірно подала відомості про доходи, не врахувала доходи, які отримані були ОСОБА_1 як фізичною особою від операцій з цінними паперами, що складали 29 934 945 грн.

У судове засідання прокурор та детектив не з`явилися, були повідомлені про час та дату судового засідання.

Розглянувши клопотання та додані до нього матеріали, вислухавши пояснення адвоката, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42017000000000394 від 14.02.2017, за підозрою ОСОБА_2 , у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 209, ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 368, ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 375, ч. 2 ст. 376, ч. 2 ст. 276-1 КК України та ОСОБА_5 , у скоєні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 376, ч. 2 ст. 376-1 КК України.

Слідчий суддя, розглядаючи клопотання про скасування арешту майна, досліджує обґрунтованість підозри та правову підставу накладення арешту. Органом досудового розслідування проводиться досудове розслідування кримінального провадження № 42017000000000394, в якому про підозру повідомлено ОСОБА_2 , у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 209, ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 368, ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 375, ч. 2 ст. 376, ч. 2 ст. 276-1 КК України та ОСОБА_5 , у скоєні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 376, ч. 2 ст. 376-1 КК України. Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 будучи наближеною особою до ОСОБА_2 та маючи з ним єдиний умисел на легалізацію грошових коштів здобутих злочинним шляхом останнім, за передані ОСОБА_2 грошові кошти придбала вищевказане нерухоме майно. Вказане майно, постановою від 25.07.2019 визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, оскільки є об`єктом кримінально протиправних дій ОСОБА_2 , щодо легалізації грошових коштів здобутих злочинним шляхом. Арешт на нерухоме майно ОСОБА_1 накладено, як з метою збереження речових доказів, так і з метою спеціальної конфіскації майна, оскільки приміщення були придбані у власність за грошові кошти здобуті злочинним шляхом.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 21.08.2019 частково задоволено клопотання прокурора групи прокурорів Генеральної прокуратури України Жовміра І.І. та, з метою збереження речових доказів та спеціальної конфіскації, накладено арешт, окрім іншого, на майно ОСОБА_1 із забороною розпорядження у тому числі відчуження, а саме на:

- АДРЕСА_25 (13,8 кв.м.);

- АДРЕСА_3 (83,2 кв.м.);

- АДРЕСА_4 (76,50 кв.м.);

- АДРЕСА_5 (76,80 кв.м.);

- АДРЕСА_6 (135,50 кв.м.);

- АДРЕСА_7 (55,60 кв.м.);

- АДРЕСА_8 , гараж 19 ( 6,9 кв.м.);

- АДРЕСА_26 (16,9 кв.м.);

- АДРЕСА_27 (16,9 кв.м.);

- АДРЕСА_28 (16,5 кв.м.);

- АДРЕСА_29 (260,5 кв.м.);

- АДРЕСА_30 (249,8 кв.м.);

- АДРЕСА_31 (252,6 кв.м.);

- АДРЕСА_15 (254,5 кв.м.);

- АДРЕСА_16 (249,6 кв.м.);

- АДРЕСА_17 (229,6 кв.м.);

- АДРЕСА_12 (232,8 кв.м.);

- АДРЕСА_13 (201,0 кв.м.);

- АДРЕСА_14 (203,5 кв.м.);

- АДРЕСА_18 (240,1 кв.м.);

- АДРЕСА_19 ( 233 кв.м .);

- АДРЕСА_21 (212,0 кв.м.);

- АДРЕСА_22 (245,5 кв.м.);

- АДРЕСА_46 (169,5 кв.м.);

- АДРЕСА_47 (14,8 кв.м.);

- АДРЕСА_48 (14,7 кв.м.);

- АДРЕСА_44 (15,4 кв.м.);

- АДРЕСА_43 (15,2 кв.м.);

- АДРЕСА_42 (15,2 кв.м.);

- АДРЕСА_41 (14,4 кв.м.);

- АДРЕСА_40 (14,5 кв.м.);

- АДРЕСА_39 (14,8 кв.м.);

- АДРЕСА_37 (14,7 кв.м.);

- АДРЕСА_38 (15,4 кв.м.);

- АДРЕСА_36 (15,2 кв.м.);

- АДРЕСА_35 (15,2 кв.м.);

- АДРЕСА_34 (14,4 кв.м.);

- АДРЕСА_33 (14,5 кв.м.);

- АДРЕСА_23 ( 45 кв .м.).

Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

В силу вимог ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Як зазначено у ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно з ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Так, правовою підставою для накладення арешту на майно ОСОБА_1 було забезпечення збереження речових доказів та спеціальної конфіскації. Потреби досудового розслідування виправдовують арешт майна, як втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення збереження речових доказів та спеціальної конфіскації.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно ч. 4 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України.

Частина 1 статті 96-2 КК України встановлює, що спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно:

1) одержані внаслідок вчинення злочину та/або є доходами від такого майна;

2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення злочину, фінансування та/або матеріального забезпечення злочину або винагороди за його вчинення;

3) були предметом злочину, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), а у разі, коли його не встановлено, - переходять у власність держави;

4) були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення злочину, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено у судовому засіданні із досліджених матеріалів, а саме ухвали Печерського районного суду м. Києва від 21 серпня 2019 року, постановою від 25.07.2019 вищезазначене нерухоме майно, що на праві приватної власності належить ОСОБА_1 , визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 42017000000000394, оскільки є об`єктом кримінально протиправних дій ОСОБА_2 , щодо легалізації грошових коштів здобутих злочинним шляхом, а тому може бути використано, як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Крім того, із поданої до суду постанови про доручення проведення досудового розслідування слідчій групі та визначення старшого слідчого групи від 29 листопада 2019 року, досудове розслідування у вищезазначеному кримінальному провадженні не завершено, через що, на переконання слідчого судді, скасування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна може призвести до безперешкодного відчуження нерухомого майна, що в свою чергу призведе до втрати речових доказів та позбавить суд можливості застосування норм Кримінального законодавства в галузі спеціальної конфіскації. Вказане, в свою чергу зашкодить подальшому проведенню досудового розслідування та судового розгляду справи по суті.

Крім цього у судовому засіданні адвокат Куренний С.В. не зміг довести суду, щодо вартості придбаного майна, походження грошових коштів для придбання арештованого майна та те, що саме з власних коштів ОСОБА_1 придбала арештоване майно. Надані суду довідки про отримані доходи ОСОБА_1 у 2007 році та валовий дохід з 15 лютого 2006 року по 31 грудня 2016 рік лише підтвердили отримання доходів останньою, проте не довели, що саме з цих коштів було придбано арештоване майно, і як вже зазначалося слідчим суддею, не доведено, що саме цих коштів було достатньо для придбання такої кількості майна. Суд критично ставиться також на посилання адвоката Куренного С.В., що придбане майно могло бути набутим від спільних коштів чоловіка та дружини, так як ОСОБА_1 перебуває у шлюбі. Адвокат у судовому засіданні не надав жодного доказу на підтвердження своєї позиції.

На підставі викладеного, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання адвоката про скасування арешту майна, є передчасним, а тому задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 131, 132, 170, 174 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання адвоката Куренного Сергія Вікторовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 21.08.2019, по кримінальному провадженню № 42017000000000394 від 14.02.2017 - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суд.

Слідчий суддя С.М. Мойсак